Штукатурний маяк

Штукатурний маяк, що містить направляючий елемент і регульовані стійки у вигляді гвинтів, 3 ність композиційної єдності його направляючої основи. Даний недолік пояснюється наступним: оскільки направляючі для укладання розчину виконані у вигляді міток, що кріпляться автономно, то для формування дійсно рівної поверхні в одній площині потрібно установлювати велику кількість таких міток, що суттєво сповільнює хід оздоблювальних робіт. В іншому випадку така конструкція штукатурного маяка вимагає застосування праці висококваліфікованого майстра, в результаті чого підвищується ціна виконаної роботи. Крім того, наявність у вищеописаній конструкції пружин стиснення, які у даному випадку виконують роль регуляторів зазору між маяком та оброблюваною поверхнею, суттєво ускладнює процес видалення інструмента після завершення роботи. Найбільш близьким за своєю суттю та результатом, що досягається, і який приймається за прототип, є штукатурний маяк, що містить направляючий елемент і регульовані стійки у вигляді гвинтів, з'єднаних з направляючим елементом через пластини, при цьому кожен гвинт з боку, зверненого до направляючого елемента, містить першу пластину, яка жорстко з'єднана з ним та має центральний отвір, і другу пластину, яка з обох боків покрита адгезійним складом і, відповідно, скріплює першу пластину та направляючий елемент разом [див. пат. Російської Федерації № 78846 з класу E04F 21/00, опублікований 10.12.2008 року у Бюл. № 34]. Основним недоліком відомого штукатурного маяка є складність конструкції, зумовлена тим, що для з'єднання основних деталей (направляючої основи і стійок) використовуються одразу дві пластини. Незважаючи на різне функціональне призначення, ці схожі за конфігурацією й нашаровані одна на одну деталі невиправдано ускладнюють комплектацію виробу. Другим суттєвим недоліком відомого штукатурного маяка є ненадійність і низька функціональність запропонованого з'єднання направляючої основи і стійок. Дане з'єднання забезпечується виключно адгезійними властивостями поверхні розташованої між ними пластини, а отже не забезпечує міцний контакт робочої поверхні маяка з оштукатурюваною поверхнею. Таким чином, використання даного інструмента не гарантує бажаного результату - ідеально рівної поверхні, - оскільки під час оздоблювальних робіт він може зсунутися або навіть відпасти. Третім недоліком відомого штукатурного маяка є відсутність у його конструкції функціональних елементів для регулювання зазору між оштукатурюваною поверхнею і самим маяком, що суттєво знижує точність просторового положення маяка, а отже ускладнює процес вирівнювання оброблюваної поверхні. Четвертим недоліком відомого штукатурного маяка є недостатній ступінь регулювання його стійок. Так, відома конструкція дозволяє регулювати тільки поперечне положення стійок (гвинтів) відносно оброблюваної поверхні, зокрема шляхом укручування їх на певну глибину. Однак часто виникає необхідність регулювати положення стійок і у повздовжньому напрямку, але це не можливо, оскі 60833 4 льки стійки жорстко зв'язані з першою пластиною, а саме нерухомо закріплені у її центральному отворі. П'ятим недоліком відомого штукатурного маяка є те, що його направляюча основа виконана у вигляді Т-подібної рейки, виготовленої з металевого рівностороннього кутика, зверненого ребрами полиць до оброблюваної поверхні. Така конструкція направляючої основи є занадто масивною, громіздкою, металомісткою, дорогою і не зручною в експлуатації. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення і спрощення конструкції маяка, а також підвищення якості й продуктивності штукатурних робіт з його використанням за рахунок забезпечення високої технологічності й надійності монтажу маяка, точного і зручного регулювання його просторового положення при вирівнюванні поверхні та підвищення зручності користування і зниження собівартості виконаних робіт шляхом відповідних конструктивних змін і вдосконалень. