Застосування ботулінового токсину для профілактики та лікування бромідрозу

Даний винахід стосується використання ботулінових токсинів для виробництва препарату для профілактики та/або лікування бромгідрозу, а також для виробництва косметичних засобів для покращення запаху тіла. В косметиці існують декілька способів створення приємного запаху з використанням чужорідних субстанцій (парфумів); в медицині існують методики зменшення патологічного неприємного запаху тіла (бромгідрозу). Однак, жодна з них не створює можливості підвищити рівень якості або прийнятності запаху тіла. Запах тіла є загальновідомим і поширеним явищем. Він може виникати у різних осіб за однакових умов із дуже різною інтенсивністю та може по-різному сприйматися як самими носіями запаху, так і оточуючими. На відміну від поширеного уявлення про піт, тобто продукт секреції еккринових потових залоз, він абсолютно не має запаху. Таким чином, надмірну пітливість непотрібно пов'язувати з надмірним запахом тіла. В склад поту входить чиста водяниста рідина, що переважно складається з натрієвих, калієвих, кальцієвих, магнієвих та хлоридних іонів, а також містить лактат, сечовину та сліди амінокислот, біогенних амінів і вітамінів. У деяких виняткових ситуаціях такі препарати, як грізеофульвін та кетоконазол, можуть секретуватися з потом, але це не має суттєвого значення для запаху тіла. Чим більше виділяється поту, наприклад за таких екстремальних умов, як сауна, тим більше піт розводиться, тобто він стає більш водянистим. Надмірна неприродна продукція поту за нормальних фізіологічних умов відома як патологічний стан, що називається гіпергідроз. Таким чином, надмірна пітливість (гіпергідроз) не є безпосередньою причиною запаху тіла. І навіть навпаки: як відомо з медичних підручників та публікацій, таких як, [наприклад, Sato K, Kang WH, Saga K, Sato KT (1989): Biology of sweat glands and their disorders. II. Disorders of sweat gland function. J Am Acad Dermatol 20: 713-726], пацієнти, що страждають від надмірної пітливості у пахвах (Hyperhidrosis axillaries) зазвичай не страждають від сильного запаху тіла. Це пояснюється тим, що піт, який не має запаху, що виділяється у великих кількостях, «змиває» зі шкіри субстанції, що продукують запах. Однак, на відміну від еккринових потових залоз, так звані ароматичні залози (апокринові та апо-еккринові залози), можуть вивільнювати секрецію, що має відчутний запах. Ця секреція, у свою чергу, може перетворюватися бактеріями на поверхні шкіри у субстанції з неприємним запахом. Ароматичні залози, таким чином, можуть бути визначені, як причина появи запаху тіла. Ароматичні залози виявлено у великих кількостях, наприклад, у пахвах, але вони, як правило, починають бути активними тільки після настання статевої зрілості. Відповідно, запах тіла набагато сильніший у дорослих, аніж у дітей. Взагалі запах тіла може спричинятися двома обов'язковими факторами: 1. Секреція, що продукується ароматичними залозами, має ароматичні характеристики, які іншими людьми сприймаються дуже по-різному. 2. Секреція ароматичних залоз, похідні стероїдів та інших субстанцій тіла, таких як жирове мастило шкіри, можуть розщеплюватися мікрофлорою шкіри, що призводить до утворення ряду продуктів розпаду. Такі продукти розпаду, які утворюються бактеріями, можуть, наприклад, призводити до різкого або нудотного запаху. Деякі амінокислоти також можуть робити внесок до утворення запаху тіла. Таким чином, запах тіла складається в основному з суміші різних компонентів, композиція з яких досі повністю ще не проаналізована і індивідуально може дуже відрізнятись. З цієї причини аналіз запаху тіла проводиться не тільки біохімічними способами, але й залучаються незалежні особи, які проводять оцінку запаху тіла власними органами нюху, оцінюючи за шкалою інтенсивність та неприємність певного запаху. У випадку надзвичайно сильного та неприємного запаху, запах тіла визначається як захворювання, що називається «бромгідроз». Однак, запах тіла може бути також сприйнятий через широку гамму відчуттів від неприємного, відразливого до приємного і навіть пристрасного та стимулюючого. Таким чином, вплив