Спосіб визначення прогредієнтності протягом нейролептичного синдрому

Реферат: UA 75651 U UA 75651 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до неврології, психіатрії і може бути використана в діагностиці прогресії плину патології. У ряді актуальних проблем сучасної медицини, поряд з онкологією, сердечно-судинними захворюваннями, стоїть така патологія як хвороба Паркінсона й паркінсонізм. Одним з патологічних станів, що входить у поняття паркінсонізму є лікарський паркінсонізм або нейролептичний синдром, по своїй суті він є ускладненням проведеної терапії, що вимагає своєчасної корекції. Тому велике значення надається ранній діагностиці даного стану, а тим більше прогресії його плину. Відомий спосіб визначення прогресії нейролептичного синдрому в зміні скутості руху на виявлення утруднення ходи з відсутністю співдружності рухів рук (Каменев В.К. Паркинсонизм. СПб.: "Питер", 2001. - С. 121-122). Спільні ознаки аналога й корисної моделі такі: - порушення пластичного тонусу м'язів. Цей спосіб недостатньо ефективний тому, що: - даний стан проявляється при вираженому розвитку нейролептичного синдрому і до цього часу з'являються інші ознаки, які вказують на прогресні плини даного синдрому. Найбільш близьким аналогом є спосіб визначення прогресії порушення пластичного тонусу м'язів, який полягає в появі замість бідності мімічних проявів, в той час коли застигла міміка (Каменев В.К. Паркинсонизм. - СПб.: "Питер", 2001. - С. 122). Спільними ознаками найближчого аналога і запропонованої корисної моделі є: об'єктивізація прогресії нейролептичного синдрому - порушення пластичного тонусу м'язів. Цей спосіб визначення недостатньо ефективний, тому, що не у всіх випадках можна відрізнити в психічно хворого пацієнта бідність мімічних проявів, від застиглої міміки. В основу корисної моделі поставлена задача - розширити спосіб визначення прогредієнтності протягом нейролептичного синдрому шляхом введення нової діагностичної ознаки. Поставлена задача вирішується тим, що в способі визначення прогресії нейролептичного синдрому у пацієнта, який приймає нейролептичні препарати, на відміну від прототипу, новим є те, що діагностика ґрунтується на візуалізації змін: повного обсягу горизонтального, макросакадичного, що стежить за рухами очей в тимчасовий парез руху очей. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, й технічним результатом полягає в наступному: підвищення тонусу в м'язах за екстрапірамідним типом при нейролептичному синдромі відбувається не тільки в м'язах кінцівок, а також і в м'язах, що рухають око. Найчастіше даний симптом є одним з перших об'єктивних ознак прогресії нейролептичного синдрому. Таким чином, дана ознака може бути використана як об'єктивний симптом при недостатньо виражених інших ознаках, або як рання ознака при відсутності інших об'єктивних симптомів. Спосіб виконують наступним чином. Пацієнт, що приймає нейролептики, під час неврологічного обстеження стежить за тим, як горизонтально переміщається неврологічний молоточок дослідника, який візуалізує повний обсяг макросакадичних рухів очних яблук, при черговому обстеженні дослідник візуалізує, як очні яблука, зробивши кілька повних рухів, раптово зупиняються, частіше на середині відстані між середнім і крайнім положенням, виникає минаючий зовнішній парез погляду, що свідчить про прогресію плину патології. Приклад: Хвора С. 1976 року народження. Історія хвороби № 2517 Діагноз: Шизофренічний розлад, змішаний тип. Огляд неврологом проведений через 3 дні після госпіталізації, протягом якого проводилося лікування нейролептичними препаратами. В об'єктивному статусі макросакадичні рухи очей, що стежать за тим, як горизонтально переміщається неврологічний молоточок в повному обсязі. Рефлекторних порушень немає. Патологічних рефлексів немає. Огляд через тиждень, пацієнт продовжує приймання нейролептичних препаратів. Відзначено, що руху очних яблук, які стежать за предметом макросакадичні, але при цьому очні яблука, зробивши кілька повних рухів, зупиняються, не доходячи до крайнього положення, рух очних яблук припиняється, після нетривалого відпочинку (2-3 сек.) рухи відновилися. Тонус м'язів підвищений за пластичним типом. Враховуючи дані об'єктивного дослідження, необхідно відзначити наявність прогредієнтності плину нейролептичного синдрому. 60 1 UA 75651 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб визначення прогредієнтності нейролептичного синдрому у пацієнтів, що вживають при лікуванні нейролептичні препарати, у появі замість бідності мімічних проявів застиглої міміки, який відрізняється тим, що під час неврологічного огляду розташовують неврологічний молоточок на рівні очей пацієнта й роблять повторювальні горизонтальні рухи, пацієнт рухами очей стежить за ним, при цьому візуалізують повний обсяг макросакадичних рухів очних яблук, при черговому обстеженні візуалізують, як очні яблука, зробивши кілька повних рухів, раптово зупиняються, частіше на середині відстані між середнім і крайнім положенням, виникає минаючий зовнішній парез погляду, що свідчить про прогресію плину нейролептичного синдрому. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2