Спосіб захисту когерентно-імпульсної радіолокаційної станції від комбінованих завад

Спосіб захисту когерентно-імпульсних радіолокаційних станцій від комбінованих завад, за яким основним та компенсаційним каналами РЛС приймають корисні сигнали та завади, компенсують активну шумову заваду шляхом регулювання 3 вих інтервалах з одночасною дією активної та пасивної складової комбінованої завади, наслідком цього є погіршення виявлення корисних сигналів на цих інтервалах. Із відомих способів захисту когерентноімпульсних РЛС від комбінованих завад найбільш близьким по суті є спосіб з дискретним алгоритмом адаптації вагових коефіцієнтів при компенсації активних шумових завад [3]. За цим способом, після приймання корисних сигналів та завад основним та компенсаційним каналами, спочатку компенсують активну шумову заваду, а потім виконують процедуру фазової (часової) фільтрації та виявлення корисних сигналів, а також відображають виявлені радіолокаційні цілі на моніторі РЛС. Ще однією особливістю цього способу є те, що обчислення вагових коефіцієнтів для компенсації активних шумових завад виконують в кінці періоду повторення зондуючих імпульсів (в кінці розгортки дальності) кожної частотної пачки. Недоліком способу-прототипу є те, що навіть на граничній дальності дії РЛС при великій ефективній площі розсіяння, наприклад, гідрометеорів, рівень перевіддзеркалень від них може бути значно більшим від рівня діючої активної шумової завади. В цьому випадку компенсація останньої, внаслідок малої міжканальної кореляції, буде малоефективною. В основу корисної моделі поставлено завдання розробки способу захисту когерентноімпульсних РЛС від комбінованих завад, який забезпечує більш високу ефективність пригнічення активних шумових завад в умовах одночасної дії пасивних завад. Вирішення цього завдання досягається тим, що спосіб захисту когерентно-імпульсних РЛС від комбінованих завад, за яким основним та компенсаційним каналами РЛС приймають корисні сигнали та завади, компенсують активну шумову заваду, виконують процедуру фазової фільтрації і виявлення корисних сигналів та відображають виявлені радіолокаційні цілі на моніторі РЛС, причому формування вагових коефіцієнтів автокомпенсатора виконують в кожному періоді повторення на часових інтервалах, де пасивна завада відсутня, при цьому часові інтервали для підстроювання вагових коефіцієнтів визначають шляхом поточного оцінювання коефіцієнта міжканальної кореляції по розгортці дальності (див. фіг.2). Якщо значення коефіцієнта міжканальної кореляції перевищує порогове значення, що свідчить про відсутність на інтервалі дальності пасивної складової комбінованої завади, то отримане значення вагового коефіцієнта є оптимальним і воно застосовується для подавлення активної складової завади. У протилежному випадку, при коефіцієнті міжканальної кореляції меншому за порогове значення, для компенсації активної складової завади застосовується значення вагового коефіцієнта, який було отримано раніше, на інтервалі дальності, де була відсутня пасивна складова комбінованої завади. У порівнянні з прототипом відмінною ознакою є те, що у запропонованому способі для визначення часових інтервалів для адаптації вагових коефіцієнтів при компенсації активних шумових завад 59472 4 використовують апостеріорну інформацію стосовно наявності чи відсутності на тому чи іншому інтервалі часу (дальності) пасивної завади, яка, як правило, є нестаціонарною. Використання для формування вагових коефіцієнтів часових інтервалів, на яких пасивна завада відсутня, дозволяє забезпечити високу ефективність компенсації активної шумової завади навіть на інтервалах дальності, де одночасно діють активна і пасивна завади. У технічному рішенні, що заявляється, нові технічні ознаки при взаємодії з відомими дають новий технічний результат, що дозволяє вирішити поставлене завдання. Таким чином, у порівнянні з прототипом, запропоноване технічне рішення містить вищевказані істотні відмінні ознаки, отже відповідає вимозі "новизна". Ознаки, що відрізняють технічне рішення, яке заявляється, від прототипу, не виявлені в інших технічних