Спосіб лікування гострого ішемічного інсульту

Спосіб лікування гострого ішемічного інсульту, що включає застосування лікарських препаратів, який відрізняється тим, що на тлі традиційної базисної терапії призначають корвітин у курсовій 3 добу, а в подальшому впродовж 10 днів в амбулаторних умовах - по 2 табл. 2 рази на добу. Отримані результати свідчать про ефективність даного способу лікування. Недоліком способу-прототипу є складна схема парентерального прийому препарату, яка зумовлює необхідність тривалого прийому також в умовах стаціонару з подальшим переходом на застосування мексидолу в амбулаторних умовах, що ускладнює спостереження за хворими і призводить до значних економічних затрат, які не співвідносяться з кінцевими результатами лікування. Задача корисної моделі, що заявляється, є розробка терапевтичної схеми лікування гострого ішемічного інсульту, яка дозволить підвищити ефективність лікування хворих і призведе до покращення рівня відновлення неврологічних функцій. Технічний результат: покращення рівня відновлення втрачених неврологічних функцій, зменшення інвалідізації та летальності в гострому періоді захворювання. Досягнутий результат полягає в призначенні комплексу лікарських засобів: аспірин 325мг протягом двох днів з подальшим його прийомом 100мг перорально, гіпотензивні препарати в разі підвищення артеріального тиску, інсулін у разі стресової гіперглікемії, антибіотики у разі бронхопневмонії, корвітину. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі лікування хворих на ішемічний інсульт, який включає призначення лікарського засобу, згідно корисної моделі призначають водорозчинний розчин кверцетину - корвітин у курсовій дозі 7,0г/курс впродовж 10 днів за наступною схемою: початкову дозу 0,5г вводять зразу після госпіталізації, введення повторюють через 2 і 12 годин; на 2-гу та 3-тю доби препарат вводять двічі дозою 0,5г з інтервалом 12 год; в період з 4-ої по 10-ту добу препарат призначають дозою 0,5г один раз на добу. Відмінними ознаками способу, що заявляється є те, що нейропротекція шляхом застосування корвітину справляє мембраностабілізуючу, антиоксидантну дію, забезпечує протизапальний, антиагрегантний ефект, сповільнює спонтанний процес, що покращує ефективність лікування, знижує число ускладнень і фатальних наслідків. Водорозчинний кверцетин (корвітин) - 3, 5, 7, 3', 4' - пентаоксифлавон - аглікон флавоноїдного глікозиду рутина (лікарська форма виробництва ЗАО „Борщагівський ХФЗ"). Це кристалічна речовина золотаво-жовтого кольору, розчинна в лужних розчинах, повільно розчиняється в етанолі і майже не розчиняється у воді. Препарат зареєстрований у 2004 році для лікування кардіоваскулярних, а в 2009 році - цереброваскулярних захворювань. Перший клінічний досвід використання кверцетину у разі гострого інфаркту міокарда стосувався призначення його у формі гранул, таблеток. Однак пероральний прийом не забезпечував оптимальної терапевтичної концентрації препарату в крові. Тому групою українських дослідників, кліні 51094 4 цистів і фармакологів на основі біофлавоноїду кверцетину була вперше у світі створена водорозчинна форма інгібітору 5-ліпоксигенази, придатна для внутрішньовенного введення хворим. Біодоступність внутрішньовенної форми кверцетину досить висока, оскільки продукти її метаболізму також володіють вираженими біологічними властивостями. Спектр фармакологічних ефектів внутрішньовенної форми корвітину досить широкий. Вони переконливо обґрунтовані при лікуванні гострого інфаркту міокарду. Основним у механізмі кардіопротекторного ефекту є гальмування активності й експресії катаболічних (прооксидантних і протеолітичних) ферментів, що порушують структуру фосфоліпідів клітинних мембран, що визначає