Спосіб визначення відсотку спадкової схильності до формування тривалості життя за клініко-генеалогічним аналізом

Реферат: Спосіб визначення відсотку спадкової схильності до формування тривалості життя за клінікогенеалогічним аналізом. Отримані показники пробанда для прогнозування довголіття порівнюють з емпіричним відсотком, характерним для популяції населення Прикарпаття. UA 68495 U (12) UA 68495 U UA 68495 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до геронтології та медичної генетики, і може бути використана для визначення спадкової схильності до тривалості життя за клінікогенеалогічним аналізом. В наш час широким визнанням користуються два типа теорій старіння: генетична і вільнорадикальна, в рамках яких находять пояснення деякі особливості процесу старіння і пов'язані з ним патології [Воейков В.Л. Био-физико-химические аспекты старения и долголетия / В.Л. Воейков // Успехи геронтологии.-2002. - Т.3, № 9. - с. 29-31]. Доведено, що у виникненні феномену довголіття мають значення як спадкові, так і середовищні чинники. Існує декілька підходів для встановлення зв'язку цих чинників. Перший з них - генеалогічний [Фролькис В.В. Старение, эволюция и продление жизни/ В.В. Фролькис, Х.К. Мурадян - К.: Наукова думка, 1992 - 336 с]. Клініко-генеалогічний метод дає змогу встановити спадковий характер ознаки, тип передачі, прояв її у нащадків [Бочков Н.П. Клиническая генетика/ Н.П. Бочков. - М: Медицина, 1997. - 288 с]. В основу корисної моделі "Спосіб визначення відсотку спадкової схильності до формування тривалості життя за клініко-генеалогічним аналізом" поставлено задачу, створення об'єктивного способу визначення спадкової схильності до довголіття шляхом клініко-генеалогічного аналізу з визначенням відсотку спадкової схильності, що залежить від кількості родичів з досліджуваною ознакою та ступеня спорідненості із пробандом. Це дозволить розробити комплекс заходів для максимальної реалізації генетичної схильності у фенотипі та стимулювати активне (повноцінне) довголіття. Поставлена задача корисної моделі вирішується тим, що спосіб визначення спадкової схильності до довголіття включає аналіз родоводів пробанда, результати якого порівнюються із емпіричними значеннями, отриманими при дослідженні популяції довгожителів Прикарпаття. Не викликає сумніву той факт, що довголіття залежить як від ендо- так і екзогенних факторів. Дослідженням 412 родоводів пробандів-довгожителів Івано-Франківської області встановлено, що серед загального числа членів обстежуваних родин, приблизно 51 % з них мали досліджувану ознаку. Як показав аналіз родоводів, 67,14 довгожителів успадкували дану особливість за материнською, 32,86 - за батьківською, а у 16,19 % - за обома лініями. Детальний клініко-генеалогічний аналіз засвідчив, що схильність до довголіття з її реалізацією у фенотипі в 2,04 разу частіше успадковується за материнською, ніж за батьківською лінією (р