Спосіб діагностики клінічної стадії активності запального процесу при фіброзно-кавернозному туберкульозі легень у хворих з хірургічними втручаннями

Спосіб діагностики клінічної стадії активності запального процесу при фіброзно-кавернозному туберкульозі легень у хворих з хірургічними втручаннями, який включає гістологічне дослідження операційного матеріалу, а саме фрагментів легеневої тканини зі здійсненням стандартної фіксації матеріалу в 10 % нейтральному формаліні, прово U 2 (19) 1 3 та визначення групи диспансерного спостереження. Існує спосіб діагностики фази патологічного процесу у хворих на туберкульоз легень, при якому досліджують вміст дієнових кон'югатів і малонового альдегіду в конденсаті повітря, що видихається, і при певних значеннях концентрації цих речовин діагностують ексудативно-некротичну або продуктивно-некротичну фазу туберкульозу (див. Пат. 43658 А Україна, МПК А61В 10/00. Спосіб діагностики фази патологічного процесу у хворих на туберкульоз легень [Текст] / Шаповалов В.П. [та ін.]; заявник та патентовласник Буковинська державна медична академія. - №2001042871; заявл. 26.04.01; опубл. 17.12.01, Бюл. №11 - 1 с.). Також існує спосіб оцінки тяжкості перебігу туберкульозу легень, який враховує параметр збільшення або зменшення об'єму конденсату повітря, яке видихається хворим при обстеженні, що дає змогу визначати характер перебігу хвороби: легкий із сприятливим прогнозом, важкий із сприятливим прогнозом та важкий із несприятливим прогнозом (див. Пат. 9191 Україна, МПК G01N 33/483. Спосіб оцінки тяжкості перебігу туберкульозу легень [Текст] / Петренко В.І., Пікас О.Б.; заявник та патентовласник Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця. №u200501369; заявл. 15.02.05; опубл. 15.09.05, Бюл. №9 - 1 с.). Недоліками вище приведених способів є те, що при їх здійсненні технічно неможливо встановити власне активність специфічного запального процесу в тканині легенів, відсутні дані про чітке співвідношення клінічно визначеної стадії активності туберкульозу з морфологією процесу. Існує також спосіб діагностики фази туберку5 льозного процесу (див. А.с. 1322113 СССР, МКИ G01N 1/28. Способ диагностики фазы туберкулезного процесса / Земскова З.С, Дорожкова И.Р., Фирсова В.А. и др. (СССР). - №4015663/28-14; заявл. 03.02.86; опубл. 07.07.87, Бюл. №25. - С. 154), який полягає у визначенні 4 основних фаз туберкульозного патологічного процесу у людини, базуючись на матеріалі гістологічного вивчення уражених тканин різних органів та безпосереднього виявлення різних форм (бактеріальні та Lформи) мікобактерій туберкульозу (МБТ) у лабораторних тварин, яких заражали культурою збудника, отриманого з патологічного матеріалу хворого. Таким чином автори визначали 4 можливі фази запалення - гостре прогресування, в'яле, затяжне прогресування, неповне загоєння та повне загоєння. Але недоліками запропонованого способу є: здійснюють додаткове зараження лабораторних тварин, що потребує значних затрат - як матеріальних, так і часу; потребує значної кількості різного біологічного матеріалу для дослідження; потребує великого об'єму власне мікробіологічних та гістологічних досліджень кожної з тканинних структур (шкіри, різних груп лімфатичних вузлів, легені, печінки, селезінки); громіздка схема оцінки результатів (гістобактеріограма біологічної проби, яка пропонується). 63482 4 Окремо слід зазначити, що існують особливості морфологічних проявів туберкульозного запалення різних тканин і систем організму людини, зокрема, в залежності від тривалості його розвитку та конкретного ураженого органу, які не враховуються в цьому способі. Як прототип вибраний спосіб гістологічної діагностики ступеня активності туберкульозного запального процесу при фіброзно-кавернозному туберкульозі (ФКТ) легень в операційному матеріалі (див. Гістологічна діагностика ступеня активності туберкульозного запального процесу при фіброзно-кавернозному туберкульозі легень в операційному матеріалі [Текст]: інформаційний лист / І.В. Ліскіна [та ін.]; ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології". - К.: ДУ НІФП, 2009. - 4 с.), який полягає у морфологічному визначенні наступних 3 ступенів активності специфічного запалення - високого, помірного та низького. При здійсненні зазначеного способу отриманий операційний матеріал (сегмент, частка або ціла легеня) від хворого з ФКТ піддають стандартній фіксації. На етапі вирізки виділяють частинки стінки каверни - 2-3 шматочки та більш віддаленої, на 2-3 см від каверни, ділянки легені. Далі готують звичайні гістологічні препарати, забарвлені гематоксилін-еозином. Гістологічний аналіз препаратів методом світлової мікроскопії включає аналіз стінки каверни, а саме - товщини її основних шарів: некротичного, грануляційного та фіброзного і відповідного їх клітинного складу. Додатково аналізують перикавітарні ділянки, з урахуванням наявності пневмонічних осередків та їх клітинного складу, вираженості фіброзних тяжів та їх включень. Враховують наявність, кількість та ступінь розвитку гранульом, їх клітинний склад та характер розташування в тканині. Сукупність характеристик усіх зазначених гістологічних ознак дає змогу визначати конкретний морфологічний ступінь активності ФКТ легень. Основним недоліком способу є неможливість діагностувати власне клінічну стадію активності специфічного запалення у хворих на фібрознокавернозний туберкульоз легень. