4,4′-сульфонілбіс-(n,n’-диметиламоніометиленанілін)-хлорид 6-метил-2,4-діоксо-1,2,3,4-тетрагідропіримідин-5-сульфонат, фармацевтична композиція на його основі

1. 4,4'-сульфонілбіс-(N,N'диметиламоніометиленанілін)-хлорид 6-метил-2,4діоксо-1,2,3,4-тетрагідропіримідин-5-сульфонат формули (І): 2 3 75779 4 позбавлені вищезазначених недоліків. ником токсичності служили загибель тварин і виЗадача вирішується запропонованим 4,4'раженість клінічної картини отруєння. За результасульфонілбіс-(Ν,Ν'-диметиламоніометилен-анілін)тами дослідів розрахунковим шляхом визначалася хлорид, 6-метил-2,4-діоксо-1,2,3,4величина середньосмертельної дози (LD50) при тетрагідропіримідин-5-сульфонатом формули (І) введенні запропонованої сполуки групам з 6-12 тварин. Розрахунок проводився статистичними методами, рекомендованими Державною Фармакопеєю СРСР XI видання. На основі LD50 визначалася належність досліджуваної речовини до певного класу токсичності за Hodge & Sterner. 4,4'-Сульфонілбіс-(Ν,Ν'В результаті проведених досліджень встановдиметиламоніометиленанілін)-хлорид, 6-метиллено, що гостра токсичність LD50 перорально 2,4-діоксо-1,2,3,4-тетрагідропіримідин-5-сульфонат складає 3700мг/кг, тобто за Hodge & Sterner налеформули (І) являє собою аморфний порошок від жить до класу «Малотоксичні сполуки». Таким чиблідо-жовтого до зеленувато-жовтого кольору з ном, токсичність запропонованої сполуки (1) значтемпературою плавлення Тпл=200-205°С (з розкно нижче токсичності раніше відомої сполуки (А) ладом). Розчинний у воді, диметилсульфоксиді, діуцифону. диметилформаміді, органічних розчинниках. Визначення імунотропної активності запропоЗапропоновану сполуку одержують шляхом нованої сполуки (1) взаємодії N-диметиламшометилен-N'За основу для визначення імунотропної активдиметиламоніометилен-4,4'-сульфонілбісанілін, 6ності запропонованої сполуки була узята методиметил-2,4-діоксо-1,2,3,4-тетрагідропіримідин-5ка, заснована на відношенні числа зон гемолізу сульфонату з хлористим воднем у розчиннику. еритроцитів навколо антитілоутворюючих клітин у Сполуки формули (І) мають антибактеріальну, досліді до числа зон гемолізу в контролі. антимікобактеріальну та імунотропну активність. В експерименті було використано 130 мишей Задача також вирішується запропонованою лінії FI (CBAxC57 BL). Тварини, що використовуфармацевтичною композицією, що включає активвалися в експерименті, утримувалися у приміщенну речовину і цільові добавки, відмінність якої поні віварію відповідно до діючих правил і одержувалягає у тому, що як активну речовину вона містить ли корми відповідно до затверджених раціонів 4,4'-сульфонілбіс-(N,N'годування. Всі тварини надходили з розплідника диметиламоніометиленанілін)-хлорид, 6-метилРАМН, відділення "Крюково". 2,4-діоксо-1,2,3,4-тетрагідропіримідин-5-сульфонат Визначення імунотропної активності запропоформули (І) в ефективній кількості. нованої сполуки було проведене у чотирьох досліДозування залежить від віку, стану і ваги пацідах. єнта, а також від виду введення. Згідно з винахоДля уточнення піка імунотропної активності дом, запропонована фармацевтична композиція запропонованої сполуки і підрахунку антитілоутвомістить активну речовину у кількості від 100 до рюючих клітин у дослідній та контрольній групах 400мг. Токсичність запропонованих сполук була експерименти проводили не тільки на четверту і визначена шляхом введення у шлунок (пероральп'яту добу після імунізації, але й на третю добу. но) мишам. Досліджувану