Спосіб іммобілізації розбірних частин багатокомпонентних зубних імплантів з гвинтовою системою з’єднання

Спосіб іммобілізації розбірних частин багатокомпонентних зубних імплантатів з гвинтовою системою з'єднання, що включає з'єднання абатменту з основою фіксуючим гвинтом шляхом згвинчування, поверхні яких перед згвинчуванням обробляються піскоструменевою обробкою, який відрізняється тим, що кільцеве завершення ендоосальної частини основи імплантату з гвинтовою системою фіксації у ній абатменту у полірованій частині над шийкою з кільцевою виточкою з плавною дугоподібною зміною товщини шийки виготовляють у вигляді конусоподібного продовження висотою 1-3 мм з кутом конусності 6-45° з наступною піскоструменевою обробкою робочим агентом фракцій U 1 3 вуар внутрішньокісткової частини імплантатів і не виключає їх негативні впливи на морфологію кісткової тканини та слизової оболонки. Відомий також спосіб іммобілізації абатменту розбірного імплантату за допомогою протезного гвинта, поверхня якого покрита карбоновою смолою з алмазною кришкою - DLC покриттям, розробником та виробником зубних імплантатів якого є французька фірма Anthogyr [Рекламний проспект Anthogyr, 2004 р. "Имплантология для вас", С. 11]. Застосування гвинтів з DLC покриттям дозволяє досягти потрібної сили зчеплення гвинта з абатментом і, таким чином, забезпечити його іммобілізацію, проте виготовлення вказаного покриття можливе лише у виробничих умовах, потребує додаткових витрат на обладнання і матеріали, що значно здорожує вартість фіксуючого гвинта. Але їх застосування неможливе у конструкціях імплантатів інших виробників через різницю в системах гвинтів за формою, розміром і кроком різьби. Найбільш близьким за технічною суттю до корисної моделі, що заявляється, є спосіб іммобілізації головки (абатменту) розбірного зубного імплантата, що включає з'єднання головки (абатменту) імплантату з основою фіксуючим гвинтом, поверхні яких обробляються, шляхом згвинчування, за яким перед згвинчуванням обробляють внутрішню і зовнішню поверхні головки імплантату та зовнішню поверхню фіксуючого гвинта піскоструменевою обробкою хімічностійким матеріалом, твердість якого перевищує твердість матеріалу імплантату, промивають та стерилізують, причому як хімічностійкий матеріал використовують оксид алюмінію. [Патент на винахід,UА, №78435, А61С 8/00, А61С 13/00, бюл. №3, 2007р]. Проте піскоструменева обробка стикових поверхонь із використанням оксиду алюмінію повністю не вирішує проблеми рухомості і розгерметизації гвинтового з'єднання через можливу появу мікрощілин, які збільшуються в процесі експлуатації і сприяють попаданню мікроорганізмів у резервуар внутрішньокісткової частини імплантатів, що негативно впливають на морфологію кісткової тканини та слизової оболонки. В основу корисної моделі поставлено задачу винайдення надійного способу іммобілізації розбірних частин багатокомпонентих зубних імплантатів з гвинтовою системою з'єднання, універсального для відповідних імплантатних систем, шляхом підбору технологічних операцій і підсилення ортопедичної конструкції досягти збільшення сили тертя між стиковими поверхнями розбірних частин, герметизації стикових з'єднань, і тим самим запобігти їх рухомості і розгерметизації в процесі експлуатації, попередити утворення у з'єднанні мікрощілин і попаданню через них мікроорганізмів у резервуар внутрішньокісткової частини імплантатів, і, відповідно, зменшити негативні впливи мікроорганізмів на морфологію кісткової тканини та слизової оболонки. Поставлена задача вирішується тим, що за способом іммобілізації розбірних частин багатокомпонентних зубних імплантатів з гвинтовою системою з'єднання, що включає з'єднання абатменту 54043 4 з основою фіксуючим гвинтом шляхом згвинчування, поверхні яких перед згвинчуванням обробляються піскоструменевою обробкою, згідно пропонованої корисної моделі, кільцеве завершення ендоосальної частини основи імплантату з гвинтовою системою фіксації у ній абатменту у полірованій частині над шийкою з кільцевою виточкою з плавною дугоподібною зміною товщини шийки виготовляють у вигляді конусоподібного продовження висотою 1-3мм з кутом конусності 6-45° з наступною піскоструменевею обробкою робочим агентом фракційністю від 50 до 150 мкн його зовнішньої поверхні, зовнішньої поверхні абатмента та зовнішньої поверхні головки фіксуючого гвинта, після чого промивають і стерилізують розбірні частини імплантату, проводять хірургічний етап по встановленню внутрішньокісткової основи, в післяопераційний період фіксують формувач ясен, після зняття якого припасовують абатмент необхідної форми і згвинчують фіксуючим гвинтом з основою при негайному і/або відтермінованому навантаженні імплантату, моделюють коронку/зубопротезну