Внутрішньокістковий фіксатор для остеосинтезу шийки стегна

Внутрішньокістковий фіксатор для остеосинтезу шийки стегна, що складається із пучка зігну 3 відрізки 6 стержнів 1 (Фіг.7), а внутрішньо кісткові 5 розведені у боки. Отже, відрізки 5 стержнів 1 призначені для розташування всередині кістки і безпосередньо приймають участь у з'єднані уламків, а відрізки 6 призначені для розташування зовні кістки і відіграють допоміжну роль, а саме - роль важелів, за допомогою яких здійснюються необхідні маневрування Внутрішньо кістковими відрізками 5 стержнів 1 у губчастій речовині кістки. Саме для цього відрізки 5 і 6 стержнів 1 сходяться ребрами під відкритими дозовні кутами, щоб взаємодіяти як протилежнодіючі важелі. Для максимальної реалізації важільних функцій зовнішньо кісткових частин стержнів 1 їх силові коромисла при потребі можуть бути подовжені, наприклад, шляхом одягання на них жорстких трубок (на фігурах не показано). Фіксатор застосовують наступним чином. У репоновані уламки шийки стегна за однією із відомих методик вводять скеровуючу шпицю. Довкола неї у кортикалісі підвертлюгового майданчика формують отвір, відповідний до поперечного перерізу Внутрішньо кісткової частини фіксатора, якого внутрішнім кінцем через центральноосьовий канал 3 нанизують на скеровуючу шпицю і вводять у кістку до рівня розташування хомута 2. Далі хомут 2 знімають, а введення фіксатора продовжують до впирання у кістку його зовнішньо кісткового розширення. Після цього зближенням зовнішньо кісткових відрізків 6 стержнів 1 регулюють позицію Внутрішньо кісткових відрізків 5. Останні при цьому розходяться у боки до впирання лопатями 4 у субкортикальні шари голівки стегна, що визначається за появою жорсткого спротиву, а також шляхом рентгенологічного контролю. Досягнуті позиції Внутрішньо кісткових відрізків 5 стержнів 1 закріплюються накладанням хомута 2 або іншого засобу на їх зовнішньо кісткові відрізки 6. Видалення фіксатора здійснюється шляхом виймання один за одним стержнів 1. Перед цим 55884 4 необхідно звільнити їх зовнішні кінці від фіксуючого засобу. Приклад 1. На вологому препараті шийки стегнової кістки з модельовано її через шийковий перелом, після репозиції якого в уламки за вищеописаною методикою введено стержні заявленого фіксатора. Потім на зовнішньо кісткові відрізки стержнів накладено хомут, з допомогою якого ці відрізки зближено до контактування площинами. При огляді місця перелому виявлено повну адаптацію уламків, яка не порушилася після вертикальних навантажень вагою 90кг на голівку стегна. Приклад 2. Спеціальні медико-технічні випробування виявили ряд позитивних якостей заявленого фіксатора. 1. Наявність центральноосьового каналу у ньому дозволяє вводити його за скеровуючою шпицею. 2. Кутникоподібна форма поверхонь стержнів у місцях жорсткого контакту їх між собою підвищує стійкість всієї конструкції фіксатора всередині кістки. 3. Полівекторне та широкорозсереджене захоплення голівки стегна внутрішніми кінцями стержнів 1 Гарантує стабільність іммобілізації та надійність утримування центрального уламка під час притиснення до нього периферичного уламка. 4. Трансформація внутрішніх кінців стержнів у лопаті, орієнтовані ребрами за напрямами їх розходження у боки, дозволяє здійснити цей маневр з незначними зусиллями та з мінімальною травматизацією кісткової речовини голівки стегна. Таким чином заявлений Внутрішньо кістковий фіксатор для остеосинтезу шийки стегна менш травматично забезпечує регульовану стабілізацію уламків у різних площинах і його можна вводити за скеровуючою шпицею. Джерела інформації: 1. А.Н. Единак, О.И. Березовский. Опис винаху до авт. св. SU № 902349 А 61 В 17/58, 1981. 5 55884 6 7 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 55884 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601