Пристрій для екстраплевральної корекції нестабільних переломів ребер та груднини

1. Пристрій для екстраплевральної корекції нестабільних переломів ребер та груднини, що містить металевий стержень з різьбою та гайкою, яким фіксують флотуючий фрагмент грудної стінки, який відрізняється тим, що пристрій містить щонайменше три металеві стержні з різьбою та гайкою, причому він містить орієнтовані по кутах умовного прямокутника чотири однакові металеві опорні стояки, кожен з яких складається з прямокутної основи та приварених до неї двох вертикальних несучих штанг з прорізаними в них вертикальними овальними пазами, через які проведено в першому та другому опорних стояках стержень з різьбою на кінцях так, що саме кінці з різьбою розміщені в пазах, паралельно першому через пази в штангах в третьому та четвертому опорних стояках проведений другий стержень з різьбою на кін U 2 13823 1 3 жнини, вводять в западаючу ділянку і з'єднують з апаратом зовнішньої фіксації. Недоліком відомого пристрою є його не фізіологічність, травматичність для пацієнта, громіздкість. Відомий пристрій для екстраплевральної корекції нестабільних переломів ребер та грудини, що складається з несучої штанги, заклепувальних елементів чи реберних гачків. Останні жорстко фіксують на флотуючих та неуражених ділянках ребер, підшивають до несучої штанги та закріплюють на ній [А.К. Флорикян. Хирургия повреждений груди / Избранные лекции. - Харьков: „Основа", 1998. - С. 214]. Недоліком відомого пристрою є ненадійність в експлуатації через незабезпечення жорсткої іммобілізації флотуючого фрагмента грудної стінки та травматичність. Це призводить до підвищення імовірності інвалідизації та летальності серед пацієнтів з множинними фрагментарними переломами ребер та грудини при вираженому зсуві кісткових уламків. Окрім того, застосування відомого пристрою вимагає постійного перебування хворого в стаціонарі, що знижує економічність лікування. Все це робить відомий пристрій мало придатним для практичного застосування. Найближчим за технічною сутністю до пристрою, що заявляється, є обраний за прототип відомий пристрій для екстраплевральної корекції нестабільних переломів ребер та грудини, який складається з пластикової панелі з отвором в центрі для проведення металевого гвинта, призначеного для фіксації флотуючого фрагмента грудної стінки. Один кінець гвинта виконаний у вигляді складаних металевих пелюсток з можливістю розгортатись у вигляді парасольки після введення їх під флотуючий фрагмент ребер чи грудини. На протилежному кінці гвинта виконана різьба для нагвинчування фіксуючої гайки після проведення цього кінця гвинта через отвір в пластиковій панелі [А.П. Паниотов. Неотложная специализированная помощь при тяжелой закрытой травме груди / Автореф. дис..к. мед. н. - Харьков, 1981. - 21 с.]. Недоліком відомого пристрою-прототипу є ненадійність в експлуатації через незабезпечення жорсткої іммобілізації флотуючого фрагмента грудної стінки та травматичність, скільки, як показали клінічні спостереження, часто видалення фіксуючого гвинта панелі супроводжується ушкодженням легені складаними металевими пелюстками. Це призводить до підвищення імовірності інвалідизації та летальності серед пацієнтів з множинними фрагментарними переломами ребер та грудини при вираженому зсуві кісткових уламків. Задачею корисної моделі, що заявляється, є створення такої конструкції пристрою для екстраплевральної корекції нестабільних переломів ребер та грудини, яка забезпечувала б жорстку іммобілізацію флотуючого фрагмента грудної стінки та виключала можливість додаткового травмування в процесі експлуатації. Поставлена задача вирішується тим, що заявлено пристрій для екстраплевральної корекції нестабільних переломів ребер та грудини, що містить металевий стержень з різьбою та гайкою, 13823 4 яким фіксують флотуючий фрагмент