Спосіб лікування гнійних ран

УКРАЇНА UA (11)39615 из) А (51)7А61В17/00 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНІ* ОПИС ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ДО ДЕКЛАРАЦІЙНОГО ПАТЕНТУ НА ВИНАХІД видається під відповідальність власника патенту (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ГНІЙНИХ РАН (21)2000116290 (22)07.11.2000 (24)15.06.2001 (46) 15.06.2001, Бюп. № 5, 2001 р (72) Кондратенко Петро Генадійович, Соболев Василь Васильович, Соболев Дмитро Васильович (73) ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ.А. М ГОРЬКОГО (57) Спосіб лікування гнійних ран, що вкпючає заповнення порожнини рани фізіологічним розчином хлориду натрію, який відрізняється тим, що в порожнину рани вводять намагнічені частки, закривають рану стерильною поліетиленовою плівкою, підключенням перемінного магнітного поля перекладають намагнічені частки в магнітозріднілий стан і впливають на стінки рани протягом 10 хвилин, після чого намагнічені частки витягають із рани постійним магнітом. Винахід належить до медицини, а саме до хірургії, і може бути використаний для лікування гнійних ран. Відомий спосіб лікування гнійних ран, що включає промивання рани пульсуючим струменем рідини з метою очищення порожнини рани від зруйнованих клітин і мікроорганізмів (1). Недоліками цього способу є. по-перше, незначне зниження кількості мікроорганізмів у рані, по-друге, видалення лише крихко пов'язаних із поверхнею рани зруйнованих клітин.Відомий спосіб лікування гнійних ран, що включає наскрізне зустрічне дренування ран дренажними трубками, накладення швів на рану І постійне проточне промивання пс/южнини рани розчинами антисептиків із метою евакуації некротизованих тканин та гнійного відділяючого (2). Недоліками цього способу є, по-перше, неповноцінна евакуація некротичних тканин і мікроорганізмів Із існуючих у рані гнійних порожнин і ділянок гнійно! інфільтрації стінок рани, по-друге, тривалість процедури до декількох годин. Відомий також спосіб лікування гнійних ран, обраний нами за прототип (3). За способом-прототипом лікування проводиться таким чином. У порожнину рани заливають розчин лікарського препарату Потім у рану вводять ультразвуковий хвильовід, за допомогою якого викликають акустичні коливання для відторгнення некротизованих тканин 3 цією ціллю використовують ультразвуковий прилад УРСК-7Н-22. Недоліками цього способу є необхідність спеціального приміщення, в якому нремає парів кислот та лугів, неможливість виконання способу при лікуванні ран глибиною менше 3 см, необхідність стерилізації апарата та окремих його вузлір після кожного сеансу лікування, неможливість повноцінної акустичної обробки гнійних набряків і мікрокишень, які є у гнійній рані, висока вартість і технічна складність виконання. В основу винаходу поставлена задача створення способу лікування гнійних ран, в якому забезпечується підвищення ефективності процесу очищення гнійної рани від некротизованих тканин і мікроорганізмів, стимуляція репаративних процесів у рані. Поставлена задача розв'язується тим, що у способі лікування гнійних ран, який включає заповнення порожнини рани фізіологічним розчином хлорида натрію, у порожнину рани вводять намагнічені частки, закривають рану стерильною поліетиленовою плівкою, підключенням перемінного магнітного поля перекладають намагнічені частки в магнітозріднілий стан і впливають на стінки рани протягом 10 хвилин, після чого намагнічені частки витягають Із рани постійним магнітом Сутність винаходу полягає в механічному очищенні рани за допомогою намагнічених часток від загиблих клітин і мікроорганізмів Очищувальну дію при цьому виконує і фізіологічний розчин, так як виникаючі у ньому під час лруху часток вихрові потоки сприяють вимиванню гною з мікрокишень і порожнин гнійної рани. Вплив перемінного магнітного поля сприяє усуненню набряку й інфільтрації навколо рани, стимулює розвиток судинної і грануляційної тканини. Спосіб лікування гнійних ран здійснюється таким чином. Після обробки країв рани розчином ю to со зг 39615 йоду або спирту в рану вводять намагнічені частки в кількості 500 мг на 1 см куб Частки мають сферичну форму до 3 мм в діаметрі і являють собою магнітопласти, отримані методом гїдроекструзії' шляхом введення промислового порошку гексаферита барію у розплав полістеролу Рану заповнюють фізіологічним