Спосіб діагностики травматичного ушкодження дванадцятипалої кишки
Номер патенту: 69864
Опубліковано: 10.05.2012
Автори: Чубар Іван Вікторович, Козак Лідія Іванівна, Суходоля Анатолій Іванович
Формула / Реферат
Спосіб діагностики травматичного ушкодження дванадцятипалої кишки, що передбачає виявлення наявності повітря в черевній порожнині та заочеревинному просторі з використанням рентгенографії та введенням назогастрального зонда, який відрізняється тим, що при встановленні назогастрального зонда в нього вводять 3 % розчин перекису водню (Н2О2) в кількості 50-80 мл, а рентгенографію проводять на першій та п'ятій хвилині після введення Н2О2 в зонд.
Текст
Реферат: Спосіб діагностики травматичного ушкодження дванадцятипалої кишки включає виявлення наявності повітря в черевній порожнині та заочеревинному просторі з використанням рентгенографії. Потім вводять назогастральний зонд та вводять розчин перекису водню. UA 69864 U (54) СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ ТРАВМАТИЧНОГО УШКОДЖЕННЯ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ UA 69864 U UA 69864 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, і може застосовуватись для діагностики травматичних ушкоджень дванадцятипалої кишки (ДПК). Відомі способи діагностики травматичного ушкодження ДПК (УЗД-обстеження, рентгенографія та рентгеноскопія з/без використання контрастних речовин, КТ, МРТ, фіброгастродуоденоскопія) не завжди можуть виявити наявність повітря в черевній порожнині та заочеревинному просторі, а відтак встановити розрив ДПК. Дані способи мають ряд недоліків (Бібліографічні дані - Кононенко М. Г. Закриті пошкодження ДПК // Вісник СумДУ. - Серія Медицина. - 2009. - Т. 2, № 2. - С. 86-95; Timaran C. H., J.Trauma. - 2001. - Vol. 51, № 4. - P. 648-651): УЗД-обстеження - не в змозі верифікувати діагноз, через вихід газу в черевну (чи заочеревинну) порожнину зображення розмите, нечітке, неприв'язане до анатомічних структур; Фіброгастродуоденоскопія - як самостійне обстеження може виявити ушкодження ДПК, 1 лише при розриві /4 і більше окружності кишки; КТ та МРТ - малоінформативні. Лише при використанні контрастних речовин діагностичні можливості їх збільшують до 94 %. Іншим вагомим недоліком даного методу є його дороговартість апаратури, відсутність в більшості лікарень, потреба у додаткових кваліфікованих кадрах. Рентгенографія та скопія - при невеликих надривах стінки кишки газ не виходить в черевну порожнину чи заочеревинний простір, тому і не візуалізується на знімках чи екрані. При доповненні пробою Хенельта (чи використанням контрастних речовин), метод стає одним з провідних. В основу корисної моделі «Спосіб діагностики травматичного ушкодження дванадцятипалої кишки» поставлено задачу покращити та спростити заходи по виявленню пошкодження ДПК на етапах надання допомоги, підвищити точність діагностики пошкоджень ДПК. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб передбачає встановлення назогастрального зонда, введення в нього 3 % розчину перекису водню (Н 2О2) в кількості 50-80 мл, а рентгенографію проводять на першій та п'ятій хвилині після введення Н2О2 в зонд. На відміну від газу (при пробі Хенельта чи ФГДС) перекис водню, завдяки своїй хімічній структурі, може виповнити черевну порожнину чи заочеревиннний простір навіть при незначних дефектах стінки ДПК. Н2О2 - нестійка хімічна сполука, яка здатна спонтанно розпадатися із виділенням кисню та утворенням води (2Н2О2 2Н2О + О2). При контакті розчину перекису водню з ушкодженими слизовими оболонками вивільнюється активний кисень, який сприяє очищенню ранової поверхні та інактивації органічних речовин (протеїн, кров, гній). Внаслідок інактивації біологічних речовин вивільненим киснем утворюється велика кількість пінистої субстанції, з вивільненням тепла (згідно з законом Гесса при розпаді 1 молекули Н 2О2 утворюється 188,5 кДж енергії). Через це пацієнти при введені 3 % Н2О2 в НГЗ відчували тепло в правому підребер'ї. Але продукти розпаду перекису водню не є постійними, тому, щоб зафіксувати наявність газу в животі, рентгеноскопію слід проводити одразу. Спосіб здійснюється таким чином. Піддослідним (якщо є підозра на розрив ДПК) встановлювався НГЗ № 5-6. Далі в рентгенкабінеті (за наявності ЕОП в скопічному режимі) зонд заводився в антральну частину шлунка, поближче до пілоруса, і вводилось 50-80 мл 3 % розчину Н2О2 в зонд. Знімок робили одразу після введення та через 3-5 хвилин після введення. Даний спосіб перевірено в експерименті на 10 щурах, при моделюванні 5-ом з них заочеревинного розриву стінки ДПК, а 5-ом - внутрішньочеревної частини ДПК. Моделювання внутрішньочеревного розриву стінки ДПК - під кетаміновим наркозом виконувалась серединна лапаротомія. В операційну рану виводилась внутрішньочеревна частина ДПК, на якій проводили надріз передньої стінки довжиною від 1 до 3 