Пристрій для остеосинтезу шийки стегна

Пристрій для остеосинтезу шийки стегна, який складається з двох стержнів, між зовнішніми кінцями яких встановлено гвинтову розпірку для роз 3 лення з губчастою речовиною центрального уламка оснащена зубоподібними виступами. Гвинтова розпірка 3 знизу вверх пронизує стержень 2 і, взаємодіючи з нижньою поверхнею стержня 1, піднімає його. Пристрій застосовують наступним чином. У репоновані уламки шийки стегна за однією із відомих методик [2,3,4] вводять скеровуючу шпицю. Довкола неї в кортикалісі підвертлюгового майданчика роблять отвір за формою поперечного перерізу пристрою та стержні 1 і 2 через центрапьноосьовий канал 4 нанизують на скеровуючу шпицю і вводять у цей отвір. Потім вгвинчують розпірку З до відчуття жорсткого опору, що свідчить про впирання зубоподібних виступів стержня 1 у щільні шари центрального уламка Після цього на зовнішньому кінці пристрою можна встановити пружину 5, варіант якої показаний на фіг. 5. Видалення пристрою здійснюється у зворотній послідовності. Приклад 1. На вологому препараті верхньої третини стегнової кістки змодельовано її черезшийковий перелом. Уламки співставлені і вищеописаним чином з'єднані заявленим фіксатором. Еівинчуванням розпірки верхній стержень пристрою переміщений угору до впирання його зубоподібних виступів у кортикаліс центрального уламка При цьому відмічене звуження міжуламкової щілини з 0,8 мм до 0,6 мм, проте після встановлення пружини наступив практично повний контакт уламків, який не порушувався після вертикальних навантажень на голівку стегна до 90 кг. Приклад 2. Спеціальні медико-технічні дослідження виявили ряд позитивних якостей заявленого пристрою. 54944 4 1. Завдяки вертикальному (щодо площини нижнього стержня) розташуванню внутрішньої третини верхнього стержня, останній здійснює значно менпгі (на 46,4 %), ніж його найближчий аналог переміщення у речовині центрального уламка, отже, менше руйнує його. 2. При цьому нижній стержень залишається нерухомим, оскільки належну робочу позицію займає відразу після введення в уламки. 3. Т-подібне і широкорозсереджене захоплення голівки та шийки стегна внутрішніми відрізками обох стержнів в усіх трьох площинах гарантує стабільність іммобілізації та надійне утримування центрального уламка 4. Жолюбоподібна форма поверхонь зовнішніх відрізків обох стержнів, уповздовж яких ці стержні жорстко контактують, підвищує стійкість всій конструкції пристрою всередині кістки. Таким чином, заявлений пристрій для остеосинтезу шийки стегна є менш травматичним засобом, який може забезпечити стабільну фіксацію уламків у різних площинах та якого можна вводити за скеровуючою шпицею. Джерела інформації: 1. Березовский О.И, Единак АН Устройство для остеосинтеза шейки бедра/ Опис винаходу до авт. свід. SU № 874049 А 61В 17/18, 1981. 2. Каплан А В. Повреждения костей и суставов. - М: Медицина, 1979. -568 с. 3. Chapman M.W., Madison M Operative Orthopaedics. - Vol. I. -Philadelphia: J. B. Lippincott Company, 1993. - 463 p. 4. Андрейчин В.А, Шбель І.В., Забава Б.М Метод визначення розташування шийки стегнової кістки при операції оспгеосинтезу // Шштальна хірургія. - 2001. - № 1. - С. 119-120. 5 Комп’ютерна верстка І.Скворцова 54944 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601