Спосіб визначення об’єму і площі ураження тканин при відмороженні

Спосіб визначення об'єму і площі ураження тканин при відмороженні шляхом проколу шкіри внутрішньом'язовою голкою від дистальних відділів уражених кінцівок проксимальніше, який відрізняється тим, що проколи здійснюють через один сантиметр на глибину 3 мм, отриману після проколу краплю крові наносять на предметне скло, додають краплю ізотонічного розчину NaCl і вивчають наявність та функціональний стан формованих елементів крові, і при "сухому проколі" визначають відсутність кровообігу в ураженому U 1 3 зони відмороження визначається чітка межа майбутньої лінії демаркації. Завадовська В.Д. і Бородулін В.Г. (1981) провели дослідження з використанням радіоізотопного методу діагностики для виявлення глибини враження. Для діагностики глибини враження при відмороженнях використали метод гамма-сцинтиграфії кісток та м'яких тканин. Автори вважають, що цей метод дозволяє в ранні строки визначити межу життєздатності. Для проведення дослідження використано остеотропний препарат пірофосфата, мічений технецій 99 [Чадаев А.П., Свиридов С.В., Климиашвили А.Д., Гасанов М.М. Холодовая травма // Российский медицинский журнал. - 2005. -№ 5. - С. 20-23]. Отримані результати свідчать, що при І ступені враження ізотоп рівномірно розподілений на всьому протязі враженої кінцівки, як в м'яких тканинах, так і в кістках. При II ступіні відмороження встановлено як відсутність змін в розподілі радіонуклиду, так і тимчасове зниження фіксації в м'яких тканинах при добрій візуалізації кісток на цьому рівні. При III ступіні враження характерна стійка відсутність паралелізації на сцінтіграмах м'яких тканин і кісток. Відмороження IV ступеня характеризується «німими зонами», тобто повною відсутністю накопичення радіофармпрепарату, як в м’яких тканинах, так і кістках на одному рівні. Автори роблять висновок, що використання даного методу дозволяє вже на протязі перших 23 діб прогнозувати рівень враження кісток і м'яких тканин і визначити ступінь холодової травми. Проблема діагностики глибини враження на ранніх етапах перебігу ходової травми залишається дуже важливою. Не існує жодного достовірного методу визначення ступеня враження в дореактивному періоді. Запропоновані сучасні методи дослідження такі, як пальцева плятізмографія, рентгенорадіонуклідна діагностика, реографія, ангіографія, креатинкіназний тест, не дають можливості безпосередньо після відновлення температури вражених ділянок тіла визначити глибину відмороження. Панченков Н.Р. (1987) пропонує використовувати інформативні функціональні тести на самому початку раннього реактивного періоду. Реєструвати покращення кровообігу після введення реологічно направлених, судинорозширюючих препаратів та антикоагулянтів з використанням ангіографії і плятізмографії до і після введення резерпіну, а також термографічні вимірювання. Широке використання названих методів не можливо в клінічній практиці із-за їх малої доступності. Воінов О.І. (1989) вважає, що в дореактивному і ранньому реактивному періоді холодової травми можна з певною достовірністю прогнозувати глибину враження тканин в більш пізньому періоді. Відмороження (некроз) тканин автор розглядає як наслідок холодової травми. Відома проба Мак-Клюра [Олипер Т.В. Гидрофильная проба при очаговых корковых поражениях и еѐ колебания при тканевой терапии // рефераты докладов. - 9-18 марта 1951. - Томск. - 1951. - С. 61], яка дозволяє оцінити гідрофільність тканин. Причому вона не має прямого зв'язку зі станом кровообігу в даній ділянці враження. 53464 4 Найбільш близьким та обраним за прототип є спосіб виявлення межі відмороження - відомий прийом Більрота [Котельников В.П. Отморожения. М: Медицина. - 1988. – 256 с.], при якому больову чутливість досліджують (по уколу голкою) від дистальних відділів кінцівки до проксимальних, де визначається межа повної анестезії, якщо після закінчення доби межа анестезії знаходиться в тих же межах, то вона відповідає рівню майбутньої демаркації некрозу. Спосіб дозволяє з відносною вірогідністю визначити зони некрозу, зони необоротних дегенеративних процесів, зони оборотних дегенеративних процесів, та початкову зону висхідних запальних процесів при локальній холодовій травмі в дореактивному та ранньому реактивному періодах. Межа глибокої анестезії в першу добу реактивного періоду, та виділення гемолізованої рідини з зони анестезії можуть допомогти в визначенні лінії майбутньої демаркації. Але для визначення площі враження та об'єму тканин з порушенням мікроциркуляції ця методика не може бути використана. