Спейсеровані біядерні комплексні сполуки самарію(iii) з ацилдигідразонами насичених дикарбонових кислот і 1-феніл-3-метил-4-форміл-5-піразолоном

Реферат: Біядерні комплексні сполуки самарію(ІІІ) з ацилдигідразонами насичених дикарбонових кислот і 1-феніл-3-метил-4-форміл-5-піразолону загальної формули: n=1-4. UA 71203 U (54) СПЕЙСЕРОВАНІ БІЯДЕРНІ КОМПЛЕКСНІ СПОЛУКИ САМАРІЮ(III) З АЦИЛДИГІДРАЗОНАМИ НАСИЧЕНИХ ДИКАРБОНОВИХ КИСЛОТ І 1-ФЕНІЛ-3-МЕТИЛ-4-ФОРМІЛ-5-ПІРАЗОЛОНОМ UA 71203 U UA 71203 U 5 10 15 Корисна модель належить до галузі комплексних сполук металів, зокрема, комплексів самарію(ІІІ), що мають люмінесцентні властивості. Відома комплексна сполука самарію(ІІІ) з 4-ацил-5-піразолоном, що випромінює помаранчеве світло (λмакс.=645 нм) при фото- або електрозбуджувані молекули (Marchetti F., Pettinari С, Pettinari R. // Coord. Chem. Rev.-2005. - Vol. 249. - P. 2909). Недоліком аналога є відсутність можливості регулювання інтенсивності люмінесценції. За прототип вибрано координаційну сполуку самарію(ІІІ) з ацилдигідразоном саліцилової кислоти та 1-феніл-3-метил-4-пропіоніл-5-піразолону: . (Jun Li, Li Zhang, Lang Liu, Guangfei Liu, Jixi Guo, Dianzeng Jia // Inorg. Chim. Acta.-2007. - Vol. 360. - P. 3504). Недоліком прототипу є відсутність можливості регулювання інтенсивності люмінесценції катіону самарію(ІІІ). Задачею корисної моделі є вдосконалити комплексні сполуки самарію(ІІІ) з ацилгідразонами 4-ацил-5-піразолонів шляхом надання їм нової будови і можливості отримання заданих люмінесцентних властивостей. Поставлена задача вирішується тим, що пропонуються біядерні комплексні сполуки самарію(ІІІ) з ацилдигідразонами насичених дикарбонових кислот і 1-феніл-3-метил-4-форміл-5піразолону загальної формули: 20 25 30 35 n=1-4. Сполуки мають біядерну структуру, моноядерні фрагменти якої сполучені трьома поліметиленовими спейсерами. Запропоновані комплексні сполуки самарію(ІІІ) одержано таким чином. До розчину 0,970 г (0,0048 моль) 1-феніл-3-метил-4-формилпіразолону-5 в 20 мл етилового спирту додають 0,0024 моль дигідразиду відповідної насиченої карбонової кислоти (від малонової до адипінової). Суміш перемішують при нагріванні на магнітній мішалці протягом 2 годин. До суспензії, що утворилася, додають 10 мл піридину і розчин 0,584 г (0,0016 моль) хлориду самарію(ІІІ) в 15 мл спирту. Розчин перемішують на магнітній мішалці 30 хвилин і залишають на ніч. Осад, що утворився, відділяють фільтруванням, промивають на фільтрі етиловим спиртом і сушать на відкритому повітрі. Одержано 1,136 г кристалічної речовини світло-жовтого кольору. Вихід 70 %. Невеличку кількість дуже чистої кристалічної речовини можна одержати при кристалізації із суміші диметилсульфоксиду з водою (1 до 1 за об'ємом). Будову сполук доведено за даними рентгеноструктурного аналізу комплексу складу [Sm2(H2L)3]·8Me2SO·6H2O (H4L - ацилдигідразон малонової кислоти і 1-феніл-3-метил-4форміл-5-піразолону). 1 UA 71203 U 5 10 15 Структура. За даними рентгеноструктурного аналізу комплексна сполука самарію [Sm2(H2L)3]·8Me2SO·6H2O має біядерну будову. Катіони самарію розташовано на відстані 6,671 Ǻ один від одного і зв'язані віссю симетрії другого порядку. Координаційні поліедри утворені трьома еквівалентними групами атомів нітрогену і оксигену депротонованої гідразонної групи і сполучені трьома метиленовими містками. Геометрія координаційного поліедру може бути описана як трохи викривлена горизонтальна тришапкова тригональна призма. Довжина зв'язку самарій - оксиген змінюється в широкому діапазоні 2,338-2,470 Ǻ і практично не виходе за межи значень, що є характерними для мономерних алкоксидів і феноксидів лантанідів. Довжини зв'язку самарій - нітроген лежать у вузькому інтервалі 2,610-2,678 Ǻ і мають звичайні значення. У порівнянні з дослідженими раніше комплексами з 4-ацил-5-піразолонами комплекси самарію(ІІІ), що пропонуються, надають можливість цілеспрямовано змінювати інтенсивність люмінесценції за рахунок зміни довжини вуглеводневого спейсера. Так, зі збільшенням числа СН2-групп у спейсері інтенсивність люмінесценції самарію(ІІІ) спочатку збільшується при n=2 і спадає при n=3 і 4 (таблиця). Таблиця Інтенсивність люмінесценції комплексів самарію в залежності від числа ланок у поліметиленовому спейсері (в умовних одиницях). n 1 229 Ілюм., у.о. 2 234 3 120 4 134 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 Біядерні комплексні сполуки самарію(ІІІ) з ацилдигідразонами насичених дикарбонових кислот і 1-феніл-3-метил-4-форміл-5-піразолону загальної формули: n=1-4. 25 Комп’ютерна верстка Л. Купенко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2