Застосування маркера пухлин 99мтс-технефора як покажчика ділянки запалення при діагностуванні остеомієліту нижньої щелепи

Застосування маркера пухлин Тстехнефора як покажчика ділянки запалення при діагностуванні остеомієліту нижньої щелепи. (19) (21) u201104359 (22) 11.04.2011 (24) 25.11.2011 (46) 25.11.2011, Бюл.№ 22, 2011 р. (72) ДЗЯК ГЕОРГІЙ ВІКТОРОВИЧ, ВЯТКІН ОЛЕКСАНДР КОНСТЯНТИНОВИЧ, КОМСЬКИЙ МАРК ПЕТРОВИЧ, ТУРЧИН ОЛЕКСАНДР ЛЕОНІДОВИЧ, ДРОЗДОВ ОЛЕКСІЙ ЛЕОНІДОВИЧ, КОШЕЛЄВ ОЛЕГ ОЛЕКСАНДРОВИЧ 3 Поставлена задача вирішується застосову99М ванням маркера пухлин Тс-технефора [4], вперше, як покажчика ділянки запалення при діагностуванні остеомієліту нижньої щелепи, що відповідає критерію "новизна" та розширює межі його переважного використання. 99М Раніше Тс-технефор (технефіт) використали як оцінний маркер пухлин, який здатний до утворення комплексів з гідроксіапатитом кальцію та незрілими формами колагену кісток опорнорухового апарата, наприклад, при діагностуванні запалень кисті, діабетичної остеоартропатії [4], навіть як показник життєздатності кісткових трансплантатів після реконструктивно-пластичних операцій [5], де на основі сцинтиграфії були перевершені інвазивні властивості, спрощення, оперативність, усунення ризику виникнення по99М дальших ускладнень. Застосування Тс також поширене на дослідження ретикулоендотеліальної системи (статичну сцинтиграфію печінки, селезінки, дослідження кісткового мозку) [6]. Але 99М при діагностуванні остеомієліту Тс-технефор (технефіт) ще не застосовувався, адже його накопичування в зонах запалення сприймалося як фактор, який ускладнює оцінку результатів і погіршує їх діагностичну цінність [6, 7]. 99М Тс-технефор є гамма-випромінювачем, з енергією 140 Ке (88,3-90,1 %) і періодом напіврозпаду 6,0-6,04 год. Його активність сягає 185-370 Мбк, променеве навантаження на тіло 4,7 × 10-3, на кістяк - 9,4 × 10-3 Мзв/Мбк. Продуктом розпаду є 99 ізотоп молібдену, з періодом напіврозпаду 66,7 год. [7, 8]. Має легку переносимість. 99М Застосування Тс-технефору як покажчика ділянки запалення при діагностуванні остеомієліту нижньої щелепи, здійснюють у раніш відомий 99М спосіб [4], де Тс-технефор вводять внутрішньовенним чином для мічення лейкоцитів, з активністю 300-400 Мбк, через 3-4 год. виконують сцинтиграфію враженої ділянки нижньої ще99м лепи, вимірюють локальне накопичення Тс– технефору за допомогою комп'ютерної гаммакамери, визначають ділянку запальної інфільтрації щелепи та діагностують наявність або відсутність остеомієліту. 99М Застосування Тс-технефору як покажчика ділянки запалення при діагностуванні остеомієліту додатково сприяє ранньому виявленню ускладнень, формуванню точних, об'єктивних висновків, багаторазовому відтворенню досліджень, в межах норм радіаційної безпеки. Для перевірки інформативних властивостей 99М Тс-технефору, як покажчика ділянки запалення при діагностуванні остеомієліту, проводили 2 серії досліджень у хворих на одонтогенний та посттравматичний остеомієліти. 99М У першій серії досліджень вводили Тстехнефор з активністю 300-400 МБк внутрішньовенно за 3-4 год. до сцинтиграфії. Його акумуляцію вимірювали у нижній щелепі за допомогою комп'ютеризованої гамма-камери ГКС-200к. 99М Рівень накопичення Тс-технефору на ділянці остеомієліту порівнювали з симетричною ділянкою неушкодженої кістки, приймаючи його за 100 %. 64913 4 Обробку вихідних даних сцинтиграфії проводили з використанням системи обробки результатів радіонуклідної інформації "САОРІ-01". Спостерігали результат на 96 чоловіках і 24 жінках, з різними стадіями запальних ускладнень переломів і одонтогенного остеомієліту нижньої щелепи. До групи хворих були включені й особи, яким радіонуклідна діагностика призначалася з іншою метою, найчастіше, при підозрі на наявність 99М пухлин кісткових тканин. Вміст Тс-технефора у нижній щелепі у пацієнтів без патології складав 1209,3±46,1 і 1197,7±23,0 імпульсів випромінювання на початковому стані і 14 добу, відповідно (див. табл.). 99М Аналіз результатів свідчить про те, що Тстехнефор акумулюється у нижній щелепі як у осіб, які страждають від запальних ускладнень переломів, так і у пацієнтів з одонтогенними остеомієлітами. Разом із тим, зміни даного показника на гострій і підгострій стадіях ускладнень переломів не мали статистично значимого характеру. На різних стадіях одонтогенних остеомієлітів як накопичення радіофармпрепарату, так і зниження його рівня після оперативного лікування мали більш виражений ступінь. Хронічний одонтогенний і травматичний остеомієліти нижньої щеле99М пи призводять до підвищення акумуляції Тстехнефору у її тканинах. У пацієнтів, які страждають одонтогенним остеомієлітом як у контрольній, так і експериментальній групах відзначалося достовірне збільшення радіофармпрепарату на 183,1 і 146,9 %, відповідно. На 14 добу після 99М хірургічного лікування концентрація Тстехнефора знижувалась на 37,1 % у порівнянні з вихідними показниками. У осіб з хронічним травматичним остеомієлітом нижньої щелепи, за контрольною і експериментальною серіями спостережень встановлене підвищення -випромінювання, 99М з причини накопичення Тс-технефора на 129,2 % і 162,3 % відповідно, через 2 тижні після 99м хірургічного лікування рівень Тс-технефора у них знижувався на 29,8 % (р