запаху тіла на психологію поведінки визначається не лише інтенсивністю (наскільки сильно щось пахне), але й емоційною валентністю (наскільки добре чи погано щось пахне). На теперішній час відомі дослідження по отриманню приємного запаху тіла полягають в основному у використанні парфумів, ароматів, речовин та дезодорантів для покриття ι власного запаху тіла. Більше того, терапія неприємного запаху тіла в першу чергу направлена проти бактерій шкіри та їх активності по утворенню продуктів розпаду. Так, наприклад, у випадку бромгідрозу рекомендується: - Часте миття та зміна нижньої білизни - Часте застосування мила або сполук для вимивання речовин з інтенсивним запахом - Застосування дезодорантів - Застосовувати дезінфектори та очищувачі шкіри, які зменшують та руйнують, відповідно, бактеріальну флору шкіри. Вадою вище перерахованих заходів є наступне: чим інтенсивніше їх застосовувати, тим частіше виникає подразнення шкіри та порушення такої функції шкіри як опір, стійкість, що може спричинити неприємні екзематоїдні реакції, які поєднуються з почервонінням та свербінням. На додаток, ароматні речовини в дезодорантах особливо показали високу алергізуючу активність, що веде до імунологічної алергізації та тривалих алергій. Крім того, пригнічення виділення поту, наприклад, при використанні розчинів солей металів, таких як хлорид алюмінію, рекомендується для того, щоб провести механічну обструкцію каналів потових залоз і, таким чином, зменшити рух поту. Однак, така та подібна терапія часто призводить до небажаного подразнення шкіри. Більше того, вона не пристосована для впливу на запах тіла безпосередньо, беручи до уваги вищезазначену рису поту - відсутність запаху, але може призвести до непрямих змін середовища шкіри. Таким чином, всі традиційні засоби покращення запаху тіла ігнорують важливість ароматичних залоз та вплив на них. Отже, задачею даного винаходу є забезпечення препарату для лікування бромгідрозу та забезпечення косметичних засобів для покращення запаху тіла. Задача вирішується сутністю цього винаходу, викладеною у формулі. Винахід ілюстровано наступними фігурами. На Фіг.1 зображено оцінку інтенсивності запаху тіла в діаграмах (0= відсутність сприйняття запаху, 6=максимально інтенсивний запах) після однобічного лікування ботуліновим токсином. Пахва, пролікована контрольним засобом: n=16, середнє значення=2,88, СВ=1,43. Пахва, пролікована ботуліновим токсином А: n=16, середнє значення=1,75, СВ=0,86. Достовірність відмінностей (тест Вілкоксона): Р=0,02. ВТА означає ботуліновий тоскин типу А. На Фіг.2 у вигляді діаграми показана оцінка рівня якості (валентності) запаху тіла (-3=надзвичайно неприємний; +3=надзвичайно приємний) після однобічного лікування ботуліновим токсином. Пахва, пролікована контрольним засобом: n=16, середнє значення =-1,13, СВ=0,89. Пахва, пролікована ботуліновим токсином типу А: n=16, середнє значення =0,5, СВ=0,75. Достовірність відмінності (тест Вілкоксона): р=0,001. ВТА означає ботуліновий токсин типу А. Один аспект даного винаходу стосується використання ботулінового токсину для виробництва препаратів для профілактики або лікування бромгідрозу. Подальші аспекти стосуються використання ботулінових токсинів для приготування косметичних препаратів для покращення запаху тіла. Отже, даний винахід стосується нового способу зміни запаху тіла, наприклад, зменшення (створення меншої інтенсивності) та покращення (створення більш приємного відчуття) запаху тіла. Таким чином, не йдеться про просте зменшення секреції поту, оскільки піт є рідиною без запаху, але йдеться про зміну характеристик запаху з підпахвових ділянок або інших ділянок шкіри, які генерують відчутний і неприємний запах. Токсиновий ботулін є групою високопотужних бактеріальних токсинів, що продукуються Clostridium botulinum за анаеробних умов. Підтип ботулінового токсину-Α ухвалений в якості медикаментозного препарату для лікування деяких нервово-м'язових захворювань у США з 1989 року та у Німеччині з 1991 та 1993 року, відповідно. У Німеччині ботуліновий токсин-Α доступний під торговою маркою Botox® (Ботокс) (розповсюджується компанією