Спосіб електрокардіографічної діагностики дрібних тварин

Спосіб електрокардіографічної діагностики дрібних тварин, що передбачає зняття та аналіз електрокардіограми у трьох стандартних (І, II, III) та трьох підсилених (aVR, aVL, aVF) відведеннях, який відрізняється тим, що додатково реєструють та інтерпретують шість модифікованих відведень від грудної клітки (Vm1, Vm2, Vm3, Vm4, Vm5, Vm6). (19) (21) u201000283 (22) 14.01.2010 (24) 12.07.2010 (46) 12.07.2010, Бюл.№ 13, 2010 р. (72) РУДЕНКО АНДРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ, РУДЕНКО ПАВЛО АНАТОЛІЙОВИЧ (73) ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 3 фа (біле маркування) розміщуються в такій послідовності: Vm1 - третій міжреберний простір з правого краю грудини, Vm2 - четвертий міжреберний простір з лівого краю грудини, Vm3 - електрод розташований між Vm2 та Vm4, Vm4 - шостий міжреберний простір на 2-3 пальці нижче лінії плечового суглоба, Vm5 - електрод розташований між Vm4 та Vm6, Vm6 - восьмий міжреберний простір на лінії плечового суглоба. Потім вибирають підсилення та швидкість руху паперу електрокардіографа, за необхідності встановлюють фільтр, корегують положення самописця, визначають величну контрольного мілівольта та проводять запис і аналіз електрокардіограми. Аналіз отриманої електрокардіограми проводять за таким алгоритмом: 1) ідентифікація серцевого ритму (оцінка регулярності серцевих скорочень, підрахунок числа серцевих скорочень, визначення джерела збудження, оцінка функції провідності); 2) визначення електричної вісі серця; 3) аналіз передсердного зубця Р; 4) аналіз шлуночкового комплексу QRST (аналіз комплексу QRS, сегмента ST, зубця Т, інтервалу QT. Аналіз серцевого ритму і провідності розпочинається з визначення регулярності серцевих скорочень, яку оцінюють шляхом порівняння тривалості інтервалів RR між послідовно зареєстрованими серцевими циклами. Регулярний або правильний ритм діагностується у тому випадку, якщо тривалість інтервалів RR варіює в межах 0-10%. Для визначення джерела збудження (водія ритму) оцінюють хід збудження у передсердях і встановлюють відношення зубців Р до шлуночкових комплексів QRS. Для оцінки функції провідності вимірюють тривалість зубця Р, яка характеризує швидкість проведення електричного імпульсу по передсердям, тривалість інтервалу PQ (швидкість проведення по передсердям, атріовентрикулярному вузлу та системі Гіса) і загальну ширину шлуночкового комплексу QRS (швидкість проведення імпульсу по шлуночкам). Збільшення тривалості вказаних зубців і інтервалів указує на уповільнення проведення в відповідному відділі провідникової системи серця. Після цього вимірюють інтервал внутрішнього відхилення (ІВВ) в грудних відведеннях Vm1 та Vm2. ІВВ відображує період від початку збудження передсердь (або шлуночків) до охоплення збудженням максимальної кількості його волокон. ІВВ правого передсердя вимірюється від початку зубця Р до його першої вершини у відведенні Vm1. ІВВ лівого передсердя відповідає періоду від початку зубця Р до його другої вершини або до його максимальної точки у відведенні Vm2. ІВВ правого та лівого шлуночків визначається відповідно у відведеннях Vm1, Vm2 на рівні ізолінії від початку комплексу QRS до перпендикуляру, який опущений з вершини зубця R. Електричну вісь серця визначають шляхом порівняння амплітуди зубців R та S у стандартних та підсилених відведеннях від кінцівок. Для нормального положення електричної вісі характерною ознакою є наявність найбільшої амплітуди зубця R в другому стандартному відведені, меншого - в 51272 4 першому стандартному відведенні і найменшого в третьому стандартному відведенні. Для вертикального положення серця характерним є те, що зубець R в другому стандартному відведенні майже дорівнює аналогічній структурі у третьому відведенні. При цьому зубець R в першому стандартному відведенні найменший і практично дорівнює зубцю S. При відхиленні електричної вісі вправо характерною рисою є наявність високого зубця R в відведенні III та глибокого S у відведенні І. Навпаки, якщо електрична вісь серця відхилена вліво високий зубець R реєструють у відведенні І, а глибокий зубець