Спосіб визначення показників основних індексів реовазограми гомілки у хлопчиків і дівчаток різних соматотипів

Спосіб визначення показників основних індексів реовазограми гомілки у хлопчиків і дівчаток різних соматотипів, який відрізняється тим, що визначають комплекс соматотипологічних та антропометричних показників, проводять покроковий регресійний аналіз і створюють математичні моделі визначення основних нормативних реовазографічних індексів гомілки: - дикротичний індекс для хлопчиків: І_МС = -12,22 - 4,181·ТШЖСПП + 3,978·ВВТ 1,851·ВПЛТ - 2,270·ШП + 2,789·МОРТ; І_ЕС = -16,62 + 0,582·ШП + 8,507·ЕККС + 5,869·ТШЖСС - 18,250·ТШЖСПП + 5,147·МГРТ 3,893·ОШ; І_ЕМС = -21,30 - 9,853·ТШЖСЗПП + 5,456·ПСГР 6,431·МОРТ + 9,882·ОК - 36,931·ШДЕПП + 3,994·МГРТ; - діастолічний індекс для хлопчиків: І_МС = 44,54 - 2,199·ПНГР + 8,985·ШДЕПГ + 1,357·МВРТ - 1,628·ТШЖСЖ - 2,571·ОСТ + 3,939·ТШЖСППП; І_EC = 56,03 - 2,169·СРГК + 14,44·ШДЕПП 2,629·ПНГР + 2,000·ПСГР - 7,458·ШДЕП; - дикротичний індекс для дівчаток: І_МС = -28,93 - 11,12·ОШ + 4,182·ВПТ + 6,086·ШП 2,275·ТШЖСБ + 14,75·ММКС - 4,499·ОГНТ; І_ЕМС = -70,68 + 8,003·ЗК - 14,39·ОПСС + 211,5·ППТ - 8,970·МГРТ + 39,64·ШДЕП; - діастолічний індекс для дівчаток: І_МС = 91,96 + 1,483·ВПТ - 4,380·ОШ - 5,472·ЗК + 1,331·ММТМ - 9,317·ТШЖСПП + 11,92·ШДЕП; І_EC = -162,3 + 5,395·ММКС + 1,771·ВПТ + 2,191·МОРТ - 2,112·МТ + 12,87·ШДЕППП + 1,913·СРГК + 1,264·ОШ; І_ЕМС = -44,18 + 13,67·ОГНТ - 8,864·ОГВТ 11,31·ШДЕП + 3,274·ТШЖСБ + 3,611·ШП 7,774·ЕККС, де: 2 (19) 1 3 56947 4 ШП - ширина плечей, см. Корисна модель належить до медицини, а саме до її морфологічної та фізіологічної галузей, і стосується моделювання значень індексів реовазограми гомілки у хлопчиків і дівчаток, що мешкають в умовах сучасного міста, на підставі ґрунтовного вивчення провідних фенотипічних маркерів, передусім комплексу антропометричних та соматотипологічних показників. Для проведення повноцінного і об'єктивного аналізу стану гемодинаміки хворих необхідно чітко визначити, які з них мають значення для здорового населення України, а також причини і силу їх можливих фізіологічних відхилень. Безперечно, що уявлення про норму з точки зору функціонування цілісної системи більш науково і корисно, ніж визначення норми як середньостатистичної величини окремих параметрів. Проте визначення системних критеріїв норми значно складніше, ніж визначення окремих показників, і є предметом додаткових досліджень. Поняття норми при дослідженні гемодинаміки не співпадає з поняттям норми організму в цілому. Головним критерієм останньої є клінічне здоров'я людини. Цей критерій доволі суб'єктивний, оскільки клінічному здоров'ю людини відповідають періоди ремісії хронічних та рецидивуючих захворювань. Поняття "конституція", "реактивність організму" та "хронічні захворювання внутрішніх органів" тісно пов'язані між собою з точки зору генетичної обумовленості і визначають їх таксономічну спільність [Хрісанфова, 1990; Никитюк, 1990; 1997]. Складні фенотипічні ознаки мають полігенну мультифакториальну природу [Ленц, 1984; Дубінін, 1986]. Конституція може бути визначена, як взаємозв'язок соматичних, психодинамічних та інших характеристик реактивності організму. Тому її дослідження мають базуватись на комплексній оцінці антропометричних ознак (жирової, кісткової та м'язової систем). Ще на початку 20-го сторіччя вчення про конституцію використовувалося для визначення і вирішення проблем практичної медицини, визначення фокторів ризику виникнення певної патології. Прийнято вважати, що конституція людини це комплекс індивідуальних анатомічних і фізіологічних особливостей, що формуються у певних природних і соціальних умовах і проявляються в його реакціях на різні (в тому числі і фізіологічні) впливи [Никитюк, 1997]. Суть вчення про типи конституції, зокрема про соматотип, полягає у тому, що кожному типу властиві характерні особливості не тільки в первинно виділених