Спосіб захисту зенітних ракетних комплексів від протирадіолокаційних ракет

Винахід відноситься до галузі озброєння і військової техніки, зокрема, до способів захисту функціональноз'єднаних засобів супроводу і вогневого ураження повітряних цілей зенітних ракетних комплексів, використання яких підвищує імовірність не ураження цих засобів при застосуванні повітряним супротивником протирадіолокаційних ракет, а саме, до способів захисту зенітних ракетних комплексів від протирадіолокаційних ракет. Відомий спосіб захисту зенітних ракетних комплексів від протирадіолокаційних ракет, при якому проводять відключення радіопередавачів радіолокаційних станцій супроводу повітряних цілей функціонально-з'єднаних засобів супроводу і вогневого ураження повітряних цілей зенітних ракетних комплексів на визначений час /1/. Відключення радіовипромінювання радіолокаційних станцій приводить до збільшення помилок наведення протирадіолокаційних ракет при роботі станцій у режимі радіомовчання. До недоліків відомого способу захисту зенітних ракетних комплексів від протирадіолокаційних ракет відноситься те, що використання способу не дозволяє забезпечити потрібний рівень захищеності функціонально-з'єднаних засобів супроводу і вогневого ураження повітряних цілей зенітних ракетних комплексів при їхній роботі в автономному режимі від протирадіолокаційних ракет. Це пояснюється тим, що система наведення сучасних протирадіолокаційних ракет має у своєму складі інерційну систему, наявність якої дозволяє наводити ракету у випадку зникнення радіосигналу від радіолокаційної станції за координатами, що запам'яталися, з мінімальними помилками (2-4% від пройденого шляху). Крім того, існує тенденція застосування в перспективі протирадіолокаційних ракет з пасивно-активною головкою наведення, що практично робить недоцільним використання пасивного способу захисту /2/. Найбільш близьким технічним рішенням як по суті, так і за результатом, що досягається, який обрано за прототип, є спосіб захисту зенітних ракетних комплексів від протирадіолокаційних ракет, при якому виявляють протирадіолокаційну ракету, супроводжують протирадіолокаційну ракету на автоматичному режимі супроводу, виконують передпускові операції, визначають момент входу протирадіолокаційної ракети в зону пуску зенітного ракетного комплексу, а на завершальному етапі при вхід протирадіолокаційної ракети в зону пуску роблять обстріл згаданої протирадіолокаційної ракети зенітним ракетним комплексом /З/. Недоліками відомого способу захисту зенітних ракетних комплексів від протирадіолокаційних ракет, який обраний за прототип, є низька імовірність не ураження функціонально-з'єднаних засобів супроводу і вогневого ураження повітряних цілей зенітних ракетних комплексів, що атакуються протирадіолокаційними ракетами (повітряними цілями з маленькою ефективною відбиваючою поверхнею) при його застосуванні, що складає Рну =(0,25-0,5). В основу винаходу покладена задача шляхом усунення недоліків прототипу забезпечити підвищення імовірності не ураження функціонально-з'єднаних засобів супроводу і вогневого ураження повітряних цілей зенітних ракетних комплексів у випадку їх атаки протирадіолокаційними ракетами. Суть винаходу в способі захисту зенітних ракетних комплексів від протирадіолокаційних ракет, при якому виявляють протирадіолокаційну ракету, супроводжують протирадіолокаційну ракету на автоматичному режимі супроводу, виконують передпускові операції, визначають момент входу протирадіолокаційної ракети в зону пуску зенітного ракетного комплексу, а на завершальному етапі при вхід протирадіолокаційної ракети в зону пуску роблять обстріл згаданої протирадіолокаційної ракети зенітним ракетним комплексом, полягає в тому, що визначають за даними супроводу додаткову інформацію по траєкторії польоту протирадіолокаційної ракети, виконують операції по обчисленню з даних траєкторної інформації координати кінцевої точки польоту протирадіолокаційної ракети, уточнюють за часом координати польоту протирадіолокаційної ракети, уточнюють координати кінцевої точки польоту протирадіолокаційної ракети, виключають передавач радіолокаційної станції зенітного радіолокаційного комплексу і переводять радіолокаційну станцію зенітного радіолокаційного комплексу на пасивний режим роботи, супроводжують у пасивному режимі роботи радіолокаційної станції зенітного радіолокаційного комплексу тільки по куту місця і по радіусу до входу протирадіолокаційної ракети в зону пуску зенітного радіолокаційного комплексу, контролюють вхід протирадіолокаційної ракети в зону пуску зенітного радіолокаційного комплексу, а при вхід протирадіолокаційної ракети в зону пуску роблять обстріл згаданої протирадіолокаційної ракети зенітним ракетним комплексом. Суть винаходу полягає і в тому, що обстріл протирадіолокаційної ракети зенітним ракетним комплексом роблять у випадку збігу координат кінцевої точки польоту протирадіолокаційної ракети з координатами зенітного ракетного комплексу на місцевості. Порівняльний аналіз