Спосіб раннього прогнозування та профілактики прееклампсії у жінок на ранніх термінах вагітності

Реферат: UA 71521 U UA 71521 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до акушерства і гінекології, і може бути застосована для раннього прогнозування та профілактики прееклампсії. Прееклампсія (ПЕ) є одним з найбільш частих і небезпечних ускладнень акушерської патології і зустрічається у 5-23 відсотків серед акушерської патології. ПЕ супроводжується серйозними порушеннями функції нирок, печінки, серцево-судинної системи, аж до декомпенсації і летальних випадків. Дієвим фактором, що запобігає подібні ускладнення, може стати прогнозування та ефективна профілактика ПЕ у групах ризику. Враховуючи той факт, що до механізмів розвитку ПЕ відносять редуктивну інвазію трофобласта, незавершений плацентарний ангіогенез, плацентарну і ендотеліальну дисфункцію, до патогенетично обґрунтованої фармакологічної профілактики можна віднести препарати, які на молекулярному рівні сприяють прискоренню процесів утилізації кисню, підвищують стійкість до гіпоксії. Одним з механізмів розвитку ПЕ є ендотеліальна дисфункція внаслідок зниження продукції оксиду азоту (NO), що є одним із універсальних речовин, які мають розслаблюючу дію на гладку мускулатуру. Експериментами на тваринах і клінічними дослідженнями доведено вплив прогестерону на активність синтезу NО під час вагітності. Враховуючи наведені вище дані, застосування препаратів, що усувають гіпоксичні ушкодження і запобігають розвитку вазоспазму фетоплацентарного комплексу, є патогенетично обґрунтованими для профілактики розвитку ПЕ. Відоме для раннього виявлення та прогнозування прееклампсії добове моніторування артеріального тиску у вагітних жінок [1], за яким проводиться вимірювання артеріального тиску жінок протягом доби у І-ІІ триместрі вагітності. Критичними значеннями вказаного методу вважається артеріальний тиск у денні години 140/85 мм рт. ст. та у нічні години 120/80 мм рт. ст. Вихід значень за вказані межі повинен розглядатися як чинник дуже високого ризику розвитку артеріальної гіпертензії у пізніх термінах гестації. Таким чином, на думку авторів, метод добового моніторування артеріального тиску у вагітних дозволяє верифікувати початкові відхилення у добовому ритмі і величині артеріального тиску, уточнити ступінь і стійкість його підвищення, що дозволить вже у І-ІІ триместрі виділити групу жінок, які є загрозливими за розвитком ПЕ та визначити подальшу тактику їх ведення. Однак вказаний спосіб має ряд недоліків, основним з яких є те, що ця розробка не дає змоги прогнозувати ступінь тяжкості клінічного перебігу прееклампсії. До того ж, спосіб не має чітких критеріїв ефективності проведення профілактики. Найбільш близьким до запропонованої корисної моделі є профілактика прееклампсії і внутрішньоутробної затримки розвитку плоду, що виконують шляхом використання аспірину, який призначається на ранніх термінах вагітності [2]. Щоденний прийом низьких доз аспірину, розпочатий до 16 тижнів вагітності, достовірно знижує частоту прееклампсії, тяжкої прееклампсії, внутрішньоутробної затримки розвитку плоду та передчасних пологів у жінок з групи ризику розвитку ПЕ. Чим раніше розпочата профілактика низькими дозами аспірину, тим ефективнішою є профілактика ПЕ. Проте, залишається неясним, чи існує пороговий термін вагітності, при якому профілактика аспірином стає вже неефективною, і необхідність продовження профілактичного лікування до завершення вагітності. Також немає достовірних даних, яка доза аспірину є оптимальною, та чи здатні низькомолекулярні гепарини більш ефективно знижувати вірогідність розвитку тяжкої ПЕ. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу прогнозування та комплексної профілактики ПЕ з застосуванням препаратів, що підвищують стійкість тканин плацентарного комплексу до гіпоксії та попереджують розвиток дефіциту оксиду азоту у жінок групи ризику в ранніх термінах вагітності. