Спосіб визначення нормативних показників варіабельності серцевого ритму у чоловіків та жінок в залежності від особливостей будови тіла

Спосіб визначення нормативних показників варіабельності серцевого ритму у чоловіків та жінок в залежності від особливостей будови тіла, який відрізняється тим, що визначають комплекс антропометричних показників, проводять покроковий регресійний аналіз і створюють математичні моделі визначення показників кардіоінтервалографії: для жінок ектоморфного соматотипу: IVR=-144,8-77,38 EPG_R+47,47 B_DL_GL-18,46 SGK-13,05 GL+3,935 ATL VPR-15,12-0,290 GZPL+0,851 CRIS-3,418 EPG_R+0,629 GGP+0,777 CONJ+0,183 OBBB-1,485 EPB_R; для жінок ендо-мезоморфного соматотипу: IVR=-840,1+13,44 AGE-32,13 GGL+67,38 B_DL_GL+49,47 FX-13,37 SAG_DUG VPR=-6,158+0,141 AGE-0,418 GGL-0,370 SAG_DUG+0,640 OBK+0,609 B_DL_GL IN=-141,7+6,612 AGE-13,13 GGL+4,693 GG-15,61 SGK+18,19 OBS; для жінок проміжного соматотипу: IVR=1452-31,71 ATP+69,00 N_SH_GL-33,30 DM+137,1 EPB_R-33,74 OB_GL+31,19 OBSH VPR=58,73-0,587 OBS-0,469 ATP+0,741 N_SH_GL0,209 ATV-0,190 GB IN=385,8-43,41 OB_G2+30,40 SH_N_CH-14,18 MA+29,84 OBSH-9,743 PSG; для чоловіків мезоморфного соматотипу: VPR=17,56-0,089 ATV-1,167 EPPL_R+0,145 GB0,355 GPPL+0,074 ATP-0,207 ATPL+0,196 ATND; для чоловіків екто-мезоморфного соматотипу: IVR=59,63+704,5 EPPR_R+108,5 SPIN-230,6 MX51,66 OBPRl-21,30 ATND-78,75 SGK VPR=4,371+4,946 EPPR_R-0,270 OBBB+0,897 SPIN-3,673 MX-0,530 OBPR1 IN=-474,4+272,0EPPR_R-9,891 OBBB+37,86 SPIN15,01 PNG-108,1 EPPL_R, де: 2 (19) 1 3 64230 4 OBPR1 - обхват передпліччя у верхній третині (см); OBS - обхват стопи (см); OBSH - обхват шиї (см); PNG - поперечний нижньогрудинний розмір (см); PSG - поперечний середньогрудинний розмір (см); SAG_DUG - сагітальна дуга (см); SGK - сагітальний розмір грудної клітки (см); SH_N_CH - ширина нижньої щелепи (см); SPIN - міжостьовий розмір таза (см). Корисна модель належить до медицини, а саме до кардіології, стосується прогностичного моделювання нормативних показників варіабельності серцевого ритму на основі аналізу антропометричних, соматотипологічних показників і компонентного складу маси тіла у чоловіків та жінок. Наукові дослідження, проведені протягом останніх двох десятиліть, свідчать про наявність достовірного зв'язку між станом вегетативної нервової регуляції і рівнем смертності від серцевосудинних захворювань, включаючи випадки раптової смерті [Galinier Μ. et al., 2000]. Таке становище стимулювало розробку кількісних маркерів діагностики стану вегетативної регуляції, серед яких одним із найперспективніших, безумовно, слід вважати вивчення варіабельності серцевого ритму [Баевский P.M., Черникова А.Г., 2002; Коваленко В.Н., Несукай Е.Г., Дмитриченко Е.В., 2006; Corino V.D., Matteucci Μ., Mainardi L.T., 2007]. Популярність та надзвичайно висока клінікофізіологічна адекватність цього методу обумовлена високою достовірністю і інформативністю результатів при достатній простоті проведення дослідження. Достатньо тривалий час використання цього методу було обмежене відсутністю уніфікованих підходів до отримання і обробки інформації. Проте в 1996 році Робоча група Європейського товариства кардіології і Північноамериканського товариства кардіостимуляції і електрофізіології розробила стандарти використання варіабельності серцевого ритму в клінічній практиці та під час проведення кардіологічних досліджень, що дозволило використовувати її критеріальні показники як незалежний предиктор в прогнозуванні ризику розвитку хвороб серцево-судинної системи. На сьогоднішній день відсутні будь-які дані щодо можливості здійснення адекватного прогнозування нормативних показників варіабельності серцевого ритму у чоловіків та жінок в залежності від конституційних показників. Прототип способу, що пропонується, невідомий. В