Покриття будівлі холодильника з вентильованим повітряним прошарком, розташованим у товщі утеплювача

Реферат: Покриття будівлі холодильника з вентильованим повітряним прошарком, розташованим у товщі утеплювача, який вентилюється повітрям із холодильної камери. Оптимальний повітряний прошарок знаходиться на 1/6 товщі утеплювача і завдяки цьому дозволяє регулювати вологість утеплювача у покритті. UA 71622 U (54) ПОКРИТТЯ БУДІВЛІ ХОЛОДИЛЬНИКА З ВЕНТИЛЬОВАНИМ ПОВІТРЯНИМ ПРОШАРКОМ, РОЗТАШОВАНИМ У ТОВЩІ УТЕПЛЮВАЧА UA 71622 U UA 71622 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі будівництва, зокрема до конструкції покриття будівель холодильників (ПБХ), що може бути використано при спорудженні нових та реконструкції існуючих будівель холодильників. При проектуванні конструкції ПБХ однією з основних проблем є забезпечення її теплозахисних властивостей на рівні нормованих величин. У ході експлуатації будівлі холодильника відбувається зниження теплозахисних властивостей ПБХ, яке пов'язане з підвищенням вологості утеплювача в ньому. У покритті житлових та громадських будівель потік пароподібної вологи протягом року рухається у протилежних напрямках, що призводить до підвищення та зменшення вологості утеплювача. У ПБХ пароподібна волога рухається тільки всередину холодильної камери, це значно погіршує вологісний режим конструкції покриття. Збільшенню вологості утеплювача також сприяє несуча конструкція покриття, яка зазвичай виконується із залізобетонних плит з великим опором паропроникненню, що зменшує потік пароподібної вологи з утеплювача у холодильну камеру. В існуючих конструкціях ПБХ для забезпечення нормованого вологісного режиму застосовують шар пароізоляції з великим опором паропроникненню [1]. В низькотемпературних холодильниках функцію пароізоляції виконує багатошаровий руберойдовий килим. Недоліком цієї конструкції є неможливість регулювати вологість утеплювача та, як наслідок, підвищувати теплозахисні властивості конструкції покриття. Аналогом-прототипом корисної моделі є конструкція ПБХ з повітряним прошарком, розташованим між утеплювачем та руберойдовим килимом, який вентилюється повітрям із холодильної камери [2]. Ця конструкція дозволяє значно знижувати вологість утеплювача. Зниження вологості відбувається за рахунок подачі у прошарок повітря з холодильної камери, котра має низький уміст вологи, що сприяє переміщенню вологи з утеплювача у прошарок. Недоліком цієї конструкції є те, що холодне повітря з холодильної камери, проходячи по повітряному прошаркові нагрівається практично до температури зовнішнього повітря. Надходячи у холодильну камеру, повітря з такою температурою призводить до значного перевантаження системи охолодження холодильної камери. Така висока температура повітря у прошарку обумовлена низьким опором теплопередачі шарів конструкції ПБХ над повітряним прошарком. Задачею корисної моделі є створення конструкції ПБХ, яка дозволяє регулювати вологу в утеплювачі та забезпечує мінімальну температуру повітря, що надходить із прошарку у холодильну камеру. Задача вирішується улаштуванням вентильованого повітряного прошарку у товщі утеплювача. Максимальна вологість в утеплювачі спостерігається у місці зіткнення його з плитою покриття. Наближення прошарку до цього місця збільшує швидкість видалення вологи з місця її максимальної концентрації. Температура повітря у прошарку також залежить від місця його розташування. З наближенням прошарку до внутрішньої поверхні конструкції покриття вона знижується. Мінімальна температура у прошарку буде при його розташуванні між плитою покриття та утеплювачем, але при такому розташуванні прошарку швидкість видалення вологи з утеплювача значно знижується. Це обумовлено значним опором паропроникненню конструктивного шару з азбестоцементного плоского листа, на який вкладається утеплювач. Оптимальним місцем розташування прошарку є 1/6 товщини утеплювача від його внутрішньої поверхні. При більшому наближенні прошарку до його внутрішньої поверхні максимальна вологість спостерігається в шарі утеплювача над прошарком, видалення вологи з якого за допомогою вентильованого прошарку, як наведено раніше, утруднене. Загальний вигляд запропонованої корисної моделі наведено на кресленні, де 1 залізобетонна плита покриття; 2 - шар утеплювача під вентильованим повітряним прошарком; 3 - прошарок, вентильований повітрям із холодильної камери; 4 - плоский азбестоцементний лист; 5 - шар утеплювача над вентильованим повітряним прошарком; 6 - руберойдовий килим; 7 - залізобетонні бруски. Корисна модель дає можливість зменшити втрати продукції та запобігати зниженню сортності при її зберіганні. Використані джерела: 1. Проектирование холодильных сооружений: справочник. - Μ.: Пищевая промышленность, 1978. - 256 с. 4 2. А.с. 1188476 СССР, МКИ F25D13/00. Холодильная камера / Г.Л.Волик. - № 3637678/78 13; Заярд. 22.08.83; Опубл. 30.10.85, Бюл. № 4р, - 2 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 60 1 UA 71622 U Покриття будівлі холодильника з вентильованим повітряним прошарком, розташованим у товщі утеплювача, який вентилюється повітрям із холодильної камери, яке відрізняється тим, що оптимальний повітряний прошарок знаходиться на 1/6 товщі утеплювача і завдяки цьому дозволяє регулювати вологість утеплювача у покритті. Комп’ютерна верстка M. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2