Адсорбуючий засіб

Винахід має відношення до медицини, а саме до виробництва адсорбуючого засобу на основі активованого вугілля, і може бути використаний у широкій медичній практиці для проведення детоксикаційної терапії. Активоване вугілля, що застосовують у медицині, виготовляють у формі порошку, гранул або таблеток [1,313]. Недоліками порошку активованого вугілля є високе пилоутворення та незручність у користуванні. Гранульована форма сорбенту менше порошить та більш зручна у використанні. Для одержання гранул змішують 83 частини активованого вугілля з 12 частинами крохмалю і 5 частинами цукру. Отриману суміш зволожують крохмальним клейстером і гранулюють. Гранули сушать при температурі 50-60°С [3]. Відомий ще один спосіб одержання сорбенту у формі гранул [4]. Вуглецевий волокнистий адсорбент, що використовують у якості активної речовини, змішують із крохмалем і очищеною водою при співвідношенні 1,00:(0,06-0,12):(1,10-1,70). Отримані гранули сушать при температурі 80-100°С. Відомий також спосіб одержання сорбентів із сировини, що містить вуглець, та органічних речовин, які схильні до полімеризації [5]. Отримані сорбенти мають низьку сорбційну активність, що обумовлено блокуванням пористого простору вуглецю заполімеризованими органічними речовинами. Таблетки активованого вугілля виготовляють пресуванням порошку або гранул вугілля у присутності крохмалю, желатину, білої глини, натрію карбоксиметилцелюлози (Na-КМЦ), тальку та інших допоміжних речовин, що дозволені до медичного застосування [1, 12, 13]. Відомий адсорбуючий засіб, який містить (%): Na-КМЦ 1,5-2, білу глину 16-20,5, активоване вугілля - решта [6]. У змішувач завантажують 40кг активованого вугілля, додають при перемішуванні 9,2кг білої глини у 10л води і 0,8кг Na-КМЦ, розчиненої у 40л води. Для утворення дрібнозернистих гранул додають 5-10л води. Вологі гранули сушать при температурі 60-65°С до залишкової вологості 30-32%, масу гранул із сіткою (діаметром 2мм) сушать до залишкової вологості £ 5%. Гранули відсівають від пилу, розфасовують або таблетують і використовують. Відомі також таблетки вуглецевого ентеросорбенту, що одержують із дробленого вуглецевого волокна і крохмального гелю [7-9]. Ентеросорбент виготовляють у двох лікарських формах: - у формі порошку, де в якості наповнювача використовують воду 10-15%, а вуглецеві частки мають довжину 10-3000мкм; - у формі грануляту, де в якості наповнювача використовують воду 2-13% і крохмальний гель 2-8%, а вуглецеві частки мають довжину 10-1000мкм. Відомий також спосіб таблетування ентеросорбенту з використанням у якості наповнювача мікрокристалічної целюлози при співвідношенні інгредієнтів, мас. % [10]: Активоване вугілля 70-30 Мікрокристалічна целюлоза 30-70 При використанні наповнювача або сполучного спостерігається блокування сорбційного простору й активної поверхні активованого вугілля, що приводить до погіршення сорбційно-кінетичних властивостей відомих препаратів. Для поліпшення сорбційно-кінетичних властивостей вугільного ентеросорбенту запропоновано проводити пресування дробленого вуглецевого волокна без сполучного, залишаючи в таблетках 20 - 80 мас. % вологи стосовно сухої ваги, з наступним їх упакуванням у герметичну тару [11]. Однак і даний препарат має суттєвий недолік. В наслідок відсутності в його складі антимікробних стабілізаторів або консервантів, введення яких за вимогами фармакопеї обов'язкове [2, 14], він піддається мікробній контамінації. Таблетки активованого вугілля використовують або безпосередньо, або для приготування суспензій. Суспензії застосовують в екстрених випадках. Наприклад, при отруєннях призначають усередину 20 - 30г активованого вугілля на прийом у формі суспензії у воді; суспензією активованого вугілля у воді роблять також промивання шлунка [12, 13]. Експериментально встановлено, що для виготовлення водної суспензії з призначеної дози таблеток активованого вугілля (80-120шт.) потрібно затратити не менше півгодини, чого в екстрених випадках бракує. Задачею винаходу є створення нового адсорбуючого засобу, що містить активоване вугілля на основі полімерної, тваринної чи рослинної сировини і допоміжні речовини, що дозволені до медичного застосування, який має покращені властивості та зручність у застосуванні. Задача винаходу вирішується тим, що адсорбуючий засіб, який містить активоване вугілля на основі полімерної, тваринної чи рослинної сировини і допоміжні речовини, що дозволені до медичного застосування, згідно з винаходом, являє собою одно-, двох- або багатокомпонентну дисперсну систему, яка розподілена у рідкому дисперсійному середовищі. При розгляді технічного завдання було взято до уваги те, що за вимогами фармакопеї до систем, які складаються із дисперсної фази і рідкого дисперсійного середовища, відносяться рідкі (суспензії) й м'які (гелі, мазі, пасти) лікарські форми [2, 14]. Задача винаходу вирішується також тим, що активоване вугілля і допоміжні речовини, що утворюють дисперсну систему й рідке дисперсійне середовище, застосовані при такому співвідношенні компонентів (мас. ч.): Вугілля активоване 5-45 Допоміжні речовини решта Кількість активованого вугілля у розробленому адсорбуючому засобі складає від 5 до 45мас. ч. При меншій його кількості адсорбуючі властивості засобу погіршуються, а при більшій - утворюється густа маса, переробка й застосування якої ускладнені. Активоване вугілля і допоміжні речовини, що