Спосіб прогнозування перебігу пострадіаційних ушкоджень шкіри

Спосіб прогнозуваня перебігу пострадіаційних ушкоджень шкіри шляхом морфологічного дослідження бюптата опроміненої шкіри, який відрізняється тим, що визначають продукцію меланіну у меланоцитах епідермісу і при активації його продукції прогнозують незначні променеві реакції, а при припиненні меланінопродукцм у меланоцитах епідермісу прогнозують постпроменеві ушкодження Винахід стосується медицини, а саме радіаційної медицини, і може бути використаний у КЛІНІЦІ променевої патології та онкодиспансерах для прогнозування пострадіаційних ушкоджень шкіри тарепаративних процесів у зоні хірургічної рани У радіаційній патологи особливе місце посідають променеві ураження, які є слідством дії іонізуючого випромшення на організм людини після одноразового опромінення в умовах аварійної ситуації, чи контакта з джерелом іонізуючого випромінення, опромінення організму під час променевої терапії в процесі комплексного лікування онкологічних хворих, а також професійного ураження Шкіра, яка є першим бар'єром на шляху іонізуючого випромінення, одержує ті чи ІНШІ дози на поверхні шари при любому виді опромінення, що призводить до розвитку різноманітних променевих ушкоджень шкіри втому рахунку таких важких, як променевий фіброз, променева виразка, променевий рак у постпроменевому періоді променевої терапії у онкологічних хворих Лікування хворих з постпроменевими ушкодженнями шкіри є дуже складний завданням внаслідок тривалого латентного періоду, торпідності перебігу та схильності до рецидивів Успіх лікування у більшості залежить від термінів початку лікувальних га профілактичних заходів, адекватності терапії тяжкості захворюванню та індивідуальним особливостям організму Тому актуальною є проблема підвищення точності прогнозування перебігу постпроменевих ушкоджень на доклінічних стадіях, що дозволить покращити репараційні процеси, знизити тяжкість чи уникнути ускладнення, підвищити ефективність лікування онкологічних хворих Відомий спосіб прогнозування пострадиційних ушкоджень шкіри шляхом моніторингу КІЛЬКІСНОГО вмісту мастоцитів у бюптаті ураженої шкіри Згідно до відомого способу проводять комплексний морфометричний аналіз, що включає визначення біогенних амінів, складання цитограм та обчислення індексу насичення біогенним аміном (Линднер А С и соавт - Морфо метрический анализ популяции тучных клеток - Архив патологии - TXL 11 № 6 -1980 - с 60) Використання способу дозволяє прогнозувати перебіг пострадіаційних ушкоджень, за рахунок оцінки насиченості біогенними амінами Біологічна дія іонізуючого випромінення проявляється поглинанням енергії випромінення тканиною шкіри гапослідуючею взаємодією між речовиною тканини та випромшенням У результаті такої взаємодії у клітинах тканин та органів розвивається ціла низка біофізичних, біохімічних, функціональних та морфологічних змін, які призводять до пригнічення репараційних процесів, подовженню термінів загоєння операційної рани, розвитку пострадіаційних ушкоджень Такі ускладнення променевого лікування нівелюють позитивні результати До недоліків відомого способу слід віднести трудомісткість, складність виконання, що обмежує використання його в умовах КЛІНІКИ Крім того, відсутність КІЛЬКІСНИХ показників знижує точність прогнозу Відомий спосіб не дозволяє також прогнозувати перебіг пострадіаційних ушкоджень (О ю 56792 на доклінічних стадіях розвитку хвороби, що також знижує його привабливість для КЛІНІЦИСТІВ Найбільш близьким до способу, що заявляється за технічною суттю та ефектом, який досягається є спосіб прогнозування перебігу пострадіаційних ушкоджень шкіри, шляхом морфологічного дослідження біоптата опроміненої шкіри (прототип Пат №31831 UA, МПК G01 N33/48, - Спосіб прогнозування перебігу пострадіаційних ушкоджень шкіри в експерименті патентовласник Звяпнцева Т В заявка №981155811, - заявлено 3 11 1998, опубліковано 15 12 2000) Відомий спосіб передбачає дослідження мастоцитів у субепідермальному та глибокому шарах опроміненої шкіри, розрахування співвідношення мастоцитів цих шарів Кількісне зіставлення мастоцитів дозволило підвищити точність прогнозу, а також прогнозувати тяжкість перебігу пострадіаційних ушкоджень шкіри на доклінічній стадії розвитку хвороби в умовах КЛІНІКИ Однак, відомому способу притаманні недоліки, які обмежують