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу визначення об'єму і площі враження тканин при відмороженні, в якому за рахунок зміни характеру дослідження, досягається визначення порушень мікроциркуляції та реологічних властивостей крові, що дозволяє виявити розміри некрозу. Поставлена задача вирішується в способі визначення об'єму і площі враження тканин при відмороженні шляхом проколу шкіри внутрішньом'язовою голкою від дистальних відділів вражених кінцівок проксимальніше, згідно з корисною моделлю, проколи здійснюють через один сантиметер на глибину 3 мм, отриману після проколу краплю крові наносять на предметне скло, додають краплю ізотонічного розчину NaCl і вивчають наявність та функціональний стан формованих елементів крові, і при «сухому проколі» визначають відсутність кровообігу у враженому сегменті кінцівки, при дослідженні жовтуватої краплі виявляють повну відсутність формованих елементів крові в препараті, що характеризується як зона можливого формування тромбів, при дослідженні краплі темної венозної крові, що повільно витікає з проколу, визначають наявність великої кількості зруйнованих еритроцитів, в краплі венозної крові, що швидко витікає з проколу спостерігається велика кількість патологічних форм еритроцитів в вигляді шизоцитів, з частково порушеною оболонкою, ехиноцитів з великою кількістю відростків («шипів»), дискоцитів з відсутністю прояснення в центрі, при мікроскопічному дослідженні червоної краплі крові, що вільно витікає з проколу виявляють появу значно більшої кількості нормальних форм еритроцитів, дослідження яскраво червоної краплі крові, яка витікає з проколу, виявляє відсутність патологічних форм еритроцитів, які сформовані в короткі стовпці і вільно хаотично рухаються в препараті, що свідчить про відсутність порушень кровообігу в досліджуваній ділянці. Загальновідомо, що основні зміни в організмі при місцевій холодовій травмі пов'язані з порушенням мікроциркуляції, що у свою чергу прояв 5 ляється порушенням реологічних властивостей крові і киснево-транспортної функції еритроцитів. Основними характеристиками, що визначають текучість крові в капілярах, є її в'язкість і здатність еритроцитів до зміни своєї форми (деформації). Еритроцит в нормі має можливість, змінюючи свою форму від каплевидної до дископодібної, проникати через кровоносні судини значно менших розмірів, ніж він сам, і зберігати при цьому свою киснево-транспортну функцію [Федоров Н.А. Нормальне кровотворення і його регуляція. - М.: Медицина, 1976. - 544 с.]. Еластичність і пластичність еритроцитів визначається співвідношенням об'єму до площі, товщини до діаметру, їх двоввігнутою формою, а також здібністю до деформації при циркуляції в кровоносному руслі. Патологічні процеси, в основі яких лежать порушення реологічних властивостей крові, мікроциркуляції, гіпоксія, можуть призводити до порушення морфологічних і функціональних властивостей еритроцитів, які в свою чергу можуть бути чинниками некрозоутворювання. [Кулешова Л.Г. Морфологічні зміни еритроцитів людини за умов охолодження // Фізіологічній журнал. - 2005. Т. 51 № 3.-С. 73-77]. Морфофункціональні зміни еритроцитів можуть свідчити про наявність порушення кровообігу та мікроциркуляції в досліджуваній зоні. Методика проведення, мікроскопічна оцінка стану еритроцитів та голка для виконання проколів шкіри з обмежувачем представлені на Фіг.1, 2, 3. Запропонований спосіб здійснюють таким чином. Після госпіталізації хворого виконують санацію вражених ділянок розчином хлоргексидину, проводять прокол шкіри внутрішньом'язковою голкою з застосуванням спеціального пристрою для обмеження на глибину 3мм від дистальних відділів вражених кінцівок проксимальніше через один сантиметер. Візуально оцінюють колір отриманої після проколу краплі. Останню наносять на предметне скло, додають краплю ізотонічного розчину NaCl і вивчають за допомогою мікроскопу МБІ-15 зі збільшенням х20, х40. «Сухий прокол» свідчить про відсутність кровообігу у враженому сегменті кінцівки. Мікроскопічне дослідження жовтуватої краплі виявило повну відсутність формованих елементів крові в препараті, що може бути