антропометричних показниках, але й у складі тіла, діяльності нервової, ендокринної, імунної та кровоносної систем, структурі і функціях внутрішніх органів. Тому, конкретні соматотипи характеризуються різними показниками гемодинаміки. В науковій літературі зустрічаються лише поодинокі роботи по вивченню взаємозв'язків показ ників периферичної гемодинаміки з особливостями будови тіла здорових людей та побудові на їх основі регресійних моделей нормативних параметрів периферичної гемодинаміки. Таким чином, необхідність вивчення взаємозв'язків показників периферичної гемодинаміки з антропологічними та соматотипологічними показниками у здорових міських підлітків різних соматотипів та розробка на основі цих даних нормативних параметрів показників периферичної гемодинаміки без сумніву потребує подальших наукових розробок і визначає актуальність даного дослідження. Прототип способу, що пропонується, невідомий. В основу корисної моделі "Спосіб визначення показників основних індексів реовазограми гомілки у хлопчиків і дівчаток різних соматотипів" поставлене завдання шляхом вивчення антропометричних, соматотипологічних параметрів та показників периферичної гемодинаміки, використання математичного апарату і статистичних моделей розробити адекватний підхід до здійснення прогностичної оцінки та моделювання нормативних показників периферичної гемодинаміки у хлопчиків та дівчаток в залежності від антропометричних та соматотипологічних характеристик. Поставлене завдання досягається способом, в якому згідно з корисною моделлю визначають комплекс антропометричних, соматотипологічних показників, та показників периферичної гемодинаміки, компонентний склад маси тіла, у практично здорових хлопчиків та дівчаток Поділля, проводять покроковий регресійний аналіз і створюють математичні моделі визначення індивідуальних нормальних показників основних індексів реовазограми гомілки. Статистична модель, що надає можливість визначити індивідуальні нормальні реовазографічні індексні показники гомілки, має наступний вигляд: дикротичний індекс для хлопчиків І_МС = -12,22 - 4,181·ТШЖСПП + 3,978·ВВТ 1,851·ВПЛТ -2,270· ШП + 2,789·МОРТ І_ЕС = -16,62 + 0,582·ШП + 8,507·ЕККС + 5,869·ТШЖСС -18,250·ТШЖСПП+ 5,147·МГРТ 3,893·ОШ І_ЕМС = -21,30 - 9,853·ТШЖСЗПП + 5,456· ПСГР - 6,431·МОРТ + 9,882·ОК - 36,931·ШДЕПП + 3,994·МГРТ діастолічнии індекс для хлопчиків І_МС = 44,54 - 2,199·ПНГР + 8,985·ШДЕПГ + 1,357·МВРТ -1,628·ТШЖСЖ - 2,571·ОСТ + 3,939·ТШЖСППП. І_EC = 56,03 - 2,169·СРГК + 14,44·ШДЕПП 2,629·ПНГР + 2,000·ПСГР - 7,458·ШДЕП дикротичний індекс для дівчаток І_МС = -28,93 - 11,12·ОШ + 4,182·ВПТ + 6,086·ШП - 2,275· ТШЖСБ + 14,75·ММКС 4,499·ОГНТ. 5 І_ЕМС = -70,68 + 8,003·ЗК - 14,39·ОПСС + 211,5·ППТ -8,970МГРТ + 39,64·ШДЕП діастолічнии індекс для дівчаток І_МС = 91,96 + 1,483·ВПТ - 4,380·ОШ 5,472·ЗК + 1,331·ММТМ -9,317·ТШЖСПП + 11,92·ШДЕП І_EC = -162,3 + 5,395·ММКС + 1,771·ВПТ + 2,191·МОРТ -2,112·МТ+ 12,87·ШДЕППП + 1,913·СРГК+ 1,264·ОШ І_ЕМС = -44,18 + 13,67·ОГНТ - 8,864·ОГВТ 11,31·ШДЕП + 3,274·ТШЖСБ + 3,611·ШП 7,774·ЕККС. Де: І_ЕМС значення індексу для осіб з ектомезоморфним соматотипом І_ЕС значення індексу для осіб з ектоморфним соматотипом (%); І_МС значення індексу для осіб з мезоморфним соматотипом (%); ВВТ висота вертлюгової точки (см); ВПТ висота пальцьової точки (см); ВПЛТ висота плечової точки (см); ЕККС ектоморфний компонент соматотипу (бали); ЗК зовнішня кон'югату (см); МВРТ міжвертлюговий розмір таза (см); МГРТ міжгребеневий розмір таза (см); ММКС мезоморфний компонент соматотипу(бали); ММТМ м'язова масу тіла за Матейко (кг); МОРТ міжостьовий розмір таза (см); МТ маса тіла (кг); ОГВТ обхват гомілки в верхній третині (см); ОГНТ обхват гомілки в нижній третині (см); ОК обхват кисті (см); ОПСС обхват плеча в спокійному стані (см); ОСТ обхват стопи (см); ОШ обхват шиї (см); ПНГР поперечний нижньогрудинний розмір (см); 2 ППТ площа поверхні тіла (м ) ПСГР поперечний