Спосіб ранньої діагностики поєднаних гіперпроліферативних захворювань геніталій, молочних та щитоподібних залоз

Спосіб ранньої діагностики поєднаних гіперпроліферативних захворювань геніталій, молочних та щитоподібної залоз шляхом дослідження на ступних показників: вік, дані анамнезу, пальпаторного дослідження органів малого таза, температура тіла, пульс, артеріальний тиск, який відрізняється тим, що додатково проводиться гормональне обстеження, УЗД молочної' залози, мамографія, пункційна біопсія з наступним патогістологічним дослідженням, УЗД щитоподібної залози, радіоімунне сканування, причому кожен показник виражають у балах, які підсумовують, та оцінюють стан тяжкості захворювання. Корисна модель відноситься до області медицини, зокрема гінекології, і може бути використана як спосіб ранньої діагностики поєднаних гіперпроліферативних захворювань геніталій, молочних та щитоподібної залоз. Особливої актуальності в останні роки набуває вивчення проблеми поєднаної патології репродуктивної системи і щитоподібної залози. Відомо, що функціональні порушення щитоподібної залози зустрічаються в 5-10 разів частіше у жінок ніж у чоловіків, і виникають насамперед в періоді дисгормональних змін (пубертатний, ранній післяпологовий та клімактеричний). В популяції жінок клімактеричного віку клінічні прояви захворювання щитоподібної залози зустрічаються у 2,4% і субклінічні - 23,2%, при цьому в структурі дисгормональних захворювань щитоподібної залози 73,8% склали гіпотиреоз, інші 26,2% - гіпертиреоз. Для популяції українських жінок ця проблема є особливо актуальною, тому що значну частину території України складають ендемічні за зобом райони, де проживає більше 15 млн. мешканців. За останні десятиріччя зареєстрована чітка тенденція до зниження функціональної активності щитоподібної залози та резервів її компенсації як відносно вогнищевих форм, так і всієї тиреоїдної патології. Одним з найпоширеніших аутоімунних захворювань є аутоімунний тиреоїдит (AT), пік захворюваності якого припадає саме на клімактерічний період (40-60 років). Хронічний аутоімунний тиреоїдит займає одне з перших місць серед захворювань щитоподібної залози і зустрічається в 40 разів частіше у жінок, ніж у чоловіків. Основою взаємозв'язку функції щитоподібної залози і репродуктивної системи вважають вищі ланки багатоланкової системи ендокринної регуляції - надгіпоталамічні структури (які діють за допомогою нейростероїдів, нейротрансмітерів та нейропептидів) та гіпоталамус (що впливає на нижчі ланки за допомогою рилізінгових гормонів). Чисельними клінічними дослідженнями доведено, що стресові ситуації, дизімунні порушення, інфекційні захворювання, а також структурні та функціональні розлади в гіпоталамо-гіпофізарній системі можуть призводити до порушення біосинтезу як тиреоїдних, так і статевих стероїдних гормонів. Дисфункція тиреоїдної системи в свою чергу може спричинити зміни вмісту не тільки тиреотропного гормону, але й пролактину. Адже гіпоталамічний тиреоліберін є потенційним стимулятором вивільнення гіпофізом як ТТГ, так й пролактину. Враховуючи те, що молочна залоза (МЗ) також є мішенню для статевих стероїдних гормонів і пролактину, а також високу і постійно зростаючу частоту патології МЗ, в тому числі злоякісної, важливим є виявлення поєднаних дисгормональних захворювань молочної залози і репродуктивної системи. (О ю CM О) 7256 Відомий спосіб виявлення патологічних станів молочних залоз [патент Росії №2116749С1], при якому вимірюють різницю біопотенціалів між симетричними біологічними активними точками лівої молочної залози та правої кисті руки, а також правої молочної залози та лівої кисті руки. Але цей спосіб має цілий ряд недоліків, це діагностичні помилки, не враховує вік пацієнта, кваліфікацію лікаря і т.