Спосіб моделювання хронічної епілептичної активності в експерименті

Реферат: Спосіб моделювання хронічної епілептичної активності в експерименті включає введення пентилентетразолу При цьому, при появі клонічних судом м'язів тулубу, передніх та задніх кінцівок знижують дозу. Визначають інтенсивність судомних реакцій за шкалою R.J. Racine. UA 75864 U (54) СПОСІБ МОДЕЛЮВАННЯ ХРОНІЧНОЇ ЕПІЛЕПТИЧНОЇ АКТИВНОСТІ В ЕКСПЕРИМЕНТІ UA 75864 U UA 75864 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до області медицини, а саме до патологічної фізіології, і може бути використана для відтворення та підтримання на сталому рівні хронічної епілептичної активності в експерименті. На даний час серед багатьох форм епілепсії однією з найбільш складних є скроневодольова епілепсія, яка характеризується високою поширеністю, що досягає більше 55 % у дорослих пацієнтів і найбільшою резистентністю до терапії традиційними та новими протиепілептичними препаратами. Проте, нейропатофізіологічні механізми поведінкових, емоційних і когнітивних порушень, що формуються впродовж поміжнападового періоду у пацієнтів з скронево-дольовою епілепсією, залишаються багато в чому невиясненими. Однією з причин цього є відсутність адекватних експериментальних моделей скронево-дольової епілепсії, які дозволяють досліджувати поведінкові розлади несудомного характеру. Використання таких моделей має надзвичайно важливе значення для подальшого з'ясування патогенезу зазначених розладів поведінки, а також для розробки ефективної терапії (1). Найбільш близьким до заявленого технічного рішення є спосіб модулювання хронічної епілептичної активності в експерименті шляхом 90-120 електричних стимуляцій базолатерального мигдалика, в результаті чого досягається можливість формування довготривалого кіндлінгу та вивчення за умов відтвореного патологічного стану окремих поведінкових та емоційних розладів. При цьому, про формування кіндлінгу та підтримання сталості хронічної епілептичної активності судили за візуальною реєстрацією інтенсивності судомних проявів, а також за результатами реєстрації електричної активності кори півкулі та підкіркових утворень (2). Проте, у вказаному способі йдеться лише про відтворення хронічної епілептичної активності шляхом електричних стимуляцій підпороговою інтенсивністю однієї частини ядерних утворень головного мозку тварин. Розвиток патологічного стану за таких умов асоціюється із попереднім хірургічним втручанням, впливом наркозу на організм тварини, імплантацією металевих електродів та відповідним післяопераційним періодом. Відомо, що за таких методичних умов організації дослідів, тварини мають бути залученими до експерименту лише впродовж 7-10 діб після попередньої хірургічної операції. При цьому, цілком можливим є вплив вказаних вище чинників на розвиток та надмірне розповсюдження по мозку епілептичної активності, через що подальше використання цієї моделі не дозволяє її вважати адекватною відповідному клінічному стану. Відтворення хронічної епілептичної активності за умов моделювання довготривалого хімічного кіндлінгу в експериментальній медицині не відоме. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу моделювання хронічної епілептичної активності в експерименті шляхом фармакологічного впливу препаратів з конвульсивним механізмом дії на тварину, що дозволить сформувати та підтримувати на сталому рівні хронічну епілептичну активність, підтверджену візуальною оцінкою інтенсивності судомних проявів, а також реєстрацією електричної активності структур кори та підкоркових утворень мозку, оцінювати вираженість поведінкових та емоційних розладів. