Спосіб визначення фітотоксичності фактора середовища

Спосіб визначення фітотоксичності фактора середовища, що включає тестування рослин за дії 3 58614 значення змін фізіологічного показника в діапазоні доз дозволяє встановити вибіркову фітотоксичність фактора залежно від видоспецифічної стійкості рослин та здійснювати прогнозні оцінки на основі отриманої дозової залежності. Внаслідок цього забезпечується підвищення достовірності та спрощення діагностики фітотоксичності фактора середовища. Заявлений спосіб здійснюється наступним чином. Проводять тестування рослин за дії різних доз фактора. Встановлюють лінійний розмір або масу надземної та кореневої частин, а потім співвідношення відповідних параметрів для цих органів рослин. На основі змін тестового показника визначають дозу фактора за максимального значення співвідношення. При зниженні величини цього співвідношення діагностують підвищення фітотоксичності фактора. 4 Приклад 1. Для порівняльної оцінки фітотоксичності іонів свинцю, кадмію, нікелю вирощували рослини кукурудзи гібриду Кадр 267 MB на розчинах із різною концентрацією факторів кореневого живлення (0,0025-1 мМ) та воді (контроль). По завершенні тестування (7 діб) визначали довжину пагона та кореня, розраховували співвідношення цих параметрів у % відносно контролю. Результати наведені у табл. 1. Приклад 1. Для порівняльної оцінки фітотоксичності іонів свинцю, кадмію, нікелю вирощували рослини кукурудзи гібриду Кадр 267 MB на розчинах із різною концентрацією факторів кореневого живлення (0,025 — 1 мМ) та воді (контроль). По завершенні тестування (7 діб) визначали довжину пагона та кореня, розраховували співвідношення цих параметрів у % відносно контролю. Результати наведені у табл. 1. Таблиця 1 Концентрація іонів металу, мМ Рb2+ Контроль 0,025 0,05 0,10 0,15 0,20 0,25 0,50 1 Cd2+ Контроль 0,025 0,05 0,10 0,20 0,25 0,50 1 Ni2+ Контроль 0,025 0,05 0,10 0,20 0,25 0,50 1 Довжина пагона, мм Довжина кореня, мм Довжина пагона Довжина кореня %до контролю 64,7+3,9 78,4±3,5 82,3±2,0 38,8+1,7 79,4±2,1 35,2±1,4 35,4±2,1 59,4±2,3 58,4+2,2 131,9+6,1 157,1±9,3 161,5+6,7 103,2±4,7 97,8±3,2 73,3±1,4 71,8±3,1 59,5+2,1 47,5+0,8 0,49 0,50 0,51 0,38 0,81 0,48 0,49 1,00 1,23 100 102,0 104,1 77,5 165,3 98,0 100 204,1 251,0 64,7+3,9 29,6±1,0 29,1±1,2 34,0±1,4 35,5±1,3 29,0±0,9 28,7±0,9 27,7+1,5 131,9+6,1 121,5+3,8 84,5±4,6 65,5±3,4 51,4±2,5 54,1 ±2,2 42,0±1,4 41,7±7,4 0,49 0,24 0,34 0,52 0,66 0,56 0,68 0,66 100 49,0 69,4 106,1 134,7 114,3 138,8 134,7 44,0±2,7 49,6±3,6 53,5±2,4 44,1±2,7 46,5±2,4 49,3+2,8 41,1±3,2 34,0+2,1 130,0±7,2 128,3±7,2 121,5±5,0 82,9±2,4 60,9+2,7 49,9±2,4 45,4±2,8 27,5+2,1 0,34 0,39 0,44 0,53 0,76 0,99 0,91 1,24 100 114,7 129,4 155,9 223,5 291,1 267,6 364,7 Використовуючи дані табл. 1, за допомогою регресивного аналізу встановлювали залежність співвідношення від концентрації кожного з іонів металів. Регресивний аналіз проводили відповідно стандартному алгоритму [3]. Для цього концентрацію іону металу обирали за незалежну змінну: Рb2+ - x1, Cd2+ - х2, Ni2+ - х3, а відповідне значення співвідношення довжин пагона і кореня (у % до конт ролю, табл. 1) - за залежну змінну (відповідно у1 і для Рb2+ , у2 для Cd2+, y3 для Ni2+). Розрахунки виконували у програмі Statistica 6.0 у модулі "General Linear Models", за математичну модель для опису регресивної залежності обирали поліноміальне рівняння другого ступеню. Отримано достовірні (р