ін. Найбільш близьким за технічною суттю є "Спосіб диференціальної оцінки ступеня тяжкості гінекологічного захворювання органів малого тазу та очеревини [патент Росії №2161308С2], при якому досліджуються наступні показники: вік, дані анамнезу, бімануального обстеження органів малого тазу та очеревини, температуру тіла, пульс, артеріальний тиск, причому кожний показник виражають в балах, які складають. Але цей спосіб не враховує стан молочних та щитоподібних залоз. В основу корисної моделі покладено задачу вдосконалення способу ранньої діагностики гіперпроліферативних захворювань геніталій, молочної та щитоподібної залоз шляхом скринінгу стану геніталій, молочної та щитоподібної залоз, дизімунних порушень, інфекційних захворювань, структурних та функціональних розладів в гіпоталамогіпофізарній системі, це покращить діагностику поєднаних дисгормональних захворювань вищевказаних органів і систем, але й надасть можливості своєчасної корекції поєднаної дисгормональної патології, що підвищить ефективність лікування та його безпечність. Поставлена задача корисної моделі способу ранньої діагностики поєднаних гіперпроліферативних захворювань геніталій, молочної та щитоподібної залоз вирішується шляхом дослідження наступних показників: вік пацієнтки, дані анамнезу, бімануального дослідження органів малого тазу, температура тіла, пульс, рівень артеріального тиску, згідно корисної моделі додатково проводиться гормональне дослідження, маммографія, радіоімунне сканування, (УЗД), пункційна біопсія з наступним патгістологічним дослідженням. Суть запропонованого способу УЗД - скринінгу геніталій, молочних та щитоподібної залоз, як методу ранньої діагностики поєднаних гіперпроліферативних захворювань геніталій, молочних та щитоподібної залоз, включає обов'язкове обстеження геніталій, щитоподібної та молочної залоз при первинному зверненні пацієнток як до гінекологів, так і до мамологів та ендокринологів. При виявленні патології у щитоподібній або молочній залозі жінки направляються до відповідного фахівця (ендокринолога або мамолога) та проходять необхідне дообстеження для уточнення і деталізації діагнозу в залежності від виявленої патології (гормональне обстеження, мамографія, радіоімунне сканування, пункційна біопсія з наступним патгістологічним дослідженням), після чого призначається індивідуалізоване диференційоване лікування з врахуванням суміжної патології. В клінічній лікарні №16 міста Києва з 2002 року впроваджено комплексне скринінгове обстеження, яке включає обстеження стану геніталій, щитоподібної та молочної залоз, за цей період згідно ви щезазначеної схеми обстежено 1950 жінок віком від 23 до 65 років. При аналізі результатів обстеження виявлено, що у жінок, які звернулись на прийом з приводу дисгормональних захворювань репродуктивної системи патологія щитоподібної залози була діагностована в 1432 (73,46%) випадків жінок (з них у 943 (48,41%) виявлена дифузна, а у 488 (25,05%) вузлова тиреоїдна патологія). У 8 (0,46%) пацієнток діагностовано рак щитоподібної залози, а 47 (2,7%) пацієнток підлягало хірургічному лікуванню з приводу вузлової патології. Для порівняння патологія щитоподібної залози у жінок з дисгормональними захворюваннями репродуктивної системи в 2000 році була відмічена всього у 218 (22,95%) жінок. При активному скринінговому обстеженні молочної залози патологія була виявлена - у 1597 (81,94%) жінок. При цьому дифузні форми склали 60,15% (1172) випадків, а вузлові відповідно 21,79% (424) випадків. Серед виявлених вперше 92 (4,75%) жінки було прооперовано, в тому числі у 7 (0,37%) з них - гістологічно підтверджено рак молочної залози. В 2000 році частка виявлення вузлових форм становила всього 3,05%, а дифузних - 28,63%. Слід зазначити, що у всіх випадках виявлення як тиреоїдної патології, так і патології молочної залози пацієнтки були проконсультовані у ендокринолога, ендокринолога-хірурга, мамолога та інших спеціалістів згідно запропонованого способу. При аналізі структури дисгормональних захворювань репродуктивної системи у жінок з патологією щитоподібної залози виявлено високу частку міоми матки (37%), ендометріозу (29%), гіперплазії ендометрію (7%), кіст яєчників (4%). При цьому з введенням обов'язкового скринінгового обстеження частота виявлення міоми матки та ендометріозу збільшилась у 2 рази - відповідно до 111 (44,4%) в 2002р. проти 46 (18,4%) в 2000р. (р