конструкцію з продовженими бічними сторонами з накриттям місця стикування розбірних частин імплантату в притик до шийки ендоосальної частини його основи і фіксують на завершальній стадії коронку/зубопротезну конструкцію на цемент з попередньою піскоструменевою обробкою внутрішньої поверхні металевого каркасу коронки/зубопротезної конструкції. За рахунок сукупності ознак, а саме того, що запропоновано кільцеве завершення ендоосальної частини основи імплантату з гвинтовою системою фіксації абатменту імплантату у полірованій частині над шийкою з кільцевою виточкою виготовити у вигляді конусоподібного продовження з кутом конусності 6-45° з наступною піскоструменевею обробкою його зовнішньої поверхні, а також зовнішньої поверхні абатменту та зовнішньої поверхні головки фіксуючого гвинта, яку здійснюють робочим агентом фракційністю від 50 до 150мкн, а саме за рахунок надання відповідної шорсткості поверхні конусоподібного продовження маємо можливість моделювати коронку/зубопротезну конструкцію з продовженими бічними сторонами, і цим, відповідно, збільшити контактну поверхню фіксації на цемент коронки/зубопротезної конструкцій з абатментом і частково з основою у місці виконаного конусного продовження і, що найбільш важливо, герметизувати таким чином стикові поверхні абатменту і основи їх накриттям продовженими бічними сторонами коронки/зубопротезної конструкції, в притик до шийки ендоосальної частини основи імплантату, виготовленої у вигляді кільцевої виточки з плавною дугоподібною зміною товщини шийки, форма якої якнайкраще сприяє приляганню слизової оболонки до поверхні імплантату, забезпечує захисну функцію і служить бар'єром для проникнення мікроорганізмів в зону інтерфейса між основою імплантата і кістковою тканиною, добре адаптується зі слизовою, з покращенням естетичного вигляду ортопедичної конструкції. Крім того, піскоструменева обробка стикових поверхонь розбірних частин багатокомпонентних 5 імплантатів робочим агентом фракційністю 50150мкн забезпечує появу на оброблених поверхнях мікрорельєфу зі збільшеним ступенем шорсткості і сили тертя між стиковими поверхнями за рахунок взаємної самоорієнтовної деформації мікровиступів на поверхнях абатменту, фіксуючого гвинта і конусоподібного продовження основи. Ці фактори, підсилені видовженими боковими сторонами коронки/зубопротезної конструкції, фіксованими на цемент, не тільки збільшують ефективність гвинтового з'єднання і попереджають його саморозкручування при жувальному навантаженні упродовж тривалого періоду, але й підсилюють ортопедичну конструкцією. В той же час запропонований спосіб не потребує додаткових витрат на придбання обладнання та навчання персоналу, оскільки технологія піскоструменевої обробки широко застосовується в імплантології. Таким чином маємо комплексне і повне вирішення поставленої задачі корисної моделі. Спосіб іммобілізації розбірних частин багатокомпонентного імплантату з гвинтовою системою з'єднання пояснюється кресленням. На Фіг. схематично наведено іммобілізований пропонованим способом багатокомпонентний імплантат з гвинтовою системою з'єднання розбірних частин, де абатмент 1 з'єднаний з основою 2 фіксуючим гвинтом З шляхом згвинчування. Ендоосальна частина основи 2 імплантату з гвинтовою системою фіксації 3 у ній абатменту 1 у полірованій частині над шийкою з кільцевою виточкою 4 виготовлена у вигляді конусоподібного продовження 5 з кутом конусності 6-45°. Змодельована коронка/зубопротезна конструкція 6 з продовженими бічними сторонами 7, таким чином, що продовжені бічні сторони (7) накривають місце стикування розбірних частин імплантату 8 в притик до шийки (4) ендоосальної частини його основи (2) з фіксацією на цемент коронки/зубопротезної конструкції 6 на завершальній стадії. На поз.9 позначено слизову оболонку на поз. 10 - кісткову тканину і на поз. 11 - метале вий каркас коронки/зубопротезної конструкції. Іммобілізацію багатокомпонентного імплантата з гвинтовою системою з'єднання розбірних частин здійснюють таким чином. Перед згвинчуванням розбірних частин 1, 2 і 3 виготовляють (на верстаті з ЧПУ) конусоподібне продовження 5, а також кільцеву виточку шийки 4, якщо конструкція основи 2 такої не передбачає. Потім піддають піскоструменевій обробці зовнішню поверхню основи 2 імплантату у місці виготовленого продовження 5 і кільцевої виточки 4, а також зовнішню поверхню абатменту 1 та зовнішню поверхню головки фіксуючого гвинта 3. При цьому піскоструменеву обробку здійснюють робочим агентом, як приклад піском, фракційністю від 50 до 150мкн. Після піскоструменевої обробки промивають та стерилізують розбірні частини. При цьому краще обробляти абатмент 1, конусоподібне продовження 5 з кільцевою виточкою 4 основи 2 і фіксуючий