Пристрій для екстраплевральної корекції нестабільних переломів ребер

1. Пристрій для екстраплевральної корекції нестабільних переломів ребер, що включає дугоподібний елемент, отвори, які вироблені в нім на рівновіддаленні, та стрижні з різьбовими ділянками, який відрізняється тим, що дугоподібний 3 обмеження процесу репозиції й не досить виска надійність фіксації уламків, які у постопераційному терміну призводять до онтогенії гнійно-септичних ускладнень. До основи корисної моделі поставлена задача винайти пристрій для екстраплевральної корекції нестабільних переломів ребер, застосування котрого сприяло б спрощенню конструкції за рахунок опрацювання функціональних ділянок, поліпшенню іммобілізації флотованих фрагментів за рахунок посилення надійності їх фіксації, розширення меж маніпуляції ними, та зниженню ризику онтогенії гнійно-септичних ускладнень. Поставлена задача вирішується тим, що при використанні у відомому пристрої для екстраплевральної корекції нестабільних переломів ребер, що включає дугоподібний елемент, отвори, які вироблені в нім на рівновидаленні, та стрижні, з різьбовими ділянками, відповідно до корисної моделі, дугоподібний елемент виконаний у вигляді патрубка, складеного з роз’ємних жолобчастих частин, які скріплені гвинтом у центрі ваги і заглушками на торцях, отвори вироблені по лінії сполучення жолобчастих частин, від радіального центру дугоутворення, а стрижні додатково постачені кулеподібними голівками, які вироблені з опозитних боків до різьбових ділянок і введені у порожнину патрубка перед скріпленням жолобчастих частин. Причинно-наслідковий зв’язок сукупності відмітних ознак запропонованої конструкції з вищезазначеним технічним результатом полягають в наступному. Виконання дугоподібних елементів у вигляді патрубка, складеного з роз'ємних жолобчастих частин, їх скріплення гвинтом у центрі ваги і заглушками у торцях націлене на улаштування корпуса для кулеподібних голівок і досягнення оптимальної іммобілізації флотованих фрагментів. Це посилює жорсткість конструкції, нерухомість нестабільних ділянок реберного каркасу, розширює можливості корекції позиції кісткових уламків, а поряд із цим, обмежує зміщення стрижнів у радіальних напрямках, що запобігає онтогенез гнійносептичних ускладнень у постопераційному часі, знижуючи його на -20-30 %. Вироблення отворів по лінії сполучення дугоподібних елементів, переважно від радіального центру дугоутворення, робить опуклу внутрішню поверхню дугоподібного патрубка несучою, що сприяє розвитку оптимальних зусиль і поліпшує іммобілізацію флотованих фрагментів. При цьому, укручення в них різьбових ділянок стрижнів посилює надійність фіксації, додає стабільності іммобілізаційному процесу. Наявність у стрижнях кулеподібних голівок і різьбових ділянок, виключає доцільність застосування супутніх фіксуючих лігатур замалої міцності, які під впливом зусиль натягу піддаються розриву, ініціалізуючи онтогенез гнійно-септичних ускладнень та аномальне зрощення уламків реберних кісток. Натомість, постачання стрижнів кулеподібними голівками та введення їх у порожнину патрубка через зазначені отвори дозволяють після змикання та фіксації жолобчастих частин гвинтом і заглушками реалізувати роботу шарніра, кулеподіб 56389 4 на голівка котрого взаємодіє з увігнутою внутрішньою поверхню дугоподібного патрубка як з п'ятою, за умови перевищення діаметрами кулеподібних голівок діаметрів отворів. Це дозволяє фіксувати стрижні у порожнині патрубка під кутами 10-170° та маніпулювати ними у двох щаблях свободи, що прискорює відновлення повної геометрії і профілю грудної стінки, завдяки гнучким можливостям фіксації переломів до різьбових ділянок стрижнів. Скорочення числа складальних одиниць конструкції, як і зв'язків між ними, є фактом її спрощення. Тож, запропоновані відмітні ознаки корисної моделі є суттєвими, адже за сукупністю вони необхідні і достатні для вирішення поставленої задачі й досягнення заявленого технічного результату. Сукупність загальних і відмітних суттєвих ознак, що характеризує вдосконалений пристрій, невідома з рівня техніки, а від того є новою і поширюється на усі випадки його багаторазової реалізації, що розповсюджуються на затребуваний обсяг його правового захисту. Додатковими перевагами запропонованої корисної моделі над прототипом є зменшення металоємності, спрощення та підвищення оперативності її зборки, виключення фетільного ефекту з боку супутньої лігатури, доцільності її застосування для фіксації уламків кісток грудини, а також зниження ймовірності проведення повторних операцій, з причини появи післяопераційних ускладнень. На фіг. 1 зображений фронтальний розріз пристрою для екстраплевральної корекції нестабільних переломів ребер, на фіг. 2 - стрижень, на фіг. 3 - поперечний розріз дугоподібного елемента А-А. Пристрій для екстраплевральної корекції нестабільних переломів ребер (фіг. 1) містить дугоподібний елемент 1, отвори 2, стрижні 3 (фіг. 2), з різьбовими ділянками 4 для гайок. Для спрощення конструкції, поліпшення процесу іммобілізації флотованих фрагментів, розширення меж маніпуляції ними та зниження ризику онтогенії