Спосіб діагностики порушення функції нирок за умов водного індукованого діурезу

Реферат: Спосіб діагностики порушення функції нирок за умов водного індукованого діурезу належить до галузі медицини, а саме до нефрології. Спосіб визначають шляхом осмотичного тиску сечі. UA 74458 U (54) СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ ПОРУШЕННЯ ФУНКЦІЇ НИРОК ЗА УМОВ ВОДНОГО ІНДУКОВАНОГО ДІУРЕЗУ UA 74458 U UA 74458 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до нефрології, і може бути використана для діагностики порушення функції нирок за умов водного індукованого діурезу водою низького поверхневого натягу із врахуванням поверхневого натягу сечі. За даними літератури [Залявська О.В. Вплив води низького поверхневого натягу на екскреторну функцію нирок інтактних щурів / О.В. Залявська, Ю.Є. Роговий // Бук. мед. вісник.-2010.- Т.14, № 3 (55).2 С. 106-109.] відомо, що за умов навантаження водою низького поверхневого натягу (43 дин/см ) 2 порівняно з індукованим діурезом звичайною водогінною водою (поверхневий натяг 73 дин/см ) встановлено наявність системного впливу із гальмуванням поверхневого натягу сечі (р< 0,01). Зниження поверхневого натягу сечі за умов індукованого діурезу, проведеного водою з низьким поверхневим натягом порівняно до навантаження звичайною водогінною зумовлене відносною стабільністю структури симетричних кластерів води, що зазнала обробки кораловим кальцієм. Вода низького поверхневого натягу проникає в клітини, у тому числі в нефроцити проксимального відділу нефрону, з меншими затратами енергії, оскільки її поверхневий натяг такий як і поверхневий натяг внутрішньоклітинної води, у результаті чого покращується енергетичний обмін нефроцитів щодо реабсорбції іонів натрію та білка в проксимальному канальці. Для дослідження порушення функції нирок застосовують спосіб навантаження звичайною водопровідною водою в кількості 2 % від маси тіла у людини і 5 % від маси тіла в експериментальних білих нелінійних щурів із збором сечі впродовж 2 год. Визначення в сечі величини осмотичного тиску за використання відомого аналогу при водному індукованому діурезі дає можливість виявити порушення здатності нирок до виділення осмотичної розведеної сечі, що є найбільш раннім проявом пошкодження канальців нефрону. Водночас, застосування даного способу має істотні недоліки, які полягають у тому, що діагностика порушення функції нирок за умов водного індукованого діурезу є недостатньо оптимальною, оскільки проводиться без врахування структури кластерів води, які в звичайної водопровідної води є асиметричними і, відповідно, мають надлишок заряду, за рахунок чого 2 така вода має високий поверхневий натяг - 73 дин/см . Обробка води кораловим кальцієм формує кластери симетричні, за рахунок яких поверхневий натяг води знижується до 2 43 дин/см . В основу корисної моделі поставлена задача розробити спосіб діагностики порушення функції нирок за умов водного індукованого діурезу шляхом визначення осмотичного тиску сечі, який відрізняється тим, що додатково проводять навантаження водою низького поверхневого 2 натягу (43 дин/см ) з додатковим визначенням поверхневого натягу сечі сталагмометричним методом і за умов відсутності зниження поверхневого натягу сечі при навантаженні водою низького поверхневого натягу по відношенню до звичайної водопровідної води (поверхневий 2 натяг 73 дин/см ) діагностують порушення функції нирок. Поставлена задача вирішується тим, що у експерименті щурам внутрішньошлунково за допомогою металевого зонда уводять водопровідну воду в кількості 5 % від маси тіла. У клініці хворі отримують водне навантаження 2 % від маси тіла. Величину діурезу (V) оцінюють в мл/2 год. 100 г чи кг маси тіла. Осмотичний тиск сечі визначають кріоскопічним методом на осмометрі OSMOTAT 030, поверхневий натяг сечі визначають сталагмометричним методом підрахунку крапель за Харкінсом, в основі якого лежить визначення ваги краплі, що відривається від капіляра під дією сили тяжіння. Сталагмометр являє собою калібровану бюретку з розширенням по середині, що закінчується товстостінним капіляром з відшліфованим кінцем. При визначенні між фазного натягу