розчином і накривають стерильною поліетиленовою плівкою Потім над раною контактно з плівкою розміщують електромагніт і включають його в мережу перемінного струму на частоті 50 Гц. При цьому створюють перемінне магнітне поле, під впливом якого частки переходять у магнитозрідинілий стан і інтенсивно впливають на дно і стінки рани, очищуючи її від загиблих клітин та мікроорганізмів Коерцитивна сила не залежить від концентрації часток і дорівнює 200 ерстед Процедуру проводять протягом 10 хвилин Потім намагнічені частки виймають шляхом введення в рану постійного магніту Рану промивають, накладають пов'язку з розчинами антисептиків або гідрофільною маззю. Наводимо конкретний приклад здійснення способу. Хвора Кобзева Л Н., історія хвороби № 341. Надійшла в клініку хірургічних хвороб в ургентном порядку з приводу гострого апендициту Виконана екстренна операція Розрізом за Волковичем-Дьякоиовим розітнена черевна порожнина Виявлений деструктивний апендицит, місцевий відмежований перитоніт Виконана операція апендектомія, дренування черевно) порожнини. У ліслялераційному періоді ВИЙВЛЄНІ інфільтрація і почервоніння країв рани Зняті шви зі шкіри і підшкірної клітковини, рана розведена на глибину до апоневроза зовнішнього косого м'яза живота У підшкірній клітковині виповнення країв рани гноєм за типом "гнійних сотів" Для ГІСТОЛОГІЧНОГО дослідження узяті біоптати з дна та стінок рани В рану введені намагнічені частки, рана заповнена фізіологічним розчином хлорида натрію, прикрита стерильною поліетиленовою плівкою. Над раною розміщений електромагніт, включений у мережу перемінного струму, після чого намагнічені частки, перейшовши в магнітозріднілий стан, інтенсивно впливали на стінки рани протягом 10 хвилин. Після відключення електромагнгта частки видалені із рани шляхом введення в неї постійного магніту Порожнина рани заповнилася гнійним відділяючим, що відокремлюється зі зруйнованих "гнійних СОТІВ" на стінках рани. Відділяюче з рани евакуйоване, рана промита, накладена пов'язка з гіпертонічним розчином. Вказана процедура повторена протягом 5 днів На 3 добу лікування рана очистилась від відділяючого, "гнійні соти" повністю зруйнувались, стінки рани на більшому протяжінні стали грануляційною тканиною На 6 добу після остаточного купіювання запальних явищ накладені вторинні шви У подальшому рана загоїлась первинним натяжінням Хвора виписана у задовільному стані. Під час гістологічного дослідження гнійної рани до початку лікування в біопсійному матеріалі виявлене різке повнокров'я, крововилив, широкі поля некрозу, інтенсивна сегментоядерна Інфільтрація, колони мікробів Після першої процедури в біоптатах ділянки фібриноїдного некрозу, сегментоядерна інфільтрація. Після другого сеансу в біолсійному матеріалі переважання макрофагів і лімфоцитів над сегментоядерними нейтрофілами, тучні клітини, виражений процес розділення судин з утворенням молодої фануляціиної тканини Після п'ятого сеансу в біопсійном матеріалі розростання типової фануляціиної тканини з великою кількістю фібробластів, колагенових фібрил Переваги заявленого способу лікування гнійних ран складаються в тому, що він застосований при лікуванні ран будь-якої локалізації і конфігурації, передбачає можливість повноцінної санації гнійних порожнин та мікрокишень у рані, робить комплексний лікувальний ефект за рахунок механічного очищення рани намагніченими частками І впливу електромагнітного поля, при одноразовому використанні магнітних часток не потребує стерилізації, застосований у будь-яких приміщеннях, дешевий. Відсутні труднощі в отриманні магнітних часток, які мають необхідні властивості, а також у виготовленні електромагнітну. Простота й ефективність наведеного способу лікування гнійних ран за допомогою магнггозріднілого шару сприяє значному покращенню результатів лікування гнійних ран без застосування антибіотиків, протеолітичних ферментів і інших дорогих лікарських засобів. Джерела інформації, прийняті до уваги: 1. Доценко Б.М , Белов С Г., Тамм Т.И. Гнойная рана. - Киев, 1985. - 61 с 2 Кузин М.И., Костюченок Б.М. Раны и раневая инфекция. - М . , 1981.-461 с 3. Стручков В.И., Гостищев В.К., Стручков Ю В. Руководство по гнойной хирургии /АМН СССР. ~ М „ 1984.-512 с. Тираж 50 екэ. Відкрите акціонерне товариство «Патент» Україна. 88000, м Ужгород, вул. Гагаріна, 101 (03122)3-72-89 (03122)2-57-03