Merz, Франкфурт; виробляється: Allergan, Irvine Ca., США) та під торговою маркою Dysport® (Диспорт) (виробляється компанією Ispen-pharma, Еттлінген). З 2001 року став доступним інший препарат під назвою NeuroBloc® (НейроБлок) (компанія Elan, Мюнхен), який містить підтип ботулінового токсину-В. З технічної літератури широко відомі фармакологія, фармацевтичне виробництво, а також численні клінічні застосування ботулінового токсину [Huang W, Foster JA, Rogachefsky AS (2000): Pharmacology of botulinum toxin. J Am Acad Dermatol 43: 249-59 та Munchau A, Bhatia KP (2000): Uses of botulinum toxin injection in medicine today. BMJ 320: 161-5] Клінічний ефект ботулінового токсину відбувається внаслідок блокади вивільнення ацетилхоліну. Таким чином, можуть бути заблоковані всі нервові закінчення, що використовують ацетилхолін як трансмітер. У технічній літературі було неодноразово описано вдале використання ботулінового токсину-Α при лікуванні надмірної пітливості (гіпергідрозу) [Naumann Μ, Hofmann U, Bergmann I, Hamm H, Toyka KV, Reiners K (1998): Focal hyperhidrosis: effective treatment with intracutaneous botulinum toxin [see comments]. Arch Dermatol 134: 301-4]. Натомість, вплив на запах тіла до теперішнього часу не був відомий. Насправді, у згаданих вище публікаціях щодо лікування гіпергідрозу обговорювалося, що ін'єкція ботулінового токсину не впливає на запах тіла. Однак, несподівано для винахідників у клінічних спостереженнях було встановлено, що ботуліновий токсин є ефективним при лікування бромгідроза та навіть може поліпшити запах тіла здорових людей. Останнє безперечно є наслідком вдалого лікування бромгідроза, оскільки зменшення неприємного або навіть патологічного запаху тіла має просто призводити до менш відразливого або найкраще до нейтрального запаху тіла, а не створювати незалежний позитивний запах тіла. Отже, один аспект даного винаходу полягає у створенні субстанцій, що забезпечує більш позитивний та приємний вплив власного запаху тіла на оточуючих, призводячи таким чином до виникнення конкурентних переваг користувача при міжособистисних взаєминах, де нюхове сприйняття має безпосереднє або опосередковане значення. В цьому разі ботуліновий токсин може не тільки використовуватися у вигляді його природної форми, але також у формі похідних, фрагментів або ботулінового токсину із різними, наприклад, хімічними модифікаціями. Отже «похідні» означає, що амінокислотна послідовність ботулінового токсину може містити заміни, вилучення, вставки або додатки. Таким чином, «фрагменти» означають, що можна використовувати тільки певні частини ботулінового токсину, які мають таку ж біологічну дію, як і природня форма ботулінового токсину. Бажано вводити ботуліновий токсин в шкіру за допомогою внутрішньошкірних ін'єкцій. Цього можна досягнути, наприклад, за допомогою використання шприца відповідно із гострими гіподермальними голками та каліброваними голками (наприклад, калібр 30G), або за допомогою будь-яких інших методів для ін'єкцій (наприклад, високо тискові та безголкові ін'єкції, відповідно). Ін'єкції розподіляються рівномірно, наприклад, на відстані від 0,5 до 5см по ділянці тіла, що лікується. Також можливе застосування інших ін'єкцій, наприклад, підшкірних або інтраепідермальних. Також є можливими інші форми застосування, такі як розподіл ботулінового токсину у формі відповідного препарату (наприклад, гель, крем, мазь, спрей) із або без домішок, що допомагають у проникненні в шкіру, якщо забезпечується абсорбція активної речовини крізь шкіру. Так само, активна речовина може бути нанесена на поверхню шкіри або введена у шкіру, відповідно, з використанням водної ванни або ванни з використанням прихованого сорбенту з або без застосування непотужних струмів (іонтофорез). Бажано готувати ін'єкційні розчини ботулінового токсину, що вже готові до використання. Вони можуть бути приготовлені наприклад, шляхом розчинення однієї вагової одиниці препарату Botox® або препарату Dysport® у стерильному фізіологічному сольовому розчині (напр. 1-10мл або в іншому об'ємі). Крім того, можна використовувати форму препарату Neurobloc®, яка доступна для використання у формі