Спосіб біологічного захисту посівів ріпаку від пошкодження фітофагами

Спосіб біологічного захисту посівів ріпаку від пошкоджень фітофагами, що включає використання трихограми та біологічного препарату, який відрізняє ться тим, що впродовж вегетаційного періоду проводять феромоніторинг популяцій совок шляхом експонування в агроценози феромонних пасток, з розрахунку одна пастка на 5-7га для 3 38208 ють проблему економічної доцільності реалізації способу. В основу корисної моделі поставлене завдання експериментально обґрунтувати спосіб біологічного захисту посівів ріпаку від пошкоджень комплексом домінуючих видів фіто фагів. С тавилось також завдання розширити спектр способів, що забезпечують безпестицидний захист посівів ріпаку від фітофагів. Поставлене корисною моделлю завдання досягається тим, що у способі біологічного захисту посівів ріпаку від пошкоджень фітофагами, що включає використання трихограми та біологічного препарату, згідно корисній моделі впродовж вегетаційного періоду проводять феромоніторинг популяцій совок шляхом експонування в агроценози феромонних пасток, з розрахунку одна пастка на 5-7га для приваблювання озимої (Agrotis segetum), капустяної (Mamestra brassicae) та гамма (Autographa gamma) совок, крім того, на початку та в період масової яйцекладки самиць совок, проводять дворазове розселення трихограми, з інтервалом 7-10 днів з розрахунку 40 та 80тис. самиць на 1га, а в період відродження гусениць совок проводять одноразову суцільну обробку рослин сумішшю препаратів: Фітоверм 0,2к.е. (концентрат емульсії), 1,0л/га та Вірин ОС, 150г/га, причому в період появи гусениць лускокрилих шкідників проводять одноразове розселення імаго хижака габробракона {Habrobracon hebetor), з розрахунку 380-400 особин на 1га. На посівах ріпаку розташовують одну феромону пастку з синтетичним аналогом, кожного із трьох видів совок, спостерігають за динамікою льоту імаго совок і за відлову 7-10 самців на одну пастку за тиждень, через 4-5 днів проводять перше розселення на поля трихограми {Trichogramma pintoi) з розрахунку 40тис. самиць на 1га. Наступна суттєва відміна способу - через 7-10 днів проводять повторне розселення трихограми по 80тис. самиць на 1га. Інша суттєва відміна у складі способу передбачає одноразову суцільну обробку рослин проти гусениць совок, що відродились сумішшю двох препаратів: Фітоверм 0,2%к.е. (концентрат емульсії), 1,0л/га та Вірин ОС, 150г/га. Наступна суттєва відміна способу передбачає одноразове розселення імаго хижака габробракона (Habrobracon hebetor) в період появи гусениць лускокрилих шкідників, з розрахунку 380-400 особин на 1га. Суть запропонованого способу полягає у тому, що культур у захищають виключно з використанням біологічних препаратів. Запропонований спосіб дозволяє здійснити винищувальну дію по відношенню до багаточисленних видів шкідливих комах тільки шляхом використання біологічних прийомів у способі - двох біопрепаратів та двох ентомофагів, які є складовою частиною агроценозу ріпаку. Важливо, що їх винищувальна дія відноситься тільки до комах-фітофагів, котрі щорічно завдають значної шкоди ріпаку. Крім винищувальної дії ентомофагів, останні закріплюються на весь термін вегетації в агроценозах, стають складовою частиною ентомокомплексу і виконують довготри 4 валий контроль, а відтак захист ріпаку від шкідників. На фоні використання способу, активізуються природні регуляторні процеси, їх корисна діяльність - результат реалізації запропонованого способу. Агроценоз озимого ріпаку. Багатоцільове використання культури, у тому числі отримання ріпакової олії та насіння. Дослідження проводили впродовж 2007-2008 років (Київська обл. Науководослідне господарство «Великоснітинське») на фоні регіональних технологій. Площа дослідного варіанту становила 5га. Спостерігалась висока чисельність та шкідливість комплексу лускокрилих шкідників, зокрема озимої, капустяної та гамма совок, котрі розвивались у двох поколіннях. Запропонований спосіб обґрунтовували наступним чином. В єдиному масиві посівів озимого ріпаку формували три дослідні варіанти, а також контроль. Крім варіанту, де обґрунто вували запропонований спосіб, передбачались варіанти, де ріпак захищали згідно способу найближчого аналога. Крім того, передбачався варіант, де захист культури проводили згідно існуючих регіональних технологій, з використанням хімічних препаратів. Контрольний варіант давав інформацію про реальні збитки, внаслідок