Спосіб стабілізації ремісійних станів у хворих на опійну наркоманію

Спосіб стабілізації ремісійних станів у хворих на опійну наркоманію, який включає призначення в Корисна модель відноситься до медицини, а саме, до наркологи, і може бути використана для попередження зривів і рецидивів у хворих із залежністю від опіатів У КЛІНІЦІ опійної наркоманії після купуювання гострих явищ синдромів ВІДМІНИ, на етапі стабілізації емісійного стану на перший план, поряд з поведінковими розладами, виступає продуктивна симптоматика психоемоційного дискомфорту Даний КЛІНІЧНИЙ феномен, як показує багаторічна практика, є високою імовірністю рецидиву захворювання, що послідує У наркології відомий спосіб підтримки емісійного стану у хворих на опійну наркоманію, заснований на попередженні розвитку типової наркотичної ди екзогенних (і-агоністів, що досягається за допомогою призначення антагоніста ошатних рецепторів - фармакологічного препарату „Налтрексон" (міжнародна назва „Налтрексона пдрохлорид") щодня в дозі 50мг на добу (350мг на тиждень) протягом 6 МІСЯЦІВ і більш, ІНОДІ на протязі декількох років [Сиволап Ю П , Савченков В А Фармокотерапия в наркологи, под ред Н М Жарикова, М , Медицина, 2000, с 36] Відомий так само спосіб запобігання зриву реміси в хворих на опійну наркоманію, при якому хворим призначається налтрексона пдрохлорид З рази на тиждень у дозах 100, 100, 150мг Тривалість курсу лікування складає 6-12 МІСЯЦІВ [Дмитриева Т Б , Згонин А Л , Клименко Т В с соавт , Злоупотребление психоактивными веществами період загострення в ремюійному періоді патологічного потягу до наркотику базового фармакотерапевтичного комплексу, що включає блокатор опіатні рецептори налтрекосна пдрохлорид, який відрізняється тим, що призначають препарати "Налтрекс" у дозі 50-100 мг перорально один раз на день і "Даларпн" у дозі 1 мг внутрішньом'язово у 10 мл ІЗОТОНІЧНОГО розчину хлориду натрію одиндва рази на день з загальною тривалістю курсової терапевтичної інтервенції від 5 до 7 днів (клинические и правовые аспекты), М , МНЦ „Инфокоррекция", 2003, с 316] Істотним недоліком даних способів є наявність у препараті побічних дій у виді пперпдрозу, почуття жару, тяжкості в голові, ознобу, підвищення судомної активності головного мозку і гепатотоксичного ефекту, імовірність маніфестації яких збільшується тривалим курсом лікування передбачуваним даними терапевтичними підходами У той же час, призначення з метою стабілізації ремісії хворим із синдромом опійної залежності налтрексона пдрохлориду у виді тривалих монотерапевтичних інтервенцій є недостатньо ефективним, з огляду на властиву цим пацієнтам високу інтенсивність попередніх до рецидиву соматичних і психічних девіацій і слабкий купуючий вплив препарату на емоційну, вегетативну, алогічну складові патологічного потягу до опіатів Найближчим аналогом корисної моделі є спосіб, комплексної стабілізації ремісійного стану хворих на опійну наркоманію за допомогою комбінованої терапії препаратом, що блокує оптанті рецептори „Налтрексон" і препаратами антидепресивного ряду, при якому з метою проведення противорецидивної терапії призначають „Налтрексон" („Налтрексона пдрохлорид") у дозі 50мг на добу, „Амітриптилін" 100мг на добу, солі ЛІТІЯ до 400мг на добу [Рохлина М Л , Козлов А А Наркомании Медицинские и социальные последствия, Лечение, М , изд «Анахарсис», 2001, с 208] Недоліками даного способу є відставлена лі СО ю СО О) 6576 кувальна дія 5-7 днів після початку терапії, побічні ефекти. Виявляються часто при застосуванні фармакологічної комбінації препаратів антидепресивної спрямованості і те, що блокує опіатні рецептори дії (озноб, слабість, загальне недомагання, сонливість і т.