Спосіб корекції синдрому ентеральної недостатності у хворих на гостру тонкокишкову непрохідність

Реферат: Спосіб корекції синдрому ентеральної недостатності у хворих на гостру тонкокишкову непрохідність включає введення назоінтестинального зонда в початковий відділ тонкого кишечнику, проведення кишкового діалізу, введення антигіпоксантів, ентеросорбентів та ентерального харчування. Діаліз починають виконувати під час операції та на першу добу після операції, водночас з чотириразовим проведенням кишкового діалізу проводять дворазове введення антигіпоксантів. Після цього на другу добу проводять чотириразове введення ентеросорбентів, а ентеральне харчування починають з моменту перших ознак появи перистальтики. UA 70491 U (12) UA 70491 U UA 70491 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії та інтенсивної терапії, і може бути використана для корекції ентеральної недостатності у пацієнтів із захворюваннями та травмами кишечнику, з метою вибору адекватної тактики лікування. Відомий спосіб корекції синдрому ентеральної недостатності у хворих на гостру тонкокишкову непрохідність, який включає введення двопросвітного зонда в початковий відділ тонкого кишечнику, проведення кишкового діалізу в післяопераційному періоді, введення антигіпоксантів, ентеросорбентів та раннього післяопераційного харчування [Ерюхин И.А., Насонкин О.С., Шашков Б.В., Лебедев В.Ф. Эндо-токсикоз как проблема клинической хирургии // Вестн. хирургии, 1989. - Т. 142. - №З. - С. 3-7]. Недоліком цього способу є тривалий термін лікування через пізню появу перистальтики та ендогенну інтоксикацію. В основу корисної моделі поставлена задача розробки такого способу корекції синдрому ентеральної недостатності у хворих на гостру тонкокишкову непрохідність, який за рахунок раннього введення антигіпоксантів в просвіт тонкого кишечнику та ентерального харчування, після появи ознак перистальтики забезпечує скорочення термінів лікування. Поставлена задача вирішується тим, що в способі корекції синдрому ентеральної недостатності у хворих на гостру тонкокишкову непрохідність, який включає введення назоінтестинального зонда в початковий відділ тонкого кишечнику, проведення кишкового діалізу, введення антигіпоксантів, ентеросорбентів та ентерального харчування і, згідно з корисною моделлю, діаліз починають виконувати під час операції та на першу добу після операції, водночас із чотириразовим проведенням кишкового діалізу проводять дворазове введення антигіпоксантів, після чого на другу добу проводять чотириразове введення ентеросорбентів, а ентеральне харчування починають з моменту перших ознак появи перистальтики. Проведення діалізу під час операції та чотириразового діалізу з дворазовим введенням антигіпоксантів на першу добу після операції, а на другу добу - чотириразове введення ентеросорбентів дозволяє скоротити терміни лікування за рахунок зменшення інтоксикаційного синдрому. Цьому також сприяє початок ентерального харчування з моменту появи ознак перистальтики, оскільки відновлюється фізіологічна функція кишечнику, яка забезпечує гомеостаз організму. Всі числові значення, вказані у формулі корисної моделі, вибрані за результатами клінічних досліджень 18 хворих. Спосіб виконують наступним чином. Хворому під час операції вводять однопросвітний назоінтестинальний зонд в просвіт тонкого кишечнику за зв'язку Трейца. Під час операції та протягом першої доби проводять кишковий діаліз. Як діаліз використовують 0,9 % NaCl. Проводять активну аспірацію кишкового вмісту, після чого вводять 800 мл 0,9 % NaCl, перетискають зонд та через 5 хвилин проводять повторну аспірацію (4 рази протягом доби), та дворазове введення в проміжках антигіпоксантів з перетисканням зонда на 45 хвилин. З другої доби фракційним методом в просвіт кишечнику вводять ентеросорбенти, які розчиняють в 200 мл 0,9 % NaCl, перетискають зонд на 45 хвилин, після чого зонд відкривають, створюючи самовільний відтік кишкового вмісту. При появі ознак перистальтики проводять трансінтестинальні інфузії білковими та жировмісними сумішами по 25 мл на годину, поступово збільшують до 200 мл на добу (енергомісткістю 2500-3000 ккал на добу) протягом двох-трьох діб. Після видалення зонда із кишечнику призначають лікувальне дієтичне харчування. Приклад. Хвора І., 80 років, госпіталізована в стаціонар з діагнозом - гостра тонкокишкова непрохідність. Зі шлунка через зонд виділилось до 3 л застійного шлункового вмісту. Під час операції виявлено злуковий процес, в який втягнута петля тонкого кишечнику із частковим некрозом. Привідна частина кишечнику роздута із значним рідинним вмістом. Зонд провели за зв'язку Трейца, анестезіологічна бригада розпочала аспірацію кишкового вмісту, провели діаліз 800 мл 0,9 % NaCl двічі, після чого бригада хірургів виконала резекцію кишечнику із санацією та дренуванням черевної порожнини. На першу добу післяопераційного періоду проводився діаліз по 800-1000 мл 0,9 % NaCl 4 рази на добу, а в проміжках вводили по 200 мл розчину мафусолу з перетисканням зонда на 45 хвилин. З другої доби фракційним методом вводили 10 % розчин ентеродезу по 200 мл 4 рази на добу, перетискаючи зонд на 45 хвилин, а в проміжках - по 200 мл мафусолу двічі на добу. На початок третьої доби у хворої виникла перистальтика. Розпочали вводити білково- та жировмісні суміші в однаковій пропорції: Оволакт та Ліпофундин по 25 мл на годину, поступово збільшуючи до 200 мл на добу. На кінець четвертої доби у хворої видалили зонд та розпочали лікувальне дієтичне харчування. Термін перебування хворої в стаціонарі склав 11 діб. 1 UA 70491 U 5 За запропонованим способом проліковано 18 хворих із середнім терміном лікування 14 діб. В той же час, при лікуванні 18 хворих за способом-аналогом середній термін лікування склав 19 діб. Таким чином, застосування запропонованого способу дозволяє скоротити термін перебування хворих в стаціонарі. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 Спосіб корекції синдрому ентеральної недостатності у хворих на гостру тонкокишкову непрохідність, що включає введення назоінтестинального зонда в початковий відділ тонкого кишечнику, проведення кишкового діалізу, введення антигіпоксантів, ентеросорбентів та ентерального харчування, який відрізняється тим, що діаліз починають виконувати під час операції та на першу добу після операції, водночас з чотириразовим проведенням кишкового діалізу проводять дворазове введення антигіпоксантів, після чого на другу добу проводять чотириразове введення ентеросорбентів, а ентеральне харчування починають з моменту перших ознак появи перистальтики. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2