Спосіб фіксації та дослідження судово-медичних об’єктів у 2д графіці

Спосіб фіксації та дослідження судовомедичних об'єктів, який відрізняється тим, що 3 65762 об'єкт в цілому, так і при вивченні окремих його деталей. Найближчим аналогом даного способу є пристрій для мікрофотографування, описаний О.В. Филипчуком (Простий пристрій для мікрофотографування /О.В. Филипчук // Український судовомедичний вісник.-2010. - № 25(1). - С. 49-51). У даній статті автор висвітлює методику, техніку та оснащення для отримання цифрових зображень об'єктів малих величин, що піддаються стереомікроскопії. Недоліком найближчого аналога є те, що для фіксації досліджуваних об'єктів використовуються цифрові фотоапарати, які з'єднуються із стереомікроскопом через спеціальну насадку, добре фокусують окремі деталі зображення в тубусі стереомікроскопа при віддалі між передньою лінзою апарата і фокальною лінзою окуляра біля 1,0см, і в той же час не дають уявлення про цілісний вигляд всього об'єкта дослідження, наприклад площини перелому трубчастої кістки, дослідження об'єкта та його фіксація здійснюється лише в одній площині, а фотоапарат необхідно закріпити тільки в одній фіксований точці - на окулярі мікроскопа. В основу поставлена задача удосконалити спосіб фіксації та дослідження судово-медичних об'єктів, який відрізняється тим, що шляхом фото 4 графування цифровим фотоапаратом, який закріплений на штативі у найбільш вигідній точці простору відносно об'єкта дослідження, що знаходиться на поворотній платформі із можливістю її обертання довкола своєї осі на 360°, отримується повне зображення об'єкта у вигляді серії із 36 знімків через кожні 10° із наступним переведенням у 2Д формат за допомогою комп'ютерних програм. Для вирішення поставленої задачі провести цифрову фіксацію зображення і подальше дослідження площини перелому довгої трубчастої кістки нижньої кінцівки, як об'єкта медикокриміналістичних експертиз. Ознаки корисної моделі: 1) можливість отримання як цілісного зображення досліджуваного об'єкта так і окремих його деталей; 2) можливість вибору оптимального взаєморозташування об'єкта і фотоапарата; 3) можливість всебічного обстеження об'єкта в будь-якій оптимальній вибраній площині. Спільними ознаками найближчого аналога та способу, що заявляється, є те, що фіксуються об'єкти судово-медичних експертиз шляхом проведення зйомки цифровими фотоапаратами. Відмінність корисної моделі від найближчого аналога представлено в таблиці. Таблиця Порівняння корисної моделі та найближчого аналога за ознаками Ознака 1. Отримання цілісного зображення об'єкта 2. Можливість вибору оптимального взаєморозташування об'єкта і фотоапарата 3. Можливість всебічного обстеження об'єкта Спосіб, що заявляється Для більшості біологічних об'єктів Найближчий аналог Тільки для невеликих за розміром об'єктів Шляхом взаємного зміщення один Тільки шляхом зміщення об'євідносно одного кта дослідження В будь-якій оптимальній вибраній Перпендикулярно до засобу площині фіксації Визначення термінів, які використовуються при описі корисної моделі. Об'єкт дослідження - будь-який об'єкт біологічного чи небіологічного походження, який потребує додаткового дослідження із використанням спеціальних знань і методик і може служити речовим доказом у процесі слідства. 2Д графіка - отримання двовимірного зображення досліджуваних об'єктів шляхом обробки їх цифрових даних за допомогою відповідних графічних редакторів. Теоретичні передумови здійснення способу, що заявляється. Фіксація результатів досліджень об'єктів експертиз займає важливе значення у судовомедичній практиці і криміналістиці. Спосіб фіксації візуальної інформації об'єктів судово-медичних і наукових досліджень за допомогою виготовлення фотографій є показовий, ефективний і простий у виконанні. Більшість дослідників в судовій експертизі виділяють два основних різновиди фотографії - фіксуючу (відображаючу) і дослідницьку (наукову). Фотографічні способи реєстрації візуальної інформації про об'єкти дослідження є як методами дослідження, так і засобами фіксації отриманих даних. Якщо до недавнього часу процес виготовлення фотовідбитків представляв собою достатньо клопітку процедуру із затратою фотоматеріалів, реактивів, робочого часу та відповідними умовами для зберігання отриманих знімків, то із розвитком цифрових технологій з'явилася якісно нова методика отримання, фіксації, обробки і зберігання візуальної інформації. Найбільш практичними та широковживаними у цьому відношенні є цифрові фотоапарати. Увесь процес зйомки проходить наступні етапи: підготовчий, експозиція, обробка й отримання зображення. Роль приймача світла виконує тут електронна поверхня (матриця), на якій і відображається зображення об'єкта. Такий спосіб отримання зображення дає можливість перетворити об'єкт зйомки у вид, зручний для подальшої обробки графічними редакторами та зберігання на широкому колі носіїв: жорсткому диску, компакт-дисках, флеш-картах, звичайному та фотопапері і т.