технічного рішення з прототипом показує, що спосіб захисту зенітних ракетних комплексів від протирадіолокаційних ракет, який заявляється, відрізняється тим, що визначають за даними супроводу додаткову ін формацію по траєкторії польоту протирадіолокаційної ракети, виконують операції по обчисленню з даних траєкторної інформації координати кінцевої точки польоту протирадіолокаційної ракети, уточнюють за часом координати польоту протирадіолокаційної ракети, уточнюють координати кінцевої точки польоту протирадіолокаційної ракети, виключають передавач радіолокаційної станції зенітного радіолокаційного комплексу і переводять радіолокаційну станцію зенітного радіолокаційного комплексу на пасивний режим роботи, супроводжують у пасивному режимі роботи радіолокаційної станції зенітного радіолокаційного комплексу тільки по куту місця і по радіусу до входу протирадіолокаційної ракети в зону пуску зенітного радіолокаційного комплексу, контролюють вхід протирадіолокаційної ракети в зону пуску зенітного радіолокаційного комплексу, а при вхід протирадіолокаційної ракети в зону пуску роблять обстріл згаданої протирадіолокаційної ракети зенітним ракетним комплексом, при цьому обстріл протирадіолокаційної ракети зенітним ракетним комплексом роблять у випадку збігу координат кінцевої точки польоту протирадіолокаційної ракети з координатами зенітного ракетного комплексу на місцевості. Таким чином, спосіб захисту зенітних ракетних комплексів від протирадіолокаційних ракет, який заявляється, відповідає критерію винаходу «новизна». Суть винаходу пояснюється за допомогою ілюстрацій, де на фіг.1 представлена структурна схема реалізації способу захисту функціонально-з'єднаних засобів супроводу і вогневого ураження повітряних цілей зенітних ракетних комплексів від протирадіолокаційних ракет, який заявляється, на фіг.2-5 представлені етапи реалізації способу захисту ци х засобів зенітних ракетних комплексів від протирадіолокаційних ракет, який заявляється. Спосіб захисту зенітних ракетних комплексів від протирадіолокаційних ракет, який заявляється, здійснюється таким чином. Попередньо розміщують зенітний ракетний комплекс 1 на бойовій позиції. Включають комплекс і за допомогою радіолокаційних станцій 2 зенітного ракетного комплексу сканують повітряний простір. За допомогою згаданої радіолокаційної станції 2 зенітного ракетного комплексу виявляють протирадіолокаційну ракету 3. При виявленні протирадіолокаційної ракети 3 її супроводжують на автоматичному режимі супроводу. Автоматичний супровід протирадіолокаційної ракети 3 виконують за результатами виміру радіолокаційною станцією 2 повного вектору її координат (дальність, швидкість зміни дальності, азимут, кут місця). При цьому забезпечують супровід траєкторії руху протирадіолокаційної ракети 3 (на окремих її ділянках) з необхідною точністю в просторі неповного вектору вимірів радіолокаційної станції 2 координат протирадіолокаційної ракети 3 (азимут, кут місця). Супровід, з точністю необхідної для подальшого обстрілу повітряної цілі (позиція 3) зенітними керованими ракетами 4, неможливий без інформації про дальність D до протирадіолокаційної ракети 3. Рішення цієї проблеми вимагає пошуку додаткової траєкторної інформації про рух ракети (позиція 3) повітряного супротивника, у якості якої пропонується застосування координат кінцевої точки польоту протирадіолокаційної ракети 3. Одержання даної інформації може бути здійснене при використанні вирішуючого правила про атаку протирадіолокаційною ракетою 3 даної радіолокаційної станції 2, побудованого на основі критерію відношення правдоподібності /4/. Доповнення алгоритмічного апарату бортових цифрових обчислювальних систем радіолокаційних станцій функціонально-з'єднаних засобів супроводу і вогневого ураження повітряних цілей зенітних ракетних комплексів модифікованими алгоритмами фільтрації параметрів траєкторій повітряних цілей, з обліком у них додаткової траєкторної інформації про рух протирадіолокаційної ракети (координати кінцевої точки польоту ракети), дозволяє за даними супроводу визначити додаткову інформацію про траєкторію польоту протирадіолокаційної ракети. Послідовно виконуються операції по обчисленню з даних траєкторної інформації координати кінцевої точки польоту протирадіолокаційної ракети /5/, /6/. Далі в перебігу часу супроводу цілі (протирадіолокаційної ракети 3) уточнюють координати польоту протирадіолокаційної ракети 3. Після цього виключають передавач радіолокаційної станції 2 зенітного ракетного комплексу 1 і переводять станцію на пасивний режим роботи. Виконавши зазначені операції, супроводжують у пасивному режимі роботи радіолокаційної станції 2 зенітного ракетного комплексу 1 протирадіолокаційну ракету 3 тільки за азимутом і кутом місця до входу протирадіолокаційної ракети 3 в зону пуску зенітного ракетного комплексу 1. Знаючи тактико-технічні характеристики зенітного ракетного комплексу І контролюють вхід протирадіолокаційної ракети 3 в зону пуску зенітного ракетного комплексу 