Діагностичний апарат “компадент”

Діагностичний апарат, що містить корпус зі шкалою стрілкового приладу та регулятором коре 3 Поставлена задача досягається тим, що відомий апарат, який містить корпус зі шкалою стрілкового приладу та регулятором корекції нуля, електроди для вимірювання потенціалів і струмів, відрізняється тим, що має додаткову шкалу стрілкового приладу, перемикач режимів, електроди для вимірювання ПІЕЧ СОПР до струму, з урахуванням попередньо визначених БАТ, зонд з електродами для вимірювання рН, пасивний електрод та педаль, при цьому всі електроди, крім пасивного, виконані з благородних металів. Відмінними особливостями корисної моделі, що заявляється, є : - вхідний вимірювальний ланцюг приладу "Компадент" обраний з великим вхідним внутрішнім опором, що досягає при даній схемі величини 1015 Ом при вхідному струмі не більше 0,1 фА; - наявність електроду для вимірювання ПІЕЧ, пошуку БАТ та, відповідно, можливість визначення розташування БАТ в порожнині рота; - зонд для вимірювання рН в порожнині рота; - наявність двох стрілкових приладів зі шкалами; - можливість розраховувати параметри, які практично неможливо виміряти в "чистому" вигляді, наприклад власний внутрішній опір МЗП, миттєву потужність, яку може при певних умовах віддати МЗП у зовнішнє коло для окремо взятого МЗП та ін., завдяки програмному забезпеченню, що пропонується; - можливість віртуального "видалення" присутніх в ПР "проблемних" МЗП в комп'ютерному режимі і отримання результатів у вигляді таблиць з даними для аналізу. Конструкція діагностичного апарату "Компадент" дозволяє об'єктивно оцінити ЕЕХ МЗП в порожнині рота, не вносячи похибок у середовище, в якому проводяться вимірювання, та не впливаючи при дослідженні на організм пацієнта в цілому. Це стало можливим завдяки запропонованим нами матеріалів самих електродів, розроблених в загальній концепції з приладом "Компадент". При виборі матеріалу електродів ми зупинились на матеріалах (благородні метали), які із-за своєї практично абсолютної корозійної стійкості практично не взаємодіють хімічно ні з одним реагентом, який може знаходитися в ПР. Вхідний вимірювальний ланцюг приладу "Компадент" обраний з великим вхідним внутрішнім опором, що досягає при даній схемі величини 1015 Ом при вхідному струмі не більше 0,1 фА (це в десять мільйонів разів менше величини струму в 1 мкА). Таку величину вхідного опору в техніці можна вважати нескінченно великою. Саме високі технічні параметри приладів при вимірюваннях не порушують сталий електроенергетичний баланс порожнини рота. Послідовність проведення вимірювань була обрана такою, щоб отримані результати найбільш об'єктивно відображали електроенергетичний стан ПР і в подальшому ці результати можна було б переносити та порівнювати. Конструкція апарату дозволяє вимірювати потенціали для кожного окремо взятого МЗП. Як базисний потенціал обраний водневий потенціал, 57899 4 який дорівнює 0 В. Вимірювальній електрод, як зазначалося раніше, виконаний з благородного металу і має свій стабільний потенціал відносно водневого електрода. Наявність великого вхідного внутрішнього опору компенсує потенціал вимірювального електрода, і, таким чином, при подальших міркуваннях оперуємо з величинами потенціалів властивих окремо взятому МЗП. Величина потенціалів МЗП пропорційна активності іонів водню середовища, в якому знаходиться МЗП, або, іншими словами, рН PP. Від рН РР в значній мірі залежить і власний внутрішній опір МЗП. Для постійного струму власний внутрішній опір залежить як від хімічного складу РР, так і від фізіологічних особливостей та емоціонального стану пацієнта. Розглядаючи окремий МЗП з притаманним йому комплексом ЕЕХ (потенціал відносно водню, теоретичний внутрішній опір при практично нульовому значенні струму через зовнішнє коло, електрична ємність МЗП та ін.), ми виходимо з того, що в процесі проведення вимірювань МЗП має змогу генерувати електричну енергію в тому обсязі, який значно перевищує електричну енергію, що відбирається вимірювальним