п. Корисна модель здійснюється наступним чином: у процесі підготовчого етапу проводиться 5 підготовка об'єктів до зйомки. Як об'єкти дослідження нами вибрані фрагменти із переломами довгих кісток нижньої кінцівки, так як вони належать до одних із самих серйозних ушкоджень кісток скелета людини, найбільш довго зберігають морфологічні ознаки травматизації, досить часто трапляються в судово-медичній практиці і стають об'єктами слідчих дій. Схема способу подана на фіг. 1. Після ретельного очищення механічним способом від м'яких тканин та знежирення, фрагмент зруйнованої трубчастої кістки (1), який орієнтований площиною перелому доверху, розташовують у центрі поворотної платформи (2), із можливістю обертання довкола своєї осі на 360° і відповідно закріпленим на неї об'єктом. Сама обертальна платформа закріплена на нерухомій станині (3), до якої спереду кріпиться оригінальний штатив (4), що дозволяє закріпити на ньому фотокамеру (фотоапарат) (5) у будь-якій точці простору та площині відносно досліджуваного об'єкта. По бокам платформи закріплені 2 освітлювачі (6, 7), сила світла яких регулюється індивідуально для косого контрастного освітлення окремих деталей об'єкта. Всі деталі пристрою покриті голубою однотонною тканиною, яка не спричинює відблисків і за кольором дає оптимальний фон для подальшої цифрової обробки зображень. Після цього на досліджуваному об'єкті закріплюємо масштабну лінійку, а об'єктив фотоапарата розташовуємо на такому рівні, площині і точці простору, які є найбільш оптимальні для дослідження елементів даного об'єкта. Наступним етапом є послідовне фотографування об'єкта, плавно повертаючи його на платформі довкола своєї осі з кроком 10°. Так ми отримуємо серію із 36 знімків, що являють собою окремі графічні файли, які об'єднуються у єдиний 2Д формат за допомогою графічних редакторів, з метою подальшого дослідження, зберігання і накопичення. 2Д формат дозволяє досліджувати об'єкт у двовимірному вигляді при збереженні масштабу і співвідношення окремих його елементів одне відносно іншого. При цьому весь процес зйомки контролюється за допомогою монітора персонального комп'ютера (8), на який виводиться зображення об'єкта. Головною умовою процесу зйомки є також незмінність експозиції освітлення та взаєморозташування у просторі камери і досліджуваного об'єкта. Спосіб апробований на курсі судової медицини кафедри патоморфології та судової медицини 65762 6 Буковинського державного медичного університету впродовж 2010-2011 років. Приклад використання аналога. Проведено дослідження площини переломів 16 довгих трубчастих кісток нижньої кінцівки. При цьому отримані їх двовимірні зображення, які дозволяють детально обстежити всю ділянку перелому по окружності трубчастої кістки. При цьому вибирається найбільш оптимальний ракурс для подальшого детального дослідження, яке може проводитися як на екрані монітора, так і на роздрукованій на папері копії зображення (фіг. 2). Таким способом можна чітко виділити зону первинного розриву, розповсюдження тріщини і зону долому. Крім цього, можна легко провести виміри багатьох метричних параметрів (протяжність даних зон, висота зубців протягом площини перелому, напрямок і довжину додаткових тріщин і багато інших), які несуть цінну інформацію і допомагають при встановленні механізмів переломів досліджуваних кісток. Таким чином, були встановлені достовірні відмінності між різними зонами площини перелому великої гомілкової кістки, які дозволили зробити висновок про вид деформації, розповсюдження тріщини, місце прикладання сили та магістральний напрямок її руйнації. Технічний результат використання способу: запропонований спосіб фіксації та дослідження судово-медичних об'єктів дозволяє шляхом фотографування цифровим фотоапаратом отримувати повне зображення досліджуваного об'єкта у вигляді серії із 36 знімків через кожні 10° із наступним переведенням у 2Д формат за допомогою комп'ютерних програм. При цьому є можливість отримання, як цілісного зображення досліджуваного об'єкта, так і окремих його деталей. Так як і фотоапарат, і сам об'єкт закріплені на рухомих штативах, то шляхом їх зіставлення можна вибрати оптимальне їх взаєморозташування та всебічно обстежити об'єкт у будь-якій оптимальній вибраній площині. Отримувані при цьому дані дозволять більш ретельно аналізувати різні зони площин переломів зруйнованих кісток, за необхідності, проводити потрібні вимірювання їх структурних елементів, що призведе до підвищення об'єктивності та обґрунтованості експертних підсумків, які надаються органам дізнання у ході проведення ними слідчих дій. 7 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 65762 8 Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601