1. На підході протирадіолокаційної ракети 3 до зони пуску зенітного ракетного комплексу 1 виконують передпускові операції. Одночасно визначають момент входу протирадіолокаційної ракети 3 в зону п уску зенітного ракетного комплексу 1. На завершальному етапі, а саме, при вході протирадіолокаційної ракети 3 в зону пуску, здійснюється обстріл протирадіолокаційної ракети 3 зенітними керованими ракетами 4 зенітного ракетного комплексу 1. Обстріл протирадіолокаційних ракет 3 зенітними керованими ракетами 4 зенітного ракетного комплексу 1 при застосуванні активного способу захисту здійснюється при одержанні радіолокаційною станцією 2 супроводу повітряних цілей постійно повної радіолокаційної інформації про її координати (дальність до цілі, швидкість зміни дальності до цілі, азимут цілі, кут місця цілі). Рішення технічної задачі для реалізації запропонованого способу захисту зенітних ракетних комплексів від протирадіолокаційних ракет дійсно можливе при забезпеченні супроводу траєкторії руху протирадіолокаційної ракети на окремих її ділянках, з необхідною точністю у просторі неповного вектору вимірів радіолокаційної станції координат ракети (азимут, к уг місця) за допомогою пасивних засобів радіолокаційної станції (телевізійні оптичні візири, або - тепловізори). Досягнення необхідної точності супроводу траєкторії руху протирадіолокаційної ракети в умовах неповної траєкторної інформації про неї (на коротких інтервалах часу) здійснюється використанням у алгоритмічному апараті бортових обчислювальних систем радіолокаційних станцій додаткової інформації про координати кінцевої точки польоту ракети. Спосіб захисту зенітних ракетних комплексів від протирадіолокаційних ракет, який заявляється, реалізується за рахунок виконання послідовних дій (забезпечення послідовності наступних фаз процесу бойової роботи): радіолокаційного виявлення протирадіолокаційної ракети, автоматичного супроводу протирадіолокаційної ракети за результатами виміру радіолокаційною станцією повного вектору її координат (дальності, швидкості зміни дальності, азимуту, кута місця), визначення додаткової траєкторної інформації про координати кінцевої точки польоту ракети, уточнення її координат за рахунок використання додаткової траєкторної інформації, відключення радіопередавача і подальший супровід протирадіолокаційної ракети тільки за кутовими координатами (азимут, кут місця) пасивними засобами станції, рішення передпускових задач, пуск зенітної керованої ракети зенітного ракетного комплексу на ураження протирадіолокаційної ракети при її вході в зону пуск у комплексу. При застосуванні способу захисту зенітних ракетних комплексів від протирадіолокаційних ракет можливі дві гіпотези не ураження зразка озброєння, що розглядається: Н1 - зразок озброєння не уражений у випадку не ураження протирадіолокаційної ракети бойовою частиною зенітної керованої ракети; Н2 - зразок озброєння не уражений у випадку поразки протирадіолокаційної ракети бойовою частиною зенітної керованої ракети. Тому як критерій оцінки ефективності захищеності зразка озброєння, що розглядається, правомірно використовува ти вираження (1), що отримане на основі формули повної імовірності /4/: Рнуij =Рнуj+(1-Рyj )(1-Рyi ), (1) де: Руj - умовна імовірність ураження j-ої протирадіолокаційної ракети зенітною керованою ракетою при застосуванні активного способу захисту; Руi- умовна імовірність ураження і-ої радіолокаційної станції при застосуванні пасивної способу захисту. Підвищення ефективності захисту зенітних ракетних комплексів від протирадіолокаційних ракет, який заявляється, у порівнянні з прототипом досягається тим, що до нього введені технологічні операції, що дозволяють підвищити імовірность не ураження функціонально-з'єднаних засобів супроводження і вогневого ураження повітряних цілей зенітних ракетних комплексів, що а такуються протирадіолокаційними ракетами. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ 1. Клишевич М.Я., Ре штаненко Ю.Ч., Солонников В.Г. Принципи побудови зенітних комплексів: Навчальний посібник. Київ: вид. ВА ПВО СВ. 1987. 387с. -аналог. 2. Исходные данные по характеристикам и тактике использования противорадиолокационных снарядов противника (на период 1981-1995г.г.). - Калинин, 1985. - 66с. 3. Пособие по изучению правил стрельбы на зенитных ракетных комплексах войск ПВО СВ. Часть 6. ЗРК „БУК"- M1 („БУК"): - М.: Военное издательство, 1988, стор.122-148 - прототип. 4. Дружинін В.А. Розпізнавання траєкторії ПРР, що несуть погрозу РЛС. Праці академії. Збірник наукових праць №17. Інв. 6610 - Київ. Національна академія оборони України, 1999. с.50-52. 5. Дружинін В.А. Оцінювання параметрів траєкторії ПРР, що атакує РЛС, за результатами виміру станцією кутови х координат ракети. Праці академії. Збірник наукових праць №16. Інв.36457. - Київ. Національна академія оборони України, 1999. с.67-70. 6. Дружинін В.А., Висікан О.О. Пасивно-активний спосіб захисту РЛС ЗРК від ПРР. Збірник наукових праць №7. ЦНДІ ОВТ ЗСУ, 2000. с.72-75.