Спосіб екологічно-безпечного захисту посівів ріпаку від шкідливих членистоногих

Спосіб екологічно-безпечного захисту посівів ріпаку від шкідливих видів членистоногих, що включає розселення в агроценози лабораторних культур трихограми та габробракона, який відрізняється тим, що в період весняної реактивації фітофагів проводять візуальний та фізіологічний моніторинг домінуючих фітофагів, крім того, до початку відновлення вегетації ріпаку проводять висів ловильної культури гірчиці-сарептської по периметру агроценозу ріпаку, смугою шириною 5-7 м, крім того, в період масового заселення гірчиці 3 монних пасток, з розрахунку одна пастка на 5-7 га для приваблювання совок. Па початку та в період масової яйцекладки самиць совок, проводять дворазове розселення трихограми, з інтервалом 7-10 днів з розрахунку 40 та 80 тис. самиць на 1 га. В період відродження гусениць совок проводять одноразову суцільну обробку рослин сумішшю препаратів: Фітоверм 0,2 к.е. (концентрат емульсії), 1,0 л/га та Вірин ОС, 150 г/га. В період появи гусениць лускокрилих шкідників проводять одноразове розселення імаго хижака габробракона (Habrobracon hebetor), з розрахунку 380-400 особин на 1 га. Проте, недоліком відомого способу є: реалізація способу забезпечує захист посівів озимого ріпаку тільки від лускокрилих шкідників; невстановлена позитивна дія способу по відношенню до фітофагів із інших систематичних груп, зокрема твердокрилих та сисних шкідників. В основу корисної моделі поставлене завдання експериментально обґрунтувати спосіб екологічно-безпечного захисту посівів ріпаку від шкідливих членистоногих. Ставилось завдання запропонувати, у складі способу, елементи біологічного походження, максимально активізувати природні популяції ентомофагів, розширити арсенал ефективних технологій захисту ріпаку від домінуючих видів фітофагів. Поставлене завдання вирішувалось тим, що послідовно, впродовж вегетаційного періоду реалізовували суттєві елементи запропонованого способу. Зокрема, перший з них передбачав прийоми візуального та фізіологічного моніторингу домінуючих фітофагів посівів ріпаку. Прийом проводять в період весняної реактивації фітофагів. Наступна суттєва відміна передбачає висів ловильної культури гірчиці-сарептської по периметру агроценозу ріпаку, смугою шириною 5-7 м. Інша суттєва відміна передбачає одну суцільну обробку гірчиці водним розчином препарату Карате Зеон 050 CS мк.с. (мікрокапсульовані гранули) з розрахунку 0,15 л/га. Обприскування проводять в період масового заселення гірчиці твердокрилими шкідниками. У складі способу прийом чотириразового розселення на посіви ріпаку паразита яєць лускокрилих шкідників - трихограми, виду Trichogramma pintoi Voeg. Суттєвим є і те ідо перші два прийоми розселення проводять по периметру поля, смугою, шириною 7-10 м з розрахунку 30 та 40 тис. самиць на 1 га. Наступні два прийоми проводять в межах агроценозу ріпаку по периметру поля шириною до 10 м. Інша суттєва відміна передбачає прийоми дворазового розселення на посіви ріпаку ектопаразита габробракона Habrobracon hebetor Say. Розселення проводять в період появи гусениць лускокрилих фітофагів старших віків. Суттєвим є і те, що перше розселення проводять по периметру поля, шириною 15-20 м, а друге суцільне на рослини з розрахунку 250 та 300 особин на 1 га. Суть запропонованого способу полягає у тому, що реалізація способу сприяє формуванню екологічно-стійкого агроценозу ріпаку. На основі методів візуального та фізіологічного моніторингу отримується інформація про видовий склад домінуючих 59611 4 фітофагів, про рівень їх потенційної загрози посівам. Використання ловильної культури - гірчиці сарептської, сприяє концентрації на ній імаго хрестоцвітих блішок, інших твердокрилих та супутніх видів фітофагів ріпаку. Інсектицид Карате Зеон використовується тільки один раз, для локального обприскування довільної культури. Впродовж вегетації контроль чисельності та захист ріпаку здійснюють шляхом штучного розселення лабораторних культур - трихограми та габробракона. Такі суттєві елементи у складі способу сприяють ефективному біологічному контролю домінуючих видів лускокрилих шкідників - совок, біланів, молей. Природні популяції ентомофагів