приладом. Остання обставина свідчить про те, що використання приладу не впливає на сталий електроенергетичний баланс в ПР пацієнта. Таким чином, протягом всіх вимірювань електричний ланцюг підкоряється закону Ома в інтегральному його вигляді. Для отримання повної ЕЕХ кожного МЗП необхідно знати: рН ротової рідини в момент проведення вимірювання; потенціали МЗП; внутрішній опір кожного МЗП; опір зовнішнього ланцюга, по якому може протікати електричний струм; чутливість пацієнта до постійного електричного струму. Всі ці параметри визначаються за допомогою приладу "Компадент", що заявляється. Програмне забезпечення, що пропонується, дозволяє розраховувати параметри, які практично неможливо виміряти в "чистому" вигляді, наприклад власний внутрішній опір МЗП, миттєву потужність, яку може при певних умовах віддати МЗП у зовнішнє коло для окремо взятого МЗП та ін. Сутність корисної моделі пояснюється графічно, де представлено діагностичний апарат "Компадент", у якому: 1 - корпус апарату; 2 - електрод для вимірювання ПІЕЧ, пошуку БАТ; 3 - електрод для вимірювання струмів та потенціалів; 4 - пасивний електрод; 5 - педаль; 6 - шкала стрілкового приладу; 7 - шкала стрілкового приладу; 8 - регулятор корекції нуля; 9 - перемикач режимів; 10 - зонд з електродами для вимірювання рН. Апарат працює наступним чином: корпус апарату 1 зі - шкалами стрілкового приладу 6, 7, регулятором корекції нуля 8 та перемикачем режимів 9 розташовують на столику біля крісла пацієнта. Після ввімкнення живлення електрод для вимірювання потенціалів і струмів 3 послідовно прикла 5 57899 дають до кожного МЗП, вимірюючи два параметри. Зонд з електродами для вимірювання рН 10 розташовують під язиком та вимірюють потенціали кожного МЗП послідовно. При натиснутій педалі 5 електродом для вимірювання ПІЕЧ 2 проводять пошук БАТ та визначають індивідуальну чутливість до струму поза цими зонами. Пасивний електрод 4 при цьому знаходиться у руці пацієнта. Всі отримані дані заносять у відповідні таблиці в програмі Ехеl та математично розраховують завдяки розробленому програмному забезпеченню. Приклад конкретного використання апарату. Пацієнт К-на (історія хвороби № 6417), 1952 року народження, звернулася в клініку ортопедичної стоматології 26.01.2009 року зі скаргами на сухість та печіння в ПР, носовій порожнині, металевий присмак. Періодичне виникнення болю у щелепах, жувальних м'язах (ЖМ), скронях, голові, шиї, підщелепній ділянці, головокружіння, відчуття к 17 47 к к 16 ф ф 45 к ф к к - 13 12 44 43 42 к 11 41 Вивчення характеру та аналіз оклюзійних контактів в звичній оклюзії, задній контактній позиції нижньої щелепи та при медіо- та латеротрузійних рухах нижньої щелепи дозволило встановити наявність супраконтактів на балансуючій стороні, що виникали в результаті неправильно сформованої оклюзійної поверхні ММП. Середній ступінь дисфункції за M. Helkimo. Електроміографія ЖМ (дослідження № 0954) дозволила встановити наявність звичного лівостороннього жування та функціонального лівостороннього перевантаження ЖМ. Стан m. massetr sinister та m. temporalis sinister відповідає другому класу парафункціональних змін. Кількість жувальних циклів 8-12 (вікова норма 29-30). Дані спеціальних клініко-лабораторних інструментальних досліджень. Електропровідність РР становила 4,36 mS (норма 3,4-3,6 mS). Показники ЕЕХ в ПР пацієнта після проведених вимірювань і розрахунків за допомогою діагностичного апарату "Компадент" були наступні: різниця потенціалів пар МЗП - 278,5 мВ; сума опорів пари МЗП - 4,8 кОм; струм пари МЗП - 23,5 мкА; потужність пари МЗП - 768,5 мкВт; найбільша різниця потенціалів - 266,5 мВ; найменший внутрішній опір - 1,2 кОм; найбільша миттєва потужність, що розвиває МЗП - 29 мкВт; найбільше значення струму при металевому контакті МЗП – 55 мкА; електричний опір тканин язика поза межами БАТ 177,8 Ом; електрична провідність тканини язика поза межами БАТ - 6 См; рН в порожнині рота на момент вимірів - 6,7 Од; ПІЕЧ СОПР до постійного струму (з урахуванням