його використання клініцистами Це перш за все тривалий час проведення дослідження, його вартість, складність технологи, необхідність використання важкодоступних реагентів Окрім того, спосіб не передбачав урахування індивідуальних резервних можливостей організму захисно-пристосувального характеру, що значно знижувало точність прогнозування перебігу репараційних процесів у зоні хірургічної рани та пострадіаційних ушкоджень В основу винаходу поставлене завдання створення способу прогнозування перебігу пострадіаційних ушкоджень шкіри, в якому, завдяки вибору нового прогнозного показника, ураховуються індивідуальні резервні можливості організму захисно-пристосувального характеру, що дозволить прогнозувати перебіг репараційних процесів у зоні операційної рани, підвищити точність прогнозу перебігу пострадіаційних ушкоджень, скоротити час проведення дослідження та його вартість, надасть можливість своєчасно призначати патогенетичне обґрунтовану терапію, що забезпечить м ефективність та скорочення термінів лікування, дозволить знизити тяжкість перебігу пострадіаційних ушкоджень Поставлене завдання вирішують таким чином у відомому способі прогнозування перебігу пострадіаційних ушкоджень шкіри шляхом морфологічною дослідження біоптата опроміненої шкіри визначають продукцію меланіну у меланоцитах епідерміса і при активації його продукції прогнозують незначні променеві реакції, а при припиненні меланінопродукцм у меланоцитах епідерміса прогнозують постпроменеві ушкодження Вибір у якості прогнозного фактора КІЛЬКОСТІ продукції меланша обумовлено тим, що, як показали наші дослідження, продукція меланша є чутливим індивідуальним показником адаптаційних можливостей структур шкіри, а також ендокринної та імунної систем Проведені дослідження показали при дії радіації на шкіру виражена продукція меланша в мелагоцитах епідерміса поєднується з відсутністю пошкодження сосудів мікроциркуляторного русла (МЦР) наявністю пперпроліферацм епітелію без його пошкодження, мінімумом макрофагальної периваскулярної інфільтрації, пошкодження дерми, тобто меланін виконує радюпротекторну дію, що обмежує негативний вплив іонізуючого випромшення, а отже і розвиток постопераційних та пострадіаційних ушкоджень шкіри Слабка продукція меланіна, чи відсутність його синтезу у меланоцитах призводить до малоактивної проліферації епідермоцитів та значному ушкодженню сосудів МЦР, що обумовлює погіршення постачання шкіри киснем та поживними речовинами, атрофізацм епідерміса та обумовлює пострадіаційні ушкодження та ускладнення при загоєнні операційної рани (див табл 1) Використання усієї сукупності суттєвих ознак дозволить прогнозувати перебіг репараційних процесів у операційній рані, підвищити точність прогнозу перебігу пострадіаційних ушкоджень, скоротити час проведення дослідження га його вартість, надасть можливість своєчасно призначати патогенешчно обгрунтовану терапію, що підвищить м ефективність та надасть змогу скоротити терміни л і кування,-дозволить знизити тяжкість перебігу пострадіаційних ушкоджень Спосіб, що заявляється, реалізували таким чином досліджували бюптати шкіри, які одержували під час операції по видаленню грудної залози у пацієнток хворих на рак грудної залози До комплексу лікувальних заходів включалася передопераційна променева терапія, як компонент комбінованого лікування хворих на рак грудної залози Одержані шматочки шкіри фіксирували у нейтральному 10% формаліні та заливали у парафін Зрізи товщиною 5-6мкм фарбували гематоксилшом-еозином Готові до аналізу зразки опроміненої шкіри досліджували на продукцію меланіна (візуально) і при його пперпродукцм, тобто інтенсивній продукції меланіна і його міграція у базальний шар епідерміса, у цитоплазму епідермоцитів тау волосяні фолікули прогнозували розвиток незначних променевих реакцій та загоєння післяопераційної рани первинним натягненням, при виснаженні продукції меланіни в меланоцитах епідерміса, що визначали теж візуально, прогнозували розвиток тяжких постпроменевнх ушкоджень та ускладнення при загоєнні післяопераційної рани Нижче наведено приклади конкретної реалізації способу Приклад 1 Хвора Фролова С Д 1958 р н ,І X № 25478, надійшла до онкохірурпчного відділення Інституту медичної радіологи м Харків з діагнозом рак грудної залози II стадії Комбіноване лікування включало предопераційне