S - у відведенні III. Після визначення електричної вісі серця переходять до аналізу передсердного зубця Р, який включає вимірювання його амплітуди та тривалості, визначення полярності і форми. Амплітуда зубця Р вимірюється від початку ізолінії до вершини зубця, а його тривалість - від початку до закінчення зубця. Аналіз комплексу QRS включає: 1) оцінювання зубця Q, зокрема вимір його амплітуди і порівняння її з амплітудою зубця R, визначення його тривалості; 2) оцінювання зубця R, а саме: вимір його амплітуди, співставлення його з амплітудою зубця Q і S у тож самому відведенні і з зубцем R в інших відведеннях; вимір IBB у відведеннях Vm1, Vm6; визначення можливих розщеплень або роздвоєнь зубця R; 3) оцінювання зубця S, яке включає, вимірювання його амплітуди і порівняння її з зубцем R, виявлення можливих його розширень, деформацій або розщеплень. Для патологічного зубця Q характерно збільшення його амплітуди більше, ніж 1/4 амплітуди зубця R в цьому відведенні. Особливо чітким являється збільшення його тривалості. Клінічне значення має збільшений зубець Q, який реєструється в трьох та більше електрокардіографічних відведеннях. Для аналізу сегменту ST необхідно: 1) знайти точку з'єднання j; 2) виміряти її відхилення від ізолінії; 3) визначити величину зміщення сегменту ST від ізоелектричної лінії догори або донизу в точці, що відстоїть від точки j на 0,04 с; 4) виявити форму можливого зміщення ST. При аналізі зубця Т необхідно: 1) визначити полярність (напрям) зубця Т; 2) оцінити його форму (в нормі зубець Т має пологе висхідне коліно і дещо більш круту спадну хвилю); 3) виміряти амплітуду зубця Т. Аналіз інтервалу QT вимірюють від початку комплексу QRS (зубців Q або R) до кінця зубця Т. Запропонований спосіб електрокардіографічної діагностики у дрібних тварин був широко апробований в дослідно-виробничій практиці кафедри внутрішніх хвороб тварин факультету ветеринарної медицини Луганського національного аграрного університету. Встановлена висока ступінь інформативності та достовірності при використанні зазначеного способу, зокрема при визначенні функціонального стану серцево-судинної системи у клінічно здорових собак. Приклад 1. Спосіб було апробовано на 15 клінічно здорових собак вагою 10-25 кг. У них звичайно реєстрували синусовий ритм з вираженою рес 5 піраторною аритмією. У деяких собак в нормі зустрічали міграцію синусового водія ритму. Тривалість зубця Р у піддослідних собак коливалась від 0,02 до 0,04 с, інтервалу PQ - від 0,09 до 0,13 с, комплексу QRS - від 0,03 до 0,06 с, інтервалу QT - від 0,16 до 0,21 с, RRmin - від 0,40 до 0,5 с; RRmax - від 0,44 до 0,77 с; RR - від 0,42 до 0,62. Частота серцевих скорочень варіювала від 97 до 143 уд/хв. Вольтаж зубця Р в І стандартному відведенні коливався від +0,05 до +0,1 мВ, зубця Q - від -0,4 до -0,05 мВ, зубця R - від +0,3 до +0,7 мВ, зубець Т - від -0,25 до +0,1 мВ. Коливання сегменту ST від ізолінії варіювало від -+0,05 до 0 мВ. Зубець S в цьому відведенні був відсутнім. У відведенні II вольтаж зубця Р коливався від +0,15 до +0,25 мВ, зубця Q - від -0,25 до 0 мВ, зубця R - від +0,85 до +1,8 мВ, зубець Т - від -0,30 до +0,20 мВ. Сегмент ST в цьому відведенні коливається від -0,15 до 0 мВ щодо відношення ізолінії. У відведенні III вольтаж зубця Р коливався від +0,10 до +0,15 мВ, зубця Q - від -0,10 до 0 мВ, зубця R - від +0,7 до +1,7 мВ, зубець Т - від -0,15 до +0,35 мВ. Сегмент ST в цьому відведенні коливається від -0,10 до 0 мВ щодо відношення ізолінії. У відведенні aVR вольтаж зубця Р коливався від -0,15 до -0,05 мВ, зубця R - від +0,05 до +0,15 мВ, зубець S - від -1,3 до -0,6 мВ, зубець Т - від 0,05 до +0,30 мВ. Зубець Q в цьому відведенні відсутній. Сегмент ST в цьому відведенні коливається від 0 до +0,1 мВ щодо відношення ізолінії. У відведенні aVL вольтаж зубця Р коливався від -0,15 до +0,05 мВ, зубця R - від +0,05 до +0,20 мВ, зубець S - від -0,85 до -0,30 мВ, зубець Т ~ від -0,30 до +0,10 мВ. Зубець Q в цьому відведенні відсутній. Сегмент ST в цьому відведенні коливається від 0 до +0,05 мВ щодо відношення ізолінії. У відведенні aVF вольтаж зубця Р коливався від +0,10 до +0,25 