грудної стінки. Новим у пристрої є те, що він включає щонайменше три металеві стержні з різьбою та гайкою, причому пристрій містить орієнтовані по кутах умовного прямокутника чотири однакові металеві опорні стояки, кожен з яких складається з прямокутної основи та приварених до неї двох вертикальних несучих штанг з прорізаними в них вертикальними овальними пазами, через які проведено в першому та другому опорних стояках стержень з різьбою на кінцях так, що саме кінці з різьбою розміщені в пазах, паралельно першому через пази в штангах в третьому та четвертому опорних стояках проведено другий стержень з різьбою на кінцях, до двох передніх стояків приєднана плоска металева напівдуга з рівномірно виконаними на ній круглими отворами так, що через її крайні отвори проведено відповідно перший та другий стержні, причому кінці плоскої напівдуги розміщені між двома штангами двох передніх стояків, таким же чином паралельно першій проведено кінці другої напівдуги між двома штангами двох задніх стояків, через один з вільних отворів кожної з напівдуг вставлений додатковий третій стержень з різьбою на кінцях, причому напівдуги зафіксовані з двох сторін на відповідних штангах двома гайками, які нагвинчені на різьбу першого та другого стержнів, а третій стержень зафіксовано на кожній з напівдуг однією гайкою. Відмінністю пристрою, що заявляється, є те, що кожен металевий стержень з різьбою має довжину переважно 270мм та діаметр - 4мм. Ще однією відмінністю пристрою, що заявляється, є те, що кожна плоска металева напівдуга має довжину переважно 220мм. Відмінністю пристрою є також те, що на кожній металевій напівдузі виконано переважно 8 круглих отворів. Наступною відмінністю пристрою є те, що його деталі виконані переважно з титану. Між сукупністю ознак корисної моделі і технічним результатом, якого досягають при її реалізації, існує причинно-наслідковий зв'язок. Конструкція відомого пристрою-прототипу не забезпечує при її експлуатації досягнення жорсткої іммобілізації флотуючого фрагмента грудної стінки. Окрім того, як показали клінічні спостереження, при зніманні відомого пристрою з пацієнта видалення фіксуючого гвинта панелі відомої конструкції супроводжується ушкодженням легені травмованого пацієнта складаними металевими пелюстками. Це призводить до підвищення імовірності інвалідизації та летальності серед пацієнтів з множинними фрагментарними переломами ребер та грудини при вираженому зсуві кісткових уламків. Конструкція пристрою для екстраплевральної корекції нестабільних переломів ребер та грудини, що заявляється, дозволяє розвивати дозовану силу натягу завдяки прорізаним в несучих штангах вертикальним овальним пазам для стержнів з різьбою, на яких стержень можна фіксувати гайкою в потрібному для конкретного пацієнта місці. Таке кріплення являється жорсткішим за кріплення у 5 відомій конструкції завдяки стійкості просторової конструкції з чотирма стояками, орієнтованими по кутах умовного прямокутника, та пружнішим - завдяки новій просторовій конструкції та пружнішим властивостям металу порівняно з пластиковою панеллю, на якій фіксують флотуючий фрагмент грудної стінки у відомому пристрої (прототип). Знижується можливість інвалідизації та летальності серед пацієнтів з множинними фрагментарними переломами ребер та грудини навіть при вираженому зсуві кісткових уламків через відсутність у конструкції, що заявляється, травмуючих легені елементів. Металеві стержні надійно та стабільно відтягують через лігатури флотуючі фрагменти грудної стінки, чим забезпечують стабільну іммобілізацію кісткового каркасу грудної клітки під час дихання. Це призводить до створення оптимальних умов для зрощення кісткових фрагментів травмованої грудної стінки, зниження інвалідизації та летальності серед травмованих пацієнтів. Окрім того, конструкція пристрою дозволяє зручно доглядати