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, спочатку у вагітних проводять лазерну кореляційну спектроскопію (ЛКС) для кількісної оцінки багатопараметрових змін метаболізму клітин епітелію піхви, і у разі виявлення несприятливих показників, а саме збільшення вкладу часток з гідродинамічним радіусом 15 нм, відсутності зростання вкладу середньомолекулярних і зменшення надвеликомолекулярної фракцій, призначають комплекс фармакологічної профілактики, що містить активатор клітинного метаболізму Актовегін у дозі 10 мл внутрішньовенно крапельно протягом 10-12 днів та донатор окису азоту Дідросгетерон (Дюфастон) перорально по 10 мг двічі на добу з 10-го по 14-й тижні вагітності. Спосіб здійснюють наступним чином. Зважаючи на відсутність об'єктивних методів реєстрації тканинного метаболізму фетоплацентарного комплексу під час вагітності, обґрунтованим є застосування опосередкованого методу кількісної оцінки багатопараметрових змій метаболізму клітин епітелію піхви методом лазерної кореляційної спектроскопії для визначення ранішніх змін, типових для розвитку ПЕ та ефективності запропонованої профілактики. Проводять ЛКС-метрію 1 UA 71521 U 5 10 15 20 піхвових змивів за стандартною методикою за допомогою лазерного кореляційного спектрометра ЛКС-03 ("Інтокс", Росія) потужністю лазера 8 мВт, довжиною хвилі 0,633 мкм з реєстрацією кореляційних функцій в інтервалі 6,37 мсек при одномоментному кроці 31,8 мсек. Результати ЛКС-метрії оцінюють за допомогою комп'ютерної програми "Семіотичний класифікатор" (Санкт-Петербург, Інститут ядерної фізики РАН). При виявленні збільшення вкладу часток з гідродинамічним радіусом 15 нм, відсутності зростання вкладу середньомолекулярних зменшення надвеликомолекулярної фракцій, призначають актовегін 10 мл внутрішньовенно крапельно протягом 10 днів та дюфастон по 10 мг двічі на день з 10-го по 14-й тижні вагітності. В порівнянні з найближчим аналогом, заявлений спосіб раннього прогнозування та профілактики прееклампсії дозволяє підвищити точність ранішньої діагностики, прогнозування та ефективність профілактики на основі виявлення методом ЛКС у вагінальних змивах зниження внеску низькомолекулярної фракції (6,08 %) на тлі різкого збільшення (16,20 %) світлорозсіюючої активності надвисокомолекулярних часток, що, в свою чергу, дозволяє встановити найранішні зміни локального гомеостазу вагітних та уникнути помилок у діагностиці та прогнозуванні клінічного перебігу прееклампсії. Джерела інформації: 1. Дорогова И.В., Бартош Л.Ф., Усанов В.Д., Ишкова М.В. Возможности суточного мониторирования артериального давления у беременных для прогнозирования преэклампсии // Вестник аритмологии. - СПб, 2002. - № 28. - С. 32-35. 2. Bujold Е, Roberge S, Lacasse Y, et al. Prevention of preeclampsia and intrauterine growth restriction with aspirin started in early pregnancy: a meta-analysis. Obstet Gynecol 2010; 116: 402-14. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 35 Спосіб раннього прогнозування та профілактики прееклампсії у жінок на ранніх термінах вагітності шляхом застосування препаратів, що підвищують стійкість тканин плацентарного комплексу до гіпоксії, який відрізняється тим, що спочатку у вагітних проводять лазерну кореляційну спектроскопію (ЛКС) для кількісної оцінки багатопараметрових змін метаболізму клітин епітелію піхви, і у разі виявлення несприятливих показників, а саме збільшення вкладу часток з гідродинамічним радіусом 15 нм, відсутності зростання вкладу середньомолекулярних і зменшення надвеликомолекулярних фракцій, призначають комплекс фармакологічної профілактики, що містить активатор клітинного метаболізму Актовегін у дозі 10 мл внутрішньовенно крапельно протягом 8-10 днів та донатор окису азоту Дідросгетерон (Дюфастон) перорально по 10 мг двічі на добу з 10-го по 14-й тижні вагітності. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2