мм, спостерігали кровотечу - яку не зупиняли. Лапаротомна рана ушивалась, з повною аспірацією повітря з черевної порожнини (шляхом витискання) і проводили дослідження. Рентгенологічні дані свідчили про наявність газу в черевній порожнині. Моделювання заочеревинного розриву стінки ДПК - під кетаміновим наркозом виконувалась серединна лапаротомія. Для нанесення рани на задню стінку ми не проводили мобілізації заочеревинної частини ДПК по Кохеру чи ін.. Так як, після нашої мобілізації не вдасться повністю ліквідувати екзогенне повітря. Дану проблему вирішили так - через невеликий розріз передньої стінки робили надріз задньої (довжиною від 1 до 3 мм), а передню ушивали наглухо. Проводили дослідження після ушивання лапаротомної рани, з повною аспірацією повітря з черевної порожнини (шляхом витискання). Рентгенологічні дані свідчили про наявність газу під печінкою, правій боковій заочеревинній ділянці. 1 UA 69864 U 5 10 15 20 25 Приклад. Хворий М. 13 років, був прийнятий на приймальне відділення в свідомості, зі скаргами на головокружіння, загальну слабкість, біль в правій половинні живота, позиви на блювання, гіпертермію. З анамнезу відомо, що 3.5-4 години тому впав з велосипеда і вдарився животом в руль. Після травми біль пройшла протягом 30-60 хв., проте в зв'язку з посиленням болю в животі через 3-3.5 години - звернувся в лікарню. При огляді - шкіра і видимі слизові бліді, ЧСС 98 уд./хв., AT 100/60 мм. рт. ст, температура тіла на момент огляду 37.6 градусів Цельсія, живіт болючий при пальпації на всьому протязі, особливо в правих відділах. Перистальтика ослаблена, симптом Пастернацького негативний з обох боків. Ознак подразнення очеревини немає, пальцеве дослідження прямої кишки (з дозволу пацієнта і батьків) - патології не виявлено. УЗД органів черевної порожнини - патологічних змін на момент огляду не виявлено. ФГДС - не проводилось (відмова пацієнта та батьків). На рентгенографії органів грудної та 12 черевної порожнини. Лабораторні показники - еритроцити 3,95*10 /л, гемоглобін 126 г/л., 9 лейкоцити 22,1*10 /л. В сечі та калі змін не виявлено. Встановлено діагноз - тупа травма живота, забій внутрішніх органів. Прийнято рішення про консервативну терапію. Налагоджено дезінтоксикаційну інфузію, знеболюючі (дексалгін), антибіотикотерапію (цефтриаксон 1.0 в/м два рази на добу). На фоні дезінтоксикаційної терапії стан дещо покращився, проте наростали явища високої кишкової непрохідності. Контроль УЗД обстеження - в Дугласовому просторі незначна кількість рідини. Запідозрено травму ДПК. Оглядова рентгенографія патологічних змін не виявила. Встановлено НГЗ і, після введення 50-80 мл. 3 % розчину Н2О2 в зонд, проведено знімки на першій та четвертій хвилинах. Результат - скупчення газу під печінкою, правій боковій заочеревинній ділянці як на першій, так і на четвертій хвилині. Встановлено діагноз - тупа травма живота, розрив заочеревинної ділянки ДПК, заочеревинна гематома. Прийнято рішення про оперативне лікування (згоду родичів та пацієнта отримано). Проведено серединну лапаротомію, ревізію органів черевної порожнини, мобілізацію ДПК по Кохеру з ушиванням розриву ДПК, санація та дренування заочеревинного простору справа та черевної порожнини. Стан хворого поступово покращувався, в задовільному стані виписана на амбулаторне лікування через 22 дні після госпіталізації. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 Спосіб діагностики травматичного ушкодження дванадцятипалої кишки, що передбачає виявлення наявності повітря в черевній порожнині та заочеревинному просторі з використанням рентгенографії та введенням назогастрального зонда, який відрізняється тим, що при встановленні назогастрального зонда в нього вводять 3 % розчин перекису водню (Н2О2) в кількості 50-80 мл, а рентгенографію проводять на першій та п'ятій хвилині після введення Н 2О2 в зонд. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod for diagnosing traumatic injury of duodenum
Автори англійськоюChubar Ivan Viktorovych, Sukhodolia Anatolii Ivanovych, Kozak Lidiia Ivanivna
Назва патенту російськоюСпособ диагностики травматического повреждения двенадцатиперстной кишки
Автори російськоюЧубар Иван Викторович, Суходоля Анатолий Иванович, Козак Лидия Ивановна
МПК / Мітки
МПК: A61B 10/00, A61B 5/00, A61B 8/12
Мітки: спосіб, кишки, травматичного, дванадцятипалої, ушкодження, діагностики
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/4-69864-sposib-diagnostiki-travmatichnogo-ushkodzhennya-dvanadcyatipalo-kishki.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб діагностики травматичного ушкодження дванадцятипалої кишки</a>
Попередній патент: Спосіб корекції вікових змін шкіри у жінок
Наступний патент: Спосіб прогнозування прогресування абдомінального ожиріння у дітей
Випадковий патент: Спосіб збагачення кормових раціонів макро- та мікроелементами для овець