Спосіб оцінки діагностичних можливостей моніторингу артеріального тиску при різних клінічних формах вегетативних дисфункцій у дітей

Реферат: Спосіб оцінки діагностичних можливостей моніторингу артеріального тиску при різних клінічних формах вегетативних дисфункцій у дітей включає дослідження артеріального тиску. За допомогою сучасного електронного тонометра з системою пам'яті 15-разово щохвилинно вимірюють та фіксують показники систолічного та діастолічного артеріального тиску та на підставі висоти та частоти відхилень показників AT з вірогідністю 95 % діагностують клінічну форму вегетативної дисфункції. UA 77883 U (12) UA 77883 U UA 77883 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини і призначена для вдосконалення діагностики порушень артеріального тиску при різних клінічних формах вегетативних дисфункцій у дітей. Відомо, що коливання відносно норми показників артеріального тиску є одним з головних об'єктивних діагностичних критеріїв різних клінічних форм вегетативних дисфункцій у дітей. Нажаль, дослідження артеріального тиску при різних клінічних формах вегетативних дисфункцій у дітей не має розроблених об'єктивних методик вимірювання артеріального тиску та оптимальних методів його оцінки для встановлення відповідного діагнозу. Так, відомий "аускультативний" спосіб визначення величини артеріального тиску, відкритий в 1905 році Н.С. Коротковим, який базується на закономірностях звукових явищ, які виникають при декомпресії плечової артерії - є простим, але потребує навиків інтерпретації звукових сигналів, та результат залежить від суб'єктивної оцінки лікаря. Тому більш чітким та інформативним - є використання електронного тонометра з системою пам'яті, який базується на "осцилометричному" методі [1, 3]. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб, вибраний як прототип, що включає використання 3-кратного вимірювання артеріального тиску під час одного візиту лікаря, розрахунок його середніх значень та порівняння з 90-м та 95-м процентилями артеріального тиску, відповідно до статі, віку і процентилю зросту пацієнта [2]. Однак, за допомогою цього способу можна оцінити лише клінічні форми артеріальної гіпертензії, а діагностичні критерії оцінки змін артеріального тиску при 3-кратному вимірюванні зовсім відсутні для гіпотензивних та пароксизмальних вегетативних станах. Задача корисної моделі полягає у вдосконаленні діагностичних критеріїв різних клінічних форм вегетативних дисфункцій у дітей, шляхом визначення об'єктивних математичних діагностичних маркерів щохвилинного моніторингу артеріального тиску. Технічний результат, що досягається корисною моделлю, буде полягати в підвищенні точності діагностики різних клінічних форм вегетативної дисфункції у дітей на догоспітальному етапі. Поставлена задача вирішується завдяки тому, що у відомому способі, який включає дослідження артеріального тиску, згідно з корисною моделлю, у хворого попередньо за допомогою сучасного електронного тонометра 15-разово щохвилинно визначають та фіксують у системі пам'яті тонометра показники артеріального тиску, математично обробляють отримані дані, оцінюють клінічну форму вегетативної дисфункції у дітей і при m 0=3 та ∆mах=20 оцінюють вегетативну дисфункцію за гіпотензивним типом; при m 0=4 та ∆mах=30 - за гіпертензивним типом; при m0=5 та ∆mах>30 - пароксизмальну вегетативну недостатність. Основною відмінністю способу, що заявляється, є те, що у хворого за допомогою сучасного електронного тонометра з системою пам'яті 15-разово щохвилинно вимірюють та фіксують показники систолічного та діастолічного артеріального тиску та на підставі висоти та частоти відхилень показників AT з вірогідністю 95 % діагностують клінічну форму вегетативної дисфункції. Перевагою даного способу діагностики різних клінічних форм ВД у дітей - є його висока статистична достовірність, швидкість та доступність в роботі кожного лікаря. Спосіб здійснюється наступним чином. У хворого в лежачому положенні за допомогою сучасного електронного тонометра щохвилинно 15-разово визначають показники систолічного та діастолічного артеріального тиску та фіксують їх в системі пам'яті апарату. Спосіб не потребує значних зусиль з боку медичного персоналу. В групу обстеження увійшли 90 хворих, віком 13-17 років, у яких порівну діагностували вегето-судинну дисфункцію (ВСД) за гіпотензивним типом, ВСД за