п.). Задачею передбачуваної корисної моделі є удосконалення способу стабілізації емісійного стану у хворих на опійну наркоманію, в якому за рахунок змінення фармакологічних комбінацій, що вводиться в організм, досягається швидке настання терапевтичного ефекту, зменшення термінів і запобігання ускладнень. Поставлена задача вирішується в способі стабілізації ремісійних станів у хворих на опійну наркоманію, який включає призначення в період загострення в ремісному періоді патологічного потягу до наркотику базового фармакотерапевтичного комплексу, що включає блокатор опіатних рецепторів налтрекосна гідрохлорида, який відрізняється тим, що призначають препарати „Налтрекс" у дозі 50-1 ООмг перорально один раз на день і „Даларгін" у дозі 1мг внутрішньом'язово у Юмл ізотонічного розчину хлориду натрію один-два рази на день з загальною тривалістю курсової терапевтичної інтервенції від 5 до 7 днів. Спосіб, пропонований нами, передбачає при появленні у хворого на опійну наркоманію в емісійному періоді явищ актуалізації патологічного потягу до наркотику, що виявляються психоемоційним, соматовегетативним дискомфортом, болючим синдромом визначення короткострокових терапевтичних інтервенцій з використанням комбінації препаратів: „Налтрекс" і „Даларгін". Курсове лікування проводиться 5-7 днів. При включенні „Налтрекс" (виробництва індійських фармацевтичної фірми „Дженом Біотек ПВТ ЛТД") у використовувану в пропонованому методі фармакологічну комбінацію керувалися відомими даними про те, що даний препарат, створений на базі активної субстанції нелтрексона гідрохлорида є конкурентним антагоністом опіоідних рецепторів, що володіють властивістю, що лігандно-блокує, у відношенні екзогенних оплатних лігандів. Перевагами препарату є тривалість активної дії в організмі після однократного прийому (близько 24 годин), відсутність кумуляції і наркогенного потенціалу, наявність у формі пігулок, низька вартість у порівнянні за наявними на фармацевтичному ринку аналогічними препаратами. Відзначено здатність препарату „Налтрекс" поліпшувати психофізичний стан хворих, прискорювати регрес афективних, неврозоподібних, психопатоподібних, вегетативних порушень, а також придушувати патологічний потяг до наркотику. Вітчизняний препарат „Даларгін" є синтезованим пептидним з'єднанням - аналогом енкефалінів, регулює метаболічні процеси, має анти секреторні, анальгезуючі, вегетостабільні, позитивні емоціотропні ефекти. Завдяки чому запропонований по новому призначенню для застосування в комплексній терапії з метою купірування патологічного потягу до наркотику і запобігання зриву ремісії в опіоманів. Новим є спосіб відповідає використання коротких курсів комбінованого лікування препаратами „Налтрекс" і „Даларгін" при рецидиво-небезпечних клінічних ситуаціях у структурі емісійного періоду при опіодній залежності. Показаннями до невідкладного застосування даної фармакологічної комбінації в запропонованій модифікації варто вважати розвиток спонтанної, пароксизмальної, нападоподібної декомпенсації ремісійного стану, з появою скарг алгічного характеру поза залежністю від локалізації болю, ідеаторних проявів потягу до наркотику, дизгрипнічних порушень, депресивно-дисфоричних розладів навіть мінімального регістру (почуття неясної туги чи тривоги, посилення дратівливості, астенічних стигмів чи соматовегетативних корелятів депресії). Запропонований спосіб здійснюють наступним чином. Перед проведенням терапевтичної інтервенції за допомогою „Налтрекса" і „Даларгіну" необхідно переконатися в тім, що пацієнт, що страждає синдромом опійної залежності, утримувався від прийому наркотиків не менш 10-12 діб. У зв'язку з цим з появою рецидиво-небезпечної ситуації перед призначенням лікування в обов'язковому порядку робиться проба на наявність у сечі хворого слідів опіатів за допомогою одного із сертифікованих в Україні тестів, наприклад, експрес-тесту "Human". Після одержання негативного результату наявності наркотику в сечі проводиться налоксонова проба, для чого пацієнту в умовах палати інтенсивної терапії вводять внутрішньом'язово в дозі 0,4-0,8мг „Налоксон", що є аналогічно „Налтрексу" блокатором („конкурентним антагоністом") опіатних рецепторів і провокує синдром скасування в хворих з опіатною залежністю, але на