опромінення грудної залози, мастектомію та післяопераційне опромінення Променева терапія, тривала 45 днів, а сумарна осередкова доза (СОД) складала бОгр Після оперативного втручання проводили морфологічне дослідження біоптатов шкіри згідно до способу, що заявляється Було виявлено пперпродукцію 56792 52 дні, а сумарна осередкова доза (СОД) складала меланша у меланоцитах та епідермоцитах 45гр Проведено морфологічне дослідження базального шару, при цьому базальна мембрана бюптатів шкіри після операції згідно до способу, епідермісу була тонка, судини МЦР мали що заявляється Було виявлено продукцію пперплазований ендотелій, тонку базальну меланіну у незначній КІЛЬКОСТІ, при цьому мембрану Периваскулярна макрофагальноепідерміс знаходився у дістрофічно-атрофічному лімфоцигарна інфільтрація незначна, стан морфофункцюнальному стані, спостерігали набряк коллагену задовільний, у дермі була незначна дерми, колаген теж місцями набрякший, судини КІЛЬКІСТЬ фіброцитів, усі ці зміни свідчили про МЦР - травмовані, периваскулярна інфільтрація високі адапційно-пристосувальні можливості маловиражена Наведені зміни свідчили про низькі організму хворої, що дало підстави прогнозувати адапційні можливості організму хворої, що давало допустимі променеві реакції шкіри у віддаленому підстави прогнозувати тяжкі променеві періоді Операційна рана затягнулося первинним ушкодження шкіри у віддаленому періоді У хворої натягненням, післяопераційна променева терапія післяопераційна рана довго не загоювалася, була проведена в повному обсязі без перерв на потрібні були додаткові заходи для подолання ліквідування променевих ушкоджень Контрольне післяопераційних ускладнень Променева терапія обстеження через 6 МІСЯЦІВ після закінчення тривала більш запланованого часу через перерви лікування підтвердило наш прогноз пострадіаційні на усунення променевих ускладнень Для доказу ураження були відсутні (незважаючи на СОД переваг способу прогнозування перебігу бОгр) пострадіаційних ушкоджень, що заявляється, у Приклад 2 Хвора Войкова А М 1945 р н , І X порівнянні з відомими способами було № 25990, надійшла до онкохірурпчного відділення проаналізовано результати прогнозування за цими Інституту медичної радіологи м Харків з діагнозом способами хворих на рак грудної залози Дані рак грудної залози II стадії Згідно до плану порівняльного аналізу представлені у таблиці 2 лікування хворої була проведена пред- та післяопераційна променева терапія, яка тривала Таблиця 1 Характеристика стану шкіри щурів після впливу іонізуючого випромшення Продукція меланша у меланоцитах епітелію КІЛЬКІСТЬ N Пошкодження судин мікрорциркуляторного русла (МЦР) Стан епітелію Пошкодження дерми Виражена N=15 Слабка N=12 відсутнє значне пошкодження пперпроліферація без пошкодження мінімальне Загоєння у зоні операційної рани атрофізація епідерміса ускладнення, необхідність додаткових заходів для поліпшення загоєння без ускладнень первинним натягом Постпроменевий стан опромінення шкіри значне пошкодження допустимі променеві реакції постпроменеві ушкодження Таблиця 2 Порівняльна характеристика способів прогнозування перебігу пострадіаційних ушкоджень Показники Прогнозування на доклінічному етапі розвитку захворювання Точність прогнозу, % Специфічність, % Прогнозування перебігу репараційних процесів у зоні операційної рани Вартість дослідження, % Технологія прогнозування Призначення профілактичних заходів Час виконання діагностичних заходів, дні Спосіб прогнозування перебігу пострадіаційних уражень шкіри аналог прототип що заявляється неможливе можливе можливе 70 68 78 75 92 86 неможливе неможливе можливе 100 110 70 складна складна нескладна неможливе неможливе можливе 7 5 3 7 56792 Як свідчать дані представлені у таблиці 2, використання розробленого способу прогнозування перебігу пострадіаційних ушкоджень у онкологічних клініках дозволить прогнозувати розвиток пострадіаційних ушкоджень надоклінічній стадії, - підвищити точність прогнозу до 92 %, підвищити специфічність методу 8 прогнозування до 86%, - прогнозувати перебіг репараційних процесів у зоні операційної рани, - знизити на 30% вартість дослідження та його складність, вчасно призначати патогенетично обґрунтовані профілактичні заходи Підписано до друку 05 06 2003 р Тираж 39 прим ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)236-47-24