Спосіб кількісного визначення пеніцилінів

Спосіб кількісного визначення пеніцилінів, що включає підготовку проби шляхом послідовного 3 клад, суспензій, придатність до аналізу лише ампіциліну натрієвої солі. Завданням корисної моделі є створення способу кількісного визначення пеніцилінів, який шляхом використання нового окисника та розчину лугу у низьких концентраціях, дозволяє підвищити чутливість способу, скоротити час аналізу, поширити застосування способу на весь ряд пеніцилінів. Поставлене завдання вирішується таким чином, що у способі кількісного визначення пеніцилінів, що включає підготовку проби шляхом послідовного додавання до випробуваного зразку окисника та розчину лугу, зокрема натрію гідроксиду, з подальшим вимірюванням оптичної густини одержаної проби, на відміну від прототипу передбачено, що як окисник використовують 210 2 моль/л розчин пероксомоносульфатної кислоти, лужний розчин додають у концентрації 610 2 моль/л, а вимірювання оптичної густини здійснюють у часі. Всі параметри заявленого способу визначені дослідним шляхом. У результаті дослідження з'ясовано, що порядок змішування розчинів суттєво чинить вплив на кінетику та вихід продукту реакції. Найвища швидкість накопичення продукту реакції спостерігається лише після попереднього змішування розчину зразка досліджуваного пеніциліну з розчином пероксомоносульфатної кислоти, а відтак - розчином лугу. Максимальна активність пероксомоносульфатної кислоти у реакції спостерігалася при її кон-2 центрації 210 моль/л. Встановленого оптимальна концентрація лугу, при якій спостерігалась найбільша швидкість утворення продукту реакції, -2 610 моль/л. У відсутності пероксомоносульфатної кислоти у зазначених вище умовах впродовж перших 30хв. (час спостереження) утворення продукту реакції не відбувалось. Такий необхідний надлишок пероксомоносульфатної кислоти може бути пояснений її участю в процесі подальшого гідролітичного розщеплення, утвореного на першій стадії реакції відповідного S-оксиду пеніциліну, у лужному середовищі (нуклеофільний каталіз гідролізу -лактамного та тіазолідинового циклів). Сукупність ознак заявленого способу є новою, невідомою з джерел інформації. Заявлений спосіб дозволяє визначати пеніциліни різної природи, дає можливість аналізувати водні розчини, підвищує чутливість та точність, займає порівняно небагато часу на його реалізацію, покращує технику безпеки за рахунок низьких концентрацій окисника та розчину лугу. Корисну модель здійснюють таким чином. У мірні колби на 50мл за допомогою мікробюретки послідовно відміряють 0,50; 2,50; 3,00; 4,00; 5,00; 7,50; 10,00мл стандартного розчину досліджувано-2 го пеніциліну, додають по 5мл 210 моль/л розчину пероксомоносульфатної кислоти і ретельно збовтують. У кожну колбу послідовно приливають по 5,0мл 0,06моль/л розчину натрію гідроксиду, доводять об'єм до позначки дистильованою водою і ретельно перемішують. Після додавання розчину лугу починають відлік часу. Одержані розчини фотометрують у кварцовій кюветі з товщиною 1 см 61527 4 при відповідній довжині хвилі для досліджуваного пеніциліну проти дистильованої води (компенсаційний розчин) впродовж 10хв. через кожну хвилину при 20°С і будують кінетичні криві залежності оптичної густини від часу. За даними нахилу лінійних ділянок кінетичних кривих будують градуювальну залежність tg від концентрації пеніциліну (С, мкг/мл), методом найменших квадратів розраховують рівняння градуювального графіка. Підпорядкування основному закону світлопоглинання спостерігається в інтервалі концентрацій 1-50мкг/мл. Приклад 1. Кількісне визначення ампіциліну у порошку для приготування розчину для ін'єкцій здійснювали наступним чином. Близько 0,05г (точна наважка) препарату переносили у мірну колбу місткістю 100мл, розчиняли в 50мл дистильованої води, доводили об'єм розчину до позначки і перемішували 5,00мл отриманого розчину переносили у -2 мірну колбу на 50мл, додавали 5мл 210 моль/л розчину пероксомоносульфатної кислоти і ретельно збовтували, витримували 1хв., приливали -2 5,0мл 610 моль/л розчину натрій гідроксиду, доводили об'єм до позначки дистильованою водою і ретельно перемішували. Отриманий розчин фотометрували у кварцевій кюветі з товщиною 1см при 305нм, використовуючи дистильовану воду як компенсаційний розчин, щохвилини протягом 10хв. та побудували кінетичну криву залежності оптичної густини розчину від часу, знайшли тангенс кута нахилу лінійної ділянки кінетичної кривої. Кількісне визначення ампіциліну здійснювали у відповідності з градуювальним графіком (Фіг.1) залежності концентрації ампіциліну (С, мкг/мл) від тангенсу кута нахилу лінійної ділянки кінетичної кривої. Він свідчить, що в межах від 1 до 40мкг/мл умовна швидкість реакції зберігає лінійний характер залежно від концентрації ампіциліну. Вміст ампіциліну натрієвої солі (C16H19N3O4S), г, в одному флаконі (Хамп) розраховували за формулою: а  tg  0,9408  a xамп  ст a  tgст де аст - маса наважки робочого стандартного зразку (РСЗ) ампіціліну натрієвої солі, г; tgст - тангенс кута нахилу кінетичної кривої у -1 досліді з РСЗ ампіціліну натрієвої солі, хв. ; а - маса наважки досліджуваного порошку ампіциліну натрієвої солі, г; a - середня маса вмістимого флакону, г; tg - тангенс кута нахилу кінетичної кривої у досліді з досліджуваним розчином ампіциліну натрієвої солі, -1 хв. ; 0,9408 - коефіцієнт перерахунку ампіціліну натрієвої солі у кислоту. 