рішеннях при вивченні цієї галузі техніки і, отже, забезпечують рішенню, що заявляється, винахідницький рівень. Сутність способу, що заявляється, може бути пояснена на прикладі радіолокаційної станції, в якій використовується поляризаційна фільтрація активних шумових завад. Структурна схема приймальної частини радіолокаційної станції, в якій застосований пропонований спосіб, наведена на фіг.3. До складу радіолокаційної станції входять дуальнополяризована двоканальна антена 1, основний 2 та компенсаційний 3 канали прийому, корелятор 4, пороговий пристрій 5, автокомпенсатор 6 у складі керованого підсилювача 7, запам'ятовуючого пристрою 8, формувача вагових коефіцієнтів 9 та суматора 10, а також пристрій фазової фільтрації 11, виявлювач сигналів 12 та монітор 13. Виходи дуальнополяризованої антени 1 підключені до основного 2 та компенсаційного 3 каналів прийому. Вихід основного каналу прийому з'єднаний також з входом суматора 10 автокомпенсатора 6. Вихід компенсаційного каналу прийому підключено до формувача вагових коефіцієнтів 9 та через керований підсилювач 7 під'єднано до другого виходу суматора 10, вихід якого підключено до другого входу формувача вагових коефіцієнтів 9 та до послідовно з'єднаних пристрою фазової фільтрації 11, виявлювача сигналів 12 та монітора 13. Вихід формувача вагових коефіцієнтів 9 через запам'ятовуючий пристрій 8 під'єднано до другого входу керованого підсилювача 7, а вихід корелятора 4 через пороговий пристрій 5 підключено до другого входу запам'ятовуючого пристрою 8. Приймальна частина радіолокаційної станції, в якій застосовано спосіб, що заявляється, працює наступним чином. У процесі роботи радіолокаційної станції антеною 1 в дуальнополяризованому базисі приймаються як корисні сигнали, так і активні та пасивні завади, які надходять до основного 2 та компенсаційного 3 каналів прийому та поступають на входи корелятора 4. На інтервалах дальності, де пасивна завада відсутня (див. фіг.2) міжканальна кореляція активної завади висока. На виході корелятора 4 з'являється сигнал високого 5 рівня і при перевищенні порогового рівня в пороговому пристрої 5 формується сигнал з рівнем логічної одиниці, який переводить запам'ятовуючий пристрій 8 в режим лінійної передачі вагових коефіцієнтів. При цьому в керованому підсилювачі 7 виконується регулювання коефіцієнта передачі таким чином, щоб завади на входах суматора 10 мали одинакову амплітуду та були в протифазі. Це забезпечує високу ефективність компенсації активної складової комбінованої завади. На інтервалах дальності, де одночасно з активною діє пасивна завада (комбінована завада), вихідний сигнал корелятора 9 зменшується. При цьому на виході порогового пристрою 5 формується сигнал з рівнем логічного нуля, який переводить запам'ятовуючий пристрій 8 в режим запам'ятовування вагового коефіцієнта на час дії пасивної завади. Тобто під час дії пасивної завади використовуються вагові коефіцієнти, які вирахувані на попередньому інтервалі часу (дальності), за її відсутності. Це забезпечує ефективну компенсацію активної складової комбінованої завади при одночасній дії пасивної завади. Після компенсації активної складової комбінованої завади корисні сигнали та пасивні завади надходять до пристрою фазової фільтрації 11, де виконується когерентне накопичення та розподілення по фазових фільтрах суміші сигналів та завади. У подальшому виявлювачем 12 виконується процедура виявлення корисних сигналів, а на моніторі 13 відображаються виявлені радіолокаційні цілі. Спосіб, що пропонується, за рахунок виконання операції формування вагових коефіцієнтів в 59472 6 межах періоду повторення Тп на часових інтервалах, де пасивна завада відсутня, забезпечує високу ефективність компенсації активної шумової завади, яка є складовою діючої на РЛС комбінованої завади. Використовуючи фіг.1, можна визначити швидкість змін амплітуд А/ завади в каналах і підрахувати ефективність компенсації завад при різних темпах сканування антен. Але є очевидним, що при зміні співвідношення амплітуд (та фаз) в каналах приймання адаптація вагових коефіцієнтів на більш короткому інтервалі t