середньогрудинний розмір (см); СРГК сагітальний розмір грудної клітки (см); ТШЖСБ товщина шкірно-жирової складки на боці (мм); ТШЖСЖ товщина шкірно-жирової складки на животі (мм); ТШЖСЗПП товщина шкірно-жирової складки на задній поверхні плеча (мм); ТШЖСПП товщина шкірно-жирової складки на передпліччі (мм); ТШЖСППП товщина шкірно-жирової складки на передній поверхні плеча (мм); ТШЖСС товщина шкірно-жирової складки на стегні (мм); ШДЕП ширина дистального епіфіза плеча (см); ШДЕПГ ширина дистального епіфіза правої гомілки (см); ШДЕПП ширина дистального епіфіза передпліччя (см); ШДЕППП ширина дистального епіфіза правого передпліччя (см); ШП ширина плечей (см). 56947 6 Спосіб здійснюється таким чином. На попередньому етапі визначення індивідуальних нормальних реовазографічних індексних показників гомілки у здорових хлопчиків та дівчаток проводили: Антропометричне дослідження за методикою В.В. Бунака (Бунак В.В. Антропометрия.- М.: Учмедгиз Наркомпроса РСФСР.-1941.- 368с). Компонентний склад маси тіла вивчали за методом J. Mateigka (Matiegka J. The testing of physical efficiency //Amer. J. Phys. Antropol.-1921.Vol.2, №3.-P.25-38.), Соматотипування проводили за розрахунковою модифікацією методу В. Heath і J. Carter (Carter J.L., Heath B.H. Somatotyping - development and applications.- Cambridge University Press, 1990.504 p.). Реовазографічні параметри стегна та гомілки визначали за допомогою комп'ютерного діагностичного комплексу, який забезпечує одночасну реєстрацію електрокардіограми, фонокардіограми, основної і диференціальної тетраполярної реограми та вимірювання артеріального тиску [Б.О. Зелінський та ін.., 2000]. Для реєстрації використовувались стрічкові реовазографічні електроди ТЕ.293. 063-01 виробництва ВАТ "НДІ РЕМА" типу «рулетка» з шириною стрічки 6мм і з відстанню між стрічками 10мм. Статистична обробка отриманих результатів проведена в статистичному пакеті "STATISTICA 6.1" (належить НДЦ ВНМУ їм. М.І. Пирогова, ліцензійний № BXXR901E246022FA) з використанням непараметричних методів оцінки отриманих результатів. Достовірність різниці значень між незалежними кількісними величинами визначали за допомогою U-критерія Мана-Уітні. На завершальному етапі розробки математичних моделей для визначення ехокардіографічних характеристик серця застосовували методику прямого покрокового регресійного аналізу, який не вимагає наявності лінійного зв'язку між перемінними величинами та нормального розподілу залишків. При проведенні прямого покрокового регресійного аналізу нами були визначені наступні умови: перша - кінцевий варіант моделі повинен мати коефіцієнт детермінації (R2) не менше 0,50, тобто точність опису ознаки, що моделюється - не менша 50%; друга - значення F-критерію не менше 2,5; третя - кількість вільних членів, що включаються до моделі повинна бути, по можливості, мінімальною. Використання запропонованого підходу надає можливість визначити індивідуальні нормальні реовазографічні індексні показники гомілки та забезпечити індивідуальну діагностику захворювань з урахуванням, соматотипологічних, статевих, конституціональних та вікових особливостей людини. Приклад 1. Хлопчик Д, з мезоморфним соматотипом має такі показники: товщину шкірно-жирової складки на передпліччі- 2,1мм, висоту вертлюгової точки 81,8см., висоту плечової точки -132,1см., ширину плечей - 37,2см., міжостьовий розмір таза -22,5см. Визначити нормальне значення дикротичного індексу гомілки. Рішення: 7 56947 Використовуючи запропонований спосіб, розрахунок необхідного показника проводимо, використовуючи слідуючу формулу: І_МС = -12,22 - 4,181·ТШЖСПП + 3,978·ВВТ 1,851·ВПЛТ -2,270·ШП + 2,789·МОРТ = -12,22 Комп’ютерна верстка М. Мацело 8 4,181·2,1 + 3,978·81,8- 1,851·132,1-2,270·37,2 +2,789·22,5 =38,2 (%) Висновок: Для юнака Д нормальне значення для показника дикротичного індексу гомілки становить 38,2 (%) Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601