гнійносептичних ускладнень дугоподібний елемент 1 виконують у вигляді патрубка (фіг. 1), складаючи його з розумних жолобчастих частин 5, 6 (фіг. 3), які скріплюють у центрі ваги і торцях патрубка при зборці, гвинтом 7 і заглушками 8, 9 (фіг. 1), відповідно. Отвори 2 виробляють уздовж лінії сполучення жолобчастих частин 5, 6 від радіального центру дугоутворення (не позначені). Стрижні 3 додатково постачають кулеподібними голівками 10 (фіг. 2), з опозитних боків до різьбових ділянок 4, і вводять у порожнину патрубка (фіг. 3), дотримуючись умови, щоб кулеподібних голівок 10 перебільшували за отворів 2. Пристрій для екстраплевральної корекції нестабільних переломів ребер, що заявляється, використають наступним чином. Операцію здійснюють під відеоторакоскопічним контролем, де торакопорти вводять під місцевим або загальним знеболенням. Після огляду зони ушкодження виконують коагуляційний аерота гемостаз. Визначають зону перелому(ів) і проектують позиції крапок для введення стрижнів у ребра. Їх обирають з розрахунку: медіальніше на 5 3-4 см від лінії перелому. За цими крапками здійснюють 5 мм розрізи шкіри. Використовуючи затискач Більроту, роз'єднують тканини, відсепаровуючи м'які тканини від ребер. За допомогою 4 мм свердла у кістках висвердлюють отвори для наступних укручень стрижнів 3. Свердленню піддають тканини на флотуючій і неушкодженій реберних ділянках, доцільніше у двох крапках на кожній, з розрахунку на захоплення стрижнів 3 роз'ємними жолобчастими частинами 5, 6 патрубка, задля реалізації максимальної анатомічної цілісності ребер. Навколо кулеподібних голівок 10, після нагвинчування на різьбові ділянки 4 уламків ребер, позиціюють і складають жолобчасті частини 5, 6 патрубка, фіксуючи їх гвинтом 7 і заглушками 8, 9 у центрі ваги і торцях патрубка, відповідно (фіг. 1). Коли флотуючі сегменти поширюються на декілька ребер, то через отвори 2 патрубка укручують додаткові стрижні 3. Після змикання та фіксації жолобчастих частин 5, 6 патрубка гвинтом 7 і заглушками 8, 9, після вкладання між ними кулеподібних голівок 10 стрижнів 3, останні набувають динаміку «шарнірів», що допускає маніпулювання ними у двох ступенях свободи, наприклад, в межах ~ 10170°, з можливістю завдання стабільних фізичних натягів для флотуючих фрагментів. У заданій позиції пристрій перебуває до відновлення цілісності кісток, а надалі знімається зворотним чином. Результати опрацювання функціональних ділянок прототипу дозволили спростити його конструкцію, а поряд із цим, істотно поліпшити іммобілізацію флотованих фрагментів, зі зниженням ризику онтогенії гнійно-септичних ускладнень ~ на 20-30 %, за рахунок посилення надійності їх фіксації та розширення меж маніпуляції стрижнями. На перевершення заявленого технічного результату істотно вплинуло й виключення необхідності застосування додаткових лігатур, які піддаються розриву, через замалу міцність, та ініціюють тим самим онтогенез гнійно-септичних ускладнень. Виготовлення складальних одиниць дійсної корисної моделі реалізують токарним, фрезерувальним і свердлильним чином, залучаючи для цього титанові або інші сплави, які відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Найбільш доцільні габарити конструкції: радіус викривлення патрубка - 180±10 мм, довжина - 215±7 мм, радіуси отворів 56389 6 у патрубкові й стрижнів - 5 мм, кулеподібних голівок стрижнів - 8 мм, висота порожнини патрубка між висотами жолобчастих прогинів розумних частин патрубка - 8 мм, довжини стрижнів, у залежності від товщини шару жирової тканини, - 60, 100, 150 мм, довжини їхніх різьбових ділянок ~ 20 мм (ДСТУ 1144-80). У наданому вигляді запропонований пристрій для екстраплевральної корекції нестабільних переломів ребер відповідає критерію «промислова придатність», оскільки може бути виготовлений промисловим шляхом на будь-якому з машинобудівних підприємств, на основі сучасних технологій, універсального устаткування і застосування відомих санітарно-гігієнічних матеріалів, а також багаторазово використаним у грудній хірургії. Перелік позначень: 1. Дугоподібний елемент (у вигляді патрубка) 2. Отвори 3. Стрижні 4. Різьбові ділянки 5. Збірна жолобчаста частина 6. Збірна жолобчаста частина 7. Гвинт 8. Заглушка 9. Заглушка 10. Кулеподібні голівки Характеристика заявленого пристрою, що зазначена у н.п. Формули, визначає відмінність його від об’єктів аналогічного призначення і допускає можливість набуття ним правового статусу як корисної моделі. Джерела інформації: 1. Скоба фіксаційна для лікування переломів ребер та грудини Пат. 55632А України МПК А61В17/58 / Філь Ю.Я., Філь А.Ю., Жуковський B.C. (Україна); Львівський держ. мед. університет ім. Д. Галицького. - № u2002021398; заявл. 19.02.02; опубл.15.04.03. 2. А.К. Флорикян, Хирургия повреждений груди / Лекции - X.: «Основа», 1998. - с.214. 3. Пристрій для екстраплевральної корекції нестабільних переломів ребер і грудини Пат. 4435 України, МПК А61В17/56 / Колкін Я.Г., Перший Є.С., Вегнер Д.В. (Україна). - № u200510294; заявл. 01.11.05; опубл.17. 04.06. 7 Комп’ютерна верстка В. Мацело 56389 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601