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, піддослідній тварині вводять пентилентетразол в підпорогових дозах 20-35 мг/кг протягом 60-90 діб і при появі клонічних скорочень м'язів тулубу, передніх та задніх кінцівок знижують дозу на 14,3 %, відповідно початкової, а при появі генералізованих клоніко-тонічних судом знижують дозу на 28,6 %, відповідно початкової, а при появі генералізованих клоніко-тонічних судом з переважанням тонічної екстензії задніх кінцівок з - на 42,9 %, відповідно початкової, і визначають інтенсивність судомних реакцій, яка є показником ступеня формування кіндлінгових судом за шкалою R.J. Racine. Спосіб виконується наступним чином. Було проведене експериментальне дослідження на 16 щурах-самцях лінії Вістар. Щурів завчасно зважили та відібрали їх так, щоби маса складала 160-180 г. Досліди проводили в однаковий термін, з 10.00 по 12.00 годину. Внутрішньоочеревинні ведення пентилентетразолу розпочинали з дози 35 мг/кг. Після ін'єкцій конвульсанту щурів розміщали у пластикових боксах та спостерігали за кожним індивідуально протягом 60 хв для візуальної реєстрації судомних проявів. Зважаючи на ступінь розвитку епілептичної активності та вираженості судомних проявів, дозу конвульсанту зменшували: при розвитку у 14 щурів із 16 клонічних скорочень м'язів тулубу, передніх та задніх кінцівок вводили пентилентетразол у дозі 30 мг/кг (на 14,3 % менше, ніж початкова), а при розвитку генералізованих клоніко-тонічних судом у 13 із 16 щурів дозу пентилентетразолу зменшували до 25 мг/кг (на 28,6 % менше, ніж початкова), при розвитку повторних генералізованих клоніко-тонічних судом з переважанням тонічної екстензії задніх кінцівок у 12 із 16 щурів дозу пентилентетразолу поступово зменшували до 20 мг/кг (на 42,9 % 1 UA 75864 U 5 10 15 20 менше, ніж початкова) протягом 3 діб. Враховуючи динаміку змін інтенсивності судом, електричну активність кори півкуль та підкіркових утворень під впливом введення пентилентетразолу, а також при появі повторних генералізованих клоніко-тонічних судом, визначають міру формування та підтримання сталості хронічної епілептичної активності. Отже, при моделюванні довготривалого фармакологічного пентилентетразолового кіндлінгу за заявленим способом було відмічено необхідність коригування дози конвульсанту залежно від інтенсивності судомних реакцій, а також частоти та амплітуди електричної активності кори півкуль та підкіркових утворень. Це також підтверджує вірогідність зформованого патологічного стану та адекватність розробленої моделі відповідному клінічному стану. У порівнянні з найближчим аналогом запропоноване технічне рішення є оригінальним, легким, доступним і дешевим у виконанні, дозволяє за рахунок досягнення довготривалого кіндлінгу з високим ступенем точності моделювати хронічну епілептичну активність в експерименті для подальшого дослідження патофізіологічних механізмів розвитку та підтримання її сталості, особливо в людей, хворих на скронево-дольову форму епілепсії, яка є найбільш подібною до такої у моделі тварин, а також вивчати вираженість поведінкових та емоційних розладів. Джерела інформації: 1. Depaulis A., Helfer V., Deransart С., Marescaux C. Anxiogenic-like consequences in animal models of complex partial seizures // Neurosci Biobehav Rev. - 1997. - Vol. 21, № 6. - P. 767-774. 2. Kalynchuk L.E., Pinel J.P., Treit D., Kippin Т.Е. Changes in emotional behavior produced by long-term amygdala kindling in rats // Biol. Psychiatry. - 1997. - Vol. 41, № 4. - P. 438-451. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 Спосіб моделювання хронічної епілептичної активності в експерименті шляхом введення фармакологічних препаратів з конвульсивним механізмом дії, який відрізняється тим, що вводять пентилентетразол у підпорогових дозах 20-35 мг/кг протягом 60-90 діб і при появі клонічних судом м'язів тулуба, передніх та задніх кінцівок знижують дозу на 14,3 % відповідно початкової, при появі генералізованих клоніко-тонічних судом знижують дозу на 28,6 % відповідно початкової, при появі генералізованих клоніко-тонічних судом з переважанням тонічної екстензії задніх кінцівок - на 42,9 % відповідно початкової, визначають інтенсивність судомних реакцій, яка є показником ступеня формування кіндлінгових судом за шкалою R.J. Racine. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2