за плевральними дренажами, при її експлуатації не розвивається ефект розтягнення лігатур, адже їх завжди можна відрегулювати пересуванням стержня вгору по пазу та фіксуванням його в новому положенні. Конструкцію можна застосовувати для пацієнтів з різним об'ємом грудної клітки. Вона полегшує доступ для маніпуляцій в зоні ушкодження (пункція, дренування, обробка ран), не обмежує руху верхніх кінцівок пацієнта, дозволяє фіксацію великих флотуючих фрагментів по декількох анатомічних лініях, забезпечує постійну фіксацію флотуючого фрагмента. Корисна модель пояснюється кресленням. На кресленні представлена конструкція пристрою для екстраплевральної корекції нестабільних переломів ребер та грудини. Пристрій, що заявляється, містить чотири однакові опорні стояки 1-4. Стояк 1 (2, 3, 4) складається з прямокутної основи 5, до якої приварено по дві вертикальні несучі штанги 6 з вертикальними овальними пазами 7. Чотири опорні стояки 1-4 орієнтовано по кутах умовного прямокутника. Стержень 8 з різьбою на кінцях проведено через овальні пази 7 штанг 6 в опорних стояках 1 та 2 так, що саме кінці з різьбою розміщені в пазах 7. Таким же чином проведено стержень 9 через овальні пази 7 штанг 6 в опорних стояках 3 та 4. Плоска напівдуга 10 з вісьмома рівномірно виконаними на ній круглими отворами 11 приєднана до стояків 1 та 4 так, що через її крайні отвори (перший та во 13823 6 сьмий) проведено відповідно стержні 8 та 9. Причому кінці напівдуги 10 розміщені між двома штангами 6 стояків 1 та 4. Таким же чином проведено кінці напівдуги 12 між двома штангами 6 стояків 2 та 3. Вільні отвори 11 (від другого до сьомого) напівдуг 10 та 12 призначені для вставляння додаткового стержня 13 з різьбою на кінцях. На кресленні показане його проведення через п'ятий отвір напівдуги 10 та п'ятий отвір напівдуги 12. Напівдуги 10 та 12 фіксують з двох боків до штанг 6 двома гайками 14, які нагвинчують на різьбу стержнів 8 та 9. Стержень 13 фіксують на напівдугах 10 та 12 однією гайкою 14 на кожній напівдузі. Всі деталі пристрою, що заявляється, виготувані з металу, причому перевага надається титану. Пристрій для екстраплевральної корекції нестабільних переломів ребер та грудини, що заявляється, працює у такий спосіб. В пристрої, що заявляється, перед застосуванням послабляють фіксаційні гайки 14, щоб стержні 8, 9 чи 13 можливо було вільно пересувати по пазах 7 штанг 6. Пристрій ставлять на груди травмованому пацієнту так, щоб зона флотуючого фрагмента ребер чи грудини перебувала під одним зі стержнів 8, 9 чи 13. Екстраплеврально проводять лігатури під ребрами або грудиною по центру флотуючого фрагмента. Вільні кінці лігатур фіксують (зав'язують) на стержні з різьбою 8, наприклад. Після чого підбирають необхідну сила натягу лігатури на флотуючому фрагменті. Для цього піднімають стержень 8 вгору по пазу 7 до досягнення стабільної корекції флотуючого фрагмента. В цьому положенні фіксують стержень 8 за допомогою чотирьох гайок 14. При наявності двох і більше флотуючих фрагментів грудної стінки у травмованого пацієнта виконують аналогічні маніпуляції, фіксуючи лігатури на стержні 9 чи стержні 13. Вільні отвори 11 на металевій напівдузі 10 призначені для встановлення стержня 13 в залежності від положення флотуючого фрагмента на грудній стінці травмованого. Пристрій знаходиться в такому положенні на пацієнті до відновлення цілісності травмованих кісток (надійної стабілізації флотуючого фрагмента). Після чого пристрій знімають з пацієнта, виконуючи дії в зворотному порядку. Деталі пристрою для екстраплевральної корекції нестабільних переломів ребер та грудини, що заявляється, виготовляють на промисловому токарному, Фрезерувальному та свердлильному обладнанні відомим шляхом. 7 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 13823 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601