відміну від „Налтрекса" володіє короткою дією (20-45 хвилин при внутрішньовенному введенні і 2,5-Зг після внутрішньом'язового чи підшкірного введення), що знижує ризик загрозливих життєускладнень у випадку вживання хворим опіатів протягом останніх 10-12 діб. Відсутність появи преципітації абстинентного статусу після введення „Налоксону" служить підставою для проведення короткострокового курсу комбінованої терапії („Налтрекс" і „Даларгін"). „Налтрекс" призначають перорально в дозі 50-1 ООмг на добу в один прийом щодня, краще ранком, і „Даларгін" у дозі 1 мг розчиняється безпосередньо перед ін'єкцією в Юмл фізіологічного розчину і уводять внутрішньовенне 1 -2 рази на добу (тільки ранком чи ранком і ввечері). Курсове лікування складає 5-7 діб. При синдромі психоемоційного дискомфорту короткий курс блокуючої терапії з використанням препарату „Налтрекс" з препаратом „Даларгін" дає виражений купіруючий ефект як у відношенні емоційних, алогічних, вегетативних розладів, так і в відношенні придушення ідеаторного компоненту патологічного потягу до наркотиків. Це підтверджується наступними клінічними прикладами. Приклад 1. Хворий С, вік ЗО років. З анамнезу відомо, що перша проба наркотиків була у 25 років, під час сезонних робіт уперше спробував героїн, що вдихав за допомогою спеціального пристосування. Стан сп'яніння сподобався відразу: приємне розслаблення, легка дрімота. Після перших трьох- чотирьох проб відчував неприємні соматовегетативні прояви у виді нудоти, блювоти, 6576 запаморочення, загальної слабості, загального дискомфорту. Однак стан сп'яніння дуже подобався, що привело до формування систематичного прийому. За порадою старших хворих з наркозалежністю став внутрішньом'язово вводити опій чи героїн у дозі до 0,25м („по вуличних мірках") у добу на 2 прийоми. Змінився характер. Під час відсутності наркотику став нервовим, дратівливим. Через 2 місяці звернув увагу, що при відсутності наркотику швидко розвивалися болючі відчуття в суглобах ніг, зап'ястях, плечових суглобах, спині „тягнучого" характеру, що викручує. Цей стан супроводжувався ознобом, діареєю, нудотою, сльозотечею, чмиханням, вираженим потягом до наркотику. Самостійно припинив наркотизацію, більш року тривала спонтанна ремісія, після чого наступив рецидив. Наркотизація, що продовжувалася біля року змінилася спонтанною ремісією. Останні З роки епізодично вживає кустарні опіати, намагався робити періоди стримування від наркотику, що вдається усе рідше. Звернувся за допомогою до нарколога, госпіталізований у наркологічну лікарню. Проведено курс об'ємної детоксикації із симптоматичною корекцією постінтоксикаційних, соматичних, неврологічних і психопатологічних розладів. По досягненні терапевтичної ремісії і стабілізації загального стану хворий переведений на амбулаторний режим. На 8 день після переведення на амбулаторний режим лікування в хворого з'явилися в другій половині для розгорнуті статуси психоемоційних розладів. Він почав пред'являти скарги на легку слабкість, стан загального дискомфорту, поганий апетит, знижений настрій. У хворого з'явилися амбівалентні думки у відношенні до стримування від наркотиків. Зі слів родичів був дратівливий, подавлений, немов не міг знайти собі місце, був не в змозі виконати просту роботу. З огляду на перераховані клінічні ознаки вони є передвісниками загострення потягу, що починається, до наркотику, після проведення експрестесту на наявність слідів опіатів у сечі і налоксоновій пробі хворому призначений курс купуювальної терапії по пропонованому способі. Добові дозування препаратів складали: „Налтрекс" по 50мг і „Даларгін" 2мг внутрішньовенно в 2 прийоми (по 1мг на Юмл розчину хлориду натрію на одне введення) протягом 4 днів. У процесі терапії хворий відразу відзначив поліпшення і стабілізацію загального стану, який почав оцінювати як „гарний" чи „нормальний". Разом з тим пацієнт ще продовжував висловлювати думки про „внутрішню ущербність", „одноманітність, пасивність, нудьгу, загальну