Спосіб діагностики патології перегородки носа

Реферат: Спосіб діагностики патології перегородки носа включає проведення комп'ютерної томографії перегородки носа у аксіальній та фронтальній проекціях, причому додатково проводять комп'ютерну томографію у сагітальній проекції. UA 68385 U (12) UA 68385 U UA 68385 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме - ринології і може бути використана при діагностиці та лікуванні хворих на патологію перегородки носа. При діагностиці патології перегородки носа, перш за все її деформації, в частини хворих ринологу не достатньо отримати тільки клінічні дані, в таких випадках виникає необхідність в проведенні допоміжних методів дослідження. Отримані дані при рентгенографії носа і приносових пазух в загальноприйнятих проекціях не завжди дозволяють виявити патологію перегородки носа. При ендоскопії порожнини носа, а також при комп'ютерній томографії носа і приносових пазух отримані дані суттєво уточнюють характер та локалізацію даної патології. В той же час, при вивиху нижнього відділку хряща, обструктивному поліпозі носа, новоутвореннях порожнини носа, специфічних гранульомах з проростанням перегородки носа провести риноскопію та сучасну ендоскопію порожнини носа не можливо. При проведені комп'ютерної томографії носа та приносових пазух діагностується патологія перегородки носа її характер і локалізація, але тільки частково і на окремих зрізах, а отримати цілісне уявлення про структуру патологічних змін, їх локалізацію та характер не можливо, а значить ринохірург заздалегідь не зможе повноцінно спланувати відповідну операцію і усунути патологію, скажімо деформацію перегородки носа, передбачити необхідність проведення пластики остову, тим чи іншим пластичним матеріалом. Відомий спосіб променевої діагностики у ЛОР-практиці є рентгенографія приносових пазух носа в прямій, боковій та аксіальній проекціях. (И.П. Королюк. Рентгеноанатомический атлас скелета. - М., 1996. - С. 12-18). Спільною суттєвою ознакою аналога і корисної моделі є діагностика патології перегородки носа шляхом застосування променевої енергії. Вказаний спосіб є недостатньо ефективним тому, що: 1. Він не дозволяє провести діагностику патології перегородки носа при запальних процесах в порожнині носа, новоутвореннях, обструктивному поліпозі носа і. т. ін. 2. При такому способі діагностики не можливо спостерігати за цілісною перегородкою носа, наявністю усієї патології, її структури, характеру і локалізації, а також топографо-анатомічне співвідношення з структурами лицевого скелету і основи черепу. 3. Велике променеве навантаження на організм хворого, особливо для дітей. Найбільш близьким до запропонованого є спосіб, що включає проведення комп'ютерної томографії носа і приносових пазух згідно із загальноприйнятою методикою у аксіальній та фронтальній проекціях (Рыбалкин С.В. Результаты и диагностическая значимость компьютерной томографии при переломах скелета носа в детском возрасте // Российская оториноларингология. - 2005. - № 4 (17). - С. 51-54). Спільними суттєвими ознаками прототипу і корисної моделі, що заявляється, є такі: Проведення комп'ютерної томографії носа і приносових пазух у аксіальній та фронтальній проекціях. Спосіб є недостатньо ефективним, бо: 1. Виявляє деформацію перегородки носа частково відповідно до товщини зрізу і не надає можливості бачити всю площину перегородки носа, а відповідно і всю патологію, її характер і локалізацію; 2. Не дає змоги визначити площу складових остову, та площу, яка підлягає резекції з послідуючою пластикою утвореного дефекту остову; 3. Не дає змоги проводити контроль за станом пластичного матеріалу в цілковитому вигляді. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу діагностики патології перегородки носа на основі її комп'ютерної томографії. Поставлена задача вирішується тим, що у способі діагностики патології перегородки носа, який включає проведення комп'ютерної томографії носа і приносових пазух, згідно із загальноприйнятою методикою, у аксіальній та фронтальній проекціях, новим є те, що додатково проводять комп'ютерну томографію перегородки носа у сагітальній проекції. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому: Проведення комп'ютерної томографії перегородки носа в сагітальній площині дало змогу бачити всю перегородку носа з усіма її аномаліями, деформаціями, патологічними процесами і разом з тим отримати топографо-анатомічні взаємовідносини з анатомічними структурами лицевого скелету та основи черепу. Крім того, при такому дослідженні легко визначити чи потрібно робити пацієнту операцію, яку площу остову перегородки носа необхідно резектувати та чи потрібно при цьому буде виконувати його пластику. 