основу корисної моделі «Спосіб визначення нормативних показників варіабельності серцевого ритму у чоловіків та жінок в залежності від особливостей будови тіла» поставлена задача шляхом вивчення антропометричних та соматотипологічних показників та використання математичного апарату і статистичних моделей розробити адекватний підхід до здійснення прогностичної оцінки особливостей показників варіабельності серцевого ритму у мешканців Поділля. Поставлена задача вирішується способом, в якому згідно з корисною моделлю визначають комплекс антропометричних, соматотипологічних та кардіоритмічних показників, проводять покроко вий регресійний аналіз і створюють математичні моделі визначення нормативних показників варіабельності серцевого ритму у чоловіків та жінок в залежності від особливостей будови тіла. Математична модель, що надає можливість визначити нормативні показники варіабельності серцевого ритму, має наступний вигляд: для жінок ектоморфного соматотипу: IVR=-144,8-77,38 EPG_R+47,47 B_DL_GL18,46 SGK-13,05 GL+3,935 ATL VPR-15,12-0,290 GZPL+0,851 CRIS-3,418 EPG_R+0,629 GGP+0,777 CONJ+0,183 OBBB-1,485 EPB_R; для жінок ендо-мезоморфного соматотипу: IVR=-840,1+13,44 AGE-32,13 GGL+67,38 B_DL_GL+49,47 FX-13,37 SAG_DUG VPR=-6,158+0,141 AGE-0,418 GGL-0,370 SAG_DUG+0,640 OBK+0,609 B_DL_GL IN=-141,7+6,612 AGE-13,13 GGL+4,693 GG15,61 SGK+18,19 OBS; для жінок проміжного соматотипу: IVR=1452-31,71 ATP+69,00 N_SH_GL-33,30 DM+137,l EPB_R-33,74 OB_GL+31,19 OBSH VPR=58,73-0,587 OBS-0,469 ATP+0,741 N_SH_GL-0,209 ATV-0,190 GB IN=385,8-43,41 OB_G2+30,40 SH_N_CH-14,18 MA+29,84 OBSH-9,743 PSG; для чоловіків мезоморфного соматотипу: VPR=17,56-0,089 ATV-1,167 EPPL_R+0,145 GB-0,355 GPPL+0,074 ATP-0,207 ATPL+0,196 ATND; для чоловіків екто-мезоморфного соматотипу: IVR=59,63+704,5 EPPR_R+108,5 SPIN-230,6 MX-51,66 OBPRl-21,30 ATND-78,75 SGK VPR=4,371+4,946 EPPR_R-0,270 OBBB+0,897 SPIN-3,673 MX-0,530 OBPR1 IN=-474,4+272,0 EPPR_R-9,891 OBBB+37,86 SPIN-15,01 PNG-108,1 EPPL_R, де: VPR - вегетативний показник ритму (умовні одиниці); IVR - індекс вегетативної рівноваги (умовні одиниці); IN - індекс напруги регуляторних систем (умовні одиниці); AGE - вік (роки); ATL - висота лобкової точки (см); ATND - висота надгрудинної точки (см); АТР - висота пальцьової точки (см); ATPL - висота плечової точки (см); ATV - висота вертлюгової точки (см); B_DL_GL - найбільша довжина голови (см); CONJ - зовнішня кон'югата (см); CRIS - міжгребеневий розмір таза (см); DM - жирова маса тіла за Матейко (кг): 5 EPB_R - ширина дистального епіфіза правого стегна (см); EPG_R - ширина дистального епіфіза правої гомілки (см); EPPL_R - ширина дистального епіфіза правого плеча (см); EPPR_R - ширина дистального епіфіза правого передпліччя (см); FX - ендоморфний компонент соматотипу (бали); GB - товщина шкірно-жирової складки на боці (мм); GG - товщина шкірно-жирової складки на животі (мм); GGL - товщина шкірно-жирової складки на гомілці (мм); GGP - товщина шкірно-жирової складки на грудях (мм); GL - товщина шкірно-жирової складки під лопаткою (мм); GPPL - товщина шкірно-жирової складки на передній поверхні плеча (мм); GZPL - товщина шкірно-жирової складки на задній поверхні плеча (мм); МА - м'язова маса тіла за Американським інститутом харчування (кг); MX - мезоморфний компонент соматотипу (бали); N_SH_GL - найбільша ширина голови (см); OB_G2 - обхват гомілки у нижній третині (см); OB_GL - обхват гомілки у верхній третині (см); ОВВВ - обхват стегон (см); ОВК - обхват кисті (см); OBPR1- обхват передпліччя у верхній третині (см); OBS - обхват стопи (см); OBSH - обхват шиї (см); PNG - поперечний нижньогрудинний розмір (см); PSG - поперечний середньогрудинний розмір (см); SAG_DUG - сагітальна дуга (см); SGK - сагітальний розмір грудної клітки (см); SH_N_CH - ширина нижньої щелепи (см); SPIN - міжостьовий розмір таза (см). Спосіб здійснюється таким чином. На попередньому етапі визначення нормативних показників варіабельності серцевого ритму у здорових чоловіків та жінок проводили: - Антропометричне дослідження за методикою В.