пов'язано з судинним спазмом і формуванням артеріо-венулярних шунтів. Цю зону враження можна характеризувати, як зону можливого формування тромбів, чинниками яких можуть виступати зруйновані і деформовані еритроцити. Дослідження краплі темної венозної крові, що повільно витікає з проколу визначає наявність великої кількості зруйнованих еритроцитів. В краплі венозної крові, що швидко витікає з проколу спостерігається велика кількість патологічних форм еритроцитів в вигляді шизоцитів, з частково порушеною оболонкою, ехиноцитів з великою кількістю відростків («шипів»), дискоцитів з відсутністю прояснення в центрі, що свідчить про значну насиченість гемоглобіном. Швидкість руху еритроцитів сповільнена за рахунок скупчення їх в конгломерати. 53464 6 При мікроскопічному дослідженні червоної краплі крові, що вільно витікає з проколу виявляється поява значно більшої кількості нормальних форм еритроцитів (двояковвігнутих дискоцитів, книзоцитів, ехиноцитів з невиликими відростками («шипами»). Покращення швидкості хаотичних рухів еритроцитів може бути повязано з тим, що вони представлені в формі сформованих стовпців. Дослідження яскраво червоної краплі крові, яка витікає з проколу, виявляє відсутність патологічних форм еритроцитів, які сформовані в короткі стовпці і вільно хаотично рухаються в препараті, що свідчить про відсутність порушень кровообігу в досліджуваній ділянці. Таким чином отримані результати дозволяють достовірно визначити кордони локального холодового враження і визначити площу та об'єм спровокованих кріовпливом тканин. Приклад. Хворий К., 21 рік, № історії хвороби 2400, був госпіталізований в опікове відділення через 6 годин після холодового ушкодження з діагнозом: відмороження дистальних відділів стоп в ранньому реактивному періоді. При госпіталізації: стан відносно задовільний. Скарги на болі в ступнях розпираючого характеру, відчуття свербежу, напруги, ломоти, парестезії. Об’єктивно: кінцівки холодні на дотик, колір шкіри синявий з ціанотичним відтінком, місцями мармуровий до середини ступні. Ділянка від середини ступні до межі надступаковогомілкового суглобу блідо-рожевого кольору, проксимальніше до рівня нижньої третини гомілки ділянки синявої та ціанотичної шкіри. Візуально межа ураження на рівні нижньої третини гомілок, що було підтверджено проведенням стандартного прийому Більрота. Було виконано дослідження запропонованим способом. Проколи шкіри на глибину 3 мм до рівня головок плеснових кісток були «сухими», що свідчило про відсутність кровотоку. На рівні середини ступні з проколів виділялася крапля жовтуватої рідини, що свідчило про наявність вони формування тромбів. Мікроскопічно формованих елементів крові не знайдено. З проколів ділянки блідорожевого кольору витікала темна венозна кров, що може свідчити про наявність зони формування артеріовенулярних шунтів. Мікроскопічно еритроцити представлені великою кількістю патологічних форм у вигляді конгломератів різних розмірів, рухливість еритроцитів практично не спостерігалась. З проколів шкіри до межі нижньої третини гомілки виділялась крапля жовтуватої-рожевої рідини, що свідчило про порушення кровообігу і мікроциркуляції в цій зоні. Мікроскопічно виявлені поодинокі еритроцити з пошкодженими оболонками (шизоціти), рухливість яких відсутня. Подальше виконання проколів свідчило про те, що рівень враження сягав середини гомілки, де капля крові була яскравочервоного кольору, з'являлась швидко. Мікроскопічно еритроцити нормальної форми, рухливість яких не страждала. Виконання запропонованого методу виявило, що площа ураження складає більше 9% п.т. Це стало важливим для підрахунку об'єму противошокової терапії, і проведення невідкладних заходів, які включали в себе: накладування термоізолюючих пакетів, використання ква 7 53464 нтової терапії, внутрішньоартеріальні введення спазмолітиків, судинних препаратів, антикоагулянтів. Запропонований спосіб дозволив об’єктивізувати стан тяжкості отриманого холодового ушкодження, діагностувати наявність у поте Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 8 рпілого холодової хвороби та визначити об'єм та якість лікувальних заходів. Таким чином, запропонований спосіб дозволяє з високою вірогідністю визначати межу та об'єм враження при локальних холодових ушкодженнях (відмороженнях). Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601