розчину, або будь-які підтипи ботулінових токсинів (наприклад, А, В, С, D, Е, F, G) та похідні, фрагменти або форми цих ботулінових токсинів, які в якомусь відношенні змінені. До того ж використовується комбінація декількох підтипів ботулінових токсинів або комбінації з іншими субстанціями та допоміжними субстанціями, які підходять для одного з вищезазначених способів використання. Концентрація активної речовини у розчині (що визначається у мишиних одиницях дії на мл) може вільно обиратися згідно з індивідуальними потребами та досвідом. Бажано, щоб лікування проводилася у підпахвовій ділянці, однак, може бути пролікована будь-яка інша ділянка шкіри, така як пахвинна ділянка, сіднична ділянка або ноги. Будь-яка форма підтримуючого попереднього лікування чи після лікування, наприклад, нанесення анальгетичного крему, охолодження, мацерація шкіри або крему або мазі, що змінюють запах, або інші зовнішні впливи будь-якої природи, можуть комбінуватися з вищезгаданими способами застосування. Наступні приклади служать для ілюстрації і не повинні помилково прийматися як обмеження винаходу. Приклад 1 - казуїстичний Пацієнт з сильним запахом шкіри, що поширювався з пахи, отримав 50 одиниць Botox®, розчиненого у 2мл NaCl, розподіленого на 10 внутрішньошкірних ін'єкційних точок у пахві. Після одного тижня він відзначив суттєве зменшення інтенсивності свого запаху тіла, хоча дотримувався таких же гігієнічних звичок. Приклад 2 - контрольне дослідження Група з 16 досліджуваних осіб проходили обстеження після відповідного навчання та згоди у письмовій формі. Кожний з досліджуваних використовував дезодорант, парфуми або мило з парфумами тощо, не їв цибулю, аспарагус або часник, і не мав інтимних або близьких контактів з партнерами протягом трьох днів. На третій день кожного з досліджуваних просили одягнути білу майку (із 100% бавовни, попередньо випрану) на 24 години, від обіду до обіду. Після цього пахвова частина майки вирізалася та упаковувалася безповітряну замкнену скляну колбу. Вони були анонімно позначені та запропоновані учасникам як ольфакторні зразки, таким чином щоб кожен з учасників визначив запах кожного ольфакторного зразка без інформації про те, від кого він походить. Після цього кожен учасник отримав ін'єкційну терапію в обох пахвинних ділянках, по 10 точок уколів з кожного боку. З одного боку вводилося 100 одиниць ботулінового токсину-Α (Dysport®), розчиненого у 2мл ізотонічного розчину NaCl, а з іншого боку 2мл ізотонічного розчину NaCl. Ані лікар, ані учасники не знали з якого боку вводився активний препарат, а з якого - контрольний розчин (подвійно-сліпий метод). Через один тиждень майковий ольфакторний тест повторювався за таких самих умов. Після статистичного аналізу було встановлено достовірну відмінність між обома сторонами: пахвинна ділянка, де вводився ботуліновий токсин та відрізи майки, відповідно, мали менш інтенсивний та менш неприємний і більш приємний запах, відповідно, аніж у групі контролю. Приклад 3 - контрольне дослідження 56 жінок попросили оцінити ольфакторні зразки 16 інших донорів. Методологія підготовки ольфакторних зразків була аналогічною до приклада 2, тобто було 2 зразки від кожного донора: один - з підпахвинної ділянки, пролікованої ботуліновим токсином, та один - з нелікованної підпахвинної ділянки. Жінок попросили оцінити наступні фактори: 1. Який з 2 зразків мав приємніший запах (подвійно-сліпий підхід)? 2. Яка нюхова якість: (7-бальна шкала від -3= дуже неприємний, від 0= нейтральний до +3= дуже приємний)? 3. Як би Ви описали запах (на вибір було надано позитивні або негативні прийменники, наприклад, квітучий у порівнянні з гнійним, фруктовий у порівнянні з тухлим, тощо)? 4. Як Ви себе почуваєте при сприйнятті даного запаху (9 балів валентності)? 5. Чи могли б Ви собі уявити, що Ви маєте партнера з таким запахом? 6. Що спадає Вам на думку у зв'язку з цим запахом? Аналіз: Попарні точкові порівняння були проведені за допомогою McNemar c2-тесту для повторюваних вимірювань в точках з номінальними даними. Запах з ділянки, де проводилося лікування ботуліновим токсином відчувався, як значно і суттєво приємніший (р