Застосування похідних глюкозаміну як церебропротекторного засобу

Застосування похідних глюкозаміну як церебропротекторного засобу. (19) (21) u201003363 (22) 23.03.2010 (24) 27.12.2010 (46) 27.12.2010, Бюл.№ 24, 2010 р. (72) ЗУПАНЕЦЬ ІГОР АЛЬБЕРТОВИЧ, ПОПОВ СЕРГІЙ БОРИСОВИЧ, ГРІНЦОВА ОЛЬГА ЄВГЕНІВНА, ГРІНЦОВ ЄВГЕН ФЕДОРОВИЧ 3 56015 ганізму, добре засвоюються, не викликаючи суттєвих побічних ефектів. За класифікацією К.К.Сидорова похідні глюкозаміну відносяться до групи практично нетоксичних речовин [11]. Вони проявляють протизапальну активність, а також мають виражену мембранопротекторну, антиоксидантну [12] та хондропротекторну [13] дію і можуть ефективно використовуватись у якості гастро- та гепатопротекторів, кардіопротекторів, нефропротекторів [10]. У сучасній клінічній практиці похідні глюкозаміну застосовуються як хондропротектори у лікуванні обмінно-дистрофічних захворювань суглобів [14,15]. З джерел інформації невідома церебропротекторна дія похідних глюкозаміну. Завданням корисної моделі є виявлення нових засобів церебропротекторної дії, які мають широкий спектр фармакологічних активностей, є нетоксичними та не мають шкідливого побічного впливу на організм. Поставлене завдання вирішується шляхом застосування похідних глюкозаміну в якості церебропротекторних засобів. Авторами вперше було досліджено невідому церебропротекторну дію похідних глюкозаміну. Дослідним шляхом було доведено церебропротекторну дію похідних глюкозаміну у її різних аспектах: наявність антиамнестичного ефекту, вплив на перебіг гострого порушення мозкового кровообігу, на показники вуглеводного обміну та стан антиоксидантної системи у тканинах мозку. Корисна модель ілюструється прикладами. Приклад 1. Наявність церебропротекторної дії похідних глюкозаміну вивчали шляхом оцінки іх властивості виявляти антиамнестичну активність на моделі амнезії у дослідних щурів, викликаної введенням атропіну (40 мг/кг) [16]. Глюкозаміну гідрохлорид вводили у дозі 50 мг/кг, 100 мг/кг, 200 мг/кг. Глюкозаміну сульфат вводили у дозі 50 мг/кг. У всіх інтактних щурів до проведення експерименту розвивали умовний рефлекс пасивного уникнення (УРПУ) та реєстрували його відтворення через 24 години після навчання [16]. Визначали латентний період (ЛП) переходу тварин зі світлого відсіку камери у темний. Дослідження показали, що введення атропіну після навчання УРПУ викликає забування навички у контрольних тварин при відтворенні через 24 години після навчання. Було сформовано дослідні групи по 10 щурів у кожній: група інтактного контролю( без амнезії), група контрольної патології (тварини, що не отримували лікування), групи тварин, що одержували глюкозаміну гідрохлорид у дозах 50 мг/кг, 100 мг/кг, 200 мг/кг та група, що отримувала глюкозаміну сульфат після відтворення модельної амнезії. Результати досліду наведені у таблиці 1. Таблиця 1 Антиамнестична активність глюкозаміну гідрохлориду, відтворення через 24 години (n=60) Досліджувана група Латентний період реф 4 лексу при відтворенні УРПУ, сек. Інтактний контроль (без амнезії) Контрольна патологія Глюкозаміну гідрохлорид (50 мг/кг) Глюкозаміну гідрохлорид (100 мг/кг) Глюкозаміну гідрохлорид (200 мг/кг) Глюкозаміну сульфат (50 мг/кг) 195,6±12,6 25,2±2,1 ** 86±3,3* 70,6±4,3* 64,1±3,2* 80±2,1* Примітка: *- р < 0,05 по відношенню до контрольної патології ** - р < 0,05 по відношенню до