пригніченість". Остаточна стабілізація психоемоційного стану на фоні проведеного лікування відбувалася протягом 6 днів. Короткострокове застосування комбінації даних препаратів дозволило купірувати явище емоційної нестійкості, ліквідувати явища дратівливості і нервозності. Хворий констатував впевненість у своєму негативному відношенні до наркотизації і реальності помірності. Наступне спостереження показало, що використання запропонованого спо собу дозволило запобігти рецидиву наркотизації й утримати хворого в стані ремісії. Приклад 2. Хворий В. Вік 23 роки. Перші епізодичні проби алкоголю, анаші в 16 років. 317 років практично постійно (2-3 рази на тиждень) вживав анашу. В 22 роки вперше спробував кустарний опій внутрішньовенно. Відчуття сподобалося відразу, хоча при першій пробі відчував токсичні соматовегетативні реакції у виді нудоти, блювоти, запаморочення, ознобу, загальної слабості. Опійне сп'яніння було привабливим для хворого, свідомо прагнув до „ситуації вживання". Протягом 3-5 місяців потяг носив домінуючий характер серед інших мотивацій. Через 4 місяці сформувався систематичний прийом, толерантність зросла до Юмл на добу. Потяг до опіатів було усвідомленим, вираженим, носив характер нескореності. Відсутність наркотику супроводжувалася дратівливістю, злостивістю, безсонням, утратою почуття сну, а також сновидінням наркопетального змісту. Протягом останніх 12 місяців систематично вживав кустарні опіати, добова толерантність висока. Перерв у наркотизації не було. Звернувся по допомогу самостійно. Проведено курс повнооб'ємної детоксикації, після купіювання явищ опійної абстиненції переведений на програму психотерапевтичної і психокоррекційної реабілітації. На 7 день після переведення на амбулаторний режим лікування з'явилися психоемоційні розлади, що супроводжувалися підвищеною стомлюваністю, виснаженістю, почуттям фізичної слабості, розбитості, афективною лабільністю, депресією. Під час добових коливань настрою наростала тривога у вечірній час доби. Проведена налоксонова проба й експрес-тест на наявність опіатів у сечі, призначений курс терапії з використанням препаратів „Налтрекс" (50мг у добу) і „Даларгін" (по 1мг внутрішньовенне на 10,0мл розчину хлориду натрію, ранком і ввечері). Курс лікування до одержання результативного купіруючого ефекту склав 6 днів. Застосування комбінації препаратів за запропонованою схемою сприяло суттєвому поліпшенню стану хворого, зникли скарги на почуття загального дискомфорту, наступила редукція афективних коливань і астенії. Таким чином, клінічні провісники рецидиву наркотизації були успішно купірувані запропонованим способом, поставлена мета стабілізації емісійного періоду була досягнута, про що свідчить катамнез. Терапевтичний алгоритм із використанням препаратів „Налтрекс" і „Даларгін" з метою стабілізації ремісії апробований нами на 12 хворих з на опійну наркоманію, що проходили лікування в клініці кафедри наркології Харківської Медичної Академії Післядипломної Освіти. На основі квантифікаційної оцінки доведена ефективність купірування клінічних предикторів зривів і рецидивів наркотизації в емісійному періоді. Для досягнення позитивного ефекту досить було короткострокової терапії протягом 5-7 днів. У середньому до 6 дня терапії відзначався моделюючий, седативний і психостимулюючий ефект початого терапевтичного алгори 7 6576 8 тму. Хворі звичайно повідомляли про поліпшення частоти серцевих скорочень, відновлення сну й загального самопочуття, нормалізацію настрою, апетиту. зменшення явищ астенії Спостерігалося пожвавТаким чином, запропонований спосіб лікуванлення емоційно-мімічних реакцій, зменшення триня дозволяє стабілізувати ремісійний статус у хвовоги, роздратування, запальності, відзначалася рого на опійну наркоманію і завадити розвитку тенденція до нормалізації артеріального тиску, рецидиву захворювання. Комп'ютерна верстка В Мацело Підписне Тираж 28 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ-42, 01601