Спосіб хірургічного лікування атероми обличчя

Спосіб хірургічного лікування атероми обличчя, який включає виконання розрізу над кістою з наступним її видаленням, асептичну обробку рани 3 формування післяопераційного рубця, згідно з корисною моделлю, розсікають шкіру над атеромою, причому довжина розрізу не перевищує 6 мм, далі розкривають капсулу атероми та евакуюють її вміст, потім лінійний розріз перетворюють електро- або термокоагуляцією в кругле сполучення з порожниною кісти, після чого внутрішню епітеліальну вистилку капсули оброблюють 5 % спиртовою настойкою йоду. Між сукупністю суттєвих ознак заявлюваного способу та очікуваним технічним результатом визначається наступний причинно-наслідковий зв'язок: виконання розрізу шкіри над атеромою довжиною не більше 6 мм з наступним розкриттям капсули атероми та евакуацією її вмісту, перетворення лінійного розрізу в кругле сполучення з порожниною кісти за допомогою електро- або термокоагуляції та обробка внутрішньої поверхні капсули спиртовою настойкою йоду дозволяє суттєво знизити об'єм хірургічної травми за рахунок радикального скорочення довжини операційного розрізу і виключення етапу вилущування оболонки новоутворення; відсутність необхідності ушивання рани з використанням шовного матеріалу виключає додаткове травмування оточуючих тканин, виникнення місцевих запальних і алергічних реакцій, які з'являються у відповідь на наявність стороннього тіла, знижує тривалість і вартість процедури; використання препарату йоду для остаточної обробки рани чинить протизапальну, протимікробну, антисептичну дію на тканини, а у високих концентраціях - припалюючий ефект, причому місцева дія зумовлена здатністю елементарного йоду осаджувати тканинні білки, а враховуючи високий процент рецидиву захворювання при нерадикальному проведенні традиційного оперативного втручання, застосування препарату йоду в запропонованій методиці цистотомії атером має важливе значення. Вибір препарату йоду зумовлений механізмом його дії, він має антисептичні, припалюючі, склерозуючі, протизапальні, розсмоктувальні властивості, які попереджають рецидив захворювання. Крім того, 5 % спиртовий розчин йоду - відомий, високоефективний і доступний для пацієнтів лікарський препарат вітчизняного виробництва. Фармакологічна дія розчину йоду полягає в наступному: він має виражені протимікробні властивості. Для препаратів йоду характерна виражена місцево подразнювальна дія на тканини, а у високих концентраціях - припалюючий ефект, чим в значній мірі зумовлений вибір даного препарату. При введенні 5 % спиртового розчину йоду в порожнину кісти на внутрішню епітеліальну вистилку капсули атероми, відбувається коагуляція та осаджування тканинних білків. Таким чином, активується процес асептичного запалення з наступним його розрішенням і заміщенням епітеліальної тканини (продукуючий секрет кісти) на сполучну (рубцеву). Стінка капсули атероми складається із сполучнотканинної основи та епітеліальної вистилки, а йод, маючи коагулюючу дію на тканинні білки, при введенні сприяє руйнуванню секреторного епітелі 61900 4 ального шару капсули, що попереджає виникнення рецидиву захворювання. Спосіб полягає в наступному. Після проведення інфільтраційної анестезії скальпелем розсікають шкіру над атеромою, розріз обов'язково проходить через ділянку втягнутості (протока причинної сальної залози). Довжина розрізу залежить від діаметра атероми, але не перевищує 6 мм. Розкривають капсулу кісти. Атерому спорожнюють кюретажною ложкою, при цьому об'єм кісти зменшується. Внутрішню поверхню оброблюють 5 % спиртовою настойкою йоду за допомогою шприца з тупою голкою-канюлею. Краї рани припалюють методом електро- або термокоагуляції, формуючи при цьому із лінійного розрізу круглий отвір. На рану накладають асептичну пов'язку. У післяопераційному періоді однократно, через 1 добу після операції, рекомендована повторна обробка внутрішньої поверхні капсули атероми 5 % спиртової настойкою йоду. Зміна асептичної пов'язки щоденно до повної епітелізації рани. Спосіб застосований у комплексному лікуванні 62 хворих. В таблиці наведена порівняльна характеристика клінічних показників способу-прототипу і заявлюваного способу. Враховують наступні критерії, що демонструють перебіг ранового процесу: біль у зоні хірургічної травми, стан паравульнарних тканин, наявність і виразність набряку, крововиливу, відокремлення із рани, гіперемії її країв, характер контакту між ними на протязі, стан швів, параметри рубця, що формується, - колір, консистенція, ширина, висота. Біль в зоні післяопераційної рани оцінюють зі слів хворого, як слабкий, помірний, виражений або відсутність болю. Крім того, визначають наявність або відсутність болючості при пальпації тканин в зоні травми. Гіперемію шкіри оцінюють за площею і за виразністю. У групі пацієнтів, де застосований заявлюваний спосіб профілактики, відмічена мінімізація відповідних запальних реакцій на травму в порівнянні зі способом-прототипом, що свідчить про оптимізацію умов перебігу відновних процесів. Заявлюваний спосіб підтверджується представленими далі прикладами його використання. Приклад 1 Хворий 37 років пред'являв скарги на наявність округлого утворення, яке повільно збільшується в розмірах протягом 5 років. Загальний стан хворого задовільний: сон, апетит, фізіологічні відправлення в нормі. Обличчя асиметрично за рахунок наявності припухлості в правій привушно-жувальній ділянці, шкіра без видимих патологічних змін, при