мембраностабілізуючу дію. Корвітин непохитно блокує ліпооксигеназний шлях метаболізму арахідонової кислоти, запобігає утворення лейкотрієну С4, що свідчить про його протизапальні властивості. Важливим механізмом дії кверцетина є властивість впливати на процеси ПОЛ, зменшувати продукцію вільних радикалів кисню, підвищувати рівень системи ферментативного і неферментативного антиоксидантного захисту крові, що визначає його великий антиоксидантний потенціал. Корвітин стабілізуючи діє на систему оксиду азоту при ішемії - реперфузії міокарда: стимулює або зберігає активність ендотеліальної NOсинтази, гальмує активність індуцибельної NOсинтази - ключового медіатора запалення; сповільнює апоптотичний ефект. Важливе значення для лікування ішемічних порушень мозкового кровообігу має описаний антикоагулянтний ефект корвітину, обумовлений інгібуванням каталітичної активності тромбіну і реакції зв'язування фібриногену. Крім того препарат запобігає підвищення змісту внутрішньоклітинного Са2+ у тромбоцитах, гальмує їхню адгезію й агрегацію, поліпшує мікроциркуляцію, запобігає внутрішньосудинному тромбоутворенню). Таким чином, основними протекторними механізмами корвітину є його ефективний вплив на катаболічні процеси, справляє дію, направлену на гальмування надлишкової активності ендогенних механізмів, які в нормальних умовах є регуляторними, а в патологічних - стають патогенетичним фактором розвитку гострого ішемічного інсульту, ураження структури і функції тканини мозку. Спосіб здійснюється наступним чином. Після верифікації діагнозу ішемічного інсульту розпочинали лікування, яке включало: аспірин 325мг протягом двох днів з подальшим його прийомом 100мг перорально, гіпотензивні препарати в разі підвищення артеріального тиску; інсулін при стресовій гіперглікемії, антибіотики у разі бронхопневмонії, корвітин у курсовій дозі 7,0г/курс впродовж 10 днів за наступною схемою: початкову дозу 0,5г вводять зразу після госпіталізації, введення повторювали через 2 і 12 годин; на 2-гу та 3-тю доби препарат вводять двічі дозою 0,5г з інтервалом 12 год; в період з 4-ої по 10-ту добу препарат призначають дозою 0,5г один раз на добу. 5 Разову дозу корвітину 0,5г розводять у 50мл ізотонічного розчину хлориду натрію та вводять внутрішньовенно краплинно впродовж 15-20хв. або Одразу після госпіталізації вводять 0,5г корвітину на 50мл ізотонічного розчину хлориду натрію внутрішньовенно краплиннo. Через 2 та 12 годин повторюють введення 0,5г корвітину на 50мл ізотонічного розчину хлориду натрію внутрішньовенно краплинно. 2-а та 3-тя доба корвітин вводять дозою 0,5г на 50мл ізотонічного розчину внутрішньовенно краплинно з інтервалом 12 год. 4-та - 10-та доба корвітин вводять дозою 0,5г на 50мл ізотонічного розчину внутрішньовенно краплинно один раз на добу. Приклади хворих. Приклад 1. Хворий П., 58 років доставлений КШД у відділення цереброваскулярних захворювань зі скаргами на відчуття заніміння, слабкість у правих кінцівках та порушення мови. Захворів гостро 30.11.06, коли на тлі підвищення AT до 180/100мм рт. ст. виникли вищеописані скарги. Тривало страждає гіпертонічною хворобою, гіпотензивні ліки приймав нерегулярно. У відділення госпіталізований через 4 години від початку захворювання. Об'єктивно: AT - 160/90мм рт. ст., ps - 88, ритмічний. Тони серця приглушені, акцент 2 тону над аортою, в легенях дихання везикулярне. У неврологічному статусі: в свідомості, наявна легка оглушеність, менінгеальних симптомів немає. Лівобічна геміанопсія, згладжена права носогубна складка, опущений кутик рота. Язик відхиляється вправо, еферентна моторна афазія, ковтання не порушене, виражені субкотрикальні рефлекси. Глибокий правобічний геміпарез з низьким м'язовим тонусом та анізорефлексією Д