гвинт 3 безпосередньо перед хірургічним етапом встановлення ендоосальної основи у кісткову тканину. Після хірургічного етапу встановлення основи 2 фіксують формувач ясен (на Фіг., не 54043 6 наведено), після зняття якого припасовують абатмент 1 необхідної форми і згвинчують його фіксуючим гвинтом 3 з основою 2 при негайному і/або відтермінованому навантаженні імплантату (з урахуванням індивідуальних умов протікання післяопераційного періоду). Далі моделюють коронку/зубопротезну конструкцію 6 з продовженими бічними сторонами 7, таким чином, щоби продовжені бічні сторони 7 накрили місце стикування розбірних частин імплантату 8 в притик до шийки 4 ендоосальної частини його основи 2 з кільцевою виточкою 4, передбаченою для адаптації ортопедичної конструкції з слизовою оболонкою 9. На завершальній стадії здійснюють фіксацію коронки/зубопротезної конструкції 6 на цемент, попередньо піддаючи внутрішню поверхню металевого каркасу піскоструменевій обробці. Приклад 1. Пацієнту Л., 45p., з відсутністю зуба у фронтальному відділі верхньої щелепи було проведено хірургічний етап по встановленню внутрішньокісткової основи імплантату, для іммобілізації розбірних частин якого застосовано спосіб, що пропонується. Тобто виготовили згідно пропонованого винаходу (на верстаті з ЧПУ), кільцеве завершення ендоосальної частини основи імплантату 2 у полірованій частині над шийкою з кільцевою виточкою 4 у вигляді конусоподібного продовження 5 з кутом конусності 8°. Після припасування абатменту 1 необхідної форми провели піскоструменеву обробку поверхні видовженого конусоподібного продовження 5, зовнішньої поверхні абатменту 1 та зовнішньої поверхні головки фіксуючого гвинта З, як приклад піском фракційністю від 50 до 150мкн. Промили і простерилізували. Здійснили хірургічний етап встановлення ендоосальної частини основи 2 у кістковій тканині 10. В післяопераційний період зафіксували формувач ясен, після зняття якого згвинтили абатмент 1 з основою 2 в умовах негайного навантаження на імплантат. Далі змоделювали коронку/зубопротезну конструкцію 6 таким чином, щоб продовжені бічні сторони 7 накрили місце стикування 8 розбірних частин імплантату в притик до шийки 4 ендоосальної частини його основи 2, а слизова оболонка 9 адаптувалась з кільцевою виточкою шийки 4. На завершальній стадії зафіксували коронку/зубопротезну конструкцію 6 на цемент, піддавши попередньо внутрішню поверхню металевого каркасу 11 піскоструменевій обробці також піском фракційністю від 50 до 150мкн. Протягом 3 років функціонування коронки розкручування гвинта і втрати герметичності не спостерігалось. Приклад 2. Пацієнту С, 67p., з відсутністю зубів на нижній щелепі в дистальному відділі зліва, було встановлено пропонованим способом 2 аналогічних імплантати із знімними абатментами з кутом конусності 12° та висотою шийки 2 мм. Піскоструменева обробка стикувальних поверхонь розбірних частин та фіксуючих гвинтів здійснювалась аналогічно прикладу 1, але оброблялись лише стикові поверхні ендоосальної основи, абатментів та головок фіксуючих гвинтів. На вказані імплантати відтермінованим навантаженням (з урахуванням післяопераційного періоду майже 3міс.) було встановлено суцільнолитий мостоподі 7 54043 бний протез з видовженими боковими сторонами з фіксацією на цемент. Порушення фіксації внаслідок відкручування чи перелому фіксуючих гвинтів і втрати герметичності протягом 2 років функціонування протезу не спостерігалось, тоді як до застосування запропонованого способу іммобілізації розбірних частин багатокомпонентних імплантатів подібні випадки, особливо розгерметизації, мали місце. Перед затягуванням фіксуючого гвинта пересвідчуються у точності посадки абатмента на конусоподібне продовження основи імплантату, інакше фіксація абатменту не буде достатньою. Точність посадки абатмента контролюють рентгенологічно в процесі встановлення. Піскоструменева обробка внутрішньої поверхні металевого каркасу опорної Комп’ютерна верстка Л. Купенко 8 коронки/зубопротезної конструкції також сприяє міцності з'єднання ортопедичноїконструкції з фіксацією на цемент і, не меншою мірою, естетичності, оскільки її бокові сторони окривають стикувальні місця розбірних частин багатокомпонентних імплантатів. Спосіб іммобілізації розбірних частин багатокомпонентних зубних імплантатів з гвинтовою системою з'єднання дозволяє запобігти рухомості і розгерметизації розбірних частин імплантата в процесі експлуатації, попередити утворення у з'єднанні мікрощілин і попаданню через них мікроорганізмів у резервуар внутрішньокісткової частини імплантатів, і, відповідно, зменшити негативні впливи мікроорганізмів на морфологію кісткової тканини та слизової оболонки. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601