5 61527 6 Таблиця 1 Кількісне визначення ампіциліну за заявленим способом (n=5, Р=0,95) Знайдено Метрологічні характеристики г % "Ампіцилін-кмп", 1,0г активної речовини, серії 509908, виробництва ВАТ "Київмедпрепарат", Київ, Україна 0,9914* 0,9725 97,25 x  0,987998,79% 0,9981 99,81 S=±0,0206 0,9613 96,13 S x  0,0092 Узято ампіциліну, г 0,9950 1,0125 99,50 101,25 x  0,0257 Sr=±2,09% =2,60% =-0,36% Примітка: * Вміст ампіциліну, вказаний у сертифікаті якості. Результати кількісного визначення ампіциліну натрієвої солі у готовій лікарській формі наведені у таблиці 1, із яких видно, що визначення натрієвої солі ампіциліну у порошку для приготування розчину для ін'єкцій за заявленим способом можливе із задовільною точністю. Аналіз даних табл. 1 свідчить про те, що заявлений спосіб за метрологічними характеристиками відповідає вимогам Державної фармакопеї України щодо валідаційних показників. Приклад 2. Кількісне визначення натрій бензилпеніциліну в порошку для приготування внутрішньом'язових та підшкірних ін'єкцій за заявленим способом здійснювали наступним чином. Близько 0,05г (точна наважка) препарату переносили у мірну колбу місткістю 100мл, розчиняли в 50мл дистильованої води, доводили об'єм розчину до позначки і перемішували. 5,00мл отриманого розчину переносили -2 у мірну колбу на 50мл, додавали 5мл 2·10 моль/л розчину пероксомоносульфатної кислоти і ретельно збовтували, видержували 1хв., приливали -2 5,0мл 6·10 моль/л розчину натрій гідроксиду, доводили об'єм до позначки дистильованою водою і ретельно перемішували. Отриманий розчин фотометрували у кварцової кюветі з товщиною 1 см при 275нм, використовуючи дистильовану воду як компенсаційний розчин, щохвилини протягом 10хв. та побудували кінетичну криву залежності оптичної густини розчину від часу, знайшли тангенс кута нахилу лінійної ділянки кінетичної кривої. На Фіг.2 наведений градуювальний графік кількісного визначення бензилпеніциліну. Він свідчить, що в межах від 1 до 50мкг/мл, умовна швид кість реакції зберігає лінійний характер залежно від концентрації бензилпеніциліну. Цей факт дозволяє здійснювати визначення бензилпеніциліну в зазначеному інтервалі концентрацій його в розчині. Вміст натрій бензилпеніциліну (C16H17N2O5S), г, в одному флаконі (ХБП) розраховували за формулою: а  tg  0,9383  a  100 xБП  ст a  tgст  100  w  де аст - маса наважки РСЗ бензилпеніциліну натрієвої солі, г; tgст - тангенс кута нахилу кінетичної кривої у досліді з РСЗ бензилпеніциліну натрієвої солі, хв. 1 ; а - маса наважки досліджуваного порошку бензилпеніциліну натрієвої солі, г; a - середня маса вмістимого флакону, г; w - урахування втрати маси при висушуванні; tg - тангенс кута нахилу кінетичної кривої у досліді з досліджуваним розчином бензилпеніци-1 ліну натрієвої солі, хв. ; 0,9383 - коефіцієнт перерахунку бензилпеніциліну натрієвої солі у кислоту. Результати дослідів наведені в таблиці 2. Дані табл. 2 свідчать про те, що визначення натрієвої солі бензилпеніциліну у порошку для приготування внутрішньом'язових та підшкірних ін'єкцій можливе із задовільною точністю. 7 61527 8 Таблиця 2 Кількісне визначення бензилпеніциліну за заявленим способом Знайдено Метрологічні характеристики мг % "Бензилпеніцилін", 1 флакон містить: бензилпеніциліну натрієвої солі у перерахунку на бензилпеніцилін 1000000 ОД, серії 630810, виробництва ВАТ "Київмедпрепарат" UA/3791/01/02, Київ, Україна, 602,99* 543,9 90,2 x  559,7 92,8% 568,7 94,3 S=±11,09 556,8 92,3 Sx  4,96 Узято бензилпеніциліну, мг 571,8 557,1 94,8 92,4 x  13,79 Sr=±1,98 % =2,46 % =+0,17 % Примітка: * Вміст бензилпеніциліну, вказаний у сертифікаті якості, який був перерахований у мг (1 ОД активності дорівнює 0,5988 мг хімічно чистої кристалічної натрієвої солі бензилпеніциліну). Аналіз даних табл. 2 свідчить про те, що заявлений спосіб за метрологічними характеристиками відповідає вимогам Державної фармакопеї України щодо валідаційних показників. Таким чином, заявлено новий спосіб, який дозволяє визначати пеніциліни різної природи, дає Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко можливість аналізувати водні розчини, підвищує чутливість та точність, займає порівняно небагато часу на його реалізацію, покращує техніку безпеки за рахунок низьких концентрацій окисника та розчину лугу. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601