Спосіб ранньої діагностики мікроциркуляторних порушень при бронхіальній астмі середньотяжкого перебігу, поєднаній з ішемічною хворобою серця

Реферат: Спосіб ранньої діагностики порушень мікроциркуляції у хворих на бронхіальну астму середньотяжкого перебігу, поєднану з ішемічною хворобою серця (ІХС), полягає у дослідженні функціонального стану еритроцитів у хворих із бронхіальною астмою та у визначенні агрегаційного стану тромбоцитів у пацієнтів із ІХС. Поряд із показниками агрегації тромбоцитів використовується визначення вмісту -IFN у сироватці крові хворих, що є більш інформативним. UA 78163 U (12) UA 78163 U UA 78163 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до медицини, а саме до внутрішньої медицини. Відомі способи діагностики мікроциркуляторних порушень при кожному із поєднаних захворювань окремо. При бронхіальній астмі (БА) середньотяжкого перебігу - за допомогою визначення стану мікроциркуляції шляхом спостереження за здатністю еритроцитів до деформації (Коломоєць М.Ю., Шумко Г.І. Функціональні властивості еритроцитів у хворих на бронхіальну астму // Укр. пульмонол. журн.-2003. - № 2. - С. 209), та спосіб діагностики порушень мікроциркуляції при ішемічній хворобі серця (ІХС) - шляхом оцінки стану тромбоцитів (Глушко Л.В., Чаплинська Н.В. Особливості ліпідного обміну та агрегації тромбоцитів при різних формах перебігу стенокардії // Укр. кардіологічний журн.-2007.- № 5. - С. 168). Недоліком цих методів є те, що для оцінки стану мікроциркуляції при БА використовувався функціональний стан еритроцитів. Проте, для хворих ІХС провідне значення в розвитку порушень мікроциркуляції має стан атеросклеротичної бляшки та адгезивні властивості тромбоцитів. Ступінь агрегації тромбоцитів має значення при нестабільності атеросклеротичної бляшки. Проте, обидва методи недостатньо інформативні для хворих із поєднанням БА та ІХС. Задача запропонованого нами способу - рання діагностика формування порушень мікроциркуляції у хворих із поєднанням БА середньотяжкого перебігу та ІХС - дифузного кардіосклерозу шляхом визначення вмісту у сироватці крові таких хворих -IFN та стану спонтанної та АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів. Суть корисної моделі полягає в тому, що у крові хворих на БА, поєднану з ІХС, визначається вміст -IFN і основних показників спонтанної та АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів. При БА вміст -IFN визначається зниженим. При ІХС підвищення вмісту -IFN є маркером нестабільності атеросклеротичної бляшки за рахунок активації металопротеїназ, що сприяють її руйнуванню. Підвищення агрегації тромбоцитів у цей момент є стимулом до тромбозу та порушення мікроциркуляції. Новим у пропонованому способі є використання одночасно визначення -IFN у сироватці крові хворих на середньотяжку БА, поєднану з ІХС, методом імуноферментного аналізу за допомогою реактиву, розробленого ТОВ "Укрмедсервіс" (Україна, м. Донецьк), та дослідження спонтанної та АДФ-індукованої агрегаційної здатності тромбоцитів крові цих хворих на лазерному агрегометрі НПФ БИОЛА 230-LA. Досліджено 23 хворих середнім віком (52,4±3,5) років із БА середньотяжкого перебігу, поєднаною з ІХС, дифузним кардіосклерозом. Контрольну групу склали 34 практично здорові особи у тому ж віковому діапазоні. У хворих із середньотяжким перебігом БА, поєднаної з ІХС, відзначалось підвищення вмісту y-IFN до (55,9±3,4) пг/мл, що було вищим за їх рівні у контрольній групі (13,4±2,1 пг/мл) у 4,2 разу (Р