Застосування глюкозаміну гідрохлориду як антиамнестичного та антигіпоксичного засобу

Застосування глюкозаміну гідрохлориду як антиамнестичного та антигіпоксичного засобу. (19) (21) u201015463 (22) 21.12.2010 (24) 11.07.2011 (46) 11.07.2011, Бюл.№ 13, 2011 р. (72) БОНДАРЄВ ЄВГЕН ВІКТОРОВИЧ, ШТРИГОЛЬ СЕРГІЙ ЮРІЙОВИЧ, ЗУПАНЕЦЬ ІГОР АЛЬБЕРТОВИЧ, ГРІНЦОВА ОЛЬГА ЄВГЕНІВНА 3 61166 Антиамненстична та антигіпоксична дія глюкозаміну гідрохлориду може бути пов'язана як із впливом на нейромедіаторні та метаболічні процеси в головному мозку, так і з покращенням його кровопостачання. Корисна модель ілюструється наступним прикладом. Приклад 1. Вивчення антиамнестичної дії глюкозаміну гідрохлориду проводили у співставленні з препаратом порівняння пірацетамом за загальновживаним тестом умовної реакції пасивного уникнення (УРПУ) на білих мишах самцях масою 15-20 г на моделі порушення пам'яті, що викликана внутрішньоочеревинним введенням скополаміну в дозі 1,5 мг/кг [9]. Для визначення антиамнестичної активності використано режим профілактичного введення глюкозаміну гідрохлориду. Розчин глюкозаміну гідрохлориду вводили внутрішньошлунково протягом 3 діб у дозах 25; 50 та 100 мг/кг. Препарат порівняння пірацетам вводили внутрішньошлунково у дозі 200 мг/кг [6] протягом 3 діб. Контрольні миші отримували відповідну кількість фізіологічного розчину. Дослідження проведені згідно з правилами гуманного відношення до лабораторних тварин [3]. Лабораторних тварин розподілили на 6 груп відповідно до препарату, що вони одержували, та його дози: 1. Інтактний контроль, n  7 . 2. Контрольна патологія (модель амнезії) скополамін, 1,5 мг/кг внутрішньоочеревинно, n7. 4 3. Глюкозаміну гідрохлорид, 25 мг/кг + скополамін, n  6 . 4. Глюкозаміну гідрохлорид, 50 мг/кг + скополамін, n  6 . 5. Глюкозаміну гідрохлорид, 100 мг/кг + скополамін, n  6 . 6. Пірацетам (200 мг/кг внутрішньошлунково) + скополамін, n  6 . Мишей групи інтактного контролю навчали УРПУ без амнезувального впливу скополаміну. Порушення пам'яті моделювали за допомогою скополаміну через 30 хв. після останнього введення досліджуваних субстанцій або пірацетаму. Далі тварин розміщували на освітленій платформі приладу для вивчення УРПУ та реєстрували латентний період безумовного рефлексу - входу до темної камери, де у мишей виробляли УРПУ шляхом впливу електричного струму 0,5-0,6 мА через електродну підлогу. Через 24 години повторно визначали латентний період входу тварин до небезпечної темної камери. Мишей, які не відвідували її протягом 3 хв., вважали такими, що досягали критерію навченості, приймаючи латентний період за 180 сек. Як показники антиамнестичної дії вибрано збільшення латентного періоду входу до темної камери та кількість мишей, що досягали критерію навченості через 24 години після амнезувального впливу скополаміну. У разі обліку результатів у вигляді середня ± стандартна помилка статистичну достовірність міжгрупових відмінностей розраховували за критерієм Стьюдента, у разі обліку в альтернативній формі - за кутовим перетворенням Фішера. Результати дослідження наведені в таблиці 1. Таблиця 1 Вплив глюкозаміну гідрохлориду та пірацетаму на пам'ять за тестом УРПУ № п/п 1 2 3 4 5 6 Група, кількість тварин Інтактний контроль, n  7 Скополамін, 1,5 мг/кг (контрольна патологія), n  7 Глюкозаміну гідрохлорид, 25 мг/кг +скополамін, n  6 Глюкозаміну гідрохлорид, 50 мг/кг +скополамін, n  6 Глюкозаміну гідрохлорид, 100 мг/кг +скополамін, n  6 Пірацетам, 200 МГ/КГ, n  6 Латентний перехід входу до темної камери, сек вихідний через 24 год 17,2±5,0 148±21,1 7,3±2,7 7,0±0,7* Кількість мишей, що досягли критерію навченості абсолютна % 5 71,4 0 0* 11,7±2,03 98±36,9# 7,3±1,6 125±28# 3 50# 6,3±2,9 109±29,8# 2 33,3# 15,6±5,3 88,7±29,6* 1 16,7 5 0# Примітка. Достовірні відмінності між вихідним станом та через 24 години після формування УРПУ: * - відмінність є достовірною відносно інтактного контролю, р