розташування БАТ) 18 мкА. Наступним кроком провели віртуальне "видалення" присутніх в порожнині рота "проблемних" 6 нерівномірного розподілу жувального навантаження. Вважає себе хворою після протезування у листопаді 2008 року. Об’єктивно: Прикус ортогнатичний, тканини пародонту без видимих патологічних змін, набрякла слизова оболонка щік та м'якого піднебіння, язик вкритий білим нальотом. В ПР наявні металокерамічні мостоподібні протези (ММП) з опорою на 11, 12, 13, 16, 17, 21, 22, 23 та 24, 25, 26, 27 зуби, і, відповідно на 34, 37 та 45, 47 зуби. Протезування було повторним. Крім того ММП з опорою на 11, 12, 13, 16, 17, 21, 22, 23 зуби був зафіксований на тимчасовому цементі і, на піднебінних буграх 16 та оклюзійній поверхні 46, 47 зубів - видимі фасетки, що з'явилися після неодноразового, зі слів пацієнтки, пришліфовування. На боковій поверхні язика та щоки в ділянці контакту з мостоподібним протезом виявляється гіперемія слизової оболонки. Зубна формула: к к 21 22 31 32 к 23 33 к 24 34 к к 25 ф к 26 ф к 27 37 к МЗП в комп'ютерному режимі і отримання результатів у вигляді таблиць з даними для аналізу. Діагноз: Комбінована форма непереносимості сплавів металів зубних протезів, що розвилася на фоні нераціонального протезування. План лікування: 1. Видалення ММП з порожнини рота. 2. Санація порожнини рота. 3. Консультація лікаря-терапевта та лікування вісцеральної патології. 4. Зубне протезування. Через 4 тижні після зняття ММП стан пацієнтки не покращився. Однак, після видалення ММП в ПР залишились суцільнолиті куксові конструкції в 11, 12, 13, 16, 17, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 34, 37, 45, 47 зубах. Після видалення суцільнолитої кукси з 11 зуба пацієнтку було направлено на спектральний аналіз її сплаву. Результати спектрального аналізу засвідчили великий вміст заліза в сплаві суцільнолитої кукси (Fe - 54,018 %, Сr - 16,645 %, Ni - 29,050 %). Було повторно проведено вимірювання і розрахунок ЕЕХ в ПР пацієнта. Результати засвідчили наступне: різниця потенціалів пар МЗП - 280,5 мВ; сума опорів пари МЗП - 5,1 кОм; струм пари МЗП 24,5 мкА; потужність пари МЗП – 769 мкВт; найбільша різниця потенціалів - 286,5 мВ; найменший внутрішній опір - 1,4 кОм; найбільша миттєва потужність, що розвиває МЗП – 31 мкВт; найбільше значення струму при металевому контакті МЗП – 49 мкА; електричний опір тканин язика поза межами БАТ - 176,5 Ом; електрична провідність тканини язика поза межами БАТ – 6 См; рН в порожнині рота на момент вимірів - 7,1 Од; ПІЕЧ СОПР до постійного струму (з урахуванням розташування БАТ) – 16 мкА. Наступним кроком провели віртуальне "видалення" присутніх в ПР "проблемних" МЗП в ком 7 57899 п'ютерному режимі і отримання результатів у вигляді таблиць з даними для аналізу. Однак, зважаючи на те, що усі суцільнолиті куксові конструкції, зі слів пацієнта, були виготовлені одночасно, і, відповідно, вміст заліза в сплаві перевищував 54 %, нами було прийнято рішення про видалення усіх суцільнолитих куксових конструкцій. Через один місяць клінічні прояви непереносимості повністю зникли. Протягом цього періоду було проведено санацію ПР, усунені хронічні вогнища одонтогенної інфекції. Наступним етапом було виготовлення куксових конструкцій в 11, 12, 13, 16, 17, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 34, 37, 45, 47 зуби та виготовлення тимчасових мостоподібних Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 8 протезів з адекватним відтворенням оклюзійноартикуляційних співвідношень. Постійне протезування було проведено через 3 місяці після зникнення клінічних проявів непереносимості. Джерела інформації: 1. Онищенко В. С. Непереносимость сплавов металлов зубных протезов (клинико-лабораторное исследование): Дис. ... д-ра мед. наук: 14.00.22. К., 1995. - 249 с. 2. Гожая Л. Д. Аллергические заболевания в ортопедической стоматологии. - М: Медицина, 1988. - С. 160. 3. Тимофеев А. А. "Современная стоматология". - № 1. - 2006. - С. 106. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601