В. Бунака (Бунак В.В. Антропометрия. - Μ.: Учмедгиз Наркомпроса РСФСР, 1941. - 368 с.). Компонентний склад маси тіла вивчали за методом J. Mateigka (Matiegka J. The testing of physical efficiency //Amer. J. Phys. Antropol- 1921.-Vol. 2, № 3. - P. 25-38.). Соматотипування проводили за розрахунковою модифікацією методу В. Heath і J. Carter (Carter J.L., Heath B.H. Somatotyping - development and applications.- Cambridge University Press, 1990. - 504 p.). Оцінку варіабельності серцевого ритму проводили за допомогою кардіологічного комп'ютерного діагностичного комплексу у приміщенні з темпера 64230 6 турою повітря 20-22 °С в положенні пацієнта лежачи на спині після обов'язкової 10-15-хвилинної адаптації до навколишніх умов [Зелінський та ін., 2000]. Ритмограма реєструвалась на підставі застосування методики запису електрокардіографії у другому стандартному відведенні протягом 5 хвилин з наступною комп'ютерною обробкою. Синхронно з електрокардіографією за допомогою назального термістора реєстрували пневмограму. Аналіз, отриманих у чоловіків та жінок даних серцевого ритму, проводили за допомогою комп'ютерної програми кардіологічного діагностичного комплексу [Московко та ін., 2000]. В результаті обробки одержаних результатів визначали спектральні показники варіабельності серцевого ритму згідно з рекомендаціями Європейської та Північноамериканської кардіологічної асоціації [1996]. Для статистичної обробки отриманих результатів та побудови математичних моделей використовували статистичний пакет "STATISTICA 6,1". На завершальному етапі для розробки математичних моделей для визначення нормативних показників варіабельності серцевого ритму застосовували методику прямого покрокового регресійного аналізу, який не вимагає наявності лінійного зв'язку між перемінними величинами та нормального розподілу залишків. При проведенні прямого покрокового регресійного аналізу нами були визначені наступні умови: перша - кінцевий варіант моделі повинен мати коефіцієнт детермінації (R2) не менше 0,50, тобто точність опису ознаки, що моделюється - не менша 50 %; друга - значення Fкритерію не менше 2,5; третя - кількість вільних членів, що включаються до моделі повинна бути, по можливості, мінімальною. Використання запропонованого підходу надає можливість провести безпосередню прогностичну оцінку та визначення нормативних показників варіабельності серцевого ритму в залежності від окремих генетично детермінованих показників та адекватно вирішувати завдання імовірнісного передбачення та діагностики захворювань з урахуванням статевих, конституціональних та вікових особливостей людини. Приклад 1. Жінка Л. ектоморфного соматотипу має ширину дистального епіфіза правої гомілки (EPGR) - 6,5 см, найбільшу довжина голови (BDLGL) 17,5 см, сагітальний розмір грудної клітки (SGK) 16,5 см, товщину шкірно-жирової складки під лопаткою (GL) 5 мм, висоту лобкової точки ATL 79,2 см. Визначити індивідуальне нормальне значення індексу вегетативної рівноваги (IVR) для жінки Л. Використовуючи запропонований спосіб, розрахунок необхідного показника проводимо використовуючи наступну формулу для жінок ектоморфного соматотипу: IVR=-144,8-77,38 EPG_R+47,47 B_DL_GL18,46 SGK-13,05 GL+3,935 ATL=-144,8-77,38 *6,5+47,47*17,5-18,46*16,513,05*5+3,935*79,2=124,8. Висновок: Для жінки Л індивідуальним нормальним значенням індексу вегетативної рівноваги слід вважати IVR=124,8. 7 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 64230 8 Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601