діяльності шкідливих видів комах, без будь-яких дії. У запропонованому способі проводили феромоніторинг популяцій совок, для чого експонували феромонні пастки з розрахунку 1 пастка на 5-7га для кожного із трьох видів совок. В період початку та масової яйцекладки самиць совок проводили дворазове розселення трихограми (Trichogramma pintoi). Розселення біоматеріалу проводили вручну шляхом експонування яєць зернової молі заражених трихограмою за 1-1,5 дні до вильоту паразита. Листочки цупкого паперу з наклеєними на них яйцями зернової молі, зараженими трихограмою, розташовували в середині стебла, не менше ніж на 200 пунктах на кожному гектарі. В період відродження гусениць совок, на основі візуальних спостережень, проводили одноразову суцільну обробку рослин сумішшю двох біологічних препаратів: Фітоверм 0,2к.е. (концентрат емульсії) та Вірин ОС (стандартний вірусний препарат створений на основі вірусу ядерного поліедрозу гусениць озимої совки). В період появи гусениць старших віків лускокрилих шкідників, проводили одноразове розселення імаго хижака габробракона (Habrobracon hebetor), з розрахунку 380-400 особин на 1га. Враховуючи відмінну льотну активність самиць габробракона, розселення його проводили вручну, шляхом випуску імаго габробракона, не менш ніж у 50ти пунктах на кожному га. Хижак відзначався високим рівнем рухової та пошукової здатності. Отримані результати порівнювали із способомнайближчим аналогом та еталоном. Для оцінки ефективністю способів, можливого позитивного результату використовували найбільш інформативні тестові характеристики прийняті в галузі захисту рослин. Цифровий матеріал обробляли статистично. Результати досліджень наведено у таблиці. 5 38208 6 Таблиця Підсумков і результати обґрунтув ання способу біологічного захисту посів ів ріпаку в ід комах-фітофагів Способи, що порів нюються Початковий рів ень чисеНорма в итрати льності фітофагів , порогопрепаратів , кг/га; в і рів ні ентомофагів , тис/га сов ки інші в иди Феромоніт оринг; Розселення ентомофагів : Трихограма, 2 40+80 прийоми Габробракон, 400 екз/га; Обприскув ання: Фітов ерм+Вірин 1,0+0,15 ОС, л/га (спосіб, що пропонується) Розселення ентомофагів : Трихограма,2 при- 100 000+100 000 йоми обприскув ання: Лепідоцид, 2 об1,5-3,0 робки (прототип) Обприскув ання: Сумі-альфа к.е.; Бульдок к.е.; Фуфанон к.е. (еталон) Ефектив ність способів , % Пошкоджено стручків Позитив ний результат 2,0 1,5 90,4 1,8 Спосіб забезпечує біологічний захист посів ів ріпаку, що гарантує урожай без шкідлив их речов ин. Зберігаються природні популяції корисних в идів комах 1,5 2,0 73,1 14,7 Спостерігається поширення та шкідлив ість популяцій фітофагів НІР05 1,5 88,9 2,6 4,5 Контроль 2,5 2,0 30,7 5,4 0,6 _ Встановлено можливість реалізації способу з вираженим позитивним результатом. Високий рівень чисельності популяцій шкідників - 1,5-2,5 порогові рівні становили реальну загрозу рослинам. Внаслідок використання запропонованого способу, підсумкова його ефективність становила 90,4%. Було пошкоджено тільки 1,8% стручків ріпаку. У способі-найближчому аналозі цей показник становив відповідно 73,1 та 14,7%. Різниця статистично доведена. Важливо при цьому те, що показники ефективності запропонованого способу не поступались результатам еталонного варіанту, з очевидним позитивним результатом. Таким чином запропоновано спосіб біологічного захисту посівів ріпаку, де використовуються два біопрепарати та два види паразитичних комах. Комп’ютерна в ерстка Н. Лисенко Інсектицидні технології забезпечують захист ріпаку. Негатив ні наслідки по в ідношенню до ентомофагів , довкілля Високий рів ень чисельності та шкідлив ості комплексу фітофагів Спосіб доцільно використовувати перш за все на посівах ріпаку, насіння якого вирощують для отримання харчової олії. Крім того, в період цвітіння ріпаку на квітках накопичується велика кількість найрізноманітніших видів корисних комах, основного джерела ентомофагів, котрі мігрують в агроценози, де заселяють шкідливі види. Безперечний позитивний результат запропонованого способу біоценотичного значення. Внаслідок його реалізації зберігається основний фонд паразитичних та хижих комах, які відіграють суттєву регуляторну роль в агроценозі, доповнюючи таким чином підсумкову е фективність способу. Ріпак приваблює також і диких запилювачів. Їх збереження - важлива народногосподарська проблема. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601