капіляр опускають в посудину із досліджуваною рідиною, спрямованим униз. При відриві вага краплі Рk урівноважується силою, рівною . . . поверхневому натягу, помноженому на довжину кола капіляра радіусом r k, тобто Рk=2  rk х/kn, де kn - поправочний коефіцієнт, який враховує, що відрив крапель відбувається по радіусу шийки краплі, який менший за радіус самої краплі. Для того щоб не вимірювати радіус капіляра rk, його виключають способом порівняння х з поверхневим натягом еталонної рідини 0 - води, тому спочатку трубку заповнюють до мітки дистильованою водою і рахують число п 0 крапель, що утворюються при витіканні води. У подальшому трубку заповнюють таким же об'ємом досліджуваної рідини і підраховують число крапель n х, що утворювалися в даному випадку. . 2 Тоді: х = 0 n0/nх, де 0=73,05 дин/см , при температурі зовнішнього середовища 18 °C на момент досліду, n0=36 крапель [Жуховицкий А. А. Физическая химия: Учебник. / А. А. Жуховицкий, Л. А. Шарцман. - М.: Металлургия, 2001. - 688]. Після нормалізації гомеостазу проводять аналогічні дослідження із водою низького поверхневого натягу), яку отримують шляхом обробки водогінної води кораловим кальцієм (корал Санго, о. Окінава, Японія). За рахунок можливості виявлення змін поверхневого натягу сечі, який відображає характер кластерної будови води в досліджуваній біологічній рідині забезпечується підвищення точності діагностики порушення функції нирок й усунення вищевказаних недоліків. 1 UA 74458 U 5 До істотних ознак, що характеризують корисну модель належить: діагностика змін поверхневого натягу сечі шляхом врахування характеру кластерної будови води в досліджуваній біологічній рідині, за допомогою чого досягається усунення вищевказаних недоліків, на відміну від аналогу, за яким дані позитивні ефекти не спостерігаються. Технічний результат, якого можна досягти при здійсненні корисної моделі, полягає у підвищенні ефективності діагностики цієї патології, результати наведені в таблиці. Таблиця Порівняльна характеристика ефективності діагностики порушень поверхневого натягу сечі, за допомогою використання запропонованого способу та відомого прототипу Спосіб, що заявляється Ознаки 1. Кількість експериментальних тварин, у яких діагностовано наявність відмінностей величин поверхневого натягу сечі за умов навантаження звичайною водогінною водою та водою низького поверхневого натягу 2. Ефективність діагностики порушень поверхневого натягу сечі, % 10 15 20 Прототип 0 0 90 45 Таким чином, застосування даного способу в експериментальних тварин дає можливість підвищити ефективність діагностики порушень функції нирок із 0 % до 90 %, що вказує на відповідність даної корисної моделі критерію "позитивний ефект". Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак і технічним результатом полягає в тому, що для підвищення точності діагностики порушення функції нирок за умов водного індукованого 2 діурезу додатково проводять навантаження водою низького поверхневого натягу (43 дин/см ) з визначенням поверхневого натягу сечі сталагмометричним методом і за умов відсутності зниження поверхневого натягу сечі при навантаженні водою низького поверхневого натягу по 2 відношенню до звичайної водопровідної води (поверхневий натяг 73 дин/см ) діагностують порушення функції нирок. За допомогою даного способу вперше досягнуто високі критерії діагностики на відміну від прототипу, що забезпечує виявлення нових технічних властивостей корисної моделі з підвищенням ефективності діагностики вказаної патології. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 Спосіб діагностики порушення функції нирок за умов водного індукованого діурезу, що визначають шляхом осмотичного тиску сечі, який відрізняється тим, що додатково проводять 2 навантаження водою низького поверхневого натягу (43 дин/см ) з визначенням поверхневого натягу сечі сталагмометричним методом і за умов відсутності зниження поверхневого натягу сечі при навантаженні водою низького поверхневого натягу відносно звичайної водопровідної 2 води (поверхневий натяг 73 дин/см ) діагностують порушення функції нирок. 30 Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2