Спосіб виготовлення інтер’єрно-облицювальних гіпсовмісних виробів та інтер’єрно-облицювальної фігурної мозаїки із гіпсу

1. Спосіб виготовлення інтер'єрнооблицювальних гіпсовмісних виробів та інтер'єрнооблицювальної фігурної мозаїки, що включає готування гіпсовмісної суміші, укладання її в формувальний пристрій, ущільнення гіпсовмісної суміші, притискуючи зверху гіпсовмісну суміш поверхнею будь-якого твердого тіла, витримку в формувальному пристрої гіпсовмісної суміші до повного її затвердіння, витягання з формувального пристрою гіпсовмісного виробу, просушування гіпсовмісного виробу та нанесення на його поверхню покриття, який відрізняється тим, що ущільнення гіпсовмісної суміші здійснюють, притискуючи поверхню будь-якого твердого тіла до гіпсовмісної суміші так, щоб поверхня будь-якого твердого тіла, яка контактує з гіпсовмісною сумішшю, спочатку торкалася гіпсовмісної суміші не більше, ніж на 85 % своєї площі поверхні, і потім, поступово, збільшують площу контакту поверхні будь-якого твердого тіла з поверхнею гіпсовмісної суміші. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що при ущільненні гіпсовмісної суміші притискання поверхні будь-якого твердого тіла до гіпсовмісної суміші здійснюють багаторазово, змінюючи при цьому місце притискання поверхні будь-якого твердого тіла до гіпсовмісної суміші на початковому етапі. 3. Спосіб за пп. 1, 2, який відрізняється тим, що при ущільненні гіпсовмісної суміші, перед притис U 2 (11) 1 3 міцністю, через те, що струшування гіпсової суміші не забезпечує достатні динамічні навантаження, щоб витіснити з гіпсової суміші надлишки води та повітря, що знаходяться в гіпсовій суміші. До того ж покриття гіпсових виробів фарбою чи будь якою іншою водовідштовхувальною речовиною не дає міцного з'єднання покриття з поверхнею гіпсового виробу, оскільки при цьому зусилля, що виникають при з'єднанні речовин покриття з поверхнею гіпсового виробу, є недостатніми. (Зусилля, що виникають при з'єднанні речовин покриття з поверхнею гіпсового виробу, обумовлені тільки силами притяжіння між молекулами речовин.) Найбільш близьким є спосіб виготовлення інтер'єрно-облицювальної фігурної мозаїки з гіпсу, який включає готування гіпсовмісної суміші, укладання її в формувальний пристрій, ущільнення гіпсовмісної суміші, притискуючи зверху гіпсовмісну суміш поверхнею будь якого твердого тіла, витримку в формувальному пристрої гіпсовмісної суміші до повного її затвердіння, витягання з формувального пристрою гіпсовмісного виробу, просушування гіпсовмісного виробу, та нанесення на його поверхню покриття [2]. Недоліком цього способу також є те, що він не дозволяє виготовляти гіпсовмісні вироби з достатньою міцністю, через те, що притискування зверху гіпсовмісної суміші поверхнею будь якого твердого тіла, не дозволяє концентрувати силу притиснення на окремих ділянках площі поверхні гіпсовмісної суміші, на котру діє поверхня будь якого твердого тіла. Сила, котрою діють на притискуючу поверхню будь якого твердого тіла, розподіляється рівномірно по всій поверхні гіпсовмісної суміші, котра контактує з поверхнею притискуючої поверхнею будь якого твердого тіла. Завдяки цьому витиснення води та повітря з гіпсовмісної суміші буде недостатнім. В цьому способі покриття гіпсовмісного виробу також не має міцного з'єднання з поверхнею гіпсовмісного виробу, оскільки при цьому зусилля, що виникають при з'єднанні речовин покриття з поверхнею гіпсовмісного виробу, є недостатніми. В основу корисної моделі поставлена задача шляхом вдосконалення способу виготовлення інтер'єрно-облицювальних гіпсовмісних виробів та інтер'єрно-облицювальної фігурної мозаїки із гіпсу збільшити міцність гіпсовмісного виробу та збільшити міцність з'єднання покриття з поверхнею гіпсовмісного виробу. 