Спосіб діагностики фіброзу печінки у хворих на хронічний гепатит с

Спосіб діагностики фіброзу печінки у хворих на хронічний гепатит С, який здійснюють шляхом аналізу біохімічних показників сироватки крові, з визначенням інтегрального показника, який відрізняється тим, що в сироватці крові визначають загальний білірубін, аланін-амінотрансферазу (АЛТ), аспартат-амінотрансферазу (ACT), гамаглу 3 HCVFibroSure) and necrosis (ActiTest) in patients with chronic hepatitis C. -Comparatve Hepatology.2004. - Vol. 3. - P. 8.; Зайцев И.А. 4-я Парижская конференция по вирусным гепатитам (17-18 января 2011). Гепатит С. Впечатления участника // Новости медицины и фармации.-2011. - № 4(354). С. 22-23]. Суть останнього полягає в тому, що в сироватці крові хворого визначають глікопротеїди (альфа-2-макроглобулін, гаптоглобін, аполіпопротеїн А-1), які після пошкодження гепатоцитів приймають участь в запальних процесах та утворенні міофібробластами печінки позаклітинного матриксу (фіброзу). Проте й ФіброТест має свої недоліки. За визнанням самих засновників методу він не дає надійної інформації стосовно прогресу фіброзу. Точність його значно зростає при визначенні поняття "нема фіброзу", або "є фіброз". Крім того, метод досить дорогий, виконується в спеціальних діагностичних центрах, математичні формули підрахунку параметрів проводяться в референслабораторії (Франція), результаті електронною поштою видаються через тиждень, що поряд з високою собівартістю противірусної терапії суттєво обмежує його використання в більшості лікувальних закладів України. Все це змушує науковців і практичних лікарів шукати нові шляхи і можливості визначення фіброзу печінки у хворих на хронічний гепатит С. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу визначення фіброзу печінки у хворих на ХГС, в якому за рахунок використання додаткових показників, досягається можливість точного та об'єктивного визначення захворювання, що дозволить швидко і без додаткових фінансових витрат провести дослідження в лабораторії будь-якого медичного закладу. Поставлена задача вирішується в способі визначення фіброзу печінки у хворих на хронічний гепатит С, який здійснюють шляхом аналізу біохімічних показників сироватки крові, з визначенням інтегрального показника, згідно з корисною моделлю, в сироватці крові визначають загальний білірубін, аланін-амінотрансферазу (АЛТ), аспартат-амінотрансферазу (ACT), гамаглутаміл-транспептідазу (ГГТП), лужну фосфатазу (ЛФ) та білкові фракції крові і здійснюють підрахунок параметрів запропонованого тесту (Морфотесту) за формулою: Морфотест = (A+B+C+D+E): 5, де А = Білірубін хворого: максимальний показник норми лабораторії; В = ГГТП хворого: максимальний показник норми лабораторії; С = ЛФ хворого: максимальний показник норми лабораторії; D=ACT хворого; АЛТ хворого; Е = Гамаглобуліни хворого: Альбуміни хворого, і при значенні в межах від 0,89 (при F=0-1) до 1,46 (при F=3) діагностують фіброз печінки, при значенні від 1,10 до 2,54 - цироз печінки. Заявлений спосіб передбачає використання біохімічних тестів сироватки крові хворих на ХГС загальний білірубін, аланін-амінотрансфераза (АЛТ), аспартат-амінотрансфераза (АСІ), гамаглу 67246 4 таміл-транс-пептідаза (ГГТП), лужна фосфатаза (ЛФ) та білкові фракції крові. Білірубін - головний показник пошкодження та функціонального стану печінки; АЛТ - найбільш чутливий показник цітолізу гепатоцитів (при хронічному гепатиті з проявами фіброзу може не підвищуватись); ACT - закономірно підвищується у хворих на хронічний гепатит з проявами фіброзу; ГГТП - найбільш стійкий показник пошкодження гепатоцитів, особливо при появі декомпенсації органа; ЛФ - головний показник внутрішньопечінкового холестазу, що закономірно підвищується при формуванні цирозу печінки; альбуміни - чутливий показник дифузних пошкоджень печінки, особливо при цирозі; гамаглобуліни - відзеркалюють мезенхімно-запальні процеси в організмі, які притаманні й фіброзу печінки. Безумовно, жоден з названих тестів окремо не може бути надійним свідком фіброзу. Однак з часом розвитку в портальних трактах мезенхімнозапальних процесів, що формують фіброз і цироз у хворих на ХГС, ці біохімічні показники сироватки крові зазнають істотних змін, віддзеркалюючи структурні пошкодження в печінці. Поставлена задача вирішується наступним чином. Проведено аналіз та математичні підрахунки показників біохімічних тестів сироватки крові хворих на ХГС, які зазвичай використовуються для діагностики хронічних гепатитів. Показники ці свідчать про пошкодження печінки, що активує патофізиологічні процеси фіброгенезу, і за даними загальновизнаної міжнародної класифікації METAVIR закономірно підвищуються у хворих з фіброзом в стадії F=2-3. Авторами проведено обстеження 200 хворих на ХГС у віці 20-64 років (102 чоловіків і 98 жінок). Діагноз ХГС встановлений на підставі виявлення в крові пацієнтів РНК HCV як мінімум протягом 6 місяців і позитивних анти-HCVcor/NS3,4,5. У всіх хворих в сироватці крові визначалися: концентрація білірубіну (в мкМ/л); активність ферментів АЛТ, ACT, ГГТП, ЛФ (в ОД/л або мМ/л); білкові фракції (в %). Для аналізу результатів досліджень застосовували методи описової статистики з використанням пакету програм Excel (дані наведені у вигляді М±m). Вірогідність розбіжності абсолютних величин оцінювали за допомогою парного tкритерію Ст′юдента. Значущим вважали відмінності при р