мВ, зубця Q - від -0,15 до 0 мВ, зубця R - від +0,8 до +1,8 мВ, зубець S - від -0,10 до 0 мВ, зубець Т - від -0,30 до +0,30 мВ. Сегмент ST в цьому відведенні коливається від -0,10 до 0 мВ щодо відношення ізолінії. У відведенні Vm1 вольтаж зубця Р коливався від -0,10 до +0,05 мВ, зубця R - від +0,25 до 0,60 мВ, зубець S - від -1,20 до -0,30 мВ, зубець Т - від +0,30 до +0,35 мВ. Зубець Q в цьому відведенні відсутній. Сегмент ST в цьому відведенні коливається від 0 до +0,15 мВ щодо відношення ізолінії. У відведенні Vm2 вольтаж зубця Р коливався від +0,05 до +0,15 мВ, зубця R - від +0,25 до +0,60 мВ, зубець S - від -1,20 до -0,30 мВ, зубець Т -від +0,05 до +0,30 мВ. Зубець Q в цьому відведенні відсутній. Сегмент ST в цьому відведенні лежить на ізолінії. У відведенні Vm3 вольтаж зубця Р коливався від +0,05 до +0,10 мВ, зубця R - від +0,15 до +0,50 мВ, зубець S - від -0,30 до -0,15 мВ, зубець Т -від 0,30 до +0,25 мВ. Зубець Q в цьому відведенні відсутній. Сегмент ST в цьому відведенні коливається від -0,15 до +0,10 мВ щодо відношення ізолінії. У відведенні Vm4 вольтаж зубця Р коливався від +0,05 до +0,20 мВ зубця R - від +0,30 до +0,70 51272 6 мВ, зубець S - від -0,20 до 0 мВ, зубець Т - від 0,05 до +0,15 мВ. Зубець Q в цьому відведенні відсутній. Сегмент ST в цьому відведенні коливається від -0,10 до 0 мВ щодо відношення ізолінії. У відведенніVm5 вольтаж зубця Р коливався від +0,10 до +0,20 мВ, зубця Q - від -0,15 до 0 мВ; зубця R - від +0,30 до +1,20 мВ, зубець S - від 0,20 до -0,05 мВ, зубець Т - від -0,15 до +0,15 мВ. Сегмент ST в цьому відведенні коливається від 0,050 до 0 мВ щодо відношення ізолінії. У відведенні Vm6 вольтаж зубця Р коливався від +0,05 до +0,20 мВ, зубця Q - від -0,20 до 0 мВ; зубця R - від +0,20 до +0,90 мВ, зубець S – від 0,05 до 0 мВ, зубець Т - від -0,25 до +0,05 мВ. Сегмент ST в цьому відведенні коливається від -0,05 до 0 мВ щодо відношення ізолінії. Приклад 2. У клінічно здорових котів (n = 17) тривалість зубця Р коливається від 0,02 до 0,03 с, Q - від 0 до 0,01 с, Т - від 0,010 до 0,015 с, комплексу QRS від 0,015 до 0,040 с, інтервалу PQ - від 0,05 до 0,10 с, QT - від 0,1 до 0,2 с, ТР - від 0,04 до 0,20 с, RR - від 0,22 до 0,43 с. Частота серцевих скорочень коливається від 140 до 270 уд/хв. Вольтаж зубця Р в І стандартному відведенні коливався від 0 до +0,15 мВ, зубця Q - від -0,6 до 0 мВ, зубця R - від 0 до +0,8 мВ, зубець Т - від -0,10 до +0,15 мВ. Коливання сегменту ST від ізолінії варіювало від - -0,05 до +0,10 мВ. Зубець S в цьому відведенні звичайно відсутній. У відведенні II вольтаж зубця Р коливався від 0 до +0,3 мВ, зубця Q - від -0,05 до 0 мВ, зубця R від +0,25 до +1,0 мВ, зубець Т - від -0,20 до +0,20 мВ. Сегмент ST в цьому відведенні коливається від -0,15 до +0,10 мВ щодо відношення ізолінії. У відведенні III вольтаж зубця Р коливався від 0 до +0,05 мВ, зубця Q - від -0,10 до 0 мВ, зубця R - від +0,2 до +0,9 мВ, зубець Т - від -0,15 до +0,2 мВ. Сегмент ST в цьому відведенні коливається від -0,05 до 0 мВ щодо відношення ізолінії. У відведенні aVR вольтаж зубця Р коливався від -0,10 до +0,10 мВ, зубця R - від +0,05 до +0,15 мВ, зубець S - від -0,9 до -0,3 мВ, зубець Т - від 0,05 до +0,25 мВ. Зубець Q в цьому відведенні відсутній. Сегмент ST в цьому відведенні коливається від -0,05 до +0,1 мВ щодо відношення ізолінії. У відведенні aVL вольтаж зубця Р коливався від -0,10 до +0,05 мВ, зубця R - від 0 до +0,50 мВ, зубець S - від -0,30 до 0 мВ, зубець Т - від -0,15 до +0,15 мВ. Зубець Q в цьому відведенні часто відсутній. Сегмент ST коливається від 0 до +0,05 мВ щодо відношення ізолінії. У відведенні aVF вольтаж зубця Р коливався від 0 до +0,30 мВ, зубця Q - від -0,20 до 0 мВ, зубця R - від 0 до +0,8 мВ, зубець S - від -0,50 до 0 мВ, зубець Т - від -0,15 до +0,15 мВ. Сегмент ST в цьому відведенні коливається від -0,05 до +0,15 мВ щодо відношення ізолінії. У відведенні Vm1 шлуночковий комплекс має вигляд rS, у відведенні Vm2 - rS, у відведенні Vm3 RS, у відведенні Vm4 - Rs, у відведенні Vm5 - qRs, у відведенні Vm6 - qR. 7 Комп’ютерна верстка М. Мацело 51272 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601