Спосіб лікування хворих на дифтерію

1 Спосіб лікування хворих на дифтерію, що включає введення антибіотиків, протидифтерійної сироватки, глюкозо-сольових розчинів, інгібіторів протеаз, діуретиків, препаратів, що поліпшують реологічні властивості крові і мікроциркуляцію, та ентеросорбентів, який відрізняється тим, що додатково хворим вводять ербісол по 2,0 мл 1-2 рази на добу внутрішньом'язово 2 Спосіб за п 1 , який відрізняється тим, що ербісол вводять по 2 мл 1 раз на добу протягом 10 діб при середньо тяжкому перебігу дифтерії, та по 2 мл 2 рази на добу протягом перших 10 діб і по 2 мл 1 раз на добу ще 7-10 діб при тяжкому перебігу дифтерії Винахід відноситься до галузі медицини, а саме до способів лікування інфекційних хвороб Відомий загальноприйнятий спосіб лікування хворих на дифтерію шляхом введення специфічної протидифтерійної сироватки в дозах, які відповідають тяжкості перебігу захворювання, а також антибіотиків пеніцилінового ряду або з групи тетрациклінів (Справочник практического врача / Под ред А И Воробьева - М Баян, 1992 - С 274 275) Однак недоліками цього способу лікування хворих на дифтерію є досить тривале збереження загально токсичного синдрому, який обумовлений метаболічними порушеннями в організмі хворих Тому запропонований спосіб лікування на дифтерію, який передбачає введення додатково до антибіотиків та протидифтерійної сироватки також засобів неспецифічної детоксикації, а саме внутрішньовенне введення глюкозо-сольовоих розчинів в КІЛЬКОСТІ 1500-2000 мл на добу дорослому, 10 % розчину альбуміну по 400 мл на добу, а також преднізолону парентерально в добовій дозі 60-120 мг (Справочник по инфекционным болезням / Под ред Ю В Лобзина и А П Казанцева СПб Комета, 1997 - С 225 - 228) Однак цей спосіб недостатньо ефективний при лікуванні хворих на токсичні форми дифтерії, оскільки він в таких випадках не обумовлює в тривалого зниження як загальної, так і специфічної інтоксикації, обумовленої дією екзотоксичної дифтерійної палички Тому розроблений удосконалений спосіб лікування хворих на дифтерію, який включає введення антибіотиків, протидифтерійної сироватки, глюкозо-сольових розчинів та додатково інгібіторів протеаз (контрикал, гордокс аботрасилол), діуретиків, а також препаратів, що поліпшують реологічні властивості крові і мікроциркуляцію (ВозіановаЖ І Інфекційні і паразитарні хвороби - Т І - Київ Здоров'я -2001 - С 217-221) Недоліками цього способу є недостатньо швидке зниження «метаболічної» інтоксикації, яка пов'язана з накопиченням в організмі хворого токсичних сполук середньо молекулярної маси, тобто «середніх молекул» (CM), а також синдрому імунотоксикозу, який обумовлений суттєвим підвищенням вмісту у крові циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) Тому був запропонований спосіб лікування хворих на дифтерію, який включає введення антибіотиків, протидифтерійної сироватки, глюкозосольових розчинів, інгібіторів протеаз, діуретиків, препаратів, що поліпшують реологічні властивості крові і мікроциркуляцію та додатково кремнеземних ентеросорбентів у вигляді 2% водної суспензії протягом 7-10 діб поспіль (Деклараційний патент на винахід № 48667 МПК7 А 61 К 31/695, А 61 Р 31/00 - Спосіб лікування дифтерії - Приоритет від 07 112001- Автори Фролов В М , Шаповалова 1 0 , Соцька Я А, Терьошин В О - Опубл 15 08 2002-Бюл №8,2002) Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому обраний в якості 1 ю 59724 прототипу До недоліків прототипу відноситься те, що у частини хворих досить тривало зберігаються порушення з боку природної антиінфекційної резистентності (ПАР), особливо після перенесеної токсичної дифтерії, а в клінічному плані астенічний або астенодепресивний синдроми та зниження працездатності Задачею винаходу було підвищення ефективності лікування хворих на дифтерію, скорочення терміну лікування та покращення стану ПАР шляхом додаткового введення нового українського препарату ербісолу Ербісол - сучасний біологічно активний препарат природного походження, який містить в своєму складі екстракт з ембріонів великої рогатої худоби, має імуномодулюючі