Спосіб визначення неплідних жінок, які підлягають стимуляції овуляції кломіфен цитратом

Реферат: Спосіб визначення неплідних жінок, які підлягають стимуляції овуляції кломіфен цитратом, шляхом вимірювання рівня антимюлерового гормону, при якому неплідним жінкам, хворим на СПКЯ, проводять терапію комбінованими оральними контрацептивами, при цьому досліджується рівень антимюлерового гормону в сироватці крові та, якщо його базальний рівень становить не більше 10,3 нг/мл, а через 6 місяців від початку лікування цей показник знижується не менш ніж на 50 %, проводять стимуляцію овуляції кломіфен цитратом. UA 77229 U (12) UA 77229 U UA 77229 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Корисна модель належить до медицини, а саме до гінекології та ендокринології, і може бути використана при лікуванні безпліддя у хворих на синдром полікістозних яєчників. На сьогодні успіх лікування хворих зі СПКЯ пов'язують в основному з відновленням овуляції і досягненням вагітності [1]. Протягом багатьох десятиліть "першою лінією терапії" безпліддя при СПКЯ є застосування кломіфен цитрату (КЦ). Проте, оцінка ефективності індукції овуляції КЦ суперечлива, а за даними різних авторів у 40-60 % хворих бажаного ефекту даним методом лікування досягти не вдається [2]. В той же час критерії кломіфенрезистентності, які на сьогодні відомі та дозволяють прогнозувати ефективність стимуляції овуляції КЦ є мало інформативними. В останні роки обговорюється поняття "оваріальний резерв" та його значення для вибору методу лікування [3]. У сучасній літературі серед критеріїв оваріального резерву особлива увага приділяється антимюлеровому гормону (АМГ), який жорстко корелює з числом антральних фолікулів, величиною пулу примордіальних фолікулів і знижується з віком [4]. Не дивлячись на те, що АМГ вважається одним із маркерів функціональної активності яєчників і діагностичним критерієм збереження їх функціонального резерву, в літературі є лише поодинокі та неоднозначні повідомлення про секрецію АМГ на тлі застосування різних схем лікування та відсутні дані щодо прогностичної значущості показника АМГ відносно ефективності стимуляції овуляції КЦ. Задача корисної моделі - розробити спосіб визначення неплідних жінок, хворих на СПКЯ, які підлягають стимуляції овуляції КЦ. Поставлена задача вирішується тим, що для визначення неплідних жінок, хворих на СПКЯ, які підлягають стимуляції овуляції КЦ, необхідним є визначення рівня антимюлерового гормону в сироватці крові до та після терапії комбінованими оральними контрацептивами. В разі, якщо базальний рівень антимюлерового гормону становить не більше 10,3 нг/мл, а через 6 місяців від початку лікування цей показник знижується не менш ніж на 50 %, проводять стимуляцію овуляції КЦ. Технічний результат - підвищення ефективності стимуляції овуляції у хворих на синдром полікістозних яєчників, за рахунок визначення цільових груп хворих, які є чутливими до стимуляції КЦ. Спосіб апробовано на 50 пацієнтках репродуктивного віку (середній вік 24,5±0,2 роки) які знаходились на обстеженні та лікуванні з приводу безпліддя, обумовленого СПКЯ у клініці ДУ "Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМИ України". На першому етапі лікування всі пацієнтки протягом 6 місяців отримували терапію комбінованим оральним контрацептивом (Діане-35). На другому етапі лікування через шість місяців застосування Діане35 з метою стимуляції овуляції призначали КЦ з 5-го по 9-й день циклу по 100 мг/добу протягом трьох курсів. До та після терапії Діане-35 жінкам проводили вимірювання рівня АМГ в сироватці крові на 2-3 день менструального циклу. Контрольну групу склали 15 здорових жінок з нормальною менструальною функцією, що звернулися для уточнення стану репродуктивної системи перед плануванням вагітності. Отримані дані вказують на те, що у пацієнток які завагітніли після стимуляції овуляції КЦ (перша група) базальний рівень АМГ до початку лікування, коливався від 9,8 нг/мл до 10,3 нг/мл і був вірогідно (Р