1. Поставлена задача вирішується тим, що в способі виготовлення інтер'єрно-облицювальних гіпсовмісних виробів та інтер'єрно-облицювальної фігурної мозаїки із гіпсу, що включає готування гіпсовмісної суміші, укладання її в формувальний пристрій, ущільнення гіпсовмісної суміші, притискуючи зверху гіпсовмісну суміш поверхнею будьякого твердого тіла, витримку в формувальному пристрої гіпсовмісної суміші до повного її затвердіння, витягання з формувального пристрою гіпсовмісного виробу, просушування гіпсовмісного виробу та нанесення на його поверхню покриття, новим є те, що ущільнення гіпсовмісної суміші здійснюють, притискуючи поверхню будь-якого 52224 4 твердого тіла до гіпсовмісної суміші так, щоб поверхня будь-якого твердого тіла, яка контактує з гіпсовмісною сумішшю, спочатку торкалася гіпсовмісної сумішіне більше, ніж на 85 % своєї площі поверхні, і потім, поступово, збільшують площу контакту поверхні будь-якого твердого тіла з поверхнею гіпсовмісної суміші. 2. Новим за п.1 є те, що при ущільненні гіпсовмісної суміші притискання поверхні будь-якого твердого тіла до гіпсовмісної суміші, здійснюють багаторазово, змінюючи при цьому місце притискання поверхні будь-якого твердого тіла до гіпсовмісної суміші на початковому етапі. 3. Новим за пп.1,2 є те, що при ущільненні гіпсовмісної суміші, перед притисканням поверхні будь-якого твердого тіла до гіпсовмісної суміші, гіпсовмісну суміш трамбують, діючи на гіпсовмісну суміш будь-яким додатковим твердим тілом, площа поверхні якого, що контактує з поверхнею гіпсовмісної суміші, не повинна перевищувати 60 % загальної площі поверхні гіпсовмісної суміші, на яку діють поверхнею будь-якого твердого тіла при ущільненні гіпсовмісної суміші. 4. Новим за пп.1 - 3 є те, що при ущільненні гіпсовмісної суміші, перед притисненням гіпсовмісної суміші чи її трамбуванням, на поверхні гіпсовмісної суміші, до якої прикладають зусилля, розташовують будь-який матеріал, що здатний армувати гіпсовмісну суміш, і притискають чи трамбують гіпсовмісну суміш разом з матеріалом, що здатний армувати гіпсовмісну суміш. 5. Новим за пп.1 - 4 є те, що при ущільненні гіпсовмісної суміші здійснюють вібрацію гіпсовмісної суміші. 6. Новим за пп..1 - 5 є те, що на вологу поверхню гіпсовмісного виробу наносять покриття за допомогою стиснутого повітря шляхом напилювання покриття на поверхню гіпсовмісного виробу. 7. Новим за пп.1 - 6 є те, що при нанесенні покриття на вологу поверхню гіпсовмісного виробу гіпсовмісний виріб заряджають електростатичним зарядом будь-якої полярності. 8. Новим за пп.1 - 7 є те, що при нанесенні покриття на вологу поверхню гіпсовмісного виробу речовини покриття притискають до поверхні гіпсовмісного виробу, використовуючи будь-які зусилля. На фіг. 1 схематично зображено виконання способу згідно п. 1,2 формули. Римською цифрою І позначено початкове положення твердого тіла, поверхнею котрого притискають гіпсовмісну суміш. Римською цифрою II позначено кінцеве положення твердого тіла, поверхнею котрого притискають гіпсовмісну суміш. Літерою F та суцільною стрілкою, позначена сила, за допомогою котрої притискають гіпсовмісну суміш. На фіг. 2 схематично зображено виконання способу згідно п. 3,4 формули. Літерою F1 та суцільною стрілкою, позначена сила, за допомогою котрої трамбують гіпсовмісну суміш. Спосіб здійснюють наступним чином. Гіпсовмісну суміш 1, яка може містити гіпс від 100 до 50 %, укладають в формувальний пристрій, тобто в форму 2, яка може бути виготовлена з матеріалу, що дозволяє збільшення об'єму гіпсовмісного виробу при його затвердінні. Ущільнення гіпсової суміші 2 5 здійснюють за допомогою твердого тіла 3, яка може бути пластина, виготовлена з скла, оргскла чи будь-якого іншого матеріалу. Ущільнення гіпсовмісної суміші 1 здійснюють, притискуючи поверхню будь-якого твердого тіла 3 до гіпсовмісної суміші 1 з силою F так, щоб поверхня будь-якого твердого тіла 3, яка контактує з гіпсовмісною сумішшю 1, спочатку торкалася гіпсовмісної суміші не більші, ніж на 85 % площі своєї поверхні, і