властивості, а також сприяє стимуляції ПАР та процесів репаративної регенерації тканин Встановлено позитивна дія ербісолу на функціональний стан паренхіми печінки та підвищення її детоксикуючих можливостей Ербісол згоден стимулювати імунітет та ПАР у хворих з імунодефіцитними станами різного генезу, а також покращувати стан центральної нервової системи, в тому числі зменшувати прояви депресії, що пов'язані з дією інфекційних агентів, тобто володіє адаптогенними можливостями Наша пропозиція щодо використання ербісолу в комплексі лікувальних заходів у хворих на дифтерію, базується на вперше встановленої нами при попередніх дослідженнях закономірності, що ербісол добре стимулює показники ПАР та імунітету у хворих з екзотоксичними інфекціями, зокрема дифтерією Наше експериментальні дослідження дозволили встановити, що це пов'язано з поліпшенням процесів метаболізму в імунокомпетентних клітинах При лікуванні хворих на дифтерію ербісол впроваджений нами вперше Запропонований спосіб лікування хворих на дифтерію здійснюється таким чином При госпіталізації хворого та встановленні діагнозу дифтерії, йому призначають лікування антибіотиками, введення протидифтерійної сироватки в дозі, яка відповідає тяжкості перебігу хвороби, глюкозо-сольових розчинів, діуретиків, інгібіторів протеаз, препаратів, що поліпшують реологічні властивості крові і мікроциркуляцію, кремнеземних ентеросорбентів усередину та додатково - нового вітчизняного препарату ербісолу внутрішньом'язово по 2,0 мл 1 раз на добу протягом 10 діб при середньотяжкому перебізі дифтерії та по 2,0 мл 2 рази на добу при тяжкому перебігу захворювання протягом перших 10 діб лікування, потім по 2,0 мл 1 раз на добу ще 8-Ю діб, в залежності від досягнутого ефекту Для вивчення ефективності запропонованого способу лікування хворих на дифтерію було обстежено дві групи пацієнтів з даним діагнозом, з яких перша (20 осіб) отримувала лікування згідно до запропонованого способу, та друга (25осіб) ВІДПОВІДНО до способу-прототипу Обидві групи обстежених були рандомізовані між собою за тяжкістю перебігу дифтерії, віком та статтю хворих Обстежені хворі поступали до інфекційного стаціонару переважно на другий день від початку хвороби Клініка дифтерії у них була типовою і характеризувалася підвищенням температури тіла, наявністю інших симптомів інфекційної токсикозу (головний біль, загальна слабкість, ломота в усьому ТІЛІ, зниження апетиту) та місцевих проявів запального процесу у ротоглотці (біль у горлі, набряк піднебінних мигдаликів та язичка, наявність плівчатих нальотів на мигдаликах, які поширюються на язичок та м'яке піднебіння) При тяжкому перебізі дифтерії відзначалося також виражена блідість шкіри, цианоз губ та носо-губного трикутника, нігтьових фаланг, тахікардія, глухість тонів серця, виникнення задишки у разі вже невеликого фізичного навантаження, у частини хворих - набряк на шиї різного ступеня поширення - від підщелепної ділянки (при субтоксичної дифтерії) до ключиць (при токсичній дифтерії ІІ-ІІІ ст) У всіх хворих на дифтерію, що були під наглядом, відзначено збільшення та болісність підщелепних лімфовузлів Проведення КЛІНІЧНОГО обстеження в динаміці дозволило встановити, що в першій групі, яка отримувала лікування згідно до запропонованого способу, було відзначено вірогідне прискорення ліквідації симптомів загального інфекційного токсикозу та місцевого запального процесу в ротоглотці Так, як видно з таблиці 1, тривалість збереження загальній слабкості скорочується у хворих першої групи відносно другої на 2,4±0,15 дні, нездужання на 3,1 ±0,2 дні, головного болю - на 2,2±0,12 дні, ломоти в усьому ТІЛІ - на 2,4± 0,15 дні, болю у горлі - на 2,3±0,18 дні, тахікардії - на 2,4±0,2 дня, збереження нальотів у ротоглотці - на 2,0±0,1 дні, гіперемії слизової оболонки ротоглотки -на 2,0±0,11 дні, збільшення підщелепних лімфатичних вузлів - на 2,4±0,2 дні, набряку шиї (при токсичній дифтерії) - на 1,4±0,1 дні, блідість шкіри обличчя -на 1,3±0,05 дні, астенічних проявів (підвищеної стомлюваності, дратливості, відсутності працездатності та інш ) - на 4,6±0,2 дні (Р