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому штукатурному маяку, який містить направляючий елемент і регульовані стійки у вигляді гвинтів, з'єднаних з направляючим елементом через пластини, згідно з корисною моделлю, кожна пластина оснащена оправкою, призначеною для утримання направляючого елемента, виконаного у вигляді прута, і має наскрізний продовгуватий отвір, виконаний вздовж її горизонтальної осі, в якому з можливістю вільного пересування розташований гвинт, на який нагвинчена зворотна гайка для регулювання зазору між маяком і оброблюваною поверхнею. Технічним результатом, що досягається при реалізації запропонованої корисної моделі, є проста, надійна і високофункціональна конструкція штукатурного маяка. Удосконалене з'єднання між направляючим елементом і гвинтами, яке полягає у використанні тільки однієї пластини, жорстко зв'язаної з хомутом, що утримує направляючий елемент, дозволяє суттєво спростити конструкцію маяка і домогтися більш надійного і міцного, порівняно з прототипом, кріплення до вирівнюваної поверхні. Крім того, зміна конструкції самого направляючого елемента дозволяє значно покращити експлуатаційні характеристики маяка, адже прут, що використовується замість Т-подібної рейки, виготовлений переважно зі сталі, а тому має достатню жорсткість і при цьому є більш зручним та має менші габаритні розміри. У сукупності, запропонований вузол, сприяє суттєвому полегшенню монтажних робіт. Використання простого і водночас функціонального механізму регулювання зазору між маяком і оштукатурюваною поверхнею, що реалізується шляхом пересування вздовж гвинтів нагвинчених на них зворотних гайок, сприяє підвищенню точності установлення інструмента, а отже і якості вирівнювання поверхні. Завдяки відсутності жорсткого зв'язку гвинтів з пластинами, зокрема, можливості їх вільного руху у порожнинах продовгуватих отворів, що виконані на пластинах, досягається кращий ступінь регулювання стійок маяка, що полегшує його установку. Запропонований маяк з успіхом може бути використаний під 5 час оштукатурювання будь-яких поверхонь - як вертикальних (стіни), так і горизонтальних (стелі, підлога), - а також під час закріплювання облицювальної плитки. Заявлена конструкція маяка технологічна у виготовленні, має низьку собівартість, вимагає мінімальних трудових витрат під час експлуатації і дозволяє одержати вирівняну поверхню з дотриманням найвищих вимог до її якості. Отже, уся сукупність суттєвих ознак запропонованого рішення стосовно штукатурного маяка забезпечує досягнення технічного результату. Подальша суть корисної моделі пояснюється спільно з ілюстративним матеріалом, на якому зображено наступне: фіг.1 - запропонований штукатурний маяк, загальний вигляд; фіг.2 - запропонований штукатурний маяк, вигляд збоку. Запропонований штукатурний маяк складається із регульованих стійок у вигляді гвинтів 1, та направляючого елемента у вигляді прута 2, з'єднаних між собою за допомогою пластин 3. Кожна пластина 3 оснащена оправкою 4, що жорстко з'єднана з нею. За допомогою стопорного гвинта 5 оправка 4 утримує у своїй порожнині прут 2. На поверхні пластини 3 вздовж її горизонтальної осі виконаний наскрізний продовгуватий отвір 6, в якому з можливістю вільного руху у повздовжньому напрямку розташований гвинт 1. З боку оправки 4 на вільний кінець гвинта 1 нагвинчена гайка 7, що притискує гвинт 1 до пластини 3. Запропонований маяк використовують наступним чином. Маяк встановлюється у тому випадку, коли необхідно за допомогою розчину, що твердіє (штукатурного, шпаклювального, бетонного тощо), вирівняти поверхню стіни, стелі або підлоги. Як правило, встановлюються одразу кілька маяків паралельно один одному, при цьому довжина встановлених маяків залежить від розміру оброблюваної поверхні, а відстань між сусідніми маяками обирається відповідно до розмірів інструмента, що вирівнює (правила), а також до прийнятого способу виконання роботи. Перед установкою маяків здійснюють необхідні виміри і виконують розмітку поверхні, яка вирівнюватиметься. Кріплення першого маяка здійснюють так. Спочатку у оброблювану поверхню вгвинчують регулюючі гвинти 1, попередньо встановивши їх у продовгуваті отвори 6 пластин 3. Глибина вгвинчування регулюючих гвинтів 1 залежить від характеру нерівностей вихідної поверхні і заданого просторового положення маяка. Звичайно у одній площині закріплюють два регулюючих гвинта 1 з пластинами 3 - по краям одного направляючого елемента, але у випадку значної довжини останнього можливе також установлення проміжних регулюючих стійок. Залежно від стану оброблюваної поверхні, регулюючі гвинти 1 також можуть бути вгвинчені у дюбелі, встановлені у відповідні отвори, виконані заздалегідь. За необхідності виконують регулювання просторового положення гвинтів 1 шляхом переміщення їх у продовгуватих отворах 6 пластин 3. Потім у порожнини коаксіально розташованих оправок 4 вставляють прут 2, фіксуючи його за допомогою стопорних гвинтів 5. Вертикальність або горизон 60833 6 тальність установлення конструкції перевіряють рівнем. Після цього гвинти 1 фіксують нагвинчуванням на них гайок 7. Аналогічним способом встановлюють решту маяків і