1 UA 68385 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Таким чином, розроблений спосіб діагностики патології перегородки носа на основі комп'ютерної томографії, дозволяє суттєво підвищити її достовірність, а відповідно і якість лікування. Спосіб виконують таким чином: Проводиться комп'ютерна томографія у трьох проекціях, з обов'язковою візуалізацією перегородки носа в сагітальній проекції. Потім обов'язково вимірюють розміри структурних одиниць перегородки носа. На зображенні в сагітальній проекції можна побачити й виміряти, як всю площу і розміри перегородки носа та її кістяка, так і всіх її структурних одиниць (перпендикулярну платівку ґратчастої кістки, леміш і чотирикутний хрящ, зону росту). Також можна вимірювати відстані до оточуючих перегородку носа структур лицьового скелета і основи черепа, які дозволяють уникнути операційних і післяопераційних ускладнень. Можна визначити розміри остова перегородки носа, які необхідно резектувати, розміри імплантату, потрібного для пластики післяопераційного дефекту, а також, при необхідності, проводити післяопераційний контроль за станом імплантату. Даний спосіб діагностики дозволяє об'єктивно судити про патологію всієї перегородки носа, що допомагає виносити експертні рішення. За даним методом прооперовано 54 хворих. Будь-яких ускладнень в найближчому та віддаленому післяопераційному періодах не спостерігалось. Приклади: 1. Хворий П., 1983 р.н. (історія хвороби № 6491) був прийнятий до відділення мікрохірургії ЛОР-органів Запорізької обласної клінічної лікарні 11.04.11 р. зі скаргами на утруднення носового дихання з обох боків, частий нежить, виділення із носа після перенесеної в минулому закритої травми носа. Комп'ютерна томографія носа та приносових пазух в фронтальній та аксіальній проекціях від 10.04.11 р. не внесла повної ясності щодо патології перегородки носа. Встановлено попередній діагноз: викривлення перегородки носа з порушенням дихальної функцій та барофункції приносових порожнин носа. 12.04.11. виконана комп'ютерна томографія перегородки носа в сагітальній проекції. Був встановлений кінцевий діагноз: деформація перегородки носа 7-й тип по Младину. Визначенні показання для хірургічної корекції деформації та необхідність проведення пластики очікуваного післяопераційного дефекту. 2. Хворий Ж., 1967 р.н. (історія хвороби № 5529), був прийнятий до відділення мікрохірургії ЛОР-органів Запорізької обласної багатопрофільної клінічної лікарні 30.03.11. зі скаргами на постійне утруднення носового дихання, закладення носа, періодичні виділення із носу спостерігаються з дитинства. За останні два роки вони стали постійними. Через вивих хряща перегородки носа, оглянути ліву половину носа не було можливо, а дані комп'ютерної томографії носа та приносових пазух в фронтальній і аксіальній проекціях не дали можливості виявити всю патологію перегородки носа. Був встановлений попередній діагноз: деформація перегородки носа з порушенням його функцій. 30.03.11. хворому виконана комп'ютерна томографія перегородки носа в сагітальній проекції. Кінцевий діагноз: деформація перегородки носа 1-6 тип по Младину. 31.03.11. виконана септопластика по Котлле з використанням пластини пПТФЕ. 7.04.11. хворий в задовільному стані виписаний додому. Через три місяці скарг у хворого немає, носове дихання вільне, перегородка носа в середній площині, звичайного кольору, тугоеластична. Мукоциліарний кліренс за Г. І. Макаровим 16,8 хв. Таким чином спосіб діагностики патології перегородки носа, що заявляється, виконаний з урахуванням сагітальної проекції комп'ютерної томографії перегородки носа, забезпечив більш об'єктивну діагностику патології перегородки носа, і як наслідок, проведення адекватного хірургічного втручання з запланованою пластикою післяопераційного дефекту остова та відсутність будь-яких післяопераційних ускладнень. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 Спосіб діагностики патології перегородки носа, що включає проведення комп'ютерної томографії перегородки носа у аксіальній та фронтальній проекціях, який відрізняється тим, що додатково проводять комп'ютерну томографію у сагітальній проекції. Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2