Спосіб накладання одновузлового кишкового шва

1. Спосіб накладання одновузлового кишкового шва шляхом формування дворядного безперервного одновузлового шва, зовнішні стібки якого Корисна модель відноситься до галузі медицини, а саме розділу хірургії і може використовуватися як в ургентній так і плановій абдомінальній хірургії, для зшивання стінок травного каналу. Відомий спосіб накладання кишечного дворядного шва по Альберту-Ламберу, який включає накладання внутрішнього шва з боку слизової через всі слої кишки з зав'язуванням внутрі просвіту та зовнішнього серозно-м'язевого. Недоліком відомого способу є недостатньо повне співставлення всіх слоїв кишечної (травної) трубки з ввертанням лінії анастомозу в просвіт кишки та зменшенням просвіту кишки, а також велика ймовірність розвитку анастомозиту, а як наслідок розвиток рубця по ходу лінії шва та звуження анастомозу [1]. Найбільш близьким до заявленого способу є спосіб накладання кишкового шва [2] взятого за прототип, що переслідує формування дворядного безперервного шва кишки, який відрізняється тим, що внутрішній ряд стібків проходить через серозно-м'язево-підслизовий шари без захвату слизового шару, а зовнішній ряд - через серозно-м'язовий шари. Недоліком вказаного способу є те, що існує не повна адаптація всіх шарів стінки кишки так як відсутня у шві м'язова пластинка підслизової оболонки, а при накладанні другого ряду шва який накладається не в подвздошній вісі кишки, а в поперечній ось чому і виникає завертання всередину та звуження по периметру просвіту зшиваємих кишок - первинний ятрогенний стеноз, що особливо важливо у новонароджених та дітей раннього проходять через серозно-м'язові шари, який відрізняється тим, що внутрішні стібки проводять в м'язово-підслизовій і м'язовій частинах підслизової оболонки. 2. Спосіб накладання одновузлового кишкового шва за п. 1, який відрізняється тим, що вкол і викол голки з ниткою на серозній оболонці кишки здійснюють на відстані не більше 6 мм від краю рани. віку, а також велика ймовірність наскрізьного проколення кишки при накладанні другого шва з розвитком нагноєння, анастомозиту з вторинним заживления рани, а як наслідок - вторинний стеноз анастомозу. Основною задачею заявленої корисної моделі є: підвищення якості накладання кишечного шва за рахунок максимально ретельної анатомічної адаптації усіх шарів кишечної стінки, без звуження просвіту та деформації анастомозу, що дозволить максимально забезпечити надійність і герметичність кишечних з'єднань та запобігти небажаним наслідкам які призводять до неспроможності швів: нагноєння, анастомозиту, первинному та вторинному стенозу анастомозу. Вирішення поставленої задачі досягається тим, що у відомому способі накладання кишкового шва, що включає формування дворядного безперервного одновузлового кишкового шва зовнішні стібки якого проходять через серозно-м'язеві шари, згідно з корисною моделлю внутрішні стібки проводять через м'язево-підслизову і м'язову пластинку підслизової оболонки (без захоплення в шов серозної та слизової оболонки), а зовнішній ряд через м'язево-серозні шари, що запобігає зшивному валику ввертатися в просвіт кишки, та добру адаптацію. Спосіб накладання дворядного безперервного одновузлового кишечного шва, відрізняється тим, що шви накладаються в поздовжній вісі кишки, а вкол і викол голки з ниткою на серозній оболонці кишки проводиться на відстані до 0,6см. від краю рани. со (О ю (О (О 6656 Суть корисної моделі пояснена графічно: Фіг.1 - схема проведення нитки через шари кишкової стінки при формуванні шва. Фіг.2 - стан шарів кишкової стінки і положення нитки після зав'язування вузла. На фіг. зазначено: 1 - місце вколу і початку накладання шва, 2 - серозна оболонка, 3 - м'язева оболонка, 4 - місце виколу нитки з м'язевої оболонки, 5 - місце вколу нитки в м'язеву оболонку протилежної стінки кишки, 6 - підслизова оболонка, 7 - м'язева частина слизової оболонки, 8 - слизова оболонка, 9 - місце викола голки з ниткою з однієї сторони, 10 - місце вколу голки з ниткою та її проведення на попередню стороні, 11 - проходження нитки та викол в м'язевій оболонці, 12 - вкол і проведення нитки через м'язево-серозну оболонку з другого боку з виколом (13), та зав'язуванням вузла (14). Виконання запропонованого способу накладання одновузлового кишкового шва. проводиться наступним чином. Укол (1) в серозній оболонці (2) і проходження нитки через верхню частину м'язевої оболонки (3) з виколом (4) та переведенням нитки на протилежну стінку кишки з вколом в м'язеву оболонку (5) та проведення нитки через підслизовий шар (6) м'язевій пластинці підслизової оболонки (7) не перетинаючи слизову (8) з виколом (9) та проведенням уколу на попередній стінці кишки (10) з проведення нитки аналогічно попередньому перетинянню стінки з виколом (11) в м'язевому шарі, а в подальшому перевод нитки на протилежний бік рани з вколом (12) в м'язеву оболонку і виколом на серозній оболонці (13) з подальшим зав'язуванням вузла (14). Запропонована методика накладання дворядного безперервного одновузлового кишкового шва має досить добрі результати як з анатомофізіологічної точки зору - практична відсутність звуження просвіту кишки так і з врахуванням надійності спроможності швів. Прикладом застосування запропонованої методики накладання одновузлового шва кишки є наступні спостереження. 