утворюють дисперсну систему, застосовані у формі здрібнених речовин. Введення активованого вугілля у подрібненому стані в рідке дисперсійне середовище дає можливість одержати велику сумарну поверхню твердої фази і забезпечити тим розробленому адсорбуючому засобу найкращий терапевтичний ефект у порівнянні з гранулами і таблетками. Допоміжні речовини, що входять до складу розробленого адсорбуючого засобу, можуть бути твердими й рідкими. Зрозуміло, що від правильного їх вибору й сполучення залежать властивості адсорбуючого засобу, включаючи вивільнення активованого вугілля з дисперсійного середовища, його біодоступність і терапевтичну дію. Допоміжні речовини забезпечують адсорбуючому засобу певних якостей - об'єму, плинності, пластичності, здатності розпадатися в шлунково-кишковому тракті або при розведенні водою, розчинами й розчинниками. Вони не повинні значно погіршувати адсорбційні властивості активованого вугілля, що використовується. Як допоміжні речовини, що утворюють рідке дисперсійне середовище або основу, застосовані вода, гідрофільні неводні розчинники, гідрофільні гелєутворювачі або їхня суміш. Рідке дисперсійне середовище складає 50-100% від маси застосованих допоміжних речовин. Гідрофільні основи відповідають практично усім вимогам, які висуваються до дисперсійного середовища, що входить до складу суспензій, гелів, мазей і паст. Вода, гідрофільні неводні розчинники, гідрофільні гелєутворювачі або їхня суміш практично не погіршують адсорбційних властивостей активованого вугілля. Деяким з гідрофільних дисперсійних середовищ притаманні осмотичні і сорбційні властивості. При місцевому застосуванні вони сорбують продукти розпаду й запалення, очищують рану, не викликають осмотичного лізису здорових клітин, не перешкоджають утворенню грануляції. При внутрішньому застосуванні гідрофільні основи, особливо ті, що містять гелєутворювачі, створюють умови рівномірного розподілу адсорбуючого засобу по слизуватій оболонці шлунка. В якості гідрофільних неводних розчинників можуть бути застосовані етанол та ізо-пропанол, макроголи (поліетиленоксид 200-600), пропіленгліколь, пропіленкарбонат, гліцерин та інші речовини, що дозволені до медичного застосування. В якості гідрофільних гелєутворювачів можуть бути застосовані карбомери, альгінова кислота та її солі, поліакрилова кислота та її солі, полівінілпіролідон, поліакриламід, похідні целюлози, макроголи (поліетиленоксид 5000-8000), бентоніт, каолін, кремнію диоксид колоїдний, гідроксид алюмінію, оксид, гідроксид або карбонат магнію, желатин, колаген та інші речовини, що дозволені до медичного застосування. Гідрофільні гелєутворювачі підвищують структурн у в'язкість і стійкість системи. Багато з них мають обволікаючі властивості, а гідроксиди алюмінію й магнію, оксид або карбонат магнію - ще й антацидні властивості. При виготовленні адсорбуючого засобу у формі гелю застосовують гелєутворювачі у порівняно невеликих концентраціях. До складу розробленого адсорбуючого засобу окрім активованого вугілля й гідрофільної основи можуть входити також антимікробні консерванти, речовини для створення або стабілізації певного значення рН, коригенти смаку та інші речовини, що дозволені до медичного застосування, які беруть у достатній кількості для одержання потрібних властивостей препарату. В якості антимікробних консервантів можуть бути застосовані бензойна і сорбінова кислоти та їх солі, е фіри пгідроксобензойної кислоти (парабени - ніпагін, ніпазол), макрогол, етанол, солі срібла та ін. В якості речовин, що створюють або стабілізують певне значення рН, можуть бути застосовані гідроксиди алюмінію й магнію, сода питна, лимонна, бензойна і сорбінова кислоти та ін. В якості речовин, що виправляють смак, можуть бути застосовані природні й синтетичні речовини у формі розчинів, сиропів, екстрактів, есенцій, джемів та ін. Із сиропів можуть бути застосовані цукровий, малиновий, вишневий, шипшини та ін., з речовин, що підсолоджують - сахароза, лактоза, фруктоза, продукти їх переробки, сорбіт, сахарин та ін. Допоміжні речовини одночасно можуть виконувати декілька з вище перерахованих функцій. Заявлений адсорбуючий засіб одержують простим змішуванням усіх компонентів у звичних умовах. Активоване вугілля (активоване вуглецеве волокно) піддають у разі потреби додатковому подрібненню в присутності води або іншої допоміжної рідини. Гідрофільну основу виробляють окремо або одержують у процесі виготовлення засобу. Для доказу адсорбційних властивостей адсорбуючого засобу був використаний відомий метод - ГОСТ 445374 із деякими змінами. Наважку препарату, що містить ОДг активованого вугілля, заливають 25см 3 ОД5% розчину метиленового блакитного. Суміш струшують на апараті для струшування протягом 5, 10, 20, 40 та 60хв. Після струшування вугільну суспензію переносять у пробірки і центрифугують на центрифузі протягом 15хв. По оптичній щільності освітленого розчину визначають адсорбційну активність препарату, що приведена на одиницю маси активованого вугілля, що міститься у препараті. Отримані результати представлені у таблиці. У таблиці наведені також дані щодо адсорбційної активності активованого вугілля (сировини), таблеток і гранул, отриманих із нього. Суть винаходу пояснюється конкретними прикладами використання. Приклад 1. Склад засобу (мас. ч.): 10 активованого вугілля, 0,5 бензоату натрію, 89,5 води. Порошок активованого вугілля (середній діаметр часток