потім, поступово, збільшують площу контакту поверхні будьякого твердого тіла 3 з поверхнею гіпсовмісної суміші 1 (фіг.1). Притиснення поверхні будь-якого твердого тіла 3 до гіпсовмісної суміші 1 можуть здійснювати, рухаючи поверхню будь-якого твердого тіла 3, як в горизонтальному так і в вертикальному напрямках. Це потрібно для того, щоб збільшити виділене навантаження на гіпсовмісну суміш 1 шляхом зменшення площі контактної поверхні. Збільшене виділене навантаження збільшить об'єм витісненої води та повітря з гіпсовмісної суміші, і як наслідок збільшить її міцність при затвердінні, тобто міцність гіпсовмісного виробу. Крім цього, це забезпечує горизонтальне пересування шарів гіпсовмісної суміші 1, що додатково забезпечує витіснення повітря та води з гіпсовмісної суміші. Це додатково збільшить міцність гіпсовмісного виробу. Збільшувати контактну поверхню, на початковому етапі притиснення, між твердим тілом 3 та гіпсовмісною сумішшю 1, більша ніж на 85 % недоцільно, оскільки при цьому виділене навантаження на гіпсовмісну суміш 1 буде замалим для притиснення гіпсовмісної суміші 1. Звичайно, площина контактної поверхні між твердим тілом 3 та гіпсовмісною сумішшю 1 складає 30-40 % від можливої. Таким чином, виділене навантаження на гіпсовмісну суміш 1 сили F, яка діє на тверде тіло 3, при притисканні гіпсовмісної суміші 1 в формувальному пристрої 2, можна збільшити більше ніж удвічі. Ущільнення гіпсовмісної суміші притискання поверхні будь-якого твердого тіла 3 до гіпсовмісної суміші 1, можуть здійснювати багаторазово, змінюючи при цьому місце притискання поверхні будь-якого твердого тіла 3 до гіпсовмісної суміші 1 на початковому етапі. Це забезпечить збільшене виділене навантаження на гіпсову суміш 1 майже по всій її поверхні, що додатково збільшить міцність гіпсовмісного виробу. При ущільненні гіпсовмісної суміші 1, перед притисканням поверхні будь-якого твердого тіла 3 до гіпсовмісної суміші 1, гіпсовмісну суміш 1 трамбують, діючи на гіпсовмісну суміш будь-яким додатковим твердим тілом 4 з силою F1, площа поверхні якого, що контактує з поверхнею гіпсовмісної суміші 1, не повинна перевищувати 60 % загальної площі поверхні гіпсовмісної суміші 1, на яку діють поверхнею будь-якого твердого тіла 3 при ущільненні гіпсовмісної суміші 1 (фіг.2). Перевищення контактної поверхні більше ніж на 60 % недоцільне, оскільки при цьому буде невиправдано малим виділене зусилля на поверхню гіпсовмісної суміші. 52224 6 Трамбування гіпсовмісної суміші 1 додатково сприяє витисканню повітря та води з гіпсовмісної суміші 1, і. як наслідок, додатково збільшує міцність гіпсовмісного виробу. При ущільненні гіпсовмісної суміші 1, перед притисненням гіпсовмісної, суміші 1 чи и трамбуванням, на поверхні гіпсовмісної суміші 1, до якої прикладають зусилля, розташовують будь-який матеріал 5, що здатний армувати гіпсовмісну суміш 1, і притискають чи трамбують гіпсовмісну суміш 1 разом з матеріалом 5, що здатний армувати гіпсовмісну суміш. Армування гіпсовмісної суміші 1 додатково збільшить її міцність. При ущільненні гіпсовмісної суміші 1 також здійснюють вібрацію гіпсовмісної суміші 1. Додаткові динамічні сили сприяють ще більшому витисненні води на повітря з гіпсовмісної суміші 1, і, як наслідок, ще більше зміцнюють гіпсовмісний виріб. На вологу поверхню гіпсовмісного виробу, яким може бути декоративна інтер'єрна мозаїка чи просто облицювальна плитка, наносять покриття за допомогою стиснутого повітря/ шляхом напилювання покриття на поверхню гіпсовмісного виробу. Частинки порошку покриття при руханні в потоці стиснутого повітря мають кінетичну енергію. При зіткненні частинок покриття з зволоженою поверхнею гіпсовмісного виробу, частинки покриття міцно приєднуються до поверхні гіпсовмісного виробу. Тобто при зіткненні кінетична енергія частинок забезпечує виникнення сил при з'єднання частинок покриття з поверхнею гіпсовмісного виробу. Це