гіпертензивним типом та пароксизмальну вегетативну недостатність (ПВН). Усім пацієнтам проводився 15-разовий щохвилинний моніторинг вимірювання артеріального тиску за допомогою електронного тонометру з використанням системи пам'яті. За допомогою ретельного статистичного аналізу при 15-разовому визначенні артеріального тиску обчислювали наступні показники: математичне очікування (mo) артеріального тиску та його інтервали (S), m o різниці відхилень артеріального тиску, ймовірність кількості піків артеріального тиску, максимальне абсолютне значення відхилень артеріального тиску в групі (∆mах). Для підтвердження достовірності визначення діагностичних критеріїв в результаті 15-разового вимірювання артеріального тиску, 2 використовувався математичний критерій згоди Пірсона ( ). На підставі дослідження кожної групи складались теоретичні частоти відхилень артеріального тиску, вони порівнювались з відхиленнями артеріального тиску кожного пацієнта. Використовувався рівень значимості 2 2 ДІ=95 % і відповідний рівень свободи за таблицями визначався критичний  . Якщо  пацієнта 1 UA 77883 U 5 10 15 20 25 30 був нижчий за обчислений, то достовірність критеріїв діагностики підтверджена, якщо ж вищий достовірності немає. Важливе діагностичне значення демонструє показник m o різниці відхилень артеріального тиску. Так, при ВСД за гіпотензивним типом m o різниці відхилень артеріального тиску =3, для ВСД за гіпертензивним типом =4 та при ПВН=5. При цьому ймовірність кількості піків артеріального тиску при всіх формах вегетативної дисфункції виявилась однаковою від 0 до 10. Аналіз максимального абсолютного значення відхилень систолічного та діастолічного артеріального тиску в кожній групі хворих з різними клінічними формами вегетативної дисфункції дозволив визначити достатньо чіткі різниці показників, тобто при ВСД за гіпотензивним типом ∆mах=20, при ВСД за гіпертензивним типом =30 та при ПВН=44, або 22 ∆mах>30. Всі вказані діагностичні критерії згідно з  підтвердили свою достовірність. Приклад конкретного застосування. Хворий Головко А., 15 років, знаходився на стаціонарному лікуванні в міському дитячому кардіоревматологічному відділенні ДКЛ №6 м. Києва у грудні 2011 року. Був прийнятий зі скаргами на підвищення артеріального тиску, головний біль давлючого характеру, який охоплює всю ліву половину голови, на висоті якого можливе блювання, яке не приносить полегшення, запаморочення, втрата свідомості 5 днів тому внаслідок емоційного перевантаження. При нападі спостерігалось почервоніння шкірних покривів, підвищена пітливість, відчуття тривоги, високі показники артеріального тиску і частоти серцевих скорочень. Згідно з даними 15-разового щохвилинного моніторингу артеріального тиску за допомогою математичного аналізу у пацієнта mo різниці відхилень артеріального тиску =9 та ∆mах=34, діагностували вегетативну дисфункцію, пароксизмальну вегетативну недостатність у вигляді симпато-адреналових кризів, що було підтверджено інструментальними методами дослідження в стаціонарі. Отримані позитивні дані від використання даного способу дозволяють рекомендувати його для широкого використання в практику медицини. Джерела інформації: 1. Клаус Форстнер. Терапевт, доктор медицины, дипломированный инженер. Институт клинических исследований медицинской техники. Германия, Тамм, 16 мая 2002. 2. J. Hypertens.-2009.-27.-1719-1742 © 2009 Wolters Kluwer Health. - Lippincott: Williams & Wilkins. 3. Діагностика та лікування первинної артеріальної гіпертензії у дітей та підлітків (Методичні рекомендації). Майданник В.Г., Хайтович М., Місюра Л.І. та др. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 Спосіб оцінки діагностичних можливостей моніторингу артеріального тиску при різних клінічних формах вегетативних дисфункцій у дітей, що включає дослідження артеріального тиску, який відрізняється тим, що у хворого попередньо за допомогою сучасного електронного тонометра 15-разово щохвилинно визначають та фіксують у системі пам'яті тонометра показники артеріального тиску, математично обробляють отримані дані, оцінюють клінічну форму вегетативної дисфункції у дітей і при mo=3 та ∆mах=20 оцінюють вегетативну дисфункцію за гіпотензивним типом; при m o=4 та ∆mах=30 - за гіпертензивним типом; при m o=5 та ∆mах>30 пароксизмальну вегетативну недостатність. Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2