Спосіб неінвазивної діагностики внутрішньочеревної гіпертензії

Реферат: Спосіб неінвазивної діагностики внутрішньочеревної гіпертензії, при якому вимірювання проводять твердоміром по Шору в ділянці пупка і при величині більше 1,3 Н/мм діагностують внутрішньочеревну гіпертензію. UA 69016 U (12) UA 69016 U UA 69016 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме клінічної хірургії, і може бути використана для об'єктивної своєчасної неінвазивної діагностики внутрішньочеревної гіпертензії. Внутрішньочеревна гіпертензія, яка визначається як збільшення внутрішньочеревного тиску понад 12 мм рт ст., розглядається як важлива причина розвитку ускладнень та суттєвий фактор летальності хворих на гостру хірургічну патологію [2]. Порушення кровопостачання внутрішніх органів при зростанні тиску в черевній порожнині значно прискорює розвиток поліорганної недостатності, у зв'язку з чим рання діагностика внутрішньочеревної гіпертензії відіграє вирішальну роль у виборі адекватного лікування. Розробка об'єктивного неінвазивного методу діагностики внутрішньочеревної гіпертензії суттєво спростить та прискорить виявлення пацієнтів із такою патологією. Прототипом корисної моделі є спосіб неінвазивного вимірювання внутрішньочеревного тиску запропонованим авторами пристроєм, приєднаним до комп'ютера, яким вимірюють еластичність м'язів передньої черевної стінки шляхом визначення сили, що необхідно прикласти для занурення головки пристрою в тканини передньої черевної стінки [1]. Однак наведеному способу характерні наступні недоліки; - спосіб не регулює глибину занурення головки пристрою вглиб м'яких тканин, у зв'язку з чим еластичність тканин визначається суб'єктивно, існує можливість прикладання недостатньої сили при незначному прогинанні черевної стінки або завеликої при її перерозтягненні; - спосіб не враховує ступінь розвитку підшкірної жирової клітковини, на яку безпосередньо не впливає внутрішньочеревний тиск внаслідок її надапоневротичного розташування, крім того, підшкірна клітковина збільшує еластичність передньої черевної стінки пропорційно її кількості за рахунок низької щільності жирової тканини; - оскільки площа головки пристрою, що занурюється у м'які тканини черевної стінки, досить 2 велика - 5 см , на результати вимірювання еластичності суттєво впливає сила тертя між головкою та шкірою, що знижує точність існуючого способу; - спосіб передбачає використання дорогого обладнання (переносний комп'ютер), що обмежує широке його використання. Задача корисної моделі - створити об'єктивний доступний спосіб неінвазивної діагностики внутрішньочеревної гіпертензії. У пропонованій задачі пропонується використати залежність пружності м'яких тканин черевної стінки від величини внутрішньочеревного тиску [3]. Оскільки достовірність такої залежності збільшується зі зменшенням товщини черевної стінки визначення пружності доцільно проводити в ділянці пупка, де її будова є найпростішою: вона складається з пупкової фасції та шкіри, які зрослися. Мірою, яка характеризує напруженість тканин є їх твердість. Визначення пропонується проводити типовим твердоміром по Шору зі сферичним індентером діаметром 2,5 мм і глибиною проникнення до 10 мм. Спосіб здійснюється наступним чином. Пацієнта кладуть у строго горизонтальне положення на спину, забезпечуючи повне розслаблення м'язів черевної стінки. Твердомір розташовують безпосередньо на пупку і фіксують рукою у вертикальному положенні. Вимірюють твердість тканин пупка. З отриманої величини твердості тканин пупка розраховують пружність тканин, і, якщо вона перевищує 1,3 Н/мм діагностують внутрішньочеревну гіпертензію. Спосіб ґрунтується на проведених дослідженнях на 50 пацієнтах, у яких у відділенні інтенсивної терапії для контролю внутрішньочеревного тиску був установлений сечовий катетер. Між величинами внутрішньочеревного тиску та пружністю тканин пупка виявлена суттєва кореляція (коефіцієнт Спірмана 0,97±0,005, р