підтримують чисельність попелиць, прихованохоботників, ріпакового квіткоїда на безпечному допороговому рівні впродовж вегетації. Раціональне поєднання різноманітних прийомів і способів, дозволяє забезпечувати захист ріпаку, виключити використання хімічних інсектицидів в період вегетації культури. Приклад здійснення способу. Типовий агроценоз посівів озимого ріпаку. Експериментальнообґрунтовували запропонований спосіб захисту ріпаку від шкідливих членистоногих. Формували дослідні варіанти, яких було три. У першому варіанті - ділянка ріпаку не менше 1 га, де реалізовували суттєві елементи запропонованого способу. Послідовно, впродовж вегетаційного періоду проводили візуальний та фізіологічний моніторинг домінуючих фітофагів ріпаку. Зокрема, проводили збір шкідливих членистоногих на стадії імаго, гусениць та лялечок, визначали видовий склад, порогові рівні, ступінь їх загрози посівам ріпаку. Проводили висів по периметру ділянки ріпаку гірчиця сарептської. Після посівів сходів гірчиці сарептської, слідкували за процесом накопичення на рослинах твердокрилих шкідників: хрестоцвітні блішки, ріпаковий квіткоїд та інших листоїдів. Після максимального насичення усіма шкідниками посівів гірчиці, проводили суцільне обприскування її препаратом Карате Зеон, 0,15 л/га. Інша суттєві елементи запропонованого способу реалізовували шляхом чотириразового розселення на посіви ріпаку трихограми. Серед них - перші два прийоми проводили по периметру поля, смугою шириною 710 м. Наступні прийоми проводили в межах дослідного варіанту по периметру поля, шириною до 10 м. За появи гусениць лускокрилих фітофагів - совок та біланів старших віків, проводили два прийоми розселення паразита гусениць – габробракона. Наступний варіант - ділянка ріпаку, де захист його від шкідників здійснювали згідно способу найближчого аналога. Крім того, передбачався і базовий варіант, де захист ріпаку здійснювали шляхом використання інсектицидів, занесених до Державного реєстру України. Проводили суцільну обробку рослин. Для оцінки ефективності способів, величини можливого позитивного результату використовували найбільш інформативні та об'єктивні тестові характеристики. Отриманий цифровий матеріал обробляли статистично. Результати досліджень наведено у таблиці. 5 59611 6 Таблиця Результати обґрунтування способу захисту посівів ріпаку від шкідливих членистоногих Норми виЧисельність фітофагів перед Порогові рівні трати препазбором урожаю, порогові рівні Способи, що порівЕфективність ратів кг, л/га; нюються способів, % ентомофагів, лускокрилі твердокрилі лускокрилі твердокрилі сисні екз/кущ Моніторинг фітофагів; Ловильна культура гірчиця сарептська; Обприскування ловильної культури: 0,154 1,5 2,5 88,4 0,5 0,7 0,25 Карате Зеон 1 прийом Розселення на рослини: Трихограма 30+40+40+30 - 4 прийоми Габ250+300 робракон - 2 прийоми (спосіб, що пропонується) Феромоніторинг; Розселення ентомофагів: Трихограма, 2 прийоми 40+80 Габробракон, 400 екз/га; 2,0 2,5 71,2 1,5 1,5 1,0 Обприскування 1,0+0,15 дерев: Фітоверм + Вірин ОС, л/га (спосібнайближчий аналог) Обприскування дерев: Сумі-альфа; 0,3 0,3 0,8 1,5 2,5 80,6 1,0 1,0 1,0 Бульдок; Фуфанон (еталон) HIP05 4,5 Встановлено, що завдання поставлене корисною моделлю виконано. Реалізація запропонованого способу забезпечувала екологічно-безпечний захист посівів ріпаку від шкідливих видів членистоногих. За досить високого рівня початкової чисельності домінуючих видів лускокрилих, твердокрилих та сисних шкідників, підсумкова ефективність способу становила 88,4 % проти 71,2 % - у способі-найближчому аналозі. Суттєвим було і те, що чисельність домінуючих фітофагів посівів ріпаку, була нижче порогового рівня. Таким чином, запропоновано ефективний, екологічно-безпечний спосіб захисту посівів ріпаку від комплексу шкідливих видів членистоногих шкідників, у складі якого прийоми біологічного походження. Його реалізація сприяла збереженню, накопиченню і господарський ефективності природних популяцій ентомофагів. Отриманий урожай характеризується як такий, що можна використовувати для харчових потреб, зокрема для отримання харчової олії. 7 Комп’ютерна верстка І.Скворцова 59611 8 Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601