1) Хв. П. 10 років поступив в хірургічне відділення №1 МДКЛ№1 М.Києва з скаргами на болі в животі і періодичну блювоту. Хворіє на протязі 2-х діб. Дитина підлягла комплексному і ретельному обстеженні в результаті чого встановлений діагноз часткова кишечна непрохідність з причини дивертикула Меккеля (за даними УЗД). Проведена передопераційна підготовка. Інтраопераційно встановлено, що причиною непрохідності була хронічна інвагінація тонкого кишковика з причини дивертикула Меккеля на широкій основі. Враховуючи широку основу дивертикула привідна та відвідна частина кишки перекрита кишковим затискачем та виконана резекція дивертикула з ділянклю кишки до 10см. Привідна та відвідна стінки кишок були незмінені, а тому накладений прямий тонкотонкокишковий анастомоз по запропонованій методиці. Після операцій проведений контроль на гемостаз та черевна порожнина пошарове ушита наглухо. Шви на кожу. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. Перистальтика відновилась на 3-тю добу, з відсутнім шлунковим стазом, а часткове годування почато з 4-тої доби. Після операційна рана загоїлась первинним натягом. На 12 добу після операції в задовільному стані дитина виписана з клініки при відсутності скарг. На протязі року оглядалась - скарг не пред'являє розвивається згідно віку. 2) Хв. П. 5 років поступив в хірургічне відділення №1 МДКЛ№1 м. Києва з метою проведення радикального реконструктивно-відновного оперативного лікування накладання прямого тонкотонкокишкового анастомозу. Дитина 1,5 міс тому була проведена резекція кишки з причини інвагінації кишечника з некрозом ділянки довжиною понад 35см. Дитина клінічно обстежена та підготовлена до операції. Проведена лапаротомія з ревізією привідної та відвідної ділянки кишки. Після проведення мобілізації привідної ділянки та перекриття кишковим затискачем проксимальної та дистальної ділянок кишок виконана адаптація країв рани та накладений прямий тонкотонкокишковий анастомоз кінець в кінець по запропонованій методиці. Після проведення операції післяопераційний період перебігав без ускладнень. З другої доби шлункового стазу не було, а перистальтика відновилась на 3-тю добу, пити дозволено після 3-4 доби, харчування з 5-тоі. Післяопераційна рана загоїлась первинним натягом. В задовільному стані при відсутності скарг дитина виписана з клініки. Оглядалась на протязі року щомісячно розвивається добре - відповідно віку, скарги відсутні. Таким чином, клінічна апробація заявленого способу накладання одновузлового кишкового шва проведена на кафедрі дитячої хірургії КМАПО ім. П.Л. Шупика у 28 спостереженнях і дозволяє зробити висновки, що запропонований спосіб накладання одновузлового кишкового шва, є обґрунтованим, надійним та сучасним. До обґрунтування накладання накладання одновузлового кишкового шва. відносяться: анатомофізіологічні - ретельні співставлення країв ранової поверхні кишки, так як чим кращі співставлення країв рани тим менша ймовірність розвитку запального процесу, нагноєння та колоїдних рубців, що призводить до стенозу анастомозу з порушенням його прохідності. До надійності накладання одновузлового кишкового шва. Відносяться тому, що прошиваються всі анатомічні структури кишки, а як наслідок зменшення залишкової порожнини, а звідси І зменшення ймовірністі накопичення вмісту між швами, що може слугувати причиною до інфікування та нагноєння. До сучасного одновузлового кишкового шва відноситься тому, що запропонований шов можливо накладати як в плановій так і ургентній хірургії, а з врахуванням надійності на проведення анастомозу - скорочення терміну проведення операції. Вищевказані переваги заявленого способу накладання одновузлового кишкового шва дають можливість як хірургам ургентної так і планової хірургії використовувати його у щоденній практичній діяльності. Все вище вказане в цілому дозволяє покращити результати хірургічного лікування недуг травного каналу, що потребують проведення резекції кишковика, а як наслідок має добрі наслідки як у 6656 близькому так і у віддаленому періоді - скорочення терміну непрацездатності при проведенні повторних реконструктивних операцій в дитячому або дорослому віці. Література. 1. Хирургический шов Под редакцией Егиева В.Н., Буянова В.М., Удотова О.А., Москва, МЕДПРАКТИКА-М, 2001, 112с. 2. Соловйов І.Є.. Спосіб накладання кишкового шва. Декл. Патент на винахід №34321 А, А61В17/00 Бюл. №1,2001р. від 15.02.2001. Фіг. 1 І Фіг. 2 Комп'ютерна верстка А. Крижанівський Підписне Тираж 28 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601