Спосіб лікування гнійних ран кавітаційно-вакуумним методом

Реферат: Спосіб лікування гнійних ран, при якому після механічної санації рана заповнюється антисептиком та проводиться ультразвукова кавітація порожнини рани з резонансною частотою 26,50,7 кГц і потужністю 0,5-3 вт/см, після чого в рані розташовують змодельовану до її форми та розмірів поролонову губку (розмір пор 500-1500 мікрометрів) з перфорованим дренажем, зовнішній кінець дренажу під'єднують до вакуумуючого пристрою, що дозволяє підтримувати від'ємний тиск 0,1-0,2 атм, впродовж доби, з метою кращої санації рани кожні 24 години виконують повторну ультразвукову санацію та заливку рани антисептиком. UA 73129 U (12) UA 73129 U UA 73129 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі практичної медицини, зокрема хірургії, і може бути використана при лікуванні хворих з гнійними, тривалий час незаживаючими ранами. Відомий спосіб лікування гнійних ран (Бондарев Р.В. // Патент № 63043 А опублікований 15.01.2004р. Бюл. № 1), який включає розкриття гнійного вогнища, видалення некротичних тканин, дренування ранової порожнини та промивання її розчином антисептиків, який відрізняється тим, що ранову поверхню додатково обробляють йод-дицерином, яким зволожують тампони, і тампонують порожнину рани один-два рази на добу до повного очищення рани. Недоліком запропонованого способу є те, що даний метод не забезпечує механічної санації та постійної аспірації вмісту рани, може бути використаний для лікування ран з невеликою кількістю некротичних тканин та незначною ексудацією. Використання цього методу не забезпечує адекватного очищення ранової поверхні. Як прототип вибрано спосіб лікування гнійно-некротичних опікових ран (Повстяний М. Ю., Козинець Г. П., Тацюк С. В., Осадча О. І. // Патент № 47572 А опублікований 15.07.2002р. Бюл. № 5), що включає спосіб лікування гнійно-некротичних опікових ран шляхом комплексного лікування з аспірацією ранових відходів, який відрізняється тим, що додатково проводять вакуум-дренаж ран при від'ємному тиску від 50-200 мм.рт.ст. Недоліками прототипу є те, що при його використанні, під час механічної санації не проводиться ультразвукова кавітація порожнини рани, що не забезпечує швидкого та повного очищення стінок порожнини гнійного вогнища. В основу корисної моделі поставлена задача покращити результати хірургічного лікування гнійних ран шляхом проведення ультразвукової кавітації ранової поверхні в розчині антисептику з наступною постійною евакуацією ранового ексудату та промивання антисептиком. Поставлена задача вирішується тим, що після механічної санації рана заповнюється антисептиком та проводиться ультразвукова кавітація порожнини рани з резонансною частотою 26,50,7 кГц і потужністю 0,5-3 вт/см, після чого в рані розташовують змодельовану до її форми та розмірів поролонову губку (розмір пор 500-1500 мікрометрів) з перфорованим дренажем, зовнішній кінець дренажу під'єднують до вакуумуючого пристрою, що дозволяє підтримувати від'ємний тиск 0,1-0,2 атм, впродовж доби, з метою кращої санації рани кожні 24 години виконують повторну ультразвукову санацію та заливку рани антисептиком. Спільними ознаками прототипу та рішення, що заявляється, є використання вакуумної терапії. Корисна модель відрізняється від прототипу тим, що кожні 24 години виконують ультразвукову кавітацію гнійного вогнища в розчині антисептику. Запропонований спосіб використовується наступним чином: після розкриття гнійної рани та видалення некротично змінених тканин проводиться заливка порожнини антисептичними препаратами і виконується ультразвукова кавітація дна рани з резонансною частотою 26,50,7 кГц і потужністю 0,5-3 вт/см, тривалість процедури залежить від розмірів ранової поверхні 1 хв. 2 на 1 см в подальшому в рані розташовують змодельовану до її форми та розмірів поролонова губку (розмір пор 500-1500 мікрометрів) з перфорованим дренажем, який розташовується всередині губки. Зовнішній кінець дренажу під'єднують до вакуумуючого пристрою, що дозволяє підтримувати від'ємний тиск на рівні 0,1-0,2 атм. Ступінь розрідження визначається стадією перебігу ранового процесу. Пористість губки має значення, розмір пор залежить від характеру ранового ексудату. На початку лікування перевагу віддавали губкам з розміром пор 1500 мікрометрів, що дозволяє евакуювати залишки некротизованих тканин. В стадії проліферації, коли ексудація з рани мінімальна і з'являється грануляційна тканина доцільно змінювати на губки з меншим розміром пор (500 мікрометрів), що не пошкоджує грануляції. З метою кращої санації рани пропонується проводити заливки антисептичними препаратами та проведення ультразвукової кавітації, з подальшим накладання вакуумного дренажа на 23 години, який виводили через окремий розтин шкіри на віддаленні від країв рани, що дозволяє краще герметизувати порожнину. Рана закривається ззовні клійкою плівкою для досягнення повної герметичності. Використання запропонованого способу лікування гнійних ран має ряд переваг, що вигідно відрізняють його від запропонованих раніше. По-перше, запропонована методика покращує санацію та прискорює очищення рани, зменшує мікробну контамінацію. По-друге, стимулює розвиток грануляційної тканини та прискорює процеси епітелізації. Технічний результат: використання запропонованого способу прискорює очищення ран, зменшує мікробну контамінацію, стимулює розвиток грануляційної тканини та прискорює процеси епітелізації. 60 1 UA 73129 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб лікування гнійних ран, який передбачає проведення ультразвукової кавітації ранової поверхні в розчині антисептика та тривалу аспірацію ранового вмісту, який відрізняється тим, що після механічної санації рана заповнюється антисептиком та проводиться ультразвукова кавітація порожнини рани з резонансною частотою 26,50,7 кГц і потужністю 0,5-3 вт/см, після чого в рані розташовують змодельовану до її форми та розмірів поролонову губку (розмір пор 500-1500 мікрометрів) з перфорованим дренажем, зовнішній кінець дренажу під'єднують до вакуумуючого пристрою, що дозволяє підтримувати від'ємний тиск 0,1-0,2 атм, впродовж доби, з метою кращої санації рани кожні 24 години виконують повторну ультразвукову санацію та заливку рани антисептиком. Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2