сполуку вводили у виРезультати експериментів подані у Таблицях гляді розчину білим мишам масою 19-21 грамів 1,2,3,4. (розплідник РАМН, відділення «Крюково»). ПоказТаблиця 1 Третя доба після імунізації Розведення комплементу 1:15 Число антитілоутворюючих клітин дослід 10,7 n=13 20,2 Індекс стимуляції імунної відповіді =1,9 контроль n=13 Таблиця 2 Четверта доба після імунізації Розведення менту 1:15 компле Число антитілоутворюючих клітин дослід 10,1 n=10 48,7 Індекс стимуляції імунної відповіді =4,1 контроль n=9 5 75779 6 Таблиця 3 Четверта доба після імунізації Розведення менту 1:15 компле Число антитілоутворюючих клітин дослід 7 n=12 37,4 Індекс стимуляції імунної відповіді =5,3 контроль n=11 Таблиця 4 П'ята доба після імунізації Розведення менту 1:15 компле Число антитілоутворюючих клітин дослід 71 n=12 145,5 Індекс стимуляції імунної відповіді =2,1 контроль Одержані у проведених дослідах результати наочно демонструють залежність розвитку імунної відповіді на введення запропонованої сполуки (1) в різні терміни після імунізації. На третю добу від початку введення запропонованої сполуки імунна відповідь у дослідній групі відрізнялася від контрольної незначно (Індекс стимуляції (IС)=1,9). На четверту добу індекс стимуляції в середньому збільшився у 2,8 рази, що свідчить про високий ступінь імунотропної активності запропонованої сполуки. На п'яту добу індекс стимуляції виявився значно нижчим, ніж на четверту, що, певно, пояснюється зниженням піка імунотропної активності запропонованої сполуки до цього часу. Проведені дослідження показали, що індекс стимуляції імунної відповіді запропонованої сполуки склав 4,7, що свідчить про достатньо високу імунотропну активність запропонованої сполуки. Визначення протилепрозної активності запропонованої сполуки Протилепрозна активність запропонованої сполуки формули (І) вивчалася у порівнянні з діу n=16 цифоном на мишах-гібридах СВАxС57 B1, заражених лабораторним штамом К-1 мікобактерій лепри. Під спостереженням були три групи мишей по 20 тварин у кожній групі, всі вони містилися в однакових умовах. Контрольна група протягом 6 місяців один раз на тиждень через зонд одержувала 0,5мл крохмальної суспензії. Основна група одержувала протягом всього терміну препарат діуцифон і запропоновану сполуку у дозі 50мкг в 0,5мл крохмальної суспензії 5 разів на тиждень. По закінченні 6 місяців тварини були умертвлені цервікальним зміщенням хребта. При бактеріоскопічному дослідженні місця зараження лапку розтирали у двох мл 0,1% розчину альбуміну, з 0,01мл суспензії робили мазок, забарвлювали за Ціль-Нільсеном, підраховували кількість мікобактерій лепри у 60-ти полях зору і визначали кількість мікобактерій на 1 мишу у кожній групі. Результати дослідження подані у таблиці 5. Таблиця 5 Вплив сполуки (А)-діуцифону і запропонованої сполуки (1) на кількість мікобактерій у лапці заражених тварин Контроль Діуцифон Запропонована сполука Кількість мишей Кількість мікобактеу групі рій у лапці 106 20 1,37 0,103 20 0,435 0,110 20 0,08 0,003 Згідно з наведеними даними сполука (1) має високу бактеріостатичну активність щодо мікобактерій лепри, що значно перевищує антимікобактеріальну активність відомої сполуки (А). Спосіб одержання запропонованих сполук формули (І) ілюструється наступним прикладом. Приклад. Одержання 4,4'-сульфонілбіс-(N,N'диметиламоніометиленанілін)-хлорид, 6-метил2,4-діоксо-1,2,3,4-тетрагідропіримідин-5 Відсоток інфікованих тварин Ρ відносного контролю 100 80