пальпації визначається безболюче щільне новоутворення, однорідної консистенції, розмірами 1,5х1,5 см, на шкірі над новоутворенням є точкова втягнутість. Периферичні лімфатичні вузли не пальпуються. Відкривання рота вільне в полному об'ємі, слизова оболонка блідо-рожевого кольору, без видимої патології. Попередній діагноз: атерома в правій щічній ділянці. Після необхідної передопераційної підготовки хворому проведено хірургічне втручан 5 ня - цистотомія атероми правої щічної ділянки запропонованим способом. Хірургічне втручання виконували під місцевою інфільтраційною анестезією 1 % розчином лідокаїну. Довжина розрізу склала 5 мм. Техніка операції описана вище. В післяопераційному періоді хворому накладена стискаюча асептична пов'язка. На щоденних контрольних оглядах хворий не пред'являв скарг. Біль у зоні хірургічної травми відсутній, післяопераційний набряк незначний. До 7-и діб набряк візуально не визначався, рана загоїлася вторинним натягом під кірочкою без ускладнень. Повторний огляд проведений через 1, 6 і 12 місяців. Відмічено формування вузького (до 2-х мм) округлого безболючого блідо-рожевого нормотрофічного рубця. Приклад 2 Хвора 18 років звернулась у відділення з метою консультації. Скарги пред'являла на наявність 2-х утворень різної величини у підборідній ділянці і в ділянці чола справа, естетична вада. Із анамнезу стало відомо, що емоціональний дискомфорт, викликаний вище описаними скаргами, зазнає впродовж 2-х років. Також установлено, що 3 роки тому було видалено подібне новоутворення в привушній ділянці, з утворенням широкого нерівного рубця. Загальний стан хворої задовільний: сон, апетит, фізіологічні відправлення в нормі. Обличчя асиметрично за рахунок наявності припухлости в підборідній ділянці і ділянці чола справа. На шкірі в лівій привушній ділянці рубець блідо-рожевого кольору, довжиною 2,5 см, шириною в найбільших ділянках до 4-х мм. У підборідній ділянці і в ділянці чола справа є безболючі при пальпації, округлі, з рівними краями, однорідної консистенції новоутворення, розмірами 1,3х1,3 см і 1х1 см відповідно. Шкіра над новоутворенням до підборідної ділянки незначно пігментована, над обома утвореннями на шкірі є точкова втягнутість. Периферичні лімфатичні вузли не пальпуються. Відкривання рота вільне в повному об'ємі, слизиста оболонка блідорожевого кольору, без видимої патології. Попередній діагноз: атерома у підборідній ділянці і ділянці чола справа. Після необхідної передопераційної підготовки хворій проведено хірургічне втручання - цистотомія атером у підборідній ділянці і ділянці чола справа запропонованим способом. Хірургічне втручання виконували під місцевою інфільтраційною анестезією 1 % розчином лідокаї 61900 6 ну. Довжина розрізу в обох випадках склала 4 мм. Техніка операції описана вище. В післяопераційному періоді хворій накладена асептична пов'язка. На щоденних контрольних оглядах хвора скарг не пред'являла. Біль у зонах хірургічної травми відсутній, післяопераційний набряк незначний. До 7-й доби набряк візуально не визначався, обидві рани загоїлися вторинним натягом без ускладнень. Повторний огляд проведено через 1, 6 і 12 місяців. Відмічено формування вузьких (до 2-х мм) округлих (точкових) безболючих блідо-рожевих рубців, які не завдають емоційного дискомфорта. Даний спосіб лікування може бути застосований у практиці хірургічних стоматологічних поліклінік і стаціонарів. Запропонований способ лікування не викликає алергічних реакцій, дозволяє оптимізувати репаративні процеси в рані, сприяє формуванню невеликих розмірів естетичного і функціонального рубця. Попереджає найближчі і віддалені ускладнення - значно виражені симптоми місцевих запальних реакцій на операційну травму (такі як: інтенсивний біль, набряк, гіперемія, підвищення температури, порушення функції, кровотеча із післяопераційної рани), і, як наслідок цього - утворення гематоми в зоні хірургічної травми, нагноєння післяопераційної рани, формування атрофічного або гіпертрофованого рубця. Також, запропонований спосіб є доступним і простим у застосуванні, в порівнянні зі способомпрототипом. відрізняється запропонований спосіб від способу-прототипу значно меншими розмірами хірургічного розрізу, відсутністю необхідності в використанні шовного матеріалу, застосуванням як склерозуючого антисептичного препарату 5 % спиртової настойки йоду. Спосіб доступний і простий у застосуванні, в порівнянні зі способом-прототипом. Заявлюваний спосіб не викликає алергічних реакцій, дозволяє оптимізувати репаративні процеси в рані і попередити найближчі і віддалені ускладнення - надмірно виражені симптоми запальної реакції на операційну травму, такі як інтенсивний біль, набряк, гіперемія, підвищення температури, порушення функції, кровотеча із післяопераційної рани і, як наслідок цього - утворення гематоми в зоні хірургічної травми, нагноєння післяопераційної рани, формування атрофічного або гіпертрофічного рубця. 7 61900 8 Таблиця Показники Строки спо1 день п/о стережень Біль у зоні хірургічної Незначний травми Набряк у параПомірний вульнарнiй зоні Гіперемія в параву+ льнарній зоні Заявлюваний спосіб (n=30) Спосіб-прототип (n=32) 3 день п/о 5 день п/о 7 день п/о 1 день п/о 3 день п/о 5 день п/о 7 день п/о Незначний Відсутність Відсутність Помірний болю болю Помірний Слабкий Слабкий Незначний Відсутній Відсутній Виражений Помірний Помірний Незначний + Комп’ютерна верстка Мацело В. Підписне + Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601