забезпечує міцність з'єднання покриття з поверхнею гіпсовмісного виробу. При нанесенні покриття на вологу поверхню гіпсовмісного виробу, гіпсовмісний виріб заряджають електростатичним зарядом будь – якої полярності. Електростатичний заряд на поверхні гіпсовмісного виробу може з'явитися і при терті частинок покриття об поверхню гіпсовмісного виробу при напилюванні його покриттям. Це забезпечує появу додаткових електростатичних сил притяжіння між частинками покриття та поверхнею гіпсовмісного виробу, що додатково збільшує міцність з'єднання покриття з поверхнею гіпсовмісного виробу. Що ще більше забезпечити міцність з'єднання покриття з поверхнею гіпсовмісного виробу, при нанесенні покриття на вологу поверхню гіпсовмісного виробу, речовини покриття притискають до поверхні гіпсовмісного виробу, використовуючи будь-які зусилля. Це можуть бути зусилля людини, прикладені до порошку покриття через плівку чи будь-який еластичний предмет, які не будуть прилипати до самого покриття. Це ще більше зміцнить з'єднання покриття з поверхнею гіпсовмісного виробу. Таким чином, вказаний спосіб не потребує складного обладнання для свого використання, і може бути використаний навіть при ручному виробництві гіпсовмісних виробів. Разом з тим, спосіб виготовлення інтер'єрно-облицювальних гіпсовмісних виробів забезпечує достатню міцність гіпсов 7 52224 місного виробу, та забезпечує достатню міцність з'єднання покриття з поверхнею гіпсовмісного виробу. Приклад конкретного виконання Спосіб випробуваний при виготовленні інтер'єрно-облицювальної гіпсової плитки, розмірами 90 х 90 х 6 мм. Тобто поверхня плитки була квадратної форми, а товщина плитки складала 6 мм. Гіпсовмісну суміш готували шляхом додавання води до порошку гіпсу фракцією 50-300 мкм. Інших добавок в гіпсовмісну суміш не добавляли. Для притиснення гіпсовмісної суміші використовували скляну пластину. Гіпсовмісну суміш притискували зусиллям людини. Міцність гіпсовмісного виробу контролювали у такий спосіб. Гіпсовмісний виріб затискали в пристрій для затискання майже на половину довжини чи ширини гіпсовмісного виробу. На кінець вільної частини гіпсовмісного виробу прикладали силу/з метою поламати гіпсовмісний виріб. Силу, яка забезпечувала ламання гіпсовмісного виробу, фіксували. При виконанні способу згідно п.1 та п.2 формули, міцність гіпсовмісного виробу приблизно зростала на 20 та 25 %, відповідно. При трамбуванні гіпсовмісної суміші зусиллям людини за допомогою пластикового предмету циліндричної форми з діаметром 30 мм., міцність гіпсовмісного виробу додатково зростала приблизно на 10%. При використанні вібрації, тобто при Комп’ютерна верстка І.Скворцова 8 трамбуванні гіпсовмісної суміші на вібростолі, міцність виробу зростала ще на 5 %. При армуванні гіпсовмісного виробу дрібними шматками картону, міцність виробу зростала майже вдвічі. Покриття на поверхню виробу напилювали стиснутим повітрям, тиск якого дорівнював 2 Атм. Міцність покриття зростала майже на 100 - 150 %. Міцність покриття вимірювали у такий спосіб. На нанесене та висушене покриття безпосередньо діяли пластиковим твердим предметом, з'єднаним з ручним вібратором на протязі 2-3 хвилин. Залишки покриття на поверхні виробу визначали візуально. Додатково, при напилюванні покриття гіпсовмісний виріб заряджали електростатичним зарядом, з'єднуючи його з пристроєм накопичення електричного заряду (Лейденської банки). Міцність покриття при цьому додатково зростала на 20 - 30 відсотків. При притисненні покриття до поверхні гіпсовмісного виробу зусиллям людини через полімерну плівку, міцність покриття ще зростала на 15-20 відсотків. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ 1. Деклараційний патент на корисну модель України № 5220, 7 В28В 11/00, 1/08, бюл.№2, 2005р. 2. Патент РФ на винахід №2261173, 7 В28В 11/08, 7/34, опубліковано 27.09.2005р. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601