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб діагностики клінічної стадії активності запального процесу при фібрознокавернозному туберкульозі легень у хворих з хірургічними втручаннями, в якому на основі комплексу морфологічних критеріїв визначають ступінь активності специфічного запалення, а саме - високий, помірний або низький та одночасно проводять мікробіологічне дослідження мокротиння цього ж хворого та/або частини його операційного матеріалу методом посіву щодо виділення МБТ, і при морфологічному визначенні високого ступеня активності специфічного запалення та при результаті посіву мокротиння та/або частини операційного матеріалу "4+" діагностують стадію прогресування туберкульозу, а при морфологічному визначенні низького ступеня активності специфічного запалення та мікробіологічному від'ємному результаті посіву харкотиння "0" діагностують стадію загоєння туберкульозного ураження. 5 Поставлена задача вирішується тим, що у способі діагностики клінічної стадії активності запального процесу при фіброзно-кавернозному туберкульозі легень у хворих з хірургічними втручаннями, який включає гістологічне дослідження операційного матеріалу, а саме фрагментів легеневої тканини зі здійсненням стандартної фіксації матеріалу в 10 % нейтральному формаліні, проводки та заливки в парафінові блоки, приготування зрізів та їх класичного фарбування гематоксилінеозином, з подальшим вивченням гістологічних зрізів методом світлової мікроскопії при збільшеннях ×100 і ×200 та визначенням високого, помірного або низького ступеня активності специфічного запалення за низкою морфологічних показників, згідно з корисною моделлю, одночасно проводять мікробіологічне дослідження мокротиння цього ж хворого та/або частини його операційного матеріалу методом посіву щодо виділення мікобактерій туберкульозу і при морфологічному визначенні високого ступеня активності специфічного запалення та мікробіологічному результаті посіву мокротиння та/або частини операційного матеріалу "4+" діагностують стадію прогресування туберкульозу, а при морфологічному визначенні низького ступеня активності специфічного запалення та мікробіологічному від'ємному результаті посіву мокротиння "0" діагностують стадію загоєння туберкульозного ураження. На основі комплексного аналізу результатів морфологічної та культуральної мікробіологічної діагностики, із залученням статистичної обробки отриманих результатів, була встановлена вірогідність вищезазначених комбінацій лабораторних результатів для діагностики клінічної стадії перебігу фіброзно-кавернозного туберкульозу легень (на матеріалі вивчення матеріалів 46 прооперованих хворих на фіброзно-кавернозний туберкульоз легень). При гістологічному дослідженні операційного матеріалу від цих хворих, а саме, легеневої тканини, були визначені: висока активність специфічного запалення (n=15); помірна активність специфічного запалення (n=17); низька активність специфічного запалення (n=14). Одночасно усім цим хворим проводилося мікробіологічне дослідження мокротиння та/або фрагментів видаленого операційного матеріалу методом посіву щодо виділення МБТ. Оцінка результатів культурального дослідження проводилася за наступними градаціями (див. Наказ МОЗ України №45 від 06.02.2002 "Про затвердження інструкції з бактеріологічної діагностики туберкульозної інфекції"; Ліпкан Г.М. Лабораторна діагностика туберкульозу та контроль за якістю бактеріоскопічних досліджень / Г. М. Ліпкан, В.Г. М'ясніков, Т.Л. Сакун та ін. - К.: Медицина, 2006. 128 с.): - культуральне дослідження не проводили; 0 - ріст культури відсутній; 1-19 колоній - ріст поодиноких колоній МБТ; 1+ - ріст 20-100 колоній МБТ; 63482 6 2+ - ріст 100-200 колоній МБТ; 3+ - ріст 200-500 колоній МБТ; 4+ - більше 500 колоній МБТ. Статистична обробка отриманих кількісних даних з метою визначення можливих кореляцій між морфологічно встановленим ступенем активності туберкульозного запального процесу та результатами власне мікробіологічного дослідження клінічного матеріалу від хворих (мокротиння та/або частини операційного матеріалу) проводилась з використанням непараметричних методів аналізу, а саме методу рангової кореляції Кендала та кри2 терію  (див. Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel [Текст] / С.Н. Лапач [та ін.]. - 2-е изд., перераб. и доп. - К.: Морион, 2001. - 408 с.). Загалом за методом рангової кореляції Кендала значення отриманого коефіцієнта склало 0,375 при розмірі вибірки n=32, що відповідає рівню значущості  =0,01 і свідчить про високий рівень вірогідності зв'язку між встановленим рівнем гістологічної активності туберкульозного процесу в операційному матеріалі хворих на ФКТ та результатами мікробіологічного дослідження посіву цього ж операційного матеріалу. З метою додаткового правочинного застосування t-критерію виражали в частках (відсотках) кількість випадків з різними проявами мікробіологічної картини кількісного (за градацією) росту колоній МБТ з посівів мокротиння та/або частини операційного матеріалу та випадків з різними ступенями морфологічної градації активності туберкульозного запального процесу у цих же хворих з ФКТ. При застосуванні t-критерію з'ясувалося, що існує вірогідна різниця в кількості отриманих від'ємних результатів посівів у хворих з низьким та високим ступенями активності за морфологічною верифікацією: (58,3±14,2) % проти (7,7±7,4) % (р