групи інтакту Застосування глюкозаміну гідрохлориду та глюкозаміну сульфату в дозі 50 мг/кг викликало значне збільшення ЛП порівняно з контрольними тваринами. Дози 100 та 200 мг/кг виявились менш ефективними. Аналіз даних таблиці 1 свідчить, що застосування похідних глюкозаміну обумовило значне збільшення ЛП у порівнянні з групою контрольної патології, що свідчить про наявність у похідних глюкозаміну вираженої антиамнестичної активності. Дещо більш вираженою антиамнестичною активністю серед похідних глюкозаміну володіє глюкозаміну гідро хлорид у дозі 50 мг/кг. У групах, у яких показник ЛП був найбільшим, а саме у групах тварин, що отимували похідні глюкозаміну у дозах 50 мг/кг, було вивчено їх антиамнестичну активність на тлі довготривалого застосування. Дані дослідження на 18 добу експерименту наведені у таблиці 2. Таблиця 2 Антиамнестична активність похідних глюкозаміну при відтворенні УРПУ, на 18-ту добу ішемії (n=40) Досліджувана група Інтактний контроль Контрольна патологія Глюкозаміну гидрохлорид (50 мг/кг) Глюкозаміну сульфат (50 мг/кг) Латентний період рефлексу при відтворенні УРПУ, сек. 210,3±14,8 32±1,1** 76,7±10,3* 72,4±8,1* Примітка: *- р < 0,05 по відношенню до контрольної патології ** - р < 0,05 по відношенню до групи інтакту Застосування методики УРПУ на моделі гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК) на 18-ту добу виявило, що глюкозаміну гідрохлорид та глюкозаміну сульфат в дозі 50 мг/кг більше ніж удвічі збільшують латентний період заходу тварин у темний відсік у порівнянні з групою контрольної патології. 5 56015 Проведені дослідження доводять наявність у похідних глюкозаміну антиамнестичної активності. Дещо більш вираженою антиамнестичною активністю серед похідних глюкозаміну володіє глюкозаміну гідрохлорид. Приклад 2. Було вивчено вплив похідних глюкозаміну на перебіг гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК) у щурів. ГПМК моделювали двосторонньою перев'язкою загальних сонних артерій, яку виконували під етамінал-натрієвим наркозом (40 мг/кг) з використанням хірургічного доступу шляхом виділення сонних артерій та одномоментного накладання на них шовкової лігатури [16]. Референтним препаратом був обраний сучасний метаболітний препарат мексидол, що має протиішемічну та антиоксидантну дію та широко 6 застосовується у сучасній медицині [8]. Глюкозаміну гідрохлорид і глюкозаміну сульфат вводили щурам внутрішньошлунково у дозах 50 мг/кг на тлі модельної патології 1 раз на добу одразу після перев'язки артерій та ще протягом 3-х діб. Мексидол вводили внутрішньошлунково у дозі 100 мг/кг за такою ж схемою. Двохстороння перев'язка загальних сонних артерій викликала важкі неврологічні зміни у тварин: паралічі, парези, птоз, з максимальним проявом на 4-ту добу. Ступінь тяжкості неврологічних змін оцінювали у балах за шкалою С.Р. McGraw [16]. В якості іншого критерію оцінки церебропротекторної дії досліджуваних засобів вибрано кількість тварин, що вижили на 4-ту добу досліду. Дані експерименту наведені у таблиці 3. Таблиця 3 Вплив досліджуваних речовин на виживаність та розвиток неврологічного дефіциту у тварин у різні строки після ГПМК (n=80) Досліджувана група Контрольна патологія Глюкозаміну гідрохлорид Глюкозаміну сульфат Мексидол Середній бал за шкалою С.Р. McGrow Через 1 добу 10,1 ±1,41 7,45 ± 0,88 7,38 ± 0,76 7,75 ±1,22 Примітка: * - р