розпочинають обробку поверхні. Після завершення роботи маяки, як правило, виймають із вирівняної поверхні, оскільки залишені там маяки сприяють надмірному навантаженню на стіни або стелю, а також є джерелом просочування іржі. Після очищення вийняті маяки знову готові до експлуатації. Заявлене технічне рішення перевірене на практиці. Запропонований штукатурний маяк не містить у своєму складі жодних конструктивних елементів чи матеріалів, які неможливо було б відтворити на сучасному етапі розвитку науки і техніки, зокрема, у будівельній галузі, а отже є придатним для промислового застосування, має технічні та інші переваги перед відомими аналогами, що підтверджує можливість досягнення технічного результату. У відомих джерелах патентної та іншої науково-технічної інформації не виявлено штукатурних маяків із вказаною в пропозиції сукупністю суттєвих ознак, тому запропоноване технічне рішення вважається таким, що може отримати правовий захист. Суттєва відмінність запропонованого штукатурного маяка полягає у тому, що кожен його регулюючий гвинт зв'язаний з направляючим елементом через одну пластину, кожна пластина у свою чергу оснащена оправкою для утримання направляючого елемента, при цьому направляючий елемент виконаний у вигляді прута, зв'язок між гвинтом і пластиною є рухомим, а сам гвинт оснащений гайкою. Вказані відмінності забезпечують високу якість і продуктивність штукатурних робіт з використанням запропонованого маяка. Жоден із відомих штукатурних маяків не може одночасно володіти всіма перерахованими властивостями, оскільки не передбачає у своєму складі всієї сукупності заявлених у пропозиції суттєвих ознак. До технічних переваг запропонованого штукатурного маяка, у порівнянні з прототипом, можна віднести: - спрощення конструкції за рахунок використання для з'єднання регулюючих стійок з направляючим елементом лише однієї пластини; - підвищення надійності й функціональності кріплення направляючого елемента до пластини за рахунок оснащення останньої оправкою; - забезпечення можливості регулювати зазор між робочою поверхнею маяка та оброблюваною поверхнею за рахунок оснащення гвинтів гайками; - підвищення точності установки маяка з цієї ж причини; - забезпечення можливості змінювати положення гвинтів у повздовжньому напрямку за рахунок відсутності жорсткого зв'язку їх з пластинами та наявності на поверхні останніх наскрізних отворів продовгуватої форми; - зменшення масивності, металоємності і габаритності направляючого елемента за рахунок його виконання у вигляді прута; - підвищення зручності експлуатації з цієї ж 7 60833 причини. Економічний ефект від впровадження корисної моделі отримують за рахунок зниження собівартості виготовлення штукатурного маяка, зниження вартості виконаних робіт з його використанням, а також дотримання найвищих вимог до якості обробленої поверхні. Після опису запропонованого штукатурного маяка фахівцям у даній галузі знань повинно бути наочним, що все вищеописане є лише ілюстративним, а не обмежувальним, будучи представленим даним прикладом. Численні можливі варіанти виконання маяка, зокрема довжина гвинтів, товщина і форма перерізу прута, розміри пластин та їх продовгуватих отворів тощо можуть змінюватися залежно від вихідного стану поверхні, технології і матеріалів, що використовуються та, зрозуміло, знаходяться в межах об'єму одного із звичайних і природних підходів в даній області знань і розглядаються такими, що знаходяться в межах об'єму запропонованого технічного рішення. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська 8 Квінтесенцією запропонованого технічного рішення є те, що кожен регулюючий гвинт маяка зв'язаний з направляючим елементом через одну пластину, кожна пластина оснащена оправкою для утримання направляючого елемента, направляючий елемент виконаний у вигляді прута, зв'язок між гвинтом і пластиною є рухомим, а сам гвинт оснащений гайкою, і саме ці обставини у сукупності дозволяють надбати запропонованій конструкції вищеперелічені й інші переваги. Використання комбінацій окремих конструктивних елементів із всієї сукупності заявлених, природно, обмежує спектр переваг, перерахованих вище, і не може вважатися новими технічними рішеннями в даній області знань, оскільки інші конструкції, подібні описаній, вже не вимагатимуть будь-якого творчого підходу від конструкторів та інженерів, і не можуть